Криміналістична характеристика шахрайства.

Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Предмет - майно або право на таке майно. Для відмежування шахрайства від інших видів посягань на власність важливо встановити наявність обману або зловживання довірою. В результаті обману потерпілий якби сам добровільно передає майно. Обман проявляється в таких формах: словесна (недостовірна інфо), в формі різних дій. Способи шахрайства: обманні операції з різними цінними паперами, кредитними карточками; створення інвестиційних фондів; отримання пенсій і соц.допомог за підробленими документами, отримання матеріальних цінностей на базах, складах з використанням службового становища; шлюбні афери, збирання «пожертвування». Місце вчинення злочину обирається з урахуванням можливості реалізації обраного способу злочину, предмета посягання, особи жертви. Деякі спроби шахрайства можуть реалізуватися у кількох місцях створювати «спеціальні фірми», в яких здійснюється збирання грошей від громадян (оформлення віз чи паспортів для виїзду за кордон, страхування), частіше шахрайські діяння відбуваються в установах (чи на підприємствах), де укладаються угоди: на біржах, у брокерських конторах, посередницьких фірмах, агентствах з нерухомості. Час.Здебільшого вчиняється у денний час. Воно може бути пов’язано з часовим інтервалом діяльності тієї або іншої установи, організації чи підприємства.

126. Дослідча перевірка первісної інформації про шахрайство. Порушення кримінальної справи. Для перевірки версії про те чи було шахрайства чи не було, необхідно встановити, чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити. У такому разі необхідно детально допитати заявника про обставини передачі майна та його індивідуальні ознаки. У заявника доцільно з’ясувати, де і коли було придбане майно або цінності, хто знав про їх існування, яким чином відбувалася подія, за яких обставин, в якому місці, хто міг бачити передачу майна, хто перебував на місці вчинення злочину тощо.

У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа. Якщо з часу вчинення злочину минуло небагато часу, організується спостереження в місцях найбільш ймовірної появи злочинця. За кримінальними обліками органів внутрішніх справ перевіряється, чи є у них дані про осіб, які мають властивості, притаманні шахраю, чи не зареєстровані нерозкриті шахрайства, що вчинені способом, аналогічним використаному підозрюваним. Інформацію про особу злочинця важливо отримати від потерпілого і свідків

 

127.Побудова версій, проведення слідчих та інших дій на початковому етапі розслідування в залежності від типової слідчої ситуації. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі: 1) є дані про подію злочину і особу злочинця; 2) злочинець затриманий відразу після вчинення злочину; 3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома; 4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі. Слідчі версії - шахрайство мало місце; вчинено інший злочин; надійшла неправдива заява і злочинного діяння взагалі не було. Мають бути доведені такі обставини: подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинення злочину та ін.); винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; характер і розміри шкоди, заподіяної шахрайством; обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

При допиті свідків необхідно з’ясувати обставини передачі майна, ознаки зовнішності злочинців, їх одяг, прикмети. Слід визначити, коли їх бачили, про що розмовляли;

При допиті потерпілого необхідно з’ясувати: коли і за яких умов шахрай вчинив обман чи зловживання довір’ям і заволодів майном; чому потерпілий опинився в цьому місці; чи був він один чи були будь-які особи разом з шахраєм; як вони поводилися; який спосіб шахрайства був застосований злочинцем; які предмети чи документи передано шахраю;  Огляд місця події проводиться коли передбачається можливість виявлення слідів злочину, відоме місце, де було вчинене шахрайство.

Огляд предметів і документів (записок, візиток, грошових чи речових «ляльок», доручень, договорів та ін.), отриманих потерпілим від шахраїв, проводиться негайно при їх виявленні. Затримання підозрюваного має бути старанно підготовленим і несподіваним. Його необхідно проводити таким чином, щоб шахрай не зміг непомітно викинути чи знищити ті чи інші предмети, речі, документи. Після затримання шахрая проводиться особистий обшук затриманого, а потім обшуки за місцем його проживання та місцем роботи. Допит підозрюваного повинен проводитись без зволікань.

 

128 .Тактика проведення окремих слідчих та інших дій на послідуючому етапі розслідування шахрайства. Типовими слідчими ситуаціями на цьому етапі розслідування можуть бути такі: 1) встановлено конкретну особу та її причетність до вчиненого шахрайства, пред’явлено обвинувачення; 2) є підозрюваний, зібрані докази, але їх недостатньо для встановлення причетності підозрюваного до вчиненого шахрайства, обвинувачення не пред’явлено; 3) зібрано недостатньо доказів, немає підозрюваного, не встановлено особу злочинця; 4) зібрані докази свідчать про відсутність складу злочину (шахрайства) у діях підозрюваного. Типовими слідчими діями є: допит свідків, допит підозрюваного (обвинуваченого), пред’явлення для впізнання, очна ставка, призначення та проведення експертиз та ін. Як свідків допитують осіб, які не були допитані раніше, але щось бачили, чули про розслідуваний злочин, знайомі з шахраєм. Проводиться допит підозрюваного - на час допиту слідчий вже має необхідну інформацію про подію злочину, зібрано необхідні докази для викриття допитуваного у вчиненні шахрайства. При пред’явленні для впізнання необхідно враховувати, що шахраї досить часто змінюють свій зовнішній вигляд перед вчиненням злочину, одягають невластивий їм одяг; змінюють зачіску, відпускають бороду. Призначення і проведення судових експертиз пов’язано з необхідністю дослідження підроблених документів та інших предметів, що використовував шахрай. З цією метою призначається проведення почеркознавчої, техніко-криміналістичної експертизи (для встановлення особи, яка виконала текст документа чи підписала його, способів виготовлення документа, печаток). Якщо на предметах чи документах виявлено сліди (рук, нігтів, мікросліди тощо), можуть бути призначені трасологічні та інші судові експертизи.

 

129.Вивчення особи обвинуваченого у шахрайстві. Встановлення обставин, що сприяють шахрайству та їх усунення. Суб’єктом - приватна особа, 16р. Більшість шахраїв мають сильний дар уяви, здатність впливу і вміння переконувати. До особистих якостей шахрая належать його хитрість, брехливість, уміння прихилити до себе оточуючих, знання способів підроблення документів. За своїм зовнішнім виглядом - це звичайно поважні люди, які вміють себе «подати», обізнані в галузі психології. Вони спостережливі і мають швидку реакцію на обстановку, що змінюється. Шахраї використовують можливості перевтілення, встановлюють контакт з людьми різних типів, обирають відповідну манеру поведінки.

Причини шахрайства — наша довірливість і самовпевненість, бажання придбати якусь річ або отримати послуги в обхід встановленого порядку. Правова необізнаність населення; психологічна непідготовленість населення до ефективного захисту від шахрайства. Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власників підприємств. Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлен­ня до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації. Відсутність в Україні стандартизованих процедур і документів перевірки клієнтів – одні з головних причин шахрайства у вітчизняному банківському секторі.

130.Особливості розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами Фінансове шахрайство – здійснення протиправних дій у сфері грошового звернення шляхом обману, зловживання довірою і інших маніпуляцій з метою незаконного збагачення. Для ефективного розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами необхідна чітка взаємодія органів досудового слідства і дізнання. При вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами завідомо неправдива інформація може міститися в різних документах, поданих у кредитну установу або державний орган. Як правило, така інформація міститься в декількох документах. Значну допомогу може надати спеціаліст – бухгалтер, який проконсультує про призначення тих чи інших документів, допоможе відібрати із числа виявлених необхідні, виходячи із специфіки бухгалтерського, оперативного і статистичного обліків, які використовуються на даному підприємстві.

Залежно від наявності та місцезнаходження майна, здобутого злочинним шляхом, а також майна, що належить злочинцю, необхідного для відшкодування збитків, можна виділити наступні версії: 1)внески в банках; 2)готівка, коштовності, побутова техніка, цінні носильні речі, предмети антикваріату, вироби мистецтва та ін.; 3)авто- і мототехніка;4)квартири, будинки, інша нерухомість. До обставин, які належить з’ясувати при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами, належать: 1.обставини створення фірми, яка одержала кредит чи пільги з оподаткування, законність її заснування, справжність пред’явлених при реєстрації фірми документів; 2.представлені гарантії фінансової благонадійності і забезпечення повернення кредиту, баланс, гарантійні листи, застава, страхові поліси; 3.оригінальність документів про право на пільгове одержання кредиту; 4.справжність чи фіктивність документів, поданих для обгрунтування кредитної заявки; 5.достовірність чи завідома неправдивість даних про господарський чи фінансовий стан підприємства, відображений у вказаних документах; 6.наявність причинного зв’язку між діями винних осіб та їх наслідками; При розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами слідчими повинні бути проведені такі слідчі дії, як виїмка документів, обшук, допит, очна ставка, накладання арешту на майно та рахунки юридичних осіб, слідчий огляд документів, призначення судових експертиз.

 

131Криміналістична характеристика розкрадань майна шляхом привласнень, розтрат та зловживання службовим положенням. Предмет: будь-яки майно, що знаходиться в правомірному володінні особи, зазвичай гроші, цінні папери, продукція.

Спосіб розкрадання: образ злочинної діяльності, що полягає у системі дій, які створюють умови для розкрадання, вилучення майна та направлення його на совю користь або користь третіх осіб, а також щодо приховування слідів злочину. Приховування: фальсифікація обліку і звітності; внесення змін до документів; заміна або виготовлення фіктивних документів; знищення документів; штатні переміщення; знищення матеріальних слідів злочину тощо.

Особа злочинця: посада, зв’язки з іншими учасниками, рольова функція кожного, високий інтелектуальний рівень, вища освіта, професійне володіння певними навичками. Вибір способа розкрадання залежить від багатьох факторів: сфери діяльності, стану бух.звітності тощо.

Обстановка злочину. Типові сліди містяться в документах, що відображають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про управління підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушенн + дані щодо вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачів, інших свідків, співучасників злочину.

Є злочинами проти власності. Привласнення - протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) особою чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

 

132Побудова версій, проведення слідчих та інших дій на початковому етапі розслідування при порушенні кримінальної справи за матеріалами документальної ревізії. Версії: 1. Розкрадання дійсно мало місце 2. Розкраданні не було, а недостача виникла внаслідок крадіжки 3. Розкрадання не було, а недостача виникла внаслідок природніх причин (усушка тощо) 4. Розкрадання не було, а мало місце написання надлишку в результаті помилки при отриманні продукції 5. Інший злочин, наприклад, фіктивне банкрутство 6. Було укладено правомірну цивільну-правову угоду.

Визначити обставини:  1) службовий статус особи, підозрюваної у вчиненні діяння, чи є вона службовою особою або чи виконувала вона функції, пов’язані з обслуговуванням, матеріальною відповідальністю, документообігом тощо;

2) коло і зміст службових прав та обов’язків особи, яка займає цю посаду;

3) характер, умови та особливості роботи підприємства, установи або організації, де вчинено злочин; 4) характер дій або бездіяльності службової особи; 5) час і місце вчинення злочину; 6) злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину;

7) фактичні дії, виконувані цією службовою особою; 8) зв’язок дій службової особи з використанням службового становища всупереч інтересам служби;

9) причинний зв’язок між діями і шкідливими наслідками, що наступили; 10) факти заподіяння шкоди діями службової особи; 11) розмір шкоди, заподіяної злочинними діями службової особи (істотна шкода, тяжкі наслідки); 12) форма провини, мотиви і мета злочину; 13) факти і частота вчинення службових порушень (епізодичність, систематичність); 14) зв’язок з іншими злочинами (проти власності, у сфері господарської діяльності, правосуддя тощо), або корупційними діяннями, або іншими правопорушеннями, пов’язаними з корупцією; 15) обставини, що обтяжують або пом’якшують провину службової особи, або звільняють її від кримінальної відповідальності, або підстави для притягнення до адмінiстративної відповідальності;

16) відомості про особу обвинуваченого; 17) обставини, що сприяли вчиненню службового злочину.

Слідчі дії: 1. Виїмка та огляд первинної бухгалтерської документації, яка не міститься в матеріалах ревізії, але може мати причетність до нестачі 2. Слідче вивчення документів та матеріалів ревізії 3. Огляд місця події, якщо таке існує 4. Виїмка зразків продукції 5. Обшук у підозрюваних осіб за місцем проживання та роботи та накладення арешту на їх майно 6. Допит підозрюваних 7. Назначення експертиз

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: