Приклад розв’язання типових задач. Завдання 7.10

Фірма стоїть перед проблемою зміни старої машини на нову, більш продуктивну. Використовуючи наведену нижче інформацію, обчисліть чистий річний грошовий потік при використанні старої та нової машини:

Показники	Машини
	стара	нова
Вартість, тис.грн.	50	80
Строк служби, років	5	5
Виручка від реалізації продукції, тис.грн. на рік	100	100
Витрати на експлуатацію, тис.грн. на рік:
- змінні;
- матеріали;	30	25
- зарплата;	20	17
- ел. енергія.	10	8
- постійні (страхування, ремонт)	7	5

Застосовується рівномірний метод нарахування амортизації. Податок на прибуток – 25%.

 

Розв’язання:

Чистий грошовий потік обчислюється за наступною формулою:

де  – чисте оподаткування після опадаткування за період t;

 - виручка від реалізації;

 - грошові операційні витрати;

 - амортизаційні відрахування;

Т - ставка податку на прибуток.

Використовуючи вищенаведену формулу, обчислимо чисті грошові потоки при використанні старої та нової машини (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

 Розрахунок чистого потоку при використанні старої та нової машини.

	Показник	Машини
		стара	нова
	Виручка від реалізації:	100	100
-	Змінні витрати	60	50
-	Постійні витрати	7	5
=	Грошовий потік до оподаткування	33	45
-	Амортизаційні відрахування	10 (50 : 5років)	16 (80 : 5 років)
=	Оподаткований результат	23	29
-	Податок на прибуток (25%)	5,75	6,25
=	Чистий результат	17,25	22,75
+	Амортизаційні відрахування	10	16
=	Чистий грошовий потік після оподаткування	27,25	38,75

Висновок. При використання нової машини генерується річний грошовий потік вартістю 38,75 грн., що більше у порівнянні зі старою машиною.

Задачі для самоперевірки

Завдання 7.1

Підприємство одержало кредит на один рік в розмірі 9 тис. грн. з умовою повернення 15 тис. грн. Розрахуйте відсоткову і облікову ставки.

Завдання 7.2

Розрахуйте нарощену суму з вихідної суми в 15 тис. грн. при розміщенні її в банку на умовах нарахування: а) простих і б) складних відсотків, якщо річна ставка 13 %, а періоди нарощування 90 днів, 180 днів, 1 рік, 4 роки, 8 років.

Порівняйте графіки зміни нарощення капіталу при реалізації схем простих і складних відсотків.

Завдання 7.3

Підприємство має 10 тис. грн. і планує подвоїти цю суму через 3 роки. Яке мінімальне значення відсоткової ставки?

Завдання 7.4

Підприємство здійснює вклад в банк в розмірі 44 тис. грн. строком на 6 років. Банк нараховує 12 % річних. Яка сума буде на рахунку в кінці строку, якщо нарахування відсотків здійснюється за схемою простих і складних відсотків: а) щорічно; б) кожні півроку.

Завдання 7.5

Підприємству надана позика 4000 грн. 20 січня з погашенням через 9 місяців під 18 % річних (рік невисокосний). Розрахуйте суму до погашення при різних способах нарахування відсотків: а) звичайний відсоток з точною кількістю днів; б) звичайний відсоток з приблизною кількістю днів; в) точний відсоток з точною кількістю днів.

Завдання 7.6

Банк надав позику в розмірі 4500 грн. на 28 місяців під 17 % річних на умовах піврічного нарахування відсотків. Розрахуйте суму до повернення при різних схемах нарахування відсотків: а) схема складних відсотків; б) змішана схема.

Завдання 7.7

Розрахуйте ефективну річну відсоткові ставку, якщо номінальна ставка дорівнює 14 % і відсотки нараховуються: а) щорічно; б) кожні шість місяців; в) щоквартально; г) щомісячно; д) щоденно; е) безперервно.

Завдання 7.8

Які умови надання кредиту є найвигіднішими банку: 14 %, нарахування щоквартальне; б) 16 % річних, нарахування по півріччях?

Завдання 7.9

За виконану роботу підприємець повинен одержати 50 тис. грн. Замовник не має можливості розрахуватися в даний момент і пропонує відкласти строк сплати на 3 роки, по закінченні яких він зобов’язується виплатити 60 тис. грн. Чи вигідно це підприємцю, якщо норма прибутку складає 12 %? Яка мінімальна ставка робить подібні умови невигідними для підприємця?

Завдання 7.10

Чи варто купувати за 6000 грн. цінний папір, який генерує щорічний доход в розмірі 1500 грн. протягом 8 років, якщо коефіцієнт дисконтування дорівнює 9 %?

Питання для самоконтролю

1. Що таке гроші?

2. Назвіть основні причини зміни вартості грошей в часі.

3. Назвіть основні напрямки застосування концепції вартості грошей в часі.

4. Які методи нарахування відсотків Ви знаєте?

5. Що таке компаундинг?

6. В чому полягає принципова різниця між простим і складним відсотками?

7. Якому типу нарощення грошей надають перевагу при їх зберіганні в банку?

8. В чому різниця між точними і звичайними відсотками?

9. Яке нарахування відсотків – більш або менш частіше – і за яких умов вигідніше?

10. Яка схема і чому вигідніша при нарахуванні відсотків за дробову кількість років?

11. В чому полягає зміст ефективної річної відсоткової ставки?

12. Які види грошових потоків Ви знаєте?

13. За яких умов майбутня і дисконтована вартості співпадають?

14. Чи враховується фактор часу при розрахунках вартості цінних паперів?

15. Що таке “ануїтет”? У чому полягає різниця між звичайним і авансовим ануїтетом?

Рекомендована література: основна [1, 3, 6]: додаткова [1, 3, 8].

Тема 8 Банкрутство та антикризове управління

1 Суть і види банкрутства

2 Процедура банкрутства

3 Функції фінансового менеджменту під час здійснення ліквідаційних процедур

4 Фактори кризового стану підприємства

5 Антикризове управління

 

1. Суть і види банкрутства

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Банкрутство – такий фінансово-господарський стан підприємства, при якому воно не може задовольнити свої зобов’язання перед кредиторами.

Суб’єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Основні причини банкрутства:

- серйозне порушення фінансової стійкості підприємства, що перешкоджає нормальному здійсненню його господарської діяльності;

- істотна незбалансованість у рамках щодо тривалого періоду часу обсягів його грошових потоків;

- тривала неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю його активів.

Види банкрутства

Поняття банкрутства характеризується різними його видами. У законодавчій і фінансовій практиці виділяють наступні види банкрутства підприємств:

1. Навмисне банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової нездатності, шляхом надання недостовірних даних.

Ознаки навмисного банкрутства:

- надання недостовірних даних про фінансовий стан боржника;

- причинний зв’язок між такими даними і збитками, що несе кредитор;

- якщо сховане банкрутство є наслідком дії форс-мажорних обставин. Максимальні стягнення за навмисне банкрутство застосовуються у

випадках, коли сформована ситуація є наслідком різного роду зловживань і некомпетентного ведення фінансово-господарської діяльності.

2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилкове оголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов ‘язань або знижки сум кредитної заборгованості.

Виявлені факти фіктивного банкрутства переслідуються в карному порядку.

3. Навмисне банкрутство - навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове керування.

Виявлені факти навмисного банкрутства переслідуються згідно закону.

4. Реальне банкрутство - повна нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використання капіталу.

Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє підприємству здійснювати ефективну діяльність, і воно стає банкрутом.

5. Технічне банкрутство - неплатоспроможність підприємства, викликана істотним простроченням його дебіторської заборгованості. Дебішорська заборгованість перевищує розмір кредиторської заборгованості, а сума активів значно перевершує обсяг фінансових зобов ‘язань.

 

 2. Процедура банкрутства

 Процедура банкрутства включає в себе:

- Підстави та порядок подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника.

- Ухвала про порушення справи про банкрутство.

- Підготовче засідання

- Попереднє засідання арбітражного суду.

- Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кре­диторів.

- Визнання боржника банкрутом.

Порядок оголошення підприємства банкрутом. Ведення справи про банкрутство включає наступні складові:  

1.Процедура встановлення факту неплатоспроможності боржника і незаперечність вимог кредитора (якщо він є ініціатором відкриття справи).

2. Виявлення всіх кредиторів і потенційних санаторів.

3. Санація (якщо можливо), або складання мирової угоди.

4. Визнання боржника банкрутом.

5. Процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів боржника.

 

3. Функції фінансового менеджменту під час здійснення ліквідаційних процедур

Ліквідація – це припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

 Ця процедура є заключною в справі про банкрутство і вийти з неї можна тільки одним шляхом — через мирову угоду. В процедурі ліквідації немає фінансового оздоровлення — тут вже реалізовується майно боржника. Вона менш ефективна, ніж процедура санації, оскільки при реалізації майнових активів боржника кредитори отримують в п’ять-десять разів менше їх балансової вартості. З іншої сторони, ліквідація боржника — це крайній захід отримання заборгованості та її списання за бухгалтерською звітністю.

 До таких функцій включаються:

- оцінка майна підприємства банкрута за балансовою вартістю;

- визначення обсягу і складу ліквідаційної маси майна підприємства;

- оцінка майна, що входить до складу ліквідаційної маси за ринковою вартістю;

- визначення обсягу реальних фінансових зобов’язань підприємства-банкрута;

- вибір найбільш ефективних форм продажу майна;

- задоволення потреб і претензій кредиторів за рахунок продажу майна підприємства-банкрута;

- розробка ліквідаційного балансу підприємства-банкрута.

 

4. Фактори кризового стану підприємства

Термін криза (з грец. krisis) означає різкий перелом, тяжкий перехідний стан, крайня точка падіння, гостра нестача, невідповідність. В економіці термін «криза» набув поширення та визначення насамперед у зв’язку з розробкою концепції циклічності розвитку економічних систем, яка належить до фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії і понад сто років є об’єктом досліджень різних наукових шкіл та напрямів економічної науки.

Подолання кризи дає можливість продовжити життєдіяльність підприємства, забезпечити його відродження на тому самому або вищому рівні організації та ефективності. Тобто подальший розвиток підприємства можливий лише за умови подолання кризових явищ.

Причини криз, що виникають на підприємстві, можуть бути різними. Вони поділяються на об’єктивні, пов’язані з циклічними потребами модернізації та реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб’єктивні, що відображають помилки і волюнтаризм в управлінні.

Причини криз можуть мати як природний характер, що відображають явища клімату, землетрусу, повені та інші ката-клізми природного походження, так і техногенний відбиток, пов’язаний з діяльністю людини.

Причини кризи можуть бути зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства). Зовнішні пов’язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні.

Головні зовнішні фактори кризи на підприємстві такі:

- спад кон’юнктури в економіці в цілому;

- зменшення купівельної спроможності населення;

- значний рівень інфляції;

- нестабільність господарського та податкового законодавства;

- нестабільність фінансового та валютного ринків;

- посилення конкуренції в галузі;

- криза окремої галузі;

- сезонні коливання;

- посилення монополізму на ринку;

- дискримінація підприємства органами влади та управління;

- політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств — постачальників сировини (споживачів продукції);

- конфлікти між засновниками (власниками).

Головні внутрішні фактори кризи на підприємстві:

§ низька якість менеджменту;

§ дефіцит в організаційній структурі;

§ низький рівень кваліфікації персоналу;

§ недоліки у виробничій сфері;

§ прорахунки в галузі постачання;

§ низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

§ прорахунки в інвестиційній політиці;

§ брак інновацій та раціоналізаторства;

§ дефіцит у фінансуванні;

§ брак контролінгу або незадовільна робота його служб.

 

Практичне заняття № 8

Тема 8. Основа антикризового фінансового управління підприємством

Основні поняття: реструктуризація, банкротства, структуризація проблем, аналіз зовнішнього середовища.

План

1. Антикризове індикативне планування.

2. Фінансовий аналіз за відкритими даними.

3. Напрями стабілізації показників фінансового стану підприємства при загрозі банкрутства.

4.  Методи реструктуризації підприємств.

 

Реструктуризація – це комплекс реорганізаційних заходів на підприємстві, які мають на меті не тільки вихід підприємства з кризи, але і забезпечення подальшого розвитку підприємства.

Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі характеризують продуктивність (продукт капіталу) окремих видів і всієї сукупності капіталу, що задіяний в операційній діяльності підприємства, тобто в певній мірі слугує вимірником ефективності операційної діяльності підприємства.

Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність створювати необхідний прибуток у процесі господарської діяльності підприємства і визначають загальну ефективність його використання.

 

Тестові завдання

1. Ймовірність банкрутства підприємства, згідно з моделлю Альтмана, є дуже низькою при значенні показника Z, що дорівнює:

а) до 1,80;

б) 1,81–2,70;

в) 2,71–2,99;

г) 3,0 та більше.

2. Завданням прогнозування банкрутства підприємства є:

а) інформаційне забезпечення процедури комплексного фінансового аналізу;

б) формування сценаріїв зміни у часі фінансового стану підприємства;

в) рахунок абсолютних значень окремих цільових показників фінансового аналізу підприємства;

г) оцінка ймовірності оголошення підприємства банкрутом.

3. Яке з тверджень правильне:

а) додаткова емісія акцій приводить до надходження грошових коштів;

б) у разі зростання обсягу за рахунок нерозподіленого прибутку фінансовий ризик підприємства збільшується;

в) чим швидше активи здійснюють оборот, тим більше продукції може виробити підприємство;

г) нерозподілений прибуток є внутрішнім джерелом збільшення власного капіталу?

4. Яке твердження хибне:

а) чим більший робочий капітал, тим менший ризик втрати ліквідності;

б) чим вищий рівень оборотних активів, тим вища ліквідність фірми;

в) при високій ліквідності підприємство має високу рентабельність активів;

г) якщо кредиторська заборгованість дорівнює нулю, то робочий капітал максимальний?

5. Назвіть коефіцієнт, за допомогою якого оцінюється фінансова неспроможність підприємства:

а) коефіцієнт мобільності;

б) коефіцієнт зносу;

в) коефіцієнт поточної ліквідності;

г) коефіцієнт постійності.

6. Основною ознакою платоспроможності є:

а) відсутність простроченої дебіторської заборгованості;

б) наявність прибутку;

в) відсутність простроченої кредиторської заборгованості;

г) відсутність залучених активів у складі авансованого капіталу.

7. Підприємство вважається неплатоспроможним:

а) у разі перевищення поточних активів над поточними зобов’язаннями;

б) якщо коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює одиниці;

в) якщо коефіцієнт поточної ліквідності покриття більший ніж 2;

г) якщо коефіцієнт фінансового левериджу надзвичайно низький.

8. До групи показників оцінки структури балансу належить:

а) коефіцієнт оборотності;

б) коефіцієнт забезпеченості робочим капіталом;

в) індекс рентабельності інвестицій;

г) коефіцієнт закріплення оборотних активів.

9. Побудову матриці оптимальних значень цільових показників передбачає комплексна оцінка фінансового стану на основі:

а) рейтингування;

б) розрахунку інтегрального показника фінансового стану підприємства;

в) порівняльної характеристики розрахункових показників із їх еталонними величинами;

г) бенчмаркінгу.

10. Бенчмаркінг – це процес оцінки:

а) інвестиційної привабливості підприємства;

б) конкурентоспроможності підприємства;

в) кредитоспроможності підприємства;

г) платоспроможності підприємства.

Задачі для самоперевірки

Задача 8 .1

Використовуючи наведені дані, обчисліть:

- значення чистого прибутку за 2012 р.;

- величину власного капіталу підприємства на кінець 2012 р.

Фінансові дані компанії ПАТ «Фараон» наведені у наступній таблиці:

Таблиця 8.1

Показники	Сума, тис. грн.
	2011р.	2012р.
Виручка від реалізації	3 800	4 200
Амортизація за період	150	150
Собівартість проданих товарів (без амортизації)	1 540	1 6250
Інші витрати	110	98
Відсоткові платежі	95	1 200
Грошові засоби	1 050	650
Рахунки до одержання	860	140
Короткострокові векселя до сплати	140	3 200
Довгостроковий кредит	4 200	5 880
Основні засоби, нетто	5 800	960
Рахунки до сплати	840	960
Товарно-матеріальні запаси	1 950	2 100
Ставка податку на прибуток, %	30	30

 

Питання для самоконтролю

1. Перерахуйте симптоми кризового становища.

2. Наведіть причини кризи підприємства.

3. Охарактеризуйте внутрішні й зовнішні причини кризового становища підприємства.

4. Охарактеризуйте поняття «реструктуризація».

5. З якою метою проводять SWOT-аналіз підприємства?

 

Рекомендована література: основна [1, 3, 6]: додаткова [1, 3, 8].

 

Словник термінів

 

Актив – ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід до підприємства

А ктиви, що амортизуються – активи, які: а) за очікуванням, будуть використовуватися більше одного облікового періоду; б) мають обмежений строк корисної експлуатації; в) утримуються підприємством для використання у виробництві, або для постачання товарів чи послуг, для здачі в оренду іншим особам, або для адміністративних цілей

А мортизація – систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом очікуваного строку його корисної експлуатації

Балансова вартість – сума, за якою актив включається до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації

Банк – фінансова установа, одним з основних видів діяльності якої є прий­няття депозитів та позичання коштів з метою кредитування або інвестування і на яку поширюється дія банківського або подібного законодавства

В алютний курс – коефіцієнт обміну двох валют

Валютний ризик – ціновий ризик: ризик того, що вартість фінансового інструмента буде коливатися внаслідок змін курсу обміну валют

В арант – фінансовий інструмент, який надає його утримувачам право на придбання звичайних акцій

Власний капітал – залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань

Власні викуплені акції – акції компанії, які були придбані компанією емітентом або консолідованою дочірньою компанією, юридично доступними для повторного випуску або продажу

Г рошові кошти – готівка в касі і депозити до запитання

Грошові потоки – надходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів

Гудвіл - будь-яке перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню на дату обмінної операції

Д ата придбання - дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, фактично переходить до покупця

Дохід – збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді змен­шення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників

Дочірнє підприємство – підприємство, яке контролюється іншим підприємством (відомим як материнська компанія)

Економічна ефективність – відносний показник, що є результатом співвідношення між отриманим ефектом та витратами.

Елементи витрат — це первинні однорідні витрати затрат на виробництво продукції; формуються відповідно до їх економічного змісту, є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція, прибуток підприємства, національний дохід).

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат

Збитки – зменшення економічних вигід, що за своєю суттю не відрізняються від інших витрат

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства – це сфера його господарської діяльності, пов'язана з виходом на зовнішні ринки та функціонуванням на них, створенням спільних підприємств, здійсненням валютно-фінансових та кредитних операцій.

 Інвестиції – довгострокові вкладення з метою створення нових і модернізації діючих підприємств, освоєння новітніх технологій і техніки, збільшення виробництва і отримання прибутку.

Індекс Альтмана – коефіцієнт, який відображає ймовірність банкрутства підприємства; його числове значення дозволяє віднести підприємство до групи потенційних банкрутів, відносно стабільних підприємств з невисоким ризиком банкрутства та підприємств, яким банкрутство практично не загрожує.

 Індекс доходності інвестицій – співвідношення грошового потоку та інвестиційних коштів; один з основних показників, за якими визначається ефективність (доцільність) інвестицій.

 Інноваційні процеси – це сукупність якісно нових, прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі; результатом інноваційних процесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управління, а їх впровадження у господарську практику є нововведеннями.

Калькуляція собівартості продукції – документ, який відображає сукупність витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції; формується на основі калькуляційних статей витрат.

 Капітал – сукупність матеріальних та грошових коштів, а також інтелектуальних здобутків, використовуваних у процесі виробництва та інших сферах діяльності з метою отримання прибутку. У більш вузькому значенні — активи фірми (підприємства) за мінусом її зобов'язань (заборгованості).

 Капітал статутний – початкова сума капіталу підприємства, яка визначена його статутом і формується за рахунок внесків засновників та емісій акцій.

Коефіцієнт змінності – показник використання обладнання на підприємстві, який свідчить про те, скільки змін відпрацювала в середньому кожна одиниця обладнання протягом дня, місяця.

 Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – відношення реалізованої продукції за певний проміжок часу до суми середнього залишку оборотних засобів за цей період.

  Кошторис витрат – загальна сума витрат на виробництво і збут продукції в цілому по підприємству в певному розрахунковому періоді.

Лізинг – довгострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення, яка фіксується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орендарем (лізером); вартість лізингу формується за рахунок регулярних платежів, що охоплюють амортизаційні відрахування і проценти за кредит.

Ліквідність активів – здатність активів фірми до використання їх як безпосередніх засобів платежу або до швидкого їх перетворення в грошову форму без втрати поточної (реальної) вартості.

Незавершене виробництво – продукція, яка перебуває в різних проміжних стадіях виробничого циклу; належать предмети праці, які знаходяться в процесі виробництва, очікують оброблення або перебувають на контролі, в процесі транспортування, а також напівфабрикати у цехових складах.

 Нематеріальні активи – цінності, що не є фізичними об'єктами, але мають вартість, оцінку (патенти, ліцензії, ноу-хау, товарні знаки); права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх використання в господарській діяльності з метою одержання прибутку.

Непрямі витрати –  витрати, що пов'язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на тон чи інший вид продукції; до них належить заробітна плата управлінського та обслуговуючого персоналу, витрати на утримання та експлуатацію основних фондів тощо.

Норма прибутку – відношення прибутку, одержаного за певний період часу (рік), до вкладеного капіталу.

Оборотні кошти підприємства – сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу.

 Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю перекосять свою вартість на вартість цієї продукції.

 Оборотність оборотних коштів – рух оборотних коштів, у якому грошові кошти авансуються на утворення виробничих запасів, незавершене виробництво, створення запасів готової продукції, для розрахунків з партнерами і заново повертаються на підприємство в початковій грошовій формі.

 Операційний прибуток – це балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат; до інших операційних доходів належать доходи від оренди майна, реалізації оборотних активів, операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів тощо.

 Операційні витрати – це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов'язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну частку його доходу.

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Основні фонди – засоби праці виробничого і невиробничого призначення (будівлі, споруди, машини, передавальні пристрої, інвентар та ін.), які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами шляхом амортизаційних відрахувань.

Первісна вартість основних фондів – це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

Підприємство – організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг.

Повна собівартість – всі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

Податок на додану вартість – є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Показник поточної ліквідності - основний показник ліквідності активів підприємства, який характеризує відношення всіх поточних активів до всіх поточних зобов'язань.

Постійні витрати – витрати підприємства, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва продукції в певних межах; належать видатки на управління, страхування, охорону підприємства, утримання і експлуатацію будівель і споруд тощо.

Рентабельність – узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує доходність, прибутковість.

 Рентабельність виробництва – показник, що характеризує ефективність використання виробничих фондів і визначається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

Рентабельність продукції - показник ефективності виробництва. Його визначають зіставленням прибутку з витратами і ресурсами на виробництво продукції.

 Реструктуризація підприємства - комплекс організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволення вимог кредиторів.

Роялті - вид розрахунку за надану ліцензію, який виступає у формі періодичних відрахувань протягом терміну дії ліцензійної угоди; встановлюються у вигляді фінансових ставок до обсягу чистого продажу, до собівартості виробництва, в розрахунку на одиницю ліцензійної продукції.

Санація - система організаційно-правових, фінансово-економічних заходів, що спрямовані на запобігання банкрутству підприємства в разі його неплатоспроможності.

Трудомісткість продукції – показник, обернений до показника виробітку; характеризується величиною затрат праці (часу) на виготовлення одиниці продукції.

Фінансова діяльність підприємства - виникнення грошових відносин, пов'язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.

 Фінансовий план - план формування та розподілу фінансових ресурсів підприємства.

Фондомісткість - показник, обернений до показника фондовіддачі; показує, яка величина середньорічної вартості основних фондів підприємства припадає на одну гривню виготовленої продукції.

Фондоозброєність праці - показник, що характеризує рівень технічної оснащеності праці, величину основних виробничих фондів, які використовує один працівник; визначається відношенням середньорічної вартості основних фонди до середньорічної чисельності працівників.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару; кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги; одночасно ціна відображає його споживчі властивості, купівельну спроможність грошової одиниці, силу конкуренції та ін.

Чиста теперішня вартість - показник оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій, який визначається співставленням величини самих інвестицій та суми очікуваних дисконтованих грошових потоків протягом періоду реалізації інвестиційного проекту.

Чистий прибуток - це прибуток, що поступає в розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів; використовується для формування фондів нагромадження і споживання підприємства.

 

 

Вимоги до написання контрольної роботи

У зміст контрольної роботи входять відповіді на питання з переліку питань по самоконтролю при підготовці до іспиту. Питання слід вибирати з тих, біля яких остання цифра номера відповідає останній цифрі номера залікової книжки студента. Наприклад: якщо номер залікової книжки 020038, потрібно брати питання 8,18,28. Якщо номер залікової книжки закінчується на нуль, то потрібно узяти питання 10,20, 30.

 

Варіанти для написання контрольної роботи з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

1. Сутність фінансового менеджменту.

2. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

3. Грошові потоки на підприємстві.

4. Структура звіту про рух грошових коштів.

5. Фінансовий механізм.

6. Теперішня вартість та ставка дисконту.

7. Методи оцінювання інвестиційних проектів.

8. Методи дисконтування грошових потоків.

9. Методи, що не враховують вартість грошей у часі.

10. Чиста теперішня вартість.

11. Період окупності та індекс прибутковості.

12. Методи визначення точки беззбитковості.

13. Операційний важіль та його складові.

14. Запас фінансової міцності.

15. Планування оптимальної величини прибутку.

16. Аналіз фінансового стану і управління активами.

17. Управління структурою капіталу.

18. Вибір між акціонерним і кредитним фінансуванням.

19. Фінансовий ліверидж.

20. Визначення показника фінансового важеля.

21.Управління інвестиційною діяльністю.

22.Управління фінансовими ризиками.

23. Аналіз фінансових звітів.

24. Класифікація активів балансу.

25. Класифікація пасивів балансу.

26.Види аналізу фінансового стану.

27. Види фінансового планування.

28. Прогнозування фінансової діяльності фірми.

29.Антикризове фінансове управління фірмою.

30. Оцінювання ймовірності банкрутства.
Перелік екзаменаційних питань з дисципліни
«Фінансовий менеджмент»
для студентів-магістрантів спеціальності «Бізнес адміністрування»

1. Оптимізація середнього залишку грошових активів.

2. Прогнозування річного темпу і індексу інфляції.

3. Прогресивні форми рефінансування дебіторської заборгованості.

4. Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві.

5. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.

6. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства.

7. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

8. Управління запасами.

9. Управління оновленням необоротних активів.

10. Фінансовий леверидж як метод максимізації рівня рентабельності власного капіталу.

11. Модель Дюпона.

12. Формування оборотних активів підприємства.

13. Амортизаційна політика підприємства як складова політики управління операційними необоротними активами.

14. Звіт про рух грошових коштів.

15. Концепція грошового потоку у фінансовому менеджменті.

16. Економічна сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства.

17. Базові концепції фінансового менеджменту.

18. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю.

19. Оптимізація структури капіталу.

20. Механізми нейтралізації фінансових ризиків.

21. Використання граничної зваженої вартості капіталу для відбору інвестиційних проектів до реалізації.

22. Прогнозування загальної потреби в інвестиційних ресурсах при будівництві і покупці діючого підприємства.

23. Базові принципи оцінки ефективності реальних інвестицій.

24. Операційний леверидж.

25. Показники оцінки інфляції та врахування її в розрахунках, пов’язаних з інвестиційною діяльністю.

26. Критерії оптимізації структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

27. Оцінка ринкової вартості облігацій.

28. Метод доходів оцінки ринкової вартості підприємства.

29. Визначення прибутку від звичайної діяльності економічних елементів операційних витрат.

30. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства.

Рекомендована література

 

 

Основна:

1. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпритация: пер. с анг. / Л.А. Бернстайн. – М. : Финансы и статистика, 2006.- 286 с.

2. Банк И.А. Энциклопедия фінансового менеджмента. – Т.1. Концептульный основв финанасового менеджмента / И.А.Бланк. – К.: Эльга: Ника-Центр, 2003 – 438 с.

3. Банк И.А. Энциклопедия финанасового менеджмента. – Т.2. Управление активами и капиталом предприятия / И.А. Бланк. – К. : Никк-Центр, 2003. – 532 с.

4. Бланк И.А. Энциклопедия фінансового менеджмента. – Т.3 Управление инвестициями предприятия / И.А. Бланк. – К. : Никк-Центр, 2003. – 264 с.

5. Бланк И.А. Энциклопедия фінансового менеджмента. – Т.4 Управление инвестициями предприятия / И.А. Бланк. – К. : Никк-Центр, 2003. – 398 с.

6. Бланк И.А. Основы фінансового менеджмента. – 2-е изд., перераб. И доп. / И.А. Бланк. – К.: Ника-Центр: Эльга, 2003. – 246 с.

7. Бланк І.О. Управління фінансами підприємства / І.О. Бланк, Г.В. Ситник. – К. : КНТЕУ, 2006. – 464 с.

8. Бланк І.О. Управління фінансами підприємства і об’єднань / І.О. Бланк, Г.В. Ситник. – К. : Київ. нац.. торг.-екон. ун-т, 2007.- 268 с.

9. Бланк І.О. та ін.. Фінансові стратегії підприємства / І.О. Бланк та ін.. – К. : Київ. Нац.. торг.-екон. ун-т, 2010. – 348 с.

10. Ван Хорн Д. Основы финансового менеджмента: пер. с англ. / Хорн Д. Ван, Дж. Вахович. – М. : Изд. Дом «Вильямс», 2004. – 434 с.

 

Додаткова:

1. Крайник О. П., Клепкова З. В. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник. – Львів: Державний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «Інтелект+» Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів). К.: «Дакор». – 2000.- 226 с.

2. Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент як фактор економічного зростання // Фінанси України. – 2002. - № 11. – с. 32-40

3. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред.. проф.. Г. Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002 – 496с.

4. Абрютина М.С., Грачев А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. - М.: Дело и Сервис, 2004. - 285 с.

5. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз бухгалтерської звітності. - M.: Дело и сервис, 2003. - 276 с.

6. Л.А. Загальна теорія фінансів. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 317 с.

7. Колчина Н.В. Фінанси підприємств: Учеб. для вузов - М.: Юнити, 2003. - 329 с.

8. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. Неоклассические основы терории финансов : пер. с нем. / Л. Крушвиц. – СПб. : Питер, 2002. – 374 с.

9. Ли Ч. Финансы крпораций: теория, методы и практика : пер. с англ. / Ч. Ли, Д.Финенерти. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 368 с.

10. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством / Л.О. Лігоненко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 264 с.

11. Лігоненко Л.О. Управління грошовими потоками підприємства: навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник. – К. : Київ. нац.. торг. – екон. ун-т, 2005. – 420 c.

12. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: Методология и практика / Под ред. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 400 с. – 428 с.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 560 с.

14. Пожидаева Т.А., Щербакова Н.Ф., Коробейникова Л.С. Практикум по анализу финансовой отчетности. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2003. – 136 с.

15. Экономический анализ: учебник для вузов / Под ред. Л.Т. Гиляровской. – 2-е изд. доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 615 с.

16. Ендовицкий Д.А., Коменденко С.Н. Организация анализа и контроля инновационной деятельности хозяйствующего субъекта / Под ред. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 272 с.

17. Ендовицкий Д.А., Коробейникова Л.С. Экономический анализ задолженности по векселям: Учеб. пособие / Под ред. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2005.- 286 с.

18. Булгакова С.В., Сапожникова Н.Г. Теория бухгалтерского учета: Учеб. пособие. - Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2002. – 288 с.

19. Купрюшина, О.М. Дебиторская и кредиторская задолженность хозяйствующего субъекта: Анализ и контроль / О.М. Купрюшина; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2004. – 136 с.

Інформаційні ресурси

1. http://ellib.org.ua/books/files/management/mm_l_a/10.html – сайт електронній бібліотеки ELIBB

2. http://lib.studentu.org.ua/index.php?newsid=165 – сайт електронній бібліотеки on-line

3. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=84 - сайт електронній бібліотеки Buklib.net

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82

5. http://books.efaculty.kiev.ua/men/6/t3/2.html

6. http://economic.in1.com.ua/book/34/2294.html

7. http://www.readbookz.com/cat/10.html

8. http://www.management.com.ua/

9. http://www.cfin.ru/management/index.shtml

10. http://www.inform.od.ua/

11. http://www.management.web-standart.net/rubrics/issues/15/

12. http:// www.examen.od.ua/osnovi/

 

Навчально-методичне видання

(українською мовою)

 

Маркова Світлана Вікторівна

Маказан Євгенія Василівна

Олійник Олександр Миколайович

 

 

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

 

Навчально-методичний посібник

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

спеціальності «Бізнес адміністрування»

 

Рецензент О. О. Головань

Відповідальний за випуск С. В. Маркова

Коректор О. М. Олійник

⇐ Предыдущая123456789

Поделиться: