Послідовність реалізації методу Дельфі.

Метод Дельфі в сучасному розумінні – це процес, в результаті якого учасники групи (або незалежні експерти) приходять до консенсусу щодо певних подій, не удаючись до безпосередньої дискусії. Метод Дельфі сприяє розробці незалежності мислення членів групи, перешкоджає безпосередній конфронтації учасників процесу і позбавляє їх можливості відстоювати свої ідеї. Крім того, пошук вирішень проблеми даним методом дозволяє враховувати думку меншості, і в окремих випадках він може стати вирішальним.

Найбільш суттєва перевага даного методу полягає в тому, що учасники групи, що мають широкий розмах думок, можуть спільно користуватися інформацією про позиції інших експертів, що сприяє переосмисленню поставленої проблеми і досягненню згоди по запропонованих варіантах вирішення проблеми.

Цей метод особливо ефективний для вирішення технологічних проблем, оскільки точних даних для передбачення проривів в технологічній сфері, як правило, не буває.

Існує багато різних модифікацій методу Дельфі, використовуваних в різних сферах діяльності. Проаналізувавши декілька варіантів даного методу, група може розглянути і випробувати його нову модифікацію, що враховує основні цілі, – незалежність думок при розгляді варіантів вирішення проблеми, можливість врахувати думку всіх учасників групи і досягти згоди.

 Розглянемо послідовність реалізації методу Дельфі.

1. Зробити огляд по аналізу проблеми і зібраним даним. Надати кожному членові групи висунути свої ідеї (варіанти) вирішень проблеми.

2. Скласти загальний список запропонованих варіантів вирішення проблеми.

3. Надати можливість кожному учасникові групи оцінити запропоновані варіанти і обґрунтувати свою оцінку по кожному варіанту рішення.

4. Проаналізувати отримані результати і визначити загальні і крайні оцінки.

5. Уважно ознайомитися з думками всіх учасників по кожному варіанту вирішення проблеми і ще раз оцінити їх.

6. В разі майже одноголосного збігу думок і оцінок можна закінчити обговорення. В разі наявності крайніх думок – продовжити незалежне обговорення, поки експерти (учасники групи) не прийдуть до консенсусу (згоди).

 

Колажі та фантазії.

Цей метод рекомендується використовувати у випадках, коли проблеми і думки учасників групи про них дуже важко сформулювати словами. Очевидно, що буде важко описати їх як в групі, так і іншим особам за її межами, у тому числі керівництву. Саме у такій ситуації може допомогти метод колажів і фантазій, оскільки він розрахований на наше візуальне сприйняття. Зазначений метод – це спосіб створення ілюстрацій на основі отриманої інформації. Графічне втілення ідеї (накидання, машинальне креслення або малювання) доповнить вербальне вираження вже існуючої ідеї і може допомогти вам в оформленні нової.

Метод колажів і фантазій складається з наступних шести кроків:

1. Підготувати журнали, газети, стрічку, клей і ножиці.

2. Пояснити групі суть даного методу.

3. Підготувати місце, де застосовуватиметься цей метод по відношенню до поточної проблеми.

4. Створити колажі.

5. Підготувати словесні презентації цих колажів.

6. Використовувати отримані результати.

Рекомендації керівнику щодо реалізації методу колажів і фантазій:

1. Координаторові або керівникові при підготовці обговорення проблем в групі слід зібрати багато різних журналів і газет. Видання вибираються навмання, але вони повинні представляти різні види друкарської продукції. Дуже важливо не обмежувати свій вибір тільки діловою пресою. Нехай тут будуть спортивні видання, а також журнали з домоводства, туризму тощо, серйозні і популярні газети. Чим ширше діапазон залученої друкарської продукції, тим краще.

2. Керівник пояснює групі, що даний метод допоможе наочно уявити поточну і бажану ситуацію. Можливо, знадобиться нагадати групі про труднощі, з якими вона зіткнулася при описі ситуації словами, і заохотити використання додаткового методу, який на відміну від чисто вербального поєднував би вербальне і візуальне представлення інформації. Цей метод полягає в тому, що до групи звертаються з проханням створити два колажі, один з яких відображає поточну ситуацію, а інший — ідеальну, до створення якої група прагне. Колаж — це просто композиція з вирізок і клаптиків, приклеєних на яку-небудь основу.

3. Оскільки така вправа може виявитися новою і незвичною для багатьох учасників групи, дуже важливо ретельно продумати її наперед. Членів групи просять створити візуальну інтерпретацію того, як вони представляють ситуацію, в якій знаходиться дана проблема зараз, а також їх бачення або фантазію її майбутніх перспектив

4. Група разом з керівником створює два колажі. Краще всього робити їх окремо, один за іншим, хоча інколи може виявитися корисним працювати над ними одночасно. Часто колажі створюються на підлозі; і люди можуть сидіти, ходити довкола, вирізати слова і картинки, обговорювати композицію в підгрупах.

5. Після завершення роботи над створенням колажів переходять до підготовки словесної презентації того, що зображене на колажах і що це означає. Це слід робити за допомогою обговорення в групі, і на даному етапі в колаж можуть бути внесені зміни і доповнення.

6. На останньому етапі групі необхідно використовувати створені колажі для обговорення. Це може бути здійснено двома основними шляхами. Якщо група успішно виконала попередні кроки, то вона може перейти до розгляду проблеми традиційним шляхом.

Враховуючи особливість методу „колажі і фантазії”, результат обговорення може виявитися неоднозначним: або група успішно вирішила проблему, або рішення не отримане. Результати можуть бути використані в доповіді керівництву підприємства. „Колажі і фантазії” є дуже вагомим методом, який використовує зорове сприйняття, щоб допомогти словесному опису проблеми.

 

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: