ПІДГОТОВКА ПРИКЛАДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В ПОЛІТОЛОГІЇ.

Підготовка політологічного дослідження - це складний процес, насичений різними видами діяльності, науковими процедурами та операціями. Перш за все необхідно подбати про надійну методологічну основу дослідження, скласти його загальну логіку, розробити документи для збору інформації щодо політичних подій, сформувати аналітичну групу з компетентних фахівців.

Важливу роль грає також організаційне та матеріально-технічне забезпечення політологічного дослідження.

Взагалі політолог може приступити до власне політологічного дослідження лише в тому випадку, якщо він впевнений, що вся підготовча робота проведена на високому рівні.

Головна мета політологічного дослідження - отримання якомога більш обширної та актуальної інформації, що відбиває ті сторони політичного життя суспільства, які найчастіше слабо видно неозброєним оком, але які потрібно враховувати при підготовці та прийнятті політичних рішень та прогнозуванні.

Чи треба витрачати сили і кошти на проведення політологічного дослідження тільки для з'ясування, наприклад, кількості політичних партій і рухів, а також виборців, які взяли участь в останніх виборах президента країни? Відповідь на це питання, як відомо, міститься в статистичних відомостях. А ось відповіді на питання про те, як впливають соціальні, етнічні, ідеологічні, релігійні чинники на поведінку політичних партій і рухів, електорату і їх переваги мають величезну практичну значимість.

Аналіз політичних подій, як правило, обгрунтований практичною доцільністю.

Що ж таке політологічне дослідження? Відповідь не може бути однозначною. Однак найбільш оптимальним слід вважати таку. Політологічне дослідження - це система процедур організаційно-технічного характеру на основі методів політичного аналізу, що мають на меті отримати науково обгрунтовані дані про політичні події, явища, процеси, носять прогностичний характер (для їх використання в практиці політичного управління).

Як система процедур політологічне дослідження включає в себе кілька етапів: підготовку дослідження; збір первинної інформації про політичну подію (наприклад, відповіді опитуваних на запитання анкети, інтерв'ю, записи аналізу документів, що підлягають в подальшому опрацюванні та узагальнення); підготовку зібраної інформації до обробки та її обробку на ЕОМ; аналіз обробленої інформації та формулювання висновків за підсумками дослідження; підготовку рекомендацій для прийняття політичних рішень.

Можна говорити про три види політологічних досліджень, а саме: пошукові, описові і аналітичні.

Наприклад, в якості попереднього етапу глибоких і масштабних досліджень будь-якого політичної події може використовуватися пошукове дослідження, що грунтується на спрощеній програмі й стиснутому за об'ємом методичному інструментарії (анкета, бланк-інтерв'ю, вивчення документів та ін.) З метою виявлення ставлення людей до актуальних політичних подій або виявлення ступеня ефективності щойно проведених політичних заходів може використовуватися експрес-опитування. Якщо ж потрібно уточнити предмет або об'єкт широкомасштабного дослідження може бути проведено опитування фахівців (експертів) з даної проблеми.

Що стосується описового дослідження, то це складний вид аналізу. Воно завжди проводиться по повній програмі і на базі методично апробованого інструментарію. У прикладній політології воно може застосовуватися тоді, коли об'єкт аналізу - масштабна політична подія, що відрізняється різноманітними характеристиками. Наприклад, аналіз виборів доВерховної Ради, які щойно пройшли і їх порівняння з попередніми виборами, в яких брали участь всі категорії населення країни, вимагає як мінімум вивчення структури електорату і депутатського корпусу, їх інтересів, позицій, переваг і т.д. В даному випадку виділення в структурі електорату вивчення щодо однорідних груп дозволить здійснити почергову оцінку, порівняння і зіставлення цікавлячих політолога характеристик, а крім того, виявити наявність або відсутність зв'язків між ними.

Самий поглиблений вид аналізу - аналітичне дослідження, яке ставить своєю метою не тільки опис структурних елементів того чи іншого явища, а й виявлення причин, що лежать в його основі і обумовлюють характер, поширеність, гостроту та інші властиві йому риси. У зв'язку з цим в прикладної політології воно має особливо велику практичну цінність. Якщо в ході описового дослідження встановлюється, чи є зв'язок між характеристиками досліджуваного політичної події, явища, процесу, то в ході аналітичного дослідження з'ясовується, чи носить виявлений​​зв'язок причинний характер.

У кожному аналітичному дослідженні вивчається не один який-небудь фактор, а сукупність факторів, з якої згодом виділяють чинники - основні і неосновні, тимчасові та стійкі, контрольовані і неконтрольовані, керовані і некеровані.

Різновидом аналітичного дослідження є експеримент, в ході якого особлива увага приділяється вивченню "поведінки" тих включених в експериментальну ситуацію факторів, які надають досліджуваному об'єкту нові риси і властивості.

Таким чином ми розглянули види політологічного дослідження, основним критерієм розрізнення яких була глибина і ступінь складності емпіричного аналізу. Однак поряд з основним, можуть використовуватися й інші критерії. Вони пов'язані: а) з особливостями методу збору інформації; б) з формою і характером проведення дослідження. У першому випадку зазвичай виділяють три види дослідження: опитування, спостереження, аналіз документів. Опитування в свою чергу має два основні різновиди: анкетування і інтерв'ювання. Воно також може бути масовим і спеціалізованим.

У зв'язку викладеним вище виникає запитання: "Чи є залежність між політичними подіями, явищами, процесами і видами політологічного дослідження, за допомогою якого вони можуть бути вивчені?" Відразу відповімо, що жорсткої залежності тут немає. Будь-яке політичне подія може вивчатися на рівні будь-якого виду політологічного дослідження. Це залежить цілком від політолога і мети дослідження.

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: