Означення (дефініції, визначення) бувають:

- реєструючі, уточнюючі, установлюючі (контекстуальні);

- родовидові, генетичні, операціональні, індуктивні, остенсивні, квазіозначення, псевдоозначення.

У навчальній літературі, на відміну від інших видів літератури, використовуються всі види означень.

Реєструючі—це такі означення, які вже зафіксовані у найрізноманітнішій довідковій літературі. їх використовують лише тоді, коли подані автором у повідомленні поняття є новими для реципієнтської аудиторії. Йдеться, зокрема, про навчальну, популярну, довідкову та частково виробничу літературу. В таких означеннях вказують лише загальноприйняте значення терміна.

Уточнюючі — це означення, які використовують інші, ніж у довідковій літературі, ознаки об'єктів, або до відомих ознак додають ще якісь, у тому числі й несуттєві. їх використовують тоді, коли: а) неможливо застосувати відоме поняття стосовно якоїсь нової задачі й тому необхідно вказати інші суттєві чи несуттєві ознаки поняття; б) термін має кілька означень, які використовують у різних наукових школах.

Установлюючі — це означення, відсутні в довідковій літературі, які автор пові­домлення впроваджує в наукову сферу вперше. їх використовують тоді, коли: а) в по­відомленні вирішують одне конкретне завдання, для чого потрібні нові означення; б) впроваджують зовсім нове поняття, невідоме до цього часу в науковій сфері.

· Серед класичних означень виділяють п'ять видів.

Родовидові означення є класичними й полягають у тому, що для дефінієндума вказують, під яке найближче родове поняття він підлягає, а також, чим він відрізняється від інших дефінієндумів того ж роду (видова відмінність). Підвидами родовидового означення є генетичні, операціональні та індуктивні означення.

· Приклад. Комп'ютерна лінгвістика — частина мовознавства, яка вивчає моделювання мови на комп'ютері.

· Генетичні означення полягають у тому, що в них демонструють спосіб утворення дефінієнса.

· Приклад. Куля — це тіло, що утворюється внаслідок обертання півкола навколо його діаметра.

· Операціональні означення полягають у тому, що в дефінієнсі вказують вимірювальні операції, які слід виконати над об'єктом, щоби визначити, чи належить він до класу тих об'єктів, які означають.

· Приклад. Квадрат — це чотирикутник, у якого кожен внутрішній кут дорівнює 90° і всі сторони рівні між собою.

Індуктивні означення полягають у тому, що в дефінієнсі задають операції, які дозволено виконувати над множиною базових елементів, а далі кажуть, що будь-який елемент, утворений у такий спосіб, називають таким терміном (словом).

Остенсивні означення полягають у тому, що реципієнтові демонструють об'єкт і зазначають, що далі цей об'єкт називатимуть певним терміном (словом).

Квазіозначення — твердження, схожі на означення. Серед квазіозначень виділяють такі їх види:

· У перелічувальному квазіозначенні в дефінієнсі перелічують усі об'єкти, які входять удефінієндум. Приклад. Арабські цифри — це множина таких знаків: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

· В описовому квазіозначенні в дефінієнсі перелічують суттєві та несуттєві ознаки об'єкта, який означають. Приклад. Сироїжка їстівна має шапку 5—10 см у діаметрі, напівкуляста, опукло-, згодом плоско- або увігнуто-розпростерта, шільном'ясиста, сірувато-червонувата або сірувато-рожево-коричнювата, найчастіше з лілуватим відтінком, часом у центрі рудувато-оливкувата, з тонким, гладеньким краєм, гола, клейкувата, при висиханні матова. Шкірка знімається.

· У порівняльних квазіозначеннях у дефінієнсі називають об'єкт, аналогічний до зафіксованого в дефінієндумі, а далі перелічують його відмінні ознаки. Приклад. Марс — це, як і Земля, планета Сонячної системи, що має атмосферу, відмінну від земної.

· Характеристичні квазіозначення перелічують у дефінієнсі лише істотні ознаки об'єкта, які дають змогу однозначно вважати означуваний об'єкт належним до певного класу об'єктів чи ні.

· Пояснювальні квазіозначення описують певні ознаки об'єкта. При цьому опис можуть обмежувати лише частиною суттєвих ознак. Приклад. Боровик — гриб, що має коричневу шапочку.

· Скажемо також про неповні означення. їх особливістю є те, що в них не вказують на видову відмінність. Такі означення, хоча й порушують логічні норми, все ж використовують для реципієнтів із обмеженим запасом знань, наприклад, дітей. Приклад. Олень — це лісова тварина.

Із квазіозначеннями та неповними означеннями не слід плутати псевдоозначення. До їх числа належать висловлювання на зразок: архітектура — це застигла музика; бідність — матір винахідливості; книга — джерело знань; матерія — об'єктивна реальність. Часто псевдоозначення можуть бути просто художніми порівняннями чи метафорами.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: