Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Приклад розв ’ язання типових задач. Задачі для самоконтролю



У 2012 р. чистий прибуток компанії склав 1,6 млн. дол.

Коефіцієнт дивідендних виплат компанії - 50%.

Використовуючи наведені дані, обчисліть відсутні числа в балансі на кінець 2012 р.

Баланс компанії (на кінець 2011 та 2012 р.) табл. 2.2:

Таблиця 2.2

Баланс компанії, 2011-2012 рр.

Статті балансу

Сума, тис. дол.

2011р. 2012р.

Актив

Грошові засоби 2 500  
Ринкові цінні папери 150 230
Рахунки до одержання 400 190
Товарно-матеріальні запаси 800 700
Основні засоби, нетто 22 000 21 500
Всього 25 850  

Пасив

Рахунки до оплати 600 440
Векселя до оплати 300 640
Зобов’язання по заробітній платі 200 210
Довгострокові зобов’язання 12 000 10 000
Акціонерний капітал 11 000 11 000
Нерозподілений прибуток 1 750  
Всього 25 850  

Порівняйте ліквідність підприємства за аналізовані роки. Чи покращила компанія свою ліквідність з точки зору коефіцієнта поточної ліквідності.

 Розв’язання:

1) Нерозподілений прибуток компанії з урахуванням коефіцієнта дивідендних виплат (50%) за 2012 р. = 1600 – 1600*0,50 = 800 тис. дол.,

   а на кінець 2012 р. = 1750+800 = 2550 тис. дол.

2) Всього зобов’язань і власного капіталу:

440+640+210+10 000+11 000+2550=24 840 тис. дол.

3) Сума пасивів дорівнює сумі активів. Тоді сума активів дорівнює 24 840 тис. дол.

4) Грошові засоби: 24 840 –(230+190+700+21500) = 2220 тис. дол.

5) Коефіцієнт поточної ліквідності:

2011 р.

2012 р. =

Висновок. Компанія погіршила свою ліквідність. Проте значення коефіцієнта поточної ліквідності залишилося вище нормативного рівня, який дорівнює 2.

Задачі для самоконтролю

Завдання 2.1

Наведіть приклади протиріч між різними нормативними документами або окремими статтями одного документу. Яким чином долаюся подібні протиріччя?

 

Завдання 2.2

Порушення яких вимог до складання фінансової звітності є у кожному випадку:

а) бухгалтер з обліку розрахунків з працівниками одержав інформацію про відвантаження продукції і не надав їй належної уваги;

б) фінансові звіти підприємства за поточний і минулий рік неможливо порівняти;

в) підприємство не повністю сплатило податок на прибуток, оскільки бухгалтер цього припустив помилку щодо розрахунку бази оподаткування;

г) звітність не повинна мати завищену оцінку активів і занижену оцінку зобов’язань;

д) звітна інформація не повинна містити дані, які можуть нанести збиток конкурентним позиціям підприємства.

 

Завдання 2.3

Чи можна стверджувати, що збільшення валюти балансу є безумовно позитивною тенденцією і свідчить про успішну фінансову діяльність підприємства? Наведіть приклади для обґрунтування своєї позиції.

Завдання 2.4

Бухгалтерська інформація є найбільш об’єктивною і достовірною. Чи так це? В чому Ви вбачаєте її об’єктивність і достовірність? Наведіть приклади, які показують, що достовірність звітних даних не потрібно сприймати буквально.

 

Завдання 2.5

Як Ви розумієте вираз “Фінансова звітність – це ланка між підприємством і зовнішнім середовищем”? Чи згодні Ви з цим твердженням?

Завдання 2.6

Розробіть Положення про фінансовий відділ на прикладі обраного Вами підприємства.

Завдання 2.7

За яким принципом краще побудувати систему організаційного забезпечення для: а) великого промислового підприємства; б) торговельного підприємства, яке працює у кількох регіонах; в) багато філіального комерційного банку; г) страхової компанії без філіалів; д) малого підприємства сфери послуг.

Питання для самоперевірки

1. Яка інформаційна база необхідна для аналізу використання нерозподіленого прибутку підприємства?

2. Охарактеризуйте структуру звіту про фінансові результати.

3. Як пов’язані між собою баланс, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів?

4. У чому полягає принцип побудови агрегованого балансу підприємства?

5. Що являє собою порівняльний аналітичний баланс?

6. Про що свідчить зростання валюти балансу підприємства?

7. Які статті можна віднести до «хворих» статей звітності?

8. За якими ознаками можна зробити висновок про існування певних фінансових проблем у підприємства в процесі «читання» балансу?

9. Чим викликана необхідність проведення горизонтального аналізу

балансу та які його аналітичні можливості?

10. Чим викликана необхідність проведення вертикального аналізу балансу та які його аналітичні можливості?

Рекомендована література: основна [1, 3, 6]: додаткова [1, 3, 8].

Тема 3 Фінансова стратегія підприємства

1. Фінансова стратегія підприємств

2. Процес формування фінансової стратегії підприємства

3. Фінансова політика підприємства

 

1.Фінансова стратегія підприємств

 Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропозиції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

Фінансова стратегія представляє собою визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення.

Завданнями фінансової стратегії є:

- визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

- визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

- фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;

- вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

- розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об’єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

 

2.Процес формування фінансової стратегії підприємства

Процес формування фінансової стратегії підприємства включає наступні основні етапи:

- визначення періоду реалізації стратегії;

- аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

- формування стратегічної мети фінансової діяльності;

- розроблення фінансової політики підприємства;

- розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії;

- оцінка розробленої фінансової стратегії.

Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього діють такі фактори: динаміка макроекономічних процесів, зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства.

В процесі формування фінансової стратегії велика увага приділяється аналізу факторів зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та врахуванню факторів ризику.

Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є наступним етапом стратегічного планування, головним завданням якого є максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей підприємства повинна формуватися чітко і коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках – нормативах. До таких нормативів відносяться:

- середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел;

- мінімальна частка власного капіталу;

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

- співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо.

На базі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямами фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна.

 

4. Фінансова політика підприємства

Фінансова політика підприємства – це сукупність методів фінансового менеджменту, яка здійснюється в короткостроковому періоді і враховує фактори, які діють у цей час.

Підприємство формує фінансову політику під впливом трьох груп факторів:

І група – фактори мікроекономічного характеру;

ІІ група – фактори макроекономічного характеру;

ІІІ група – специфічні фінансові фактори.

До першої групи відносяться: споживчий попит на продукцію (товари, послуги), які реалізовує підприємство та товарна пропозиція; рівень цін на товари; конкурентне середовище підприємства; ринкова частка підприємства та його конкурентоспроможність.

До другої групи відносяться: податкова політика; оплата праці; регулювання доходів та цін; кредитно-грошова політика; кон’юнктура ринків ресурсів та капіталів.

До третьої групи відносяться: фактори часу, інфляція, ризики. Врахування факторів ризику має важливе значення для формування фінансової стратегії. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

В результаті розроблення системи заходів, що забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формуються “центри відповідальності”, визначаються права, зобов’язання і заходи відповідальності їх керівників за результати реалізації фінансової стратегії підприємства.

Заключним етапом розроблення фінансової стратегії підприємства є оцінка її ефективності. Така оцінка може бути основана на прогнозованих розрахунках різних фінансових показників, а також на основі прогнозу динаміки нефінансових результатів реалізації розробленої стратегії, таких як зростання ділової репутації підприємства, підвищення рівня управління фінансовою діяльністю його структурних підрозділів тощо.

Ефективність фінансової стратегії досягається за:

-відповідності розробленої фінансової стратегії загальній стратегії підприємства – ступеню узгодженості цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;

-узгодженості фінансової стратегії підприємства з прогнозованими змінами у зовнішньому підприємницькому середовищі;

-реалізації розробленої підприємством фінансової стратегії щодо формування власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів тощо.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

- формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

- виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

- визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків фінансової діяльності підприємства, що здійснюється в процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу база для розроблення оперативних фінансових планів формується саме на стадії поточного фінансового планування.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

- прогноз звіту про фінансові результати (про прибутки та збитки);

- прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

- прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Прогнозний звіт про фінансові результати показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною фінансовою діяльністю. Він дає можливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

Практичне заняття № 3. Фінансова стратегія підприємства

Основні поняття: фінансова стратегія, фінансова тактика, фінансова політика.

План

1. Формування стратегії фінансового менеджменту.

2. Стратегічні цілі та завдання фінансового менеджменту.

3. Розробка стратегії за періодами її реалізації.

4. Оцінка ефективності розробленої стратегії.

 

Фінансова стратегія – це генеральний план дій щодо забезпечен­ня малого підприємства грошовими коштами.

Фінансовий план – відбиває в грошовій формі усю виробничо-господарську діяльність підприємства.

Фінансовий фактор – це найважливіший критичний фактор будь-якого бізнесу як у його тактичному, так і в стратегічному аспекті.

 Фінансовий вимірник – єдиний вимірник усіх ключових характеристик будь-якого бізнесу; фінансовий аспект притаманний кожній спеціалізованій стратегії.

Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування, як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої.

 

Тестові завдання

1. Упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових обов’язків між фінансовими підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень, – це:

а) фінансовий менеджмент підприємства;

б) фінансова стратегія підприємства;

в) фінансова політика підприємства;

г) структура фінансового управління.

2. Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінювання, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, передбачають такі принципи складання фінансової звітності:

а) послідовність;

б) безперервність;

в) автономність;

г) обачність;

д) періодичність.

3. До системи показників, що формуються із зовнішніх джерел інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, належать:

а) граничний рівень цін;

б) обсяг валового прибутку;

в) ліміт залишку готівки в касі;

г) рівень дивідендних виплат;

д) рівень постійних витрат у складі ціни.

4. Грошовий потік – це:

а) фінансові результати роботи підприємства (різниця між доходами і витратами) протягом визначеного періоду часу;

б) різниця між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять на підприємство чи витрачаються ним протягом визначеного періоду;

в) рух фінансових активів підприємства, який відображається у його балансі за визначений період;

г) усі готівкові виплати, надходження підприємства, які здійснюються ним з дебіторами, кредиторами протягом визначеного періоду;

д) рух грошових фондів підприємства.

5. Якщо у платіжному календарі вихідні грошові потоки перевищують вхідні з урахуванням залишку коштів на початок періоду, такий грошовий потік підприємства є:

а) валовий;

б) поточний;

в) дефіцитний;

г) дискретний;

д) ануїтетний.

6. Показники роботи підприємства характеризуються такими даними, грн.: виручка від реалізації – 1 720, витрати – 945, амортизація – 85, виплати процентів – 74, прибуток до оподаткування – 616, податки – 207. Операційний грошовий потік дорівнює:

а) 409 грн.;

б) 483 грн.;

в) 494 грн.;

г) 568 грн.;

д) 775 грн.

7. Показники роботи підприємства характеризуються такими даними, грн.: виручка від реалізації – 1 720, в тому числі основних засобів – 117; отримані відсотки від інвестицій у боргові цінні папери – 18; приріст фінансових інвестицій – 280, в тому числі довгострокових – 30; приріст необоротних активів – 755, в тому числі нематеріальних – 5; витрати – 1 662, в тому числі: на капітальне будівництво – 710, амортизацію – 120, виплати процентів – 10; податки – 200. Інвестиційний грошовий потік дорівнює:

а) 1 121 грн.;

б) 1 111 грн.;

в) – 743 грн.;

г) – 625 грн.;

д) – 610 грн.

8. Виділити з наведеного переліку господарських операцій ті, що пов’язані з рухом грошових коштів від операційної діяльності:

а) видача грошових коштів на відрядження;

б) нарахування амортизації основних засобів;

в) сплачені дивіденди акціонерам;

г) сплата штрафу за порушення терміну поставки;

д) переказ грошових коштів материнській компанії холдингу;

е) переоцінка залишку коштів в іноземній валюті станом на кінець звітного періоду.

9. Виділити з наведеного переліку господарських операцій ті, що пов’язані з рухом грошових коштів від інвестиційної діяльності:

а) сплачені дивіденди акціонерам;

б) оплата рахунку постачальників за матеріали, що надійшли в попередньому місяці;

в) погашення довгострокової позики банку, взятої для фінансування проекту реальних інвестицій;

г) сплата орендної плати;

д) переоцінка залишку коштів в іноземній валюті станом на кінець звітного періоду;

е) переказ цільового фінансування філіалу компанії.

10. Виділити з наведеного переліку господарських операцій ті, що пов’язані з рухом грошових коштів від фінансової діяльності:

а) надходження авансу від замовників;

б) сплачені дивіденди акціонерам;

в) переказ грошових коштів материнській компанії холдингу;

г) отримання коштів касою з банку для виплати заробітної плати;

д) надходження орендної плати;

е) видача грошових коштів на відрядження.

11. Як зміняться платежі постачальникам у разі зростання виданих авансів і збільшення запасів на складі:

а) зростуть;

б) зменшаться;

в) вказані фактори не впливають на обсяги платежів;

г) зростуть, якщо приріст запасів на складі перевищуватиме зростання виданих авансів;

д) зростуть, якщо приріст запасів на складі не перевищуватиме зростання виданих авансів;

е) зменшаться, якщо збільшення запасів на складі відбулося за рахунок приросту готової продукції.

12. Як впливає амортизація основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості продукції на обсяг чистого грошового потоку від операційної діяльності:

а) збільшує;

б) зменшує;

в) вказані фактори не впливають на обсяги чистого грошового потоку від операційної діяльності;

г) збільшує, якщо це амортизація у складі собівартості реалізованої продукції;

д) збільшує, якщо це амортизація у складі собівартості виробленої продукції.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 304; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.065 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь