Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ РУХУ МЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ В УЗАГАЛЬНЕНИХ КООРДИНАТАХ (РІВНЯННЯ ЛАГРАНЖА II РОДУ)⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 21
Складаючи диференціальні рівняння руху системи матеріальних точок у декартових координатах на початку розділу "Динаміка", ми бачили, що кількість цих рівнянь дорівнює ( - кількість точок системи). Якщо ж система невільна, то до цих рівнянь додаються рівняння в'язей і кількість рівнянь досягає ( - кількість в'язей). Розв'язування такої системи рівнянь становить значні труднощі, оскільки зі зменшенням кількості степенів вільності системи кількість рівнянь не зменшується, а збільшується. Лагранж у 1788 р. написав свою знамениту книгу "Аналітична механіка", яку Гамільтон назвав науковою поемою за струнку математичну єдність і внутрішню гармонію побудови. У цій книзі Лагранж, крім принципу можливих переміщень і загального рівняння динаміки, вивів свої славнозвісні рівняння І і II роду. Ця книга і ці рівняння знамениті ще й тим, що Лагранж для побудови своєї механіки не використав жодного малюнка. Строге виведення рівнянь Лагранжа І і II роду виходить за рамки даного курсу, тому зупинимося лише на деяких основних напрямках на цьому шляху. Спочатку розглянемо застосовані Лагранжем поняття узагальнених координат і узагальнених сил механічної системи. УЗАГАЛЬНЕНІ КООРДИНАТИ. Положення і рух механічної системи, що складається з матеріальних точок, визначається декартовими координатами. Однак якщо на систему накладені голономні стаціонарні утримуючі в'язі, то рівняння цих в'язей можемо розв'язати відносно декартових координат. Тоді число вільних (незалежних) координат, які визначають положення точок системи, дорівнюватиме . Це число співпадає з числом степенів вільності системи. При розв’язуванні деяких задач для визначення положення і руху системи замість декартових координат точок можуть використовуватись інші геометричні параметри: кути, площі, об'єми, криволінійні координати тощо. Будь-які незалежні параметри, які однозначно визначають положення і рух точок системи, називаються узагальненими координатами і позначаються буквами . Похідні від узагальнених координат по часу називаються узагаль неними швидкостями і позначаються символами з крапкою: УЗАГАЛЬНЕНІ СИЛИ. Якщо положення і рух кожної точки системи повністю визначається узагальненими координатами , то радіус-вектор k-ої точки системи є функцією цих узагальнених координат: . (4.11) Визначимо суму елементарних робіт сил, прикладених до точок системи, на їх можливих переміщеннях: . (4.12) Тут - рівнодійна активних сил, прикладених до k-ої точки системи. Розглядаючи радіус-вектор k-ої точки як функцію узагальнених координат, виразимо варіацію радіуса-вектора таким чином: . (4.13) Тоді вираз для суми елементарних робіт матиме вигляд , (4.14) або, після аміни порядку підсумовування, . (4.15) Позначимо внутрішню суму формули (4.15) через назвемо її узагальненою силою i-ої узагальненої координати, тобто . (4.16) Тепер вираз для суми елементарних робіт активних сил системи запишеться у вигляді . (4.17) Таким чином, для механічних систем з ідеальними голономними стаціонарними утримуючими в'язями узагальненою силою називається коефіцієнт у виразі елементарної роботи актив них сил системи на можливому переміщенні (варіації) даної узагальненої координати. Кількість узагальнених сил дорівнює кількості узагальнених координат. Наприклад, кривошип має одну степінь вільності (може лише обертатись навколо нерухомої осі) і його узагальненою координатою є кут повороту , а узагальненою силою - момент сил, що діють на кривошип і викликають його обертання. ПОБУДОВА РІВНЯНЬ ЛАГРАНЖА II РОДУ. Запишемо загальне рівняння динаміки (4.18) або . (4.19) Згідно з рівністю (4.17), можемо записати , (4.20) де ( - кількість точок системи), ( - кількість узагальнених координат). Вираз перетворимо так: (4.21) Це перетворення стане очевидним, коли ми наведемо приклад диференціювання добутку двох функцій і : На підставі тотожностей Лагранжа та . (4.22) проведемо ряд перетворень виразу (4.21), які ми тут випускаємо, відсилаючи студента до повних курсів теоретичної механіки (напр., [17]), і врешті-решт одержимо . (4.23) Тут - кінетична енергія механічної системи, яка складається із матеріальних точок. Підставляючи вирази (4.20) та (4.23) у рівняння (4.19), отримаємо . (4.24) Оскільки довільні і незалежні, то запишемо кінцевий вигляд формули, яка називається рівнянням Лагранжа II роду: . (4.25) Тут - узагальнені координати; , де - число узагальнених координат, яке дорівнює числу степенів вільності системи; - узагальнена швидкість; - узагальнена сила - скалярна величина, яка являє собою коефіцієнт при варіаціях узагальнених координат у виразах елементарної роботи. Читання математичного запису рівняння Лагранжа II роду (4.25) може бути таким: похідна по часу від частинної похідної кінетичної енергії системи по узагальненій швидкості мінус частинна похідна від кінетичної енергії по узагальненій коор динаті дорівнює узагальненій силі. Ці рівняння являють собою систему звичайних диференціальних рівнянь невільної системи матеріальних точок при наявності утримуючих ідеальних голономних в'язей. Кількість диференціальних рівнянь, які можуть бути складені за допомогою формалізму Лагранжа, дорівнює кількості узагальнених координат, тобто кількості степенів вільності системи. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ рівнянь Лагранжа II роду. Для складання диференціальних рівнянь руху системи в узагальнених координатах пропонується виконання певної послідовності чисто формальних математичних дій (не вдаючись, як писав сам Лагранж, ні до геометричних, ні до механічних міркувань, а використовуючи лише алгебраїчні операції): 1. З'ясувати характер в'язей, накладених на механічну систему (рівняння Лагранжа можна застосовувати лише тоді, коли в'язі ідеальні і голономні). 2. Визначити число степенів вільності системи. 3. Вибрати узагальнені координати і визначити узагальнені швидкості. 4. Визначити кінетичну енергію системи і виразити її через узагальнені координати і швидкості. 5. Надати точкам системи одного з можливих переміщень і визначити елементарну роботу активних сил, прикладених до точок системи. 6. Виписати узагальнені сили, що відповідають узагальненим координатам. 7. Визначити частинні похідні і та похідну . 8. Підставити всі одержані величини у формулу (4.25) і записати диференціальні рівняння руху механічної системи. На закінчення можемо констатувати, що диференціальні рівняння руху механічних систем в узагальнених координатах - рівняння Лагранжа II роду - можна скласти, знаючи загальний вираз лише двох величин: кінетичної енергії системи і роботи сил на можливих переміщеннях. Число цих рівнянь мінімальне і дорівнює числу степенів вільності системи. Разом з тим, рівняння Лагранжа досить загальні: їх можна використовувати для різних фізичних систем, зокрема електромагнітного поля. Крім того, опис руху невільної механічної системи у формі рівнянь Лагранжа II роду має чітку математичну структуру, а тому їх розв'язування (інтегрування) є достатньо визначеним, щоб досліджувати його чисто математично. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 303; Нарушение авторского права страницы