Д іагностична система оцінки рівня здоров'я

Зараз розроблена діагностична система оцінки рівня здоров'я. Вона

включає в себе найпростіші показники функцій організму: частоту пульсу у

спокої, час відновлення частоти пульсу до вихідного рівня після 20 присідань

за 30 секунд; зріст, вагу тіла, життєву ємність легень, кистьову динамометрію, 

рівень максимального артеріального тиску. Сумуючи бали на кожен показник,

можна отримати загальну кількісну оцінку рівня здоров'я. Для охорони

здоров’я студентів необхідно: дотримання гігієнічних норм в навчальній та

побутовій обстановці; створення доброго    психологічного мікроклімату; 

стимулювання масового фізкультурного руху; вірна організація робочого часу;

санітарно-гігієнічна, психологічна і психопрофілактична пропаганда. Все це є

діючою профілактикою захворювань серед студентів, сприяє   підвищенню

успішності, творчому довголіттю спеціалістів.  

Регулярні заняття фізичними вправами та спортом значно покращують

функціональний стан різноманітних систем організму, сприяють зміцненню 

здоров'я і підвищують загальну фізичну працездатність студентів. Заняття фізичною культурою і спортом необхідні протягом всього 

навчання у вузі. Тому, за період навчання у вузі при завершенні росту у 

висоту морфофункціональний розвиток організму продовжується

(збільшується вага тіла, коло та екскурсія грудної клітини, життєва ємність 

легень, м'язева сила, фізична працездатність ) .

Доведено, що треба проводити комплексне медичне обстеження

студентів до зарахування їх на перший курс; вести динаміку стану здоров'я і 

фізичної підготовки студентів протягом всього терміну навчання з щорічним 

обговоренням у радах вузу, інформуванням студентів та їх батьків.

Під час дослідження взаємозв’язку захворювань студентів і

відвідування занять фізичного виховання виявлено, що порушення принципу

систематичності і регулярності занять веде до зниження тренованості і опору

організму щодо захворювань. Особливо, це можна побачити у групах, де

заняття весь рік проводяться на свіжому повітрі. Серед захворювань

студентів, 72 відсотки складають захворювання застудного характеру.

   Для удосконалення фізичного виховання у вузах потрібно ввести

спільну роботу викладачів, лікарів і студентів. З цією метою розроблена

медико-спортивна картка, яка дозволяє вносити необхідні корективи щодо

занять з фізичного виховання. А для загартування і попередження застудних

захворювань рекомендують проводити заняття весь рік на свіжому повітрі.

Доведено, що в напружений період навчання, найкращого показника

розумової працездатності вдається досягти саме під час проведення занять на

свіжому повітрі.

  Регулярні заняття масовим оздоровчим спортом сприяють укріпленню

здоров'я і підвищенню успішності студентів. Порівнюючи успішність

студентів, які активно займаються спортом і не займаються зовсім, можна

сказати, що у спортсменів, які займаються, вона вища на 6,5 відсотків.

  Систематичні заняття фізкультурою і спортом допомагають своєчасно переключати нервову систему студентів з одного виду діяльності на іншу, 

підвищують розумову працездатність.

Обстеження 3000 студентів у 15 вузах України показали, що їх цікавлять

види спорту у режимі дня з оздоровчою направленістю (81 відсоток): туризм,

плавання, спортивні ігри.

   Навіть індивідуальні фізкультурні паузи,    як засіб відновлення

розумової працездатності, дають великий ефект при умові включення у

комплекс динамічних вправ одночасно з вправами у статичному режимі і на

розслаблення.

  У результаті річного експерименту прийшли до висновку, що

систематичні ранкові заняття молоді (біг з помірною інтенсивністю) не

викликають яскравих змін зі сторони Міокарда. Функціональна здатність його 

зберігалась, що говорить про добру пристосованість серця до навантаження 

на витривалість. Треба відмітити зниження частоти пульсу, покращення

показників артеріального тиску, систоличного і хвилинного об'єму крові.

Отже, вірно організовані рухова активність і фізична культура впливають

на психологічне і фізичне здоров’я студентської молоді, на успішність

діяльності, формування особистості і стиль життя в цілому. Тому на сучасному

етапі розвитку нашого суспільства дослідження, які присвячені пошуку

стратегій психологічної та соціальної підтримки студентів, створення умов

збереження фізичного, психічного і морального здоров'я студентської молоді,

набувають безперечної актуальності та соціальної значущості. Пропаганда здорового способу життя є дуже важливим засобом

виховання, особливо серед молоді. Підлітки – це саме той контингент, від якого

ми, насамперед, чекаємо переорієнтації на здоровий спосіб життя. Безумовно,

розв’язання всіх цих глобальних проблем буде сприяти оздоровленню нашої

нації, молодого покоління. Не чекаючи великих соціальних і економічних змін,

поліпшення економічної ситуації варто показати, насамперед, молодим людям,

що алкоголь, наркотики, куріння викликають у людей ряд серйозних проблем.

Здоровий спосіб життя позитивно впливає на збереження здоров’я людей є

головною проблемою сучасного людського суспільства. Сучасний ритм життя,

екологічні проблеми, наслідки технічного прогресу – все це справляє

негативний вплив на здоров’я людей та, насамперед, на здоров’я молоді. В

сучасному світі має місце небезпечна тенденція до зниження мотивацій

здорового способу життя серед широких кіл населення, в тому числі і серед

молоді.

Настав час, коли навчальні заклади поряд з навчанням та вихованням

зобов’язанні ставити в пріоритетному порядку задачу збереження здоров’я

молодої людини. Необхідний значний перегляд відношення до здоров’я молоді.

Прищеплення культури здорового способу життя повинно стати обов’язковим

та безпосереднім результатом освіти.

Проблема здоров’я студентської молоді стає пріоритетним напрямком

розвитку закладів професійної освіти, закликаних готувати конкурентноздатних

спеціалістів. 

Вирішення цієї проблеми можливо тільки при наявності середовища,

спрямованого на покращення здоров’я, в освітньому закладі, психологічному

комфорті студента та викладача, системно організованої виховної роботи. В

свою чергу, таке середовище забезпечується наявністю умов збереження та укріплення здоров’я молоді з одного боку, та цілеспрямованим формуванням

культури здоров’я всіх учасників освітнього процесу – з іншого боку.

Центральне місце в культурі здоров’я займають ціннісно-мотиваційні

установлення, а також знання, вміння, навички збереження та укріплення

здоров’я, організації здорового способу життя.

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: