Структура навчальної дисципліни. Теми семінарських (практичних) занять ⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 29Следующая ⇒ Назви змістових модулів і тем Кількість годин денна форма   усього у тому числі     л п лаб інд с.р.           1 2 3 4 5 6 7             Модуль 1

Змістовий модуль 1. Загальна частина виконавчого провадження

Тема 1. Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності

Тема 2. Принципи виконавчого провадження

Тема 3.Підстави виконання. Виконавчі документи

Тема 4.Суб’єкти виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)

Тема 5.Стадії виконавчого провадження

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Особлива частина виконавчого провадження

Тема 6.звернення стягнення на майно боржника

Тема 7.Особливості звернення стягнення на окремі види майна

Тема 8.Звернення стягнення на доходи фізичної особи

Тема 9.Виконання рішення у немайнових справах

Тема 10.Гарантії захисту прав учасників виконавчого провадження

Тема 11.Виконання рішень з іноземним елементом

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

Теми семінарських (практичних) занять

№ з/п	Назва теми	Кількість Годин
1	Тема 1. Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності
2	Тема 2. Принципи виконавчого провадження
3.	Тема 3.Підстави виконання. Виконавчі документи
4.	Тема 4.Суб’єкти виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)
5.	Тема 5.Стадії виконавчого провадження
6.	Тема 6.звернення стягнення на майно боржника
7.	Тема 7.Особливості звернення стягнення на окремі види майна
8.	Тема 8.Звернення стягнення на доходи фізичної особи
9.	Тема 9.Виконання рішення у немайнових справах
10.	Тема 10.Гарантії захисту прав учасників виконавчого провадження
11.	Тема 11.Виконання рішень з іноземним елементом

 

                                                                                                            

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість Годин
1	Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності
2	Принципи виконавчого провадження
3	Підстави виконання. Виконавчі документи
4	Суб’єкти виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)
5	Стадії виконавчого провадження
6	Звернення стягнення на майно боржника
7	Особливості звернення стягнення на окремі види майна
8	Звернення стягнення на доходи фізичної особи
9	Виконання рішення у немайнових справах
10	Гарантії захисту прав учасників виконавчого провадження
11	Виконання рішень з іноземним елементом

 

Методи навчання

Проблемні лекції— направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

Мозкові атаки — це метод розв'язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.

Рольові ігри — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати повий зміст або шукати нові зв'язки в уже засвоєному матеріалі.

Учбовий симпозіум — готується і проводиться на заключному етапі вивчення розділу або спеціальної теми. Це своєрідна форма організації підведення підсумків і закріплення знань студентів. Усі студенти отримують тему для коротких виступів, які готуються ними у письмовому вигляді. На симпозіумі спочатку виступає викладач, який формулює загальну проблему. Потім йдуть доповіді, виступи усіх бажаючих і відповіді на питання учасників. У кінці викладач підводить підсумки, робить узагальнення по темі, оцінює виступи, активність студентів, виставляє оцінки.

Диспут — допомагає посилити проблемний, творчий характер навчання. Його організують у випадку необхідності поглибленою вивчення питань, які органічно пов'язані із вивченими та пройденими темами, метою подальшого творчого осмислення фактів, законів, подій. Диспут може починати або завершувати вивчення теми. Точки зору студентів стають, для викладача або відправним пунктом у викладенні нового матеріалу, або предметом критичної оцінки. Підготовка до диспуту починається з постановки проблеми. Студенти знайомляться з додатковою літературою, консультуються з викладачем.

Вступні повідомлення студентів виражають протилежні позиції і оцінки, підштовхують студентів до викладання і відстоювання своєї точки зору. Полеміка завершується оцінюючим виступом викладача. Викладач робить висновки, враховує для подальшої учбової діяльності рівень мислення та позиції своїх студентів.

Колоквіум — це бесіда викладача зі студентами з метою оцінювання та підвищення їх знань. Викладач своєчасно повідомляє студентів про колоквіум; оголошує тему, питання; список необхідної та рекомендованої літератури. Колоквіум проводиться як правило для поглибленого вивчення студентами декількох тем або цілого розділу, певної проблеми. Колоквіум може проводитися як із групою чи потоком, так і індивідуально. Може бути як в усній, так і у письмовій формі.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) — дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Презентації— виступи перед аудиторією — використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіт про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, демонстрації нових товарів та послуг.

Банки візуального супроводження — сприяють активізації творчого сприйняття змісту дисциплін за допомогою наочності.

Методи контролю

Оцінювання знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю знань та іспиту.

Оцінювання знань студентів з вибіркових дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю.

Якщо дисципліна вивчається протягом 2-х і більше семестрів, то в загальній підсумковій оцінці враховується середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна, та результати іспиту.

1. Поточний контроль:

- оцінювання систематичності та активності роботи студента протягом семестру (відвідування семінарських і практичних занять, активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів, підготовка рефератів та їх презентація, участь у студентських конференціях....) – 20 балів

- модульні завдання (тести, письмові завдання, індивідуальні завдання) - 20 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь в поза навчальній науковій діяльності - в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо - можуть присуджуватись додаткові бали за результати додаткового контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 40 балів при підсумковому контролі у формі іспиту або 100 балів при поточному модульному контролі.

Кількість модульних контрольних завдань залежить від числа годин, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, але не більше трьох.

2. Підсумковий контроль:

Оцінювання рівня знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється у формі іспиту. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач, тощо.

З вібіркових навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів включно.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з обєктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного, лаболаторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформляється під час останнього семінарського (практичного, лаболаторного) заняття відповідного семестру.

Кількість балів (числом, кратним «5») з дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю (від 0 до 100 балів (включно)), вноситься до відомості і є осноною для визначення загальної успішності студентів з даного предмету.

                                                            

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Поточне тестування та самостійна робота									Підсумковий тест (екзамен)
Змістовий модуль №1					Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	50 сума 100
3	3	3	3	3

 

Оцінювання знань студентів відбувається за 100 –бальною шкалою з подальшим переведенням у 4-и бальну шкалу та шкалу ЕСТS

⇐ Предыдущая20212223242526272829Следующая ⇒

Поделиться: