Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Рекомендації щодо редагування ілюстрацій в навчальному виданні
Загальний обсяг ілюстрацій повинен складати близько усієї площі підручника. Ілюстрації до основного тексту повинні відрізнятись від ілюстрацій до дидактичних матеріалів. Сукупність ілюстрацій до розділів чи параграфів повинна утворювати чітко структуровані блоки. Наприклад, в підручнику з зоології: загальний вигляд тварини, далі – рисунки-схеми систем травлення, дихальної системи; далі – рисунок завдання. Учень підсвідомо сприймає логіку структурування матеріалу і його запам’ятовування. Окрім того, він, наприклад, з легкістю зможе порівняти систему травлення тварин різних класів. „Методичні принципи вимагають… різноманітності у використанні засобів графічного та художнього використання ілюстрацій в комплексі підручників, але й стабільності їх у групі підручників за вертикаллю”. Уникати естетично безпорадних ілюстрацій. Уникати ілюстрацій, виконаних „різною рукою”. Уникати повторення сюжетів, які зустрічаються в підручниках, з якими учні мали справу раніше. Уникати невідповідності теми ілюстрації темі параграфу. Уникати складного колористичного нюансування, але дотримуватись реалістичності колористичних рішень. Дотримуватись пропорційності в зображеннях в межах однієї ілюстрації, в межах сторінки чи розвороту. Ілюстрації в підручниках для молодших класів повинні мати узагальнювальний характер; їх не варто обтяжувати другорядними деталями; бажано обходитись без складних перспективних композицій. Не варто використовувати репродукції з картин художників, якщо в них є багатофігурна складна композиція або така картина відтворюється в одному кольорі. Найтиповішою помилкою в підручниках на сьогоднішній день є зменшення картини чи її фрагменту настільки, що втрачаються її художні переваги, нерозбірливими стають деталі. Картографічні ілюстрації повинні бути чіткими і добре читатись, рекомендується розміщувати на них лише ті географічні назви, які потрібні для орієнтування. Щоб уникнути переобтяженості карт текстовою інформацією та великою кількістю перехресних ліній, варто розділити карту на фрагменти. Назви міст, річок, морів тощо бажано відтворювати шрифтами різних гарнітур, накреслень, кеглів.
51. Особливості зв’язку текстових та ілюстративних матеріалів у навчальному виданні. На жаль, питанню про взаємозв'язок тексту та ілюстрації, яке є основним у проблемі ілюстрування підручників, не приділяється належної уваги в педагогічній літературі та при складанні підручників. Автори й видавці недосить враховують специфіку книжкової ілюстрації, яка полягає в тому, що ілюстрація завжди виступає разом з текстом. Те, що автор намагається показати читачам словом, ілюстратор показує ще сильнішим засобом — зоровим образом. Неувага до специфіки ілюстрації призводить до того, що в наявних шкільних підручниках частина ілюстрацій усе ще не стала їх органічним компонентом. Художники, створюючи малюнки, часто не зважають на текст. У педагогічній літературі нема жодної спеціальної праці, яка розглядала б питання про взаємозв'язок тексту та ілюстрації в шкільному підручнику. А висловлювання, які є з цього приводу, мають суперечливий характер. Одні, наприклад, вважають, що підручники слід ілюструвати тільки такими ілюстраціями, які пов'язані з текстом безпосередньо. Інші визначають педагогічну цінність тільки тих ілюстрацій, які не пов'язані безпосередньо з текстом і становлять начебто самостійну частину підручника. Відсутність єдиних дидактичних вимог щодо характеру зв'язку ілюстрації з текстом негативно позначається на якості ілюстрування підручників. Аналіз деяких підручників для V—VII класів показує, що в них використовуються різні види ілюстрацій за характером їх зв'язку з текстом. Основне місце займають ілюстрації, безпосередньо пов'язані з текстом. Цей зв'язок виявляється в тому, що в тексті підручника зміст ілюстрації або цілком пояснюється, або про нього згадується. Певне місце в підручниках займають також ілюстрації, пов'язані з текстом тематично. Зміст таких ілюстрацій не тільки не пояснюється в тексті, але про нього навіть і не згадується. Ці ілюстрації своїм змістом примикають до змісту тексту тільки за темою. Використання зазначених видів ілюстрацій у підручниках повинно завжди виправдовуватися педагогічними міркуваннями. Дослідження показало, що сприймання ілюстрованого тексту є складний процес пізнання, який відбувається в єдності чуттєвого й словесного відбиття дійсності. З одного боку, ілюстрація сприяє глибшому розумінню тексту, з другого, — текст дає можливість правильно усвідомити зміст ілюстрації, що належить до нього. Різні види зв'язку ілюстрації з текстом підручника можна найбільш ефективно використати тільки при керівній ролі вчителя. Результати проведеної нами роботи показують, що ілюстрації, зміст їких цілком пояснюється в тексті, забезпечують глибше й більш свідоме засвоєння учнями 5—7 класів текстового матеріалу підручника. Це цілком зрозуміло. Розуміння ілюстративного матеріалу підручника є процесом утворення складних комплексів чуттєво-словесних зв'язків, які виникають у корі великих півкуль головного мозку. Ілюстрація висвітлює в тексті якусь частину матеріалу. Образ, створений ілюстрацією під час засвоєння тексту підручника, являє собою ланку в ланцюгу асоціацій, які виникають в учнів на основі спільної діяльності першої і другої сигнальних систем. Недосить ще розвинуте абстрактне мислення, обмежений запас уявлень учнів середнього шкільного віку вимагають, щоб описувані в тексті події, явища, невідомі предмети були подані також і на ілюстрації. За цієї умови збудження, викликане через ілюстрацію, тобто, головним чином через першу сигнальну систему, пов'язується із збудженням, викликаним текстом, тобто головним чином через другу сигнальну систему. У цьому разі в корі півкуль головного мозку створюється те оптимальне вогнище збудження, яке й становить фізіологічну основу ясного й усвідомленого розуміння ілюстрованого тексту підручника. Ілюстрації, зміст яких описується в тексті підручника, можна широко використовувати в домашніх завданнях, бо сприймання їх не викликає особливих утруднень.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 295; Нарушение авторского права страницы