Криза радянського ладу в Україні (60-80-ті рр.).

Хвиля арештів і переслідувань, що прокотилися Україною у 1965-1966 pp., засвідчила зміну політичного курсу радянського керівництва і була інспірована у республіці саме із союзного центру, де також розгорталися події за аналогічним сценарієм. Відчутні зміни стали спостерігатися і в ідеологічній сфері. Активізувалася цензура, відбулася справжня «чистка» редакцій газет, журналів, видавництв, академічних інститутів гуманітарного профілю. Однак суспільно-політичне життя України брежнєвського періоду характеризувалося не лише посиленням переслідувань інакомислячих, були в ньому і прояви так званої інерції «відлиги», що знайшли своє відображення у масових акціях протестів з боку «шістдесятників».Ще одним проявом відлуння «відлиги» в Україні стала поява у 1969 р. книги першого секретаря ЦК Компартії України П. Шелеста «Україна наша Радянська». Книга характеризувалася досить помірними національними мотивами, але це все одно викликало сильне невдоволення і навіть роздратування з боку союзного керівництва. У березні 1972 р. П. Шелест і очолюваний ним ЦК Компартії України були піддані гострій критиці на Політбюро ЦК КПРС за «недоліки у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренське ставлення до проявів націоналізму». У травні цього ж року П. Шелеста звільнили від обов'язків першого секретаря ЦК Компартії України.На травневому (1972 р.) пленумі ЦК КПУ керівником української республіканської партійної організації був обраний Володимир Щербицький, який понад сімнадцять років перебував на цій посаді. Щоб зміцнити своє становище, новоявлений лідер української компартійної верхівки протягом кількох років поступово й послідовно позбавлявся прибічників П. Шелеста. За часів партійного керівництва В. Щербицького у республіці з другої половини 70-х pp. знову стали посилюватися процеси русифікації. Російська мова, що представлялася як засіб міжнародного спілкування, витісняла українську зі сфери освіти, науки, культури і навіть з побуту. У квітні 1978 р. була прийнята нова Конституція УРСР, що була майже точною копією Конституції СРСР 1977 р. Конституції СРСР (1977 р.) та УРСР (1978 р.) ще більше обмежили самостійність республіки, особливо у господарчій сфері. 3 метою остаточного закріплення партійного диктату в Конституціях СРСР і союзних республік вводилася спеціальна шоста стаття, відповідно до якої КПРС проголошувалася керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи. Це означало офіційне закріплення повного всевладдя партійної номенклатури в усіх сферах життя радянського суспільства. Нова Конституція гарантувала широкі політичні й економічні права громадян, але в реальному житті вони не реалізовувалися.

86.Україна на шляху до незалежності. Критична ситуація, склалася в СРСР на середину 80-х років змусила М.Горбачова, який у березні 1985 р. став новим генеральним секретарем ЦК КПРС оголосити про зміну внутрішньої та зовнішньої політики. Був узятий курс на так звані " перебудову", " демократизацію", " гласність". Ці заходи мали оновити і зміцнити стару командно-адміністративну систему, вдихнути в неї " нове життя ", зробити більш мобільною життєздатною. Перші кроки політик и не принесли Україні істотних змін. Керівництво ЦК КПУ на чолі з В.Щербицьким продовжувало контролювати життя республіки. І лише у вересні 1989 р. Б.Щербицький залишив пост першого секретаря ЦК КПУ. Вакантну посаду зайняв В.Івашко, який, будучи обраним Головою Верховної Ради навесні 1990р., невдовзі змінив і цю посаду на місце заступника Генерального секретаря ЦК КПРС у Москві.Загострювалася соціально-економічна криза. Скорочувались обсяги виробництва. Зростали ціни і невпинно погіршувався життєвий рівень населення. Навесні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради України, які ще більше посилили розшарування політичних сил. Зміцнюється опозиція режимові. З'являються організації з різними політичними концепціями, програмами культурного відродження: товариство " Меморіал", Спілка незалежної української молоді (СНУМ), Українська студентська спілка (УСС), Християнсько-демократичинй фронт, товариство " Спадщина", екологічна організація " Зелений світ". У лютому 1990 р. було утворено Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка. Тоді ж започаткований Народний Рух України за Перебудову. У липні 1991 р. утворено Спілку офіцерів України (СОУ). Відроджується Українська автокефальна православна церква. Сотні православних парафій по всій Україні оголошують себе автокефальними. Під тиском українських автокефалістів Російська православна церква на архієрейському соборі 30-31 січня 1990 р. у Москві прийняла рішення дати Екзархатові РПЦ в Україні назву Українська православна церква, УПЦ дозволено було самостійно вирішувати питання внутрішнього самоврядування при підпорядкованості Московському патріархатові у всіх основних питаннях церковного життя. Прохання надати повну самостійність УПЦ було відхилене архієрейським собором у Москві навесні 1992р. Продовжуються між церковні конфлікти. У Західній Україні вийшла з підпілля не законно заборонена у 1946 р. Українська греко-католицька церква.У 1990р. в Україні розпочався новий етап демократизації і розмежування політичних сил-створення політичних партій, як правило, альтернативних комуністичній. У квітні 1990 р. була утворена Українська республіканська партія на чолі з Л.Лук'яненком. Платформа багатопартійності розширилася з утворенням Демократичної партії України, Партії зелених. Партії демократичного відродження України, Української селянсько-демократичної партії. На кінець 1990р. в республіці існувало 15 партій.15 травня 1990 р. вперше в історії України Верховна Рада республіки почала функціонувати за парламентським режимом: її перша сесія тривала 60 робочих днів. Було прийнято 150 законодавчих актів, серед яких один з найважливіших" Декларація про державний суверенітет України", прийнята 16 липня 1990р. Поступово відроджувалась українська національна символіка: блакитно-жовтий прапор та тризуб, гімн " Ще не вмерла Україна", які згодом стали офіційними символами держави Україна. Назва УРСР була скасована. Розвиток політичної ситуації відбувався в умовах поглиблення економічного хаосу, який посилювався обструкційною лінією партократії, зацікавленої у поверненні до моно партійності. Спроби подолати кризу за допомогою адміністративно-командних методів виявились безрезультатними. Залишався один шлях - рішуче повернути народне господарство до ринкових відносин. Україна повільно і болісно входить у ринок. Важливі державні акти на цьому шляху - Закон про економічну самостійність України, про пріоритетний розвиток села, захист зарубіжних інвестицій.Непоправного удару по економіці України, здоров'ю її населення завдала катастрофа па Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 р. через безвідповідальність і халатність службових осіб, недосконалість конструкції реактора. Вибух реактора, величезні дози радіації, одержані у перший період ліквідації аварії, коштували життя багатьох людей. Наслідки цієї події продовжують негативно позначатися на здоров'ї мільйонів громадян України.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: