Приклад розв ’ язання типових задач

Задача 1.1

Наведені нижче фінансові показники являють особливий інтерес для трьох основних груп користувачів: менеджерів фірми, власників капіталу, кредиторів. Проте цілі аналізу фінансового стану фірми для кожної з них суттєво відрізняються. Використовуючи наведену інформацію, заповніть таблицю.

Таблиця 1.2

Цілі аналізу фінансового стану фірми

Менеджери	Власники	Кредитори
1-а мета-	1-а мета-	1-а мета-
2-а мета-	2-а мета-	2-а мета-
3-я мета-	3-я мета-	3-я мета-

Вихідна інформація:

а) Фінансовий ризик (частка боргу в активах; власний оборотний капітал).

б) Дохідність (дохідність активів, вартість капіталу).

в) Ринкові показники (співвідношення ринкової та балансової вартості акцій, динаміка курсу акцій).

г) Прибутковість (дохідність власного капіталу, прибуток на акцію, курс акцій).

д) Ліквідність (коефіцієнт поточної ліквідності, грошові потоки).

е) Обслуговування боргу (прострочена заборгованість, коефіцієнт покриття боргових зобов’язань).

є) Розподіл прибутку (дивіденди на акцію, коефіцієнт виплати дивідендів).

ж) Аналіз виробничої діяльності (коефіцієнт прибутковості, аналіз витрат, операційний леверідж, аналіз податкових платежів).

з) Управління ресурсами (оборотність активів, управління оборотним капіталом, характеристика кредиторської заборгованості).

Розв’язання:

 Мета аналізу фінансового стану фірми залежить від інтересів користувачів інформації, а саме:

- менеджери – б), ж), з);

- власники – в), г), є);

- кредитори – а), д), е).

Задачі для самоперевірки

Задача 1.1

Чому дорівнює балансова, ринкова вартість активів та прихований капітал, якщо балансова оцінка власного капіталу становить 10 млн. грн, ринкова оцінка власного капіталу – 15 млн. грн., зобов’язання – 12 млн. грн.?

 

Задача 1.2

Заповніть таблицю, використовуючи вихідну інформацію. Сформулюйте особливості роботи фінансового менеджера в умовах централізовано-планової економіки і ринкової економіки.

 Таблиця 1.3

Характеристика основних відмін двох типів економіки.

№ п/п	Класифікаційна ознака	Централізовано-планова економіка	Ринкова економіка
1.	Економічна мета функціонування
2.	Механізм досягнення
3.	Обмеження
4.	Ринок цінних паперів
5.	Мотивація діяльності суб’єктів господарювання
6.	Мотивація діяльності працівників
7.	Домінуючи зв’язки по відношенню до суб’єктів господарювання
8.	Пріоритетність в управлінні ресурсами
9.	Роль бухгалтерського обліку на підприємстві
10.	Система контролю за діяльністю суб’єкта господарювання
11.	Основне джерело інформації при укладанні угод

 

Вихідна інформація:

Фондовіддача; ресурси; вертикальні; матеріальні стимули; різні форми централізованого контролю (відомчий, партійний, народний); не встановлювалась; прибуток; відсутній; провідне значення фінансових ресурсів; бухгалтерська звітність; незалежний аудит; здійснення контрольної функції; накази; інструкції, плани, квазідоговори; ринкові відносини; договори; здійснення інформаційно-нарадницької функції; вказівки вищестоящого органу управління; поєднання матеріальних і моральних стимулів; кількісні показники і темпи їх росту; попит; важливий елемент економічної системи; горизонтальні. 

 

Задача 1.3

 Підприємство замовляє сировину партіями за ціною 4 грн. за одиницю в обсязі 200 одиниць кожна. Потреба в сировині постійна і становить 10 одиниць на день протягом 250 робочих днів. Вартість виконання одного замовлення складає 25 грн., а витрати на зберігання – 12,5 від вартості сировини. Визначити оптимальний розмір партії та ефект від переходу з поточної політики формування запасу до оптимальної.

Припустимо, що постачальник погоджується знизити ціну на сировину, якщо замовлення здійснюється більшими партіями. При цьому для замовлення до 599 одиниць знижка не надається, для замовлення від 600 до 999 одиниць знижка становить 10 %, для замовлення понад 1 000 одиниць знижка – 15 %. Оптимізувати партію замовлення за цих умов.

Питання для самоперевірки

1. Що таке фінансовий менеджмент?

2. Що є предметом та об’єктом фінансового менеджменту?

3. У чому полягає відмінність між зовнішнім і внутрішнім фінансовим аналізом?

4. Сформулюйте мету фінансового менеджменту для трьох основних групп користувачів: менеджерів фірми, власників капіталу, кредиторів.

5. Як класифікуються методи фінансового менеджменту?

Рекомендована література: основна [1, 3, 6]: додаткова [1, 2, 8].

 

Тема 2 Управління прибутками та витратами

1. Інформаційна база управління прибутком і витратами.

2. Класифікація систем калькулювання собівартості, що використовуються в країнах з ринковою економікою.

3. Точка беззбитковості. Поведінка витрат.

4. Управління прибутком від різних видів діяльності.

5. Політика максимізації прибутку підприємства. Операційний важіль.

 

1 Інформаційна база управління прибутком і витратами

Ефективність кожної управлінської системи в значній мірі залежить від якості інформаційної бази, що формується і використовується.

Інформаційна система (чи система інформаційного забезпечення) управління прибутком являє собою результат неприривного ціле направленого підбору відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім аспектам формування роз приділення і використання прибутку підприємства.

Інформаційна система управління прибутком призвана забезпечити необхідною інформацією не тільки управлінський персонал і власників самого підприємства, але і вдовольнити потреби широкого кола зовнішніх її користувачів.

Характеризуючи склад користувачів інформацією, що входять в інформаційну систему управління прибутком, слід зазначити, що коло інтересів внутрішніх і зовнішніх користувачів цією інформацією суттєво відрізняється.

Внутрішні користувачі використовують значний об’єм інформації про господарську діяльність підприємства, що є комерційною таємницею.

Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результат господарської діяльності підприємства. Більша частина такої інформації міститься в офіційній фінансовій звітності, що надає підприємство.

Основні користувачі інформацією про прибуток:

1)внутрішні користувачі

- управлінці (директори) підприємства

- менеджери всіх рівнів

- власники (акціонери) підприємства

- інші внутрішні користувачі

2)зовнішні користувачі

- кредитори підприємства

- потенційні інвестори

- контрагенти підприємства по господарській діяльності

- податкові органи

- аудиторські фірми

- запрошені консультанти і експерти

- фондові біржі (при котуванні на ній цінних паперів, емітованих підприємством)

- інші внутрішні користувачі

Висока роль інформації про прибуток в умовах її формування і використання підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень пред’являє відповідно високі вимоги до її якості при формування інформаційної системи управління прибутком. Так до інформації , яка включена в цю систему, пред’являються наступні основні вимоги:

1. значимість

2. повнота

3. достовірність

4. своєчасність

5. зрозумілість

6. релевантність (чи вибірковість)

7. зіставність

8. ефективність

 

3 Точка беззбитковості. Поведінка витрат

Точка беззбитковості (Break-Even Point) – рівень операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків.

Точка беззбитковості є одним з показників, застосовуваних для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Оскільки точка беззбитковості відповідає обсягу продажів продукції, починаючи з якого її випуск повинен приносити прибуток, розрахований для її досягнення обсяг продажів (випуску) зіставляється із проектною потужністю створюваного підприємства.

Аналіз беззбитковості проекту дозволяє виявити залежність розміру прибутку від визначальних факторів: обсягу продажів, зміни ціни продукції, видатків на будівництво підприємства цін на сировину і т.і. Ця інформація з урахуванням бажаного інтервалу значень цін продажу, видатків підприємства і т.і. може використовуватися для оцінки інвестиційного проекту й інвестиційного ризику.

Розрахунок точки беззбитковості проводиться за формулою:

 

Q = FC/(P - AVC),                                 (2.1)

 

де Q - точка беззбитковості (обсяг продажів);

FC- сума постійних видатків;

Р- ціна за одиницю продукції;

AVC- змінні видатки на одиницю продукції.

Так само точку беззбитковості можна визначити графічним методом, будуючи графіки видатків і продажів.

В менеджменті також використовується аналіз беззбитковості. Розміри прибутків і збитків організації значною мірою залежать від обсягів продажу її продукції. Саме для того, щоб з’ясувати, якими мають бути обсяги продажу продукції організації, щоб досягти прибутковості, і проводиться аналіз беззбитковості. Точка беззбитковості характеризує таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції організації повністю покривають витрати на її виробництво й реалізацію (ситуація, коли організація не отримує прибутків, але не має і збитків). Таким чином, точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції має продати орагнізація, щоб її витрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної одиниці продукції приноситиме організації прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу продукції нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що організація нестиме збитки.

Якщо проект передбачає реалізацію не одного, а декількох видів продукції, то точка беззбитковості визначається у грошовому виразі за формулою:

 

Q = FC/Km,                                           (2.2)

 

Km = GM/TR,                            (2.3)

 

GM = TR-VС,                              (2.4)

 

де Q – точка беззбитковості (обсяг продажів);

FC – сума постійних видатків;

Km – коефіцієнт валової маржі;

GM – валова маржа;

VС – змінні видатки на загальний обсяг виробництва;

TR – виручка.

Q = (FC*TR)/(TR-VC)                         (2.5)

 

Обсяг (точка) беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його витратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Запас фінансової міцності – це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити витрати.

Таблиця 2.1

Поведінка витрат

Поведінка витрат	Постійні витрати		Змінні витрати
	загальні	на одиницю продукції	загальні	на одиницю продукції
Обсяг виробництва зростає	не змінюються	зменшуються	зростають	не змінюються
Обсяг виробництва зменшується	не змінюються	зростають	зменшуються	не змінюються

 

4 Управління прибутком від різних видів діяльності

Звичайна діяльність – будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

 Надзвичайна діяльність – операції або події, які не бувають часто або регулярно.

 Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою.

 Інша операційна діяльність – включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів, отримання грантів і субсидій, уцінку запасів й ін.

 Інвестиційна діяльність – це придбання і реалізація тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

 Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

 Управління всіма видами прибутку полягає в управлінні витратами від відповідних видів діяльності з одночасним забезпеченням диверсифікації і відповідного нарощування доходів.

 Для управління доходом необхідно вживати ряд заходів, зокрема:

- реклама;

- обмірковані ціни;

- надання знижок;

- постійний перегляд цінової і асортиментної продукції й ін.

 Одночасно доцільно мінімізувати операційні витрати у таких напрямках:

- собівартість реалізованої продукції;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

 

5. Політика максимізації прибутку підприємства. Операційний важіль

Операційний важіль або виробничий леверидж (leverage - важіль) -інструмент управління операційним прибутком, заснований на вивченні співвідношення постійних і змінних витрат.

Чим нижче питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат підприємства, тим у більшому ступені змінюється величина прибутку стосовно темпів зміни валової виручки (обсягу продажів за встановленими цінами).

Коефіцієнт операційного левериджу розраховується за формулою:

 

ОЛ = Постійні витрати / змінні витрати       (2.6)

 

Чим вище значення коефіцієнта операційного левериджу, тим більшою мірою воно здатне прискорювати темпи приросту операційного прибутку стосовно темпів приросту обсягу реалізації продукції. При однакових темпах приросту обсягу продажу продукції підприємство, що має більший коефіцієнт операційного левериджу, за інших рівних умов завжди буде в більшій мірі прирощувати суму свого операційного прибутку в порівнянні з підприємством з меншим значенням цього коефіцієнта. Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку та суми обсягу реалізації, що досягається при визначеному коефіцієнті операційного левериджу, характеризується показником «ефект операційного левериджу». Принципова формула розрахунку цього показника має вигляд:

Ефект операційного левериджу, що досягається при конкретному значенні його коефіцієнта на підприємстві = Темп приросту валового операційного прибутку,% / Темп приросту обсягу реалізації продукції,%.

Прибуток підприємства, у якого рівень виробничого левериджу вище, більш чутливий до зміни валових грошових надходжень. При різкому падінні продажу таке підприємство може дуже швидко опуститися нижче рівня беззбитковості. Таким чином, підприємство з високим рівнем виробничого левериджу є більш ризикованим.

Практичне заняття № 2

Тема 2. Методологічні засади формування систем забезпечення фінансового менеджменту підприємств

Основні поняття: фінансовий звіт, прибуток, баланс, звіт про фінансовий результат, звіт про рух грошових коштів, активи, пасиви, кредиторська заборгованість, дебіторська заборгованість.

План

1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту.

2. Управлінський облік та інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

3. Консолідація фінансових звітів і формування внутрішньо корпоративних стандартів компанії

 

Актив – частина бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі наявні матеріальні цінності, грошові кошти і боргові вимоги підприємства.

Активи – матеріальні ресурси, які використовуються у виробництві з метою одержання прибутку.

Баланс – зведення показників, які характеризують активи, пасиви та капітал підприємства.

Балансовий звіт – один з основних фінансових документів, що визначає прогноз складу його активів і пасивів на майбутній період.

Виручка від реалізації продукції – грошові кошти, які надійшли на поточний рахунок підприємства за відвантажену покупцю продукцію.

Дебіторська заборгованість – рахунки, за якими належить сплатити грошові кошти за поставки продукції в кредит.

Кредиторська заборгованість – грошові кошти підприємства, які належить сплатити відповідній юридичній особі (постачальнику) або фізичний особі.

Нерозподілений прибуток – прибуток, одержаний за певний період і спрямований не на споживання шляхом розподілу між учасниками виробництва, а на капіталізацію, тобто для реінвестування у виробництво і є одним з видів резерву власних коштів, за рахунок яких забезпечується виробничий розвиток підприємства в майбутньому періоді.

Податок на додану вартість – непрямий податок, що включається в ціни реалізації товарів і встановлюється у відсотках до оподатковування обороту, який визнач згідно з чинним законодавством і має певні особливості залежно від виду та сфери діяльності.

Прибуток – частина доходу, яка залишається після відшкодув поточних витрат, відсотків за кредит, обов’язкових платежів, які включаються в собіварстість продукції.

 

Тестові завдання

1. Баланс – це звіт:

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

б) що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

г) що відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

2. Звіт про фінансові результати – це звіт:

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

б) що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

г) що відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

3. Звіт про рух грошових коштів – це звіт:

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

б) що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

г) що відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

4. Звіт про власний капітал – це звіт:

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

б) що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

г) що відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

5. Метою надання підприємством звітності зовнішнім користувачам в ринкових умовах є:

а) аналіз користувачами прибутковості підприємства;

б) одержання додаткових фінансових ресурсів;

в) оцінка конкурентоспроможності підприємства;

г) всі відповіді вірні;

д) вірних відповідей немає.

6. Джерелами інформації, які переважно використовують внутрішні користувачі фінансової інформації, є:

а) обов’язкова фінансова (бухгалтерська) звітність;

б) статистична звітність;

в) управлінська звітність;

г) податкова звітність;

д) висновки зовнішніх аудиторів.

7. Інформація про розподіл чистого прибутку міститься у:

а) примітках до річної фінансової звітності;

б) балансі;

в) звіті про фінансові результати;

г) звіті про рух грошових коштів;

д) звіті про власний капітал.

8. Актив балансу відображає:

а) зміну в складі власного капіталу підприємства;

б) напрям використання капіталу підприємства;

в) усі джерела утворення майна підприємства;

г) джерела формування основних засобів підприємства;

д) немає правильної відповіді.

9. Згідно зі звітом про фінансові результати управлінські витрати загальногосподарського характеру належать до складу:

а) собівартості реалізованої продукції;

б) адміністративних витрат;

в) інших операційних витрат;

10. Яка зі статей звіту про рух грошових коштів є відтоком при визначенні руху коштів у результаті операційної діяльності:

а) амортизація необоротних активів;

б) збільшення забезпечень наступних витрат і платежів;

в) збільшення витрат майбутніх періодів;

г) збільшення кредиторської заборгованості;

д) немає правильної відповіді?

11. Яка зі статей звіту про рух грошових коштів не враховується при визначенні руху коштів у результаті інвестиційної діяльності:

а) отримані відсотки;

б) отримані дивіденди:

в) надходження власного капіталу;

г) придбання необоротних активів;

д) немає правильної відповіді?

12. На початок звітного періоду активи підприємства становили 1 000 тис. грн., у тому числі оборотні активи – 450 тис. грн. Якою була частка власного капіталу підприємства у формуванні необоротних активів, якщо довгострокові зобов’язання становили 200 тис. грн.:

а) 36 %;

б) 55 %;

в) 64 %;

г) 45 %;

д) інша відповідь?

13. Назвіть можливий напрям використання чистого прибутку:

а) податок на прибуток;

б) поповнення резервного капіталу;

в) податок на додану вартість;

г) оплата відсотків за банківськими кредитами;

д) усі відповіді правильні.

14. До позитивних статей балансу належать:

а) поточні фінансові інвестиції;

б) власний капітал;

в) дебіторська заборгованість;

г) незавершене виробництво;

д) кредиторська заборгованість.

15. Ознаками «хворого» балансу є:

а) перевищення темпів приросту всіх активів над темпами приросту необоротних активів;

б) дебіторська заборгованість на рівні розмірів кредиторської, приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

в) відсутність змін в окремих статтях балансу;

г) збільшення темпів зростання зобов’язань проти темпів зростання власного капіталу;

д) наявність власного оборотного капіталу або робочого капіталу.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: