Європейський Союз, етапи формування та еволюція стратегій.

Процес створення ЄС можна поділити на певні етапи, і в залежності від того на якому інтеграційному рівні знаходились держави, змінювались і їхні стратегічні цілі.

1.Зона вільної торгівлі (режим вільної торгівлі формувався в період з 1959р. до 1968р.) - Скасування тарифів і квот між учасниками

2.Митий союз (формувався з 1958р. до 1968р.) - Єдина торговельна полггика щодо третіх країн

3.Спільний ринок (формувався з 1958р. до кінця 1969р.) - Скасування обмежень на рух факторів виробництва

4.Єдиний внутрішній ринок (формувався з середини 1980-х років до 1 січня 1993р.) - Гармонізація економічної полпнки та інституцій

5. Економічний та валютний союз (у відповідності до цілей і механізмів Маастрихтського та Амстердамського договорів) - Єдина валюта, єдина валютна політика (89 – екю, 99-євро у безготівковий обіг, 2002 – євро у готівковому обороті)

Етапи розширення відбувалися на більш низьких етапах інтеграції: перший і другий - на стадії існування спільного ринку, за відсутності елементів політичного союзу; третій - на початку переходу до формування єдиного внутрішнього ринку, при лише поставлених цілях формування спільної зовнішньої політики; четвертий - вже після утворення єдиного внутрішнього ринку, але за відсутності економічного та валютного союзу, остаточно сформованих спільної зовнішньої політики та політики безпеки, співробітництва у сфері юстиції і внутрішніх справ. Новий, п'ятий етап розширення - це розширення, що відбувається безпосередньо на стадії завершення формування економічного та валютного союзу, значного прогресу на шляху формування політичного союзу, поглиблення співпраці у сфері безпеки.

До нового етапу розширення ЄС підійшов, перебуваючи фактично на завершальній стадії економічної інтеграції - створення економічного та валютного союзу, а також значною мірою здійснивши цілі політичного союзу. Такий результат був досягнутий протягом понад 50 років, через складний і поступовий процес інтеграції, формування правової бази та механізмів співпраці.

У 1993 набрала чинності Угода про ЄС. Відпов. до цієї Угоди засновується політ. і еко­н. союз, який означає проведення спільної екон. і зовн. пол-ки, а також пол-ки в галузі безпеки і співро­б-ва у соц. сфері. Крім того, запроваджується єдине європ. громадянство, підвищується роль Європ. парламенту, розширюються повноваження органів ЄС. Положен­ня Маастр. угоди були розвинуті й доповнені Амстерд. одноіменною угодою (1997). Доповнення стосувалися питань принципів демократії, прав людини, соц. пол-ки, міждерж. співроб-ва в сфері внутр. справ і юсти­ції, бор-би із злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, коруп­цією, расизмом.Було прийнято зміст конституції, яку потрібно ратифікувати всім країнам-членам.

У 2004 до ЄС вступили: Есто­нія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія. Цілі: — утворення тісного союзу народів Європи; — сприяння збаланс. та довгостр. екон. прогресу, завдяки створенню простору без внутр. кордонів; — посилення екон. та соц. співроб-ва; — утворення екон. та вал. союзу і створення в перспективі єдиної валюти; утвердження власної ідентичності в міжн. сфері, особливо шляхом проведення спільної зовн. пол-ки і пол-ки в сфері безпеки, а в перспективі — спільної оборонної пол-ки; —розвиток співроб-ва у сфері юстиції та внутр. справ; —збереження та примноження спільних надбань.

Вступ Румунії та Болгарії в 2007 році. Нещодавно успішно були закінченні переговори щодо вступу Хорватії до ЄС, я кий оцікується в 2013 році. Все ще тривають переговори щодо Туреччини, Черногорії та Македонії. 

 

43. ЄЕП і проблема координації економічного розвитку країн-учасниць.

    У ЄЕП входять Росія, Білорусія, Україна та Казахстан. Рішення про створення організації було прийнято у лютому 2003 року під час зустрічі голів держав. Концепція ЄЕП наступна: створення спільного ринку, що передбачає узгоджену внутрішню і єдину зовнішню економічну політику, спільні засоби тарифного і нетарифного регулювання у торгівлі з третіми країнами. В ідеалі ЄЕП має непогані можливості стати саме тим інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. Проте реальне майбутнє ЄЕП ще досить невизначене.

Метою формування ЄЕП ​ ​ є створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік держав-учасниць та підвищення рівня життя населення. Основними принципами функціонування ЄЕП ​ ​ є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили через кордони держав-учасників.

ЄЕП формується поступово, шляхом підвищення рівня інтеграції, через синхронізацію здійснюваних державами-учасницями перетворень в економіці, спільних заходів з проведення узгодженої економічної політики, гармонізацію та уніфікацію законодавства у сфері економіки, торгівлі та в інших напрямках, з урахуванням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, а також досвіду та законодавства Євросоюзу.

Формування і діяльність ЄЕП здійснюються з урахуванням норм і правил СОТ.

Координація процесів формування ЄЕП ​ ​ здійснюється відповідними органами, які створюються на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції.
Правовою основою формування та діяльності ЄЕП є міжнародні договори та рішення органів ЄЕП, що укладаються та приймаються з урахуванням інтересів і законодавств держав-учасниць і відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.

 

Україна: першочерговим етапом створення ЄЕП Українська сторона завжди вважала формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, так, як це передбачено Угодою про формування Єдиного економічного простору та Концепцією формування ЄЕП. При цьому головними елементами зони вільної торгівлі повинні бути скасування і незастосування надалі у взаємній торгівлі експортного мита, кількісних обмежень, вилучень з режиму вільної торгівлі, обмежене застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних заходів. Для України ЄЕП – інструмент для налагодження рівноправної та взаємовигідної співпраці з Росією, Казахстаном і Білоруссю, а не абсолютизована мета. Тому пошук консенсусу при підготовці та прийнятті рішень – це єдиний можливий шлях до успішної реалізації проекту під назвою «ЄЕП».

Саме важкість представлення власних інтересів в ЄЕП є найбільшою проблемою, оскільки «дискусійний» механізм не може бути ефективним за умови негласного домінування Росії у прийнятті рішень і лобіюванні власних імперіалістичних інтересів. Досвід України виявив, що процес захисту власних національнх інтересів є слабким місцем ЄЕП. Тому серед можливих варіантів розвитку Україна навіть допускає можливість перегляду умов та відмови від формування свільного економічного союзи, особливо з огляду на зацікавленість в поглибленні співпраці з ЄС.

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: