Історія досліджень логічної складності навчального тексту: основні напрямки, концепції, актуальні проблеми.

Теоретичне дослідження логічної складності навчального тексту має свою серйозну історію. Але при цьому ж – і низку суттєвих проблем. Більш як 40 років тому Я.Мікк писав: „Ми звикли оцінювати складність підручників інтуїтивно, але цього недостатньо. Редактори повинні мати об’єктивні дані про складність підручників”. „Сучасна формальна логіка, – доповнював В.Свинцов, – має достатньо опрацьований апарат для аналізу і удосконалення різних елементів „логічної складової” тексту. Але, як не дивно... нема задовільної методики для аналізу одного із найбільш суттєвих аспектів зв’язного тексту – змістової (тематичної, сюжетної) єдності повідомлення”. На сьогоднішній день, можемо констатувати, ситуація кардинально не змінилась: як і раніше „бракує, чіткого визначення характеристик тексту підручника, які обумовлюють його читабельність, тобто роблять його доступним, придатним для читання тій категорії читачів, для яких його призначено”.

З якими ж об’єктивними труднощами стикається вчений і редактор, досліджуючи цю проблему? Спобуємо окреслити деякі з них.

· Проблема логічної складності тексту існує на стику кількох наук – дидактики, лінгвістики, едиторики і психології. Дослідники зазначають: „< Автор і, відповідно, редактор> повинні не лише вміти підбирати слова, але в першу чергу – уміти їх пов’язувати між собою. Більшість з нас думають, що цьому способу вчать правила граматики. Але граматика не забезпечує зручності читання... Нам потрібно знати психологічні правила зручності читання, а не граматичні правила правильного написання” [33]. Отже, без тісної співпраці вчених різних галузей знань дарма сподіватись на отримання колись об’єктивних даних щодо складності підручника.

· Важливо пам’ятати також, що саме по собі поняття складності навчального тексту повинне усвідомлюватись як діалектичне. В.Цетлін, І.Лернер наполягали: оскільки емоційне переживання складностей стимулює пізнавальну активність учнів, потрібно підтримувати впровадження досить високого рівня складності текстів – вони зрозумілі учням, але й потребують від них серйозних зусиль. Отже, складність як така не є помилкою. Певний рівень складності необхідний. Питання в тому, як визначити цей рівень.

· Проблема логічної складності тексту значною мірою залежить від суб’єктивних факторів, а саме: від вікових та інтелектуальних можливостей реципієнта. Науковці пропонують розрізняти поняття „складність тексту”, і „трудність тексту”, під останнім розуміючи його властивість підпорядковуватись таким критеріям, як індивідуальний рівень підготовленості учня. Варто зауважити, що ця проблема є більшою мірою предметом психологічного та педагогічного аналізу. Редакторові, як зауважував Я.Мікк, „з метою спрощення теоретичного аналізу часто доводиться ототожнювати „складність” і „трудність”” [41].

· Нарешті, дослідники проблеми логічної складності тексту повинні зважати ще й на „наявність багатьох логік” [53]: індивідуальні логіки різних людей ніколи не бувають тотожними, певна „позитивна величина” логічності завжди піддається градуюванню. Отже, по-перше, будь-який позитивно – щодо логіки викладу – відредагований текст може бути додатково відкорегований в конкретних педагогічних умовах; по-друге, надзвичайно важко виокремити універсальні алгоритми аналізу логічної складності тексту.

Теоретичні основи методики аналізу логічної складності тексту вперше були викладені ще Яном Коменським. Видатний чеський педагог XVII століття висунув важливий дидактичний принцип – принцип доступності – і запропонував таке рішення проблеми, яке багато в чому не втратило своєї актуальності до сьогодні. Його „правила” – від простого до складного, від близького до далекого – розцінюються на сьоднішній день як педагогічні аксіоми. Однак основні методологічні досягнення у цій галузі були здійснені вже в XX столітті. Роботи таких вчених, як Л.Доблаєв [24], І.Лернер [35; 36], Я.Мік [41; 42], Є.Перовський [43], В.Свинцов [53], А.Сохор [56-58], Б.Тяпкін [68], В.Цетлін [70; 71], не втратили своєї актуальності, і ними послуговуються С.Антонова [1-4], А.Гречихін [20], І.Гудзик [21; 22], Я.Кодлюк [32], Т.Лукіна [37] та ін. – всі, хто на сьогоднішній день працює над проблемою читабельності навчального тексту.

 

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: