Типологія політичних партій

 

За наявності спільних для всіх партій ознак, що визначають їх сутність і функції, партії відрізняються за своєю соціальною основою, ідейно-політичною спрямованістю, організаційною побудовою, характером членства, місцем у системі влади, цілями, методами і засобами діяльності тощо. У науці конституційного права найбільше значення має типологія політичних партій за соціальною основою та ідейно-політичною спрямованістю.

Соціальною основою політичної партії є та соціальна спільнота, інтереси якої виражає партія. Відповідно до основних груп соціальних спільнот (класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних) розрізняють класові, національні, жіночі, молодіжні, ветеранські, регіональні та інші політичні партії. З-поміж таких партій найбільшу роль у політиці відіграють класові партії. Так, у більшості країн світу є робітничі партії — комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні. Є партії дрібних, середніх і великих власників засобів виробництва — дрібнобуржуазній буржуазні. Це здебільшого ліберальні й консервативні партії. Є також аграрні партії, що орієнтуються на інтереси різних верств населення, зайнятого в сільському господарстві, селянські й поміщицькі — партії відповідно дрібних і великих землевласників.

У сучасному суспільстві партія не може досягти відчутного впливу, спираючись лише на якийсь один суспільний клас чи на його частину. У боротьбі за виборця колена політична партія орієнтується на певну систему цінностей, більшість із яких (власність, праця, демократія, свобода, рівність, справедливість, солідарність тощо) є загальнолюдськими і приваблюють на бік партії представників різних суспільних класів і соціальних верств. У разі, коли партія не має більш-менш чіткої соціальної основи, вона виступає як інтеркласова, або партія виборців.

За ідейно-політичною спрямованістю політичні партії поділяються на ідейно-політичні, прагматичні та харизматично-вождистські. Ідейно-політичними є партії більш-менш чітко визначеної ідеологічної спрямованості: комуністичні, соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, фашистські, християнські, ісламські тощо. Прагматичні — це такі партії, які орієнтуються не на певну ідеологію, а на широкий спектр ідей і суспільних проблем з метою залучення на свій бік якомога більше виборців. Прагматичними є інтеркласові партії. Харизматично-вождистські партії формуються навколо особи конкретного політика і діють як групи його підтримки. Такі партії також мають певну ідеологічну спрямованість, але вона визначається не стільки їх соціальною базою, скільки лідерами.

Ідеологічна спрямованість політичних партій значною мірою визначає їх основні загальні цілі та характер діяльності, за якими партії поділяються на революційні, реформістські та консервативні. Революційні партії заперечують існуючий суспільний лад і прагнуть замінити його іншим. Реформістські орієнтуються на значні перетворення існуючого ладу, але зі збереженням його основ. Революційними проявили себе комуністичні партії, реформістськими — соціал-демократичні. Консервативні партії прагнуть зберегти існуючий лад, допускаючи лише найнеобхідніші його зміни.

За соціальною основою, ідейно-політичною спрямованістю, основними цілями та характером діяльності політичні партії поділяються на ліві, праві й центристські. Соціальною базою лівих партій є здебільшого наймані працівники, а ідеологією — комунізм, соціалізм чи соціал-демократизм. Такі партії прагнуть до суспільних змін. Соціальною основою правих партій є здебільшого підприємці-власники, а ідеологією — лібералізм і консерватизм. Такі партії, особливо консервативні, схильні до збереження існуючого суспільного ладу.

Партіями крайньої лівої орієнтації є організації анархістського і неотроцькістського, а крайньої правої — націоналістичного і фашистського спрямування. У спектрі політичного життя конкретної країни політичні партії різної соціальної та ідейно-політичної орієнтації зліва направо розміщуються таким чином: неотроцькісти — анархісти — комуністи — соціалісти — соціал-демократи — ліберали — консерватори — націоналісти — фашисти. Відповідно до такого розміщення центристськими виступають соціал-демократичні і ліберальні партії, а точніше, праве крило соціал-демократичних партій і ліве крило — ліберальних.

Залежно від типу організаційної структури політичні партії поділяються на кадрові й масові. Кадрові партії об'єднують у своїх лавах невелику кількість впливових професійних політиків і спираються на фінансову підтримку підприємницьких структур. Вони є децентралізованими об'єднаннями, як правило, не мають фіксованого членства, звертаються до громадян лише в періоди виборчих кампаній. Кадровими партіями є, наприклад, консервативні й ліберальні партії країн Західної Європи, Республіканська й Демократична партії США.

Масові партії орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшого числа членів, внески яких є фінансовою основою діяльності партій. Вони мають фіксоване членство, розгалужену організаційну структуру й порівняно значне число членів, між; якими існує тісний постійний зв'язок. Це партії з більш-менш чіткою ідеологічною орієнтацією. Вони беруть активну участь у виборах. До масових належить більшість соціал-демократичних, соціалістичних, комуністичних партій. Масовими можуть бути і фашистські партії.

За місцем у політичній системі суспільства партії поділяються на: неподільно пануючі в політичній системі, як це буває за тоталітарних та авторитарних режимів; правлячі, тобто такі, що самостійно або в коаліції з іншими партіями легітимним шляхом здобули і здійснюють державну владу; опозиційні — такі, які не є правлячими в даний момент і перебувають в опозиції до здійснюваного правлячими партіями політичного курсу.

За парламентською основою розрізняють парламентські (парламентсько-електоральні) і непарламентські політичні партії. Для парламентських партій характерне використання форм і методів діяльності в межах правових норм держави. Своїх політичних цілей такі партії прагнуть досягти через законні органи влади, передусім через парламент, які вони формують за результатами виборів. Для непарламентських партій парламентська й виборча діяльність не є головною метою. Свою увагу вони зосереджують на досягненні доктринальних цілей, тобто таких, що випливають з їхньої ідеології і політичної доктрини. Непарламентськими є партії крайньої лівої і крайньої правої орієнтації. Задля досягнення доктринальних цілей вони схильні вдаватися до незаконних методів і засобів боротьби, тому нерідко законодавчо забороняються.

 

Партійні системи

 

Важливу роль у формуванні і функціонуванні органів державної влади та: органів місцевого самоврядування, політичної системи суспільства в цілому відіграє партійна система. Від типу партійної системи значною мірою залежать стабільність та ефективність державних інститутів, тип політичного режиму, механізм і ступінь розвитку демократії.

Партійна система — це сукупність діючих у країні політичних партій і відносин між ними, що складаються в боротьбі за державну владу та у процесі її здійснення. До партійної системи входять не всі наявні в країні політичні партії, а лише ті, що прагнуть до влади, беруть участь у боротьбі за неї, справляють на її здійснення відчутний вплив. Найповніше той чи той тип партійної системи визначається політичними партіями, представленими у парламенті. Залежно від кількості політичних партій у країні та їх представництва у парламенті розрізняють три основні типи партійних систем: однопартійну, двопартійну і багатопартійну.

Багатопартійною є система, в якій більш як дві партії мають змогу впливати на функціонування державних інститутів, її різновидами є системи поміркованого плюралізму, поляризованого плюралізму й атомізована. Для системи поміркованого плюралізму характерні представництво у парламенті трьох-п'яти партій, жодна з яких не має більшості мандатів і не може самостійно сформувати уряд. Партії перебувають на поміркованих політичних позиціях, відсутня позасистемна парламентська опозиція, тобто такі партії, які взагалі виступають проти існуючої соціально-економічної і політичної системи. Залежно від розподілу парламентських мандатів між партіями уряд формується однією партією або, що відбувається найчастіше, коаліцією партій. Урядові коаліції партій можуть бути як стабільними, так і нестабільними, від чого залежить стабільність уряду. У країнах з парламентарними формами правління і нестабільними партійними коаліціями уряди можуть змінюватися кілька разів за один строк повноважень парламенту.

Партійна система поляризованого плюралізму характеризується представництвом у парламенті шести і більше партій, між якими відбувається гостре політичне та ідеологічне протистояння. У системі поляризованого плюралізму наявні позасистемні партії, тобто такі, які взагалі виступають проти існуючої соціально-економічної і політичної системи. За наявності в країні багатьох маловпливових партій на час виборів вони утворюють виборчі блоки, а в самому парламенті — урядові коаліції. Уряд формується партіями центру, його стабільність та ефективність функціонування залежать від міцності центристських коаліцій.

Партійна система поляризованого плюралізму є характерною для перехідних суспільств, особливо постсоціалістичних, де відбувається протистояння політичних сил, що виступають прихильниками минулого чи нового суспільно-політичного устрою. Така система зазвичай є результатом еволюції атомізованої партійної системи і у подальшому трансформується, як правило, у систему поміркованого плюралізму, що залежить передусім від типу виборчої системи і форми державного правління.

Атомізована партійна система характеризується наявністю у країні багатьох, у тому числі й позасистемних, політичних партій, що не користуються більш-менш значним впливом. За такої партійної системи уряд формується або на основі широкої коаліції партій, або взагалі на позапартійній основі. Атомізована система характерна для початкового етапу розвитку перехідних суспільств, зокрема для колишніх радянських республік, що стали незалежними державами, а також; для країн Східної Європи. Вона найменш ефективна під кутом зору функціонування парламенту і забезпечення стабільності уряду. З часом еволюціонує, як правило, до системи поляризованого плюралізму.

Багатопартійна система може функціонувати на державному рівні як дві основні більш-менш стійкі коаліції політичних партій, що зберігають союзницькі відносини не тільки у разі формування уряду, а й перебуваючи в опозиції. Така багатопартійна система визначається як двоблокова.

Двопартійною вважається система, за якої визначальну роль у політичному житті країни відіграють дві основні політичні партії, що, перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі. У країні може бути багато різних партій, проте жодна з них, крім двох найвпливовіших, ні самостійно, ні в коаліції з іншими партіями не має реальних шансів стати правлячою. Для двопартійної системи характерні відносна рівновага двох основних партій, які суперничають у боротьбі за владу, значне відставання інших партій, наявність сильної опозиції з боку тієї партії, що зазнала поразки на парламентських виборах. Це одна з найефективніших партійних систем. Перемога однієї з двох основних партій на виборах забезпечує однорідну і сталу парламентську більшість. Така система не знає коаліційних криз, забезпечує стабільність уряду, дозволяючи йому функціонувати протягом усього терміну повноважень парламенту. Однак за неї дві політичні партії фактично монополізують представництво на державному рівні всієї багатоманітності соціальних інтересів, не дають можливості розвиватися іншим партіям. Двопартійна система склалася у тих країнах, де не сформувалась сильна революційна робітнича партія, зокрема у Великій Британії і США.

У деяких країнах основними є дві партії, жодна з яких за результатами парламентських виборів не може отримати більшості мандатів. Для створення парламентської більшості і формування уряду одна з основних партій утворює коаліцію з невеликою за кількістю парламентських мандатів партією. Примикаючи до однієї з двох основних, третя партія забезпечує їй парламентську більшість і можливість формування уряду, тоді як інша основна партія стає опозиційною. Така партійна система дістала назву системи двох з половиною партій або трипартійної системи і може розглядатися як модифікована двопартійна система. Однією з її особливостей є значна вага у політиці невеликої партії.

Однопартійною є система, що характеризується наявністю в країні тільки однієї політичної партії, яка реально впливає на здійснення державної влади. Така система не виключає існування інших партій, але тільки за однією із них юридично чи фактично закріплюється роль правлячої партії. Розрізняють власне і фактично однопартійні системи. Власне однопартійна система передбачає наявність у країні тільки однієї політичної партії. Фактично однопартійна система означає наявність у країні кількох партій, за того, що реально тільки одна з них є правлячою, визначає розвиток усього суспільного життя, регламентує діяльність інших партій. Власне і фактично однопартійні системи є характерними для тоталітарних і авторитарних політичних режимів.

Інший характер має різновид фактично однопартійної системи, що дістав назву системи з домінуючою партією. Ця система характеризується тривалим переважанням у парламенті однієї політичної партії, яка за результатами виборів дістає абсолютну більшість парламентських мандатів і право формування уряду. Крім відносно довготривалого переважання однієї партії над іншими для системи з домінуючою партією характерні також відсутність урядових коаліцій та наявність малоефективної опозиції з боку тих партій, що не беруть участі у формуванні уряду. З формального боку така система є багатопартійною, фактично за неї в країні тривалий час править одна політична партія.

За відповідності тому чи тому типу партійна система в кожній країні має свої особливості, пов'язані з її соціально-економічним і політичним становищем, історичним минулим, традиціями політичного життя та іншими чинниками. Той чи той тип партійної системи значною мірою залежить від чинної в країні системи виборів до парламенту і, своєю чергою, справляє на неї опосередкований зворотний вплив, який виявляється у тому, що представлені у парламенті партії прагнуть зберегти або впровадити вигідну для них виборчу систему.

⇐ Предыдущая77787980818283848586Следующая ⇒

Поделиться: