Максимальні межі базису знімного пластинчастого протезу на верхній та нижній щелепі; співвідношення з наявними на щелепі зубами. Варіанти меж базисів в залежності від клінічних умов.

Базис протеза має такі максимальні межі. На щічній і губній поверхні беззубих коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини — нижньої межа протеза проходить по перехідній складці, минаючи рухомі складки слизової оболонки, вуздечки. Перекриття останніх базисом протеза призводить до утворення пролежнів. З язикового боку на нижній щелепі, у ділянці відсутніх і збережених зубів, межа протеза закінчується, перекриваючи косу лінію, дещо вище перехідної складки, минаючи у фронтальному відділі вуздечку язика.

На твердому піднебінні протез не доходить до лінії "А". Верхньощелепний горб повинен обов'язково перекриватися протезом, це робить останній стійкішим.

На нижній щелепі у фронтальному відділі базис протеза перекриває зубні горбки різців. На верхній щелепі вони залишаються відкритими і протез лише прилягає до шийок зубів. На молярах і премолярах базис розташовується дещо нижче від пояса зубів на верхній щелепі і вище його — на нижній щелепі. Це максимальні межі базису протеза. У дійсності в разі протезування дефектів різної локалізації розмір базису кожен раз може змінюватися залежно від кількості збережених зубів, вираженості коміркового відростка чи частини, піднебінного склепіння тощо.

Величина базису залежить від кількості зубів, що збереглися, ступеня атрофії коміркових відростка і частини, вираженості склепіння твердого піднебіння, характеру податливості слизової оболонки, наявності торуса на піднебінні тощо. Чим менше збереглося зубів, тим більший розмір має базис, і навпаки, чим більше зубів, тим меншим є базис. Хороші умови для фіксації протеза (високий комірковий відросток,виражене склепіння твердого піднебіння) дозволяють зменшити базис протеза. Зі збільшенням кількості клакерів базис може бути також зменшений

Недоліки, пов'язані з базисом пластинкового протеза, зумовили бажання зменшити його розмір. На верхній щелепі базис зменшували в задній третині твердого піднебіння, де він міг бути причиною виникнення блювання. За наявності піднебінного торуса базис вирізають посередині піднебіння. Це дозволяє звільнити ділянку, вкриту витонченою слизовою оболонкою, дуже чутливою до тиску. Бажаючи уникнути відшарування ясен з язикової поверхні фронтальних зубів, базис за умови добре вираженого коміркового відростка вкорочували у передньому відділі у ділянці поперечних піднебінних складок. Різні варіанти вкорочення піднебінного базису в кінцевому результаті призвели до ідеї заміни його тонкою піднебінною перемичкою. Оскільки каучук є крихким матеріалом, виникла ідея замінити його металом. Так народилася конструкція дугових (бюгельних) протезів.

 

3. 11. Отримання робочих та допоміжних відбитків для ЧЗП, матеріали та методики.

 

Зняття відбитків у разі виготовлення знімних зубних протезів відбувається за загальновідомою методикою. Необхідно ретельно підібрати відбитків матеріал і розмір відбиткової ложки. На вибір відбиткового матеріалу впливає стан слизової оболонки протезного ложа. Неправильно підібраний розмір відбиткової ложки чи відбиткової маси може спричинити низку типових помилок, зокрема, розтягування слизової оболонки присінка ротової порожнини і, як наслідок, подовження присінкових меж базису, що знижує функціональні властивості знімних протезів, погіршує фіксацію.

Використання густої відбиткової маси спричиняє надмірну компресію слизової оболонки протезного ложа і за умови низького порогу больової та тактильної чутливості, атрофованої, тонкої чи сухої слизової оболонки без вираженого підслизового шару буде в майбутньому зумовлювати біль під базисом протеза або дугою, балансування протеза (у разі вираженого торуса). Велике значення має якість робочої моделі.

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: