Нормативно-правова база менеджменту персоналу.

 Нормативно –правова база з МП включає: законодавство про працю, що складається з Кодексу законів про працю України та ін­ших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряжатися своїми здібнос­тями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників тощо. Закон “Про оплату праці” визначає еко­номічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових від­носинах, на підставі трудового договору з підприємствами, уста­новами, організаціями усіх форм власності та господарювання тощо.

Закон України “Про охорону праці” визначає основні поло­ження щодо реалізації конститу­ційного права громадян на охо­рону їх життя і здоров'я в процесі трудової д-ності, регулює за уча­стю відповідних держ-их органів відносини між власником п-ства, установи і орг-ї або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вир-чого серед-ща і встановлює єдиний порядок орг-ї охорони праці в Україні. Також до норма­тивно-правової бази відноситься ЗУ “Про зайнятість населення”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про порядок вирішення колек­тивних трудових спорів”, “Про колективні договори і угоди” тощо.

Нормативною база для грегла­ментації посадових обов язкив служать законодавчі акти, відомчі інструкції, статути організацій, накази і розпорядження керівни­ків організацій, чинні тарифно кваліфікаційні довідники - пра­вил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, характеристик тощо

 

24. Кодекс законів про працю України та його значення в мене­джменті персоналу.

Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряжатися своїми здібнос­тями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючі зрос­танню продуктивності праці, по­ліпшенню якості роботи, підви­щенню ефективності суспільносго в-ва, поєднання на цій основі ма­теріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню тру­дової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо сус-ва в першу життєву потребу пра­цездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охо­рону трудових прав працівників.

Кодекс законів про працю У складається з 18 глав. Він вклюає загальні положення, колективний договір, трудовий договір, робо­чий час, счас відпочинку, норму­вання праці, оплата праці, гарантії і компенсації, трудова дисцип­ліна, охорона праці, праця жінок, молоді; пільги, індивідуальні тру­дові спори, професійні спілки, де­ржавне соціальне страхування, нагляд і контроль за додержанням законодавства.

Значення в МП має найсуттє­віше, томущо є одним з головних законів, які використовуються при управлінні персоналом. Виз­начає основні умови укладання на п-вах колективних та трудових договорів, визначає регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, забезпечує встановлення тривалості робо­чого часу та часу відпочинку, встановлює нормативи праці, сис­тему оплати праці, умови найму та зввільнення працівників.

 

25. Закон України «Про оплату праці» та його значення в мене­джменті персоналу.

 Цей Закон визначає економі­чні, правові та організаційні за­сади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відноси­нах, на підставі трудового дого­вору з підприємствами, устано­вами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулю­вання оплати праці і спрямований назабезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Складається: загалні поло­ження (заробітна плата, структура заробітної плати, мінімальна за­робітна плата, джерела тощо), де­ржавне регулювання праці (сфера державного регулювання оплати праці, умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, по­рядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати тощо), договірне регулю­вання оплати праці (система до­говірного регулювання оплати праці, організація оплати праці на підприємствах, оплата праці за контрактом тощо), право праців­ника на оплату праці та їх захист (права працівників) в заключних положеннях – контроль за додер­жанням прав законодавства.

Значення закону в МП полягає в тому, що він визначає основні умови оплати праці на п-вах, ре­гулює встановлення оплати праці, встановлює ефективну ситему ма­теріального і морального стиму­лювання праці, оцінювання рез-тів праці.

 

26. Закон України «Про охо­рону праці» та його значення в менеджменті персоналу.

Закон України “Про охорону праці” вводився в дію Постано­вою ВР №2695-12 від 14.10.92. Цей Закон визначає основні по­ложення щодо реалізації консти­туційного права громадян на охо­рону їх життя і здоров'я в процесі трудової д-ності, регулює за уча­стю відповідних держ-их органів відносини між власником п-ства, установи і орг-ї або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вир-чого серед-ща і встановлює єдиний порядок орг-ї охорони праці в Україні. Закон України “Про охорону праці” включає ро­зділи: Загальні положення; Гаран­тії прав громадян на охорону праці; Орг-я охорони праці на вир-ві; Стимулювання охорони праці; Держ-і міжгалузеві та галу­зеві нормативні акти про охорону праці; Держ-е упр-ня охороною праці; Держ-ий нагляд і громад­ський контроль за охороною праці; Відповідальність працівни­ків за порушення законодавства про охорону праці.

 Значеняня цого закону в МП полягає в тому, що за його допо­могою, на п-вах створюються сприятливі умови праці, полег­шення праці, хдійснюється запо­бігання травматизму і професій­них захворююаннь.

 

27. У чому полягає науково-методичне забезпечення менед­жменту персоналу? Які організа­ції в Україні виконують цю функ­цію?

Науково-методичне забезпе­чення менеджменту персоналу – це сукупність документів органі­заційно-методичного, організа­ційно-розпорядчого, нормативно-технічного та техніко-економіч­ного характеру, яку визначають норми, правила, вимоги, характе­ристики та інші дані, що викорис­товуються для вирішення завдань організації праці та менеджменту персоналу. Дані документи затве­рджуються в установленому по­рядку відповідним компетентним органам чи керівництвом органі­зації.

Науково методичне забезпе­чення менеджменту персоналу включає дві групи документів:

1. Нормативні акти, які визна­чають норми, правила вимоги, характеристики та інші дані, роз­робляються і затверджуються ві­дповідними компетентними орга­нами (міністерствами, відомст­вами, іншими державними орга­нами й міжнародними організаці­ями).

2. Документи, які розробляю­ться для внутрішнього викорис­тання й затверджуються керівни­цтвом організації.

Науково-методичне забезпе­чення МП здійснюють Держав­ний Комітету України по станда­ртизації, метрології та сертифіка­ції, Міністерсво праці і соціаль­ної політики.

 

28. У чому полягає інформа­ційне забезпечення менеджменту персоналу? Які служби в органі­заціях виконують цю функцію? Наведіть приклади.

Інформаційне забезпечення ме­неджменту персоналу – це суку­пність відомостей про стан керо­ваної підсистеми (персонал і його оточення), тенденції її розвитку, що надходять до суб’єкта управ­ління (лінійних, функціональних керівників і працівників кадрової служби).

Інформаційне забезпечення МП полягає в використанні при орга­нізації роботи з персоналом бази данних, що містить в собі відо­мості про склад, структуру персо­налу, його кількісні та якісні ха­рактеристики та інші параметри. Такі відомості наведенні у вніт­рішніх документах підприємств. Також до інформаційного забез­печення можна віднести законо­давчі акти, відомчі інструкції, статути організації, накази і роз­порядження керівників організа­ції, чинні тарифно- кваліфікаційні довідники.Функцію інформацій­ного забезпечення на піприємстві виконує керівник, кадрова слу­жба, яка виконує оперативну ро­боту з кадрами, відділ організації праці ї заробітної плати, відділ підготовки кадрів. Так, на прик­лад, керівник підприємтсва затве­рджує посадову інструкцію, яка грунтується на вище наведеній інформації, колективний договір, надає накази. Кадрова служба здійснює методичне забезпечення розвитку персоналу, розглядає та висуває кандидатів на керівні по­сади, поповнення трудового коле­ктиву.

Виходячи з цього дані, які міс­тяться в документах з особового складу (особистих листках з об­ліку кадрів, особистих картках, наказах та звітах), матеріалах і ре­зультатах соціологічних і психо­фізіологічних досліджень (анке­тування, інтерв’ю, тестування) тощо, вважаються інформацією лише тоді, коли вони втягнуті в процеси менеджменту персоналу і застосовуються для досягнення його цілей. До того часу вони ро­зглядаються як дані, які чекають своєї реалізації.

 

29. Структура і призначення «Класифікатора професій ДК 003-95».

Класифікатор професій ДК003-95 затверджено наказом Держав­ного Комітету України по станда­ртизації, метрології та сертифіка­ції від 27 липня 1995 року №257. Його використовують на підпри­ємствах для характеристики стру­ктури песоналу організації. Він містить такі складові: код розділу класифікатора професій, назва ро­зділу кваліфіквційної групи

В Україні назви категорій пер­соналу стандартизовані, отже всі організації повинні дотримува­тись стандартизованих назв.

Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персо­налу: 1.законодавці, вищі держа­вні службовці, керів­ники; 2.професіонали; 3.фахівці; 4.технічні службовці; 5.робітники сфери торгівлі та побутових пос­луг; 6.кваліфіковані робітники сі­льського та лісового господарств, риборозведення та рибальства; 7.кваліфіковані робітники з інст­рументом; 8.оператори та склада­льники устаткування і машин; 9.найпростіші професії.

 Класифікатор професій є скла­довою частиною державної сис­теми класифікації і кодування те­хніко-економічної і соціальної інформації.

Структурно класифікатор скла­дається з кодів і назв класифіка­ційних угрупувань (розділів, під­розділів, класів, підкласів та груп професій).

Абетка кодів складається з цифр від 0 до 9 та крапки.

Ознаки класифікації розташо­вано в такій послідовності: рі­вень освіти (перший рівень кла­сифікації – розділи професій); спеціалізація (другий, третій, чет­вертий рівні класифікації – підро­зділи, класи та підкласи профе­сій); кваліфікаційний рівень ро­біт, що виконуються (п’ятий рі­вень класифікації – групи профе­сій).

 

30. Структура і призначення «Довідника кваліфікацій-них хара­ктеристик профе-сій працівни­ків».

Довідник класифікаційних ха­рактеристик професій праців­ників – систематизований за ви­дами економічного діяльності збірник описів професій, які на­ведені в класифікаторі професій.

Довідник складається з випус­ків і розділів випусків, які згрупо­вані за основними видами еконо­мічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випу­ску містить обов’язкові частини, співвідносні з розділами класифі­кації професій за класифікатором професій. Зміст випуску або роз­ділу випуску складається із “Вступу”, “Кваліфікаційних хара­ктеристик”, розташованих в абет­ковій послідовності з порядко­вими номерами, а також допомі­жних покажчиків переліків про­фесій з діапазонами розрядів.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі роз­діли: Завдання та обов’язки. По­винен знати. Кваліфікаційні ви­моги.Спеціалізація.Приклади ро­біт.

 

31. Міжгалузеві норми та нор­мативи з праці

Міжгалузеві норми та нор­мативи - призначені для норму­вання однакових трудових проце­сів на підприємствах різних галу­зей виробництва. На багатьох пі­дприємствах існують роботи, які виконують робітники однакових професій. Окремі види верстат­них, слюсарних, ремонтних та інших робіт виконуються майже на всіх підприємствах різних га­лузей промисловості. Міжгалузеві норми та нормативи з праці роз­робляються відповідними нау­ково-дослідними або проектно-технологічними організаціями з врахуванням організаційно-техні­чних умов і прогресивного дос­віду організації виробництва і праці.

Норми прац регулюють опти­мальний внесок кожного члена колективу у спільній кінцевий рез-тат д-ті організації

 Норма праці – це якісно-кіль­кісна характеристика витрат жи­вої праці, на виконання конкрет­ної роботи в конкретних умовах в-ва. Різновидами норм витрат прац є норми часу, норми виробі­тку, норми обслуговування, нор­мовані завдання, норми чисельно­сті, норми підлеглих, норми спі­відношень, між кількістю раців­ників певних категорій. Норми праці встановлюються на підставі технологічних карт, креслень, па­спортних даних устаткування і трудових нормативів. Норми праці - норми виробітку, часу, об­слуговування, чисельності - вста­новлюються для працівників від­повідно до досягнутого рівня тех­ніки, технології, організації виро­бництва і праці.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: