Зовнішньоекономічні договори і право застосовуване до них за законодавством України

 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це мате­ріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяль­ності (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяль­ність»). Він укладається лише у письмовій формі суб'єк­тами, здатними до його укладення відповідно до законо­давства України або місця укладення договору (контракту). Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповід­но до законодавства України та міжнародних угод, міжна­родних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та ор­ганізацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній фо­рмі законодавством України [19].

Серед нормативно-правових актів України, що регулю­ють питання форми, порядку укладення та виконання зов­нішньоторговельних договорів (контрактів), є:

Цивільний кодекс України;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р.;

Закон України «Про внесення змін та доповнень до За­кону України «Про порядок здійснення розрахунків в іно­земній валюті» від 7 травня 1996 р.;

Закон України «Про операції з давальницькою сирови­ною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. (в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зов­нішньоекономічних відносинах» від 4 жовтня 2001 р.);

Закон України «Про регулювання товарообмінних (бар­терних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р.;

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р.;

Указ Президента України «Про заходи щодо вдоскона­лення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоеко­номічної діяльності» від 10 лютого 1996 р.;

Указ Президента України «Про заходи щодо впорядку­вання розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України» від 4 жовтня 1994 р.;

Указ Президента України «Про застосування Міжнарод­них правил інтерпретації комерційних термінів»;

Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку Ук­раїни «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які пе­редбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 р.;

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21 ве­ресня 2001 р. за № 833/6024).

В окремих випадках з питань укладення зовнішньоеко­номічних договорів (контрактів) застосовують спеціальні нормативно-правові акти. Наприклад, якщо мова йде про військово-технічне співробітництво, застосовують, зокрема, Указ Президента України «Про дальше вдосконалення дер­жавного експортного контролю» від 28 грудня 1996 р. та Положення про державний експортний контроль в Україні, затверджене Указом Президента України від 13 лютого 1998 р., Закон України «Про державне оборонне замовлен­ня» від 3 березня 1999 р.

Відповідно до зазначеного та іншого законодавства пра­ва та обов'язки сторін за зовнішньоекономічним договором (контрактом) визначаються правом країни, обраної сторо­нами під час укладення договору (контракту) або внаслідок подальшого погодження. За відсутності такого погодження застосовується право країни, де заснована, має своє місце про­живання або основне місце діяльності сторона, яка є:

- продавцем - у договорі купівлі-продажу;

- наймодавцем - у договорі майнового наймання;

- ліцензіаром - у ліцензійному договорі;

- охоронцем - у договорі зберігання;

- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консиг­нації);

- довірителем - у договорі доручення;

- перевізником - у договорі перевезення;

- експедитором - у договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

- страхувачем - у договорі страхування;

- кредитором - у договорі кредитування;

- дарувальником - у договорі дарування;

- поручителем - у договорі поруки;

- заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів):

- про виробниче співробітництво, спеціалізацію і коопе­рування, виконання будівельно-монтажних робіт застосо­вують право країни, де здійснюється така діяльність, або де створюються передбачені договором (контрактом) резуль­тати, якщо сторони не погодили інше;

- про створення СП застосовується право країни, на тери­торії якої СП створюється та офіційно реєструється;

- укладених на аукціоні, внаслідок конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводить­ся аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

До прав та обов'язків сторін в інших зовнішньоеконо­мічних договорах (контрактах) застосовується право краї­ни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту. В разі приймання виконання за зовнішньо­економічним договором (контрактом) береться до уваги право місця здійснення такого приймання, якщо сторони не погодили інше [21].

До вказаного слід додати, що абз. 6 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. відсилає до матеріального та процесуаль­ного права місця укладення зовнішньоекономічної угоди, застосовуваного до прав та обов'язків сторін, якщо сторони не погодили інше.

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зок­рема, Положення про форму зовнішньоекономічних дого­ворів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. До істотних умов договору (контракту) належать: назва, номер договору (конт­ракту), дата й місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та наймену­вання документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (конт­ракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (прий­мання/здавання виконаних робіт або послуг), у т. ч. з вико­ристанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови платежів; умови приймання - здавання товару (робіт, послуг); упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; урегулювання спорів у судовому порядку; місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: