Загальні засади застосування заходів примусового виконання.

Виконання грошових зобов'язань посідає основне місце серед інших заходів примусового виконання, оскільки більша частина виконавчих документів має характер грошового зобо­в'язання.

Звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізацій Особливості застосування звернення стягнення на майно залежать від то­го, хто є боржником, — фізична чи юридична особа. Зважаючи на це, наприклад, визначають черговість звернення стягнен­ня на майно боржника.

Щодо звернення стягнення на майно діє низка загальних правил, які стосуються всіх видів виконань:

1) стягнення на майно боржника звертається у розмірах та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконав­чого збору;

2) боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу, хоча оста­точно черговість стягнення на кошти та інше майно борж­ника визначає державний виконавець;

3) боржник має право визначити черговість реалізації майна, на яке накладено арешт, якщо це не впливає на результативність виконання.

У разі якщо на майно боржника юридичної особи накладається арешт, воно реалізується в такій черговості (ст. 66 Закону):

1) в першу чергу – майно, що безпосередньо не використовується у виробництві ( цінні папери, легковий транспорт, предмети дизайну офісів та ін. майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу – об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

А черговість звернення стягнення на майно боржника—фізич­ної особи, на нашу думку, має бути такою:

• перша черга — кошти боржника в гривнях та іноземній ва­люті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках у цінних паперах у депозитаріях цінних паперів;

• друга черга — рухоме майно (за винятком майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документа­ми, відповідно до переліку, який визначено додатком до Закону;

• третя черга – нерухоме майно (щодо якого також встановлено певну внутрішню черговість). Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадять у разі, якщо в боржника немає достатніх коштів чи рухомого майна.  При цьому звернення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташовано це житло не здійснюється у разі, якщо сума боргу не перевищує 10 розмірів мінімальної зарплати. 

У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Державні виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучити готові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. Приймання державними виконавцями грошей не дозволяється. Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що державний виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

В акті вилучення готівки обов’язково зазначаються: повне найменування (прізвище, імя, по батькові) особи, у якої вилучено готівку; розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами); найменування валюти, її кількість, номінал купюр.

Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується державним виконавцем на відповідний рахунок органу ДВС для покриття витрат на організацію та проведення виконавчих дій, покриття боргу за виконавчими документами та стягнення виконавчого збору, а також на повернення авансового внеску та стягнення штрафів, накладених державним виконавцем на боржника, якщо такі мали місце. Витрати, пов’язані із зарахуванням коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку), є витратами на організацію та проведення виконавчих дій та покриваються за рахунок вилучених у боржника коштів. Документ, який підтверджує внесення коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приєднується до акта вилучення готівки та підшивається разом з актом до матнеріалів виконавчого провадження.

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов’язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: