Етнічна консолідація й національно-духовне піднесення.

Велика заслуга в культурно-національному піднесенні кінця XVI - початку XVII ст. належала братствам. Вони відстоювали право міських громад брати участь в управлінні церковними справами й контролі за діяльністю єпископів. Братства підтримували між собою тісний зв'язок і намагалися поширити свої ідеї на інші регіони, для чого обмінювалися статутами й виряджали до інших міст кращих

проповідників. Значний внесок зробили братства у розвиток українського шкільництва. Вже перша львівська братська школа, відкрита наприкінці 1585 р., мала елементи вищої освіти. Вона мала всестановий характер. У 1615 р. відкрилася братська школа в Києві. До її організації чимало праці й хисту доклали перший її ректор Іов Борецький. Архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила визнавав

надзвичайно високий авторитет братської школи й об'єднав її з лаврською школою у 1632 р. в колегію (в його честь отримала назву Києво-Могилянської). Так була започаткована вища гуманітарна освіта в Україні. 

29. Брестська церковна унія.

Загострення відносин православної і католицької конфесій було спровоковане спробою впровадження церковної унії. Взагалі ж ідея церковної унії виникає відразу після розколу християнської церкви на східну і західну, а в Україні вона поширюється не пізніше XIII ст. Серед політичних причин укладення церковної унії слід виділити такі: прагнення правлячих кіл Речі Посполитої уніфікувати ідеологічний фон; зацікавленість римської курії в опануванні паствою України і Білорусі; занепад православного духовенства і загальна бідність української церкви, яка особливо гостро сприймалася в порівнянні з пишністю церкви католицької; суперництво православних єпископів з братствами; прагнення вищого православного духовенства отримати привілеї, які мали католики. Польський уряд. офіційно визнавши Брестську унію, фактично поставив православну церкву поза законом. У 1620 р. була відновлена вища православна церковна ієрархія. А 1632 р., в період міжкоролів'я, Владислав, шукаючи підтримки перед виборами, офіційно легалізував православну церкву.

30.Визвольна війна українського народу середини XVII ст.Во­єнні дії 1648-49.

Політика уряду на ліквідацію козацтва як стану, переслідування православної віри, зловживання і здирства з боку місцевої адміністрації та орендарів вже в середині 40-х рр. викликали гостре незадоволення серед козацтва. Починаючи з 1646 р. група старшини, очолювана чигиринським сотником Богданом Хмельницьким, розпочала підготовку повстання. Зважаючи на перебування польської залоги у Січі (Микитин Ріг), зупинився на о.Томаківка, де відразу ж розпочав формування збройних сил й встановив зв'язки з запорожцями. 4 лютого 1648 р. він оволодів Січчю. Через кілька днів на козацькій раді в Січі Б. Хмельницький обирається гетьманом. Саме ці події й знаменували початок Визвольної війни.

До середини березня українському гетьману вдалося завершити переговори з Кримським ханством. Згідно з досягнутою умовою хан зобов'язувався надати допомогу в боротьбі проти поляків. На цьому етапі повстання Б. Хмельницький та його прибічники висували лише ідею автономії для козацького регіону. З-поміж соціальних верств найважливішу роль у Визвольній війні відігравало козацтво,

котре міцно тримало в своїх руках провід і винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність. Дуже активну участь у повстанні взяло селянство. Поголовне покозачившись у 1648 р., воно в наступні роки відчайдушне боролося за збереження " козацьких прав і вольностей". Боротьба носила національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. Її головніші завдання полягали в тому, щоб добитися створення незалежної соборної держави і ліквідувати існуючу феодально-кріпосницьку модель соціально-економічних відносин. Кампанія 1648 року завершилася походом повстанського війська під Львів і Замостя.

Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Але Б. Хмельницький, покладаючи надії на претендента на польський престол Яна Казимира, пішов на перемир'я. Це спричинило серйозні непорозуміння між гетьманом і частиною козацької старшини, зокрема Кривоносом і Головацьким, які наполягали на веденні війни до переможного кінця. Українське військо було стомлене, погано забезпечене боєприпасами. У 1649 р. Б. Хмельницький з допомогою кримського хана здобув переконливі перемоги над шляхетським і королівським військами. Але хан не дозволив завершити розгром польської армії. 8 серпня 1649 р. був підписаний Зборівський договір. За його умовами козацький реєстр збільшувався до 40 тис. Під управління гетьмана відходила територія трьох воєводств Київського. Брацлавського і Чернігівського.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: