Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів даної категорії.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що належать до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі. Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події; б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз; в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування; ґ) допити свідків.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати:

1) вогнище пожежі; 2) обставини, що сприяли поширенню вогню; 3) час виникнення пожежі; 4) її причини; 5) засоби підпалу; 6) винних;

7) стан протипожежних засобів та заходів; 8) характер і розміри заподіяних збитків.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити:

1) в якому місці виявлено труп; 2) поза трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень); 3) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо); 4) стан одягу та знайдених біля трупа предметів; 5) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у свідків та потерпілих, зумовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виникнення пожежі, колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про пожежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з’ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;  2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;  4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);  5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;  6) чи не було короткого замикання;  7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади;  8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;  9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;  10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт; 11) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання:  1) причина смерті;  2) час настання смерті;  3) характер і походження ушкоджень на трупі;  4) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла;  5) прижиттєво чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін

Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частин предметів, знайдених на місці підпалу. Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, що свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

 

139.Побудова версій, планування розслідування.

Розробляється детальний план перевірки кожної з побудованих версій, який з урахуванням завдань, обумовлених конкретною ситуацією, в подальшому уточнюється і доповнюється.

Типові версії про причини пожеж:

1) недотримання вимог пожежної безпеки;

2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);

3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;

4) стихійні явища (удар блискавки та ін.).

Підстави для побудови першої версії — встановлені на початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) порушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи експлуатації електроопалювальних та інших небезпечних у пожежному відношенні приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпечних речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце раніше.

Підстави для побудови другої версії: а) декілька вогнищ пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню; в) паливні й легкозаймисті речовини в неналежних місцях; г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей, документів; д) знайдення трупа зі слідами насильницької смерті.

Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних, електро-, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від паливних матеріалів і речовин; в) порушення технологічного і температурного режимів при переробленні чи зберіганні вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.

Підстави для побудови четвертої версії: явища, пов’язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликала коротке замикання дротів).

У розглянутій ситуації значну складність має побудова версій щодо осіб, які причетні до виникнення пожежі. У зв’язку з цим мають бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті, з’ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб мають бути не лише зафіксовані, а й перевірені.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: