Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ  РІВНЯННЯ  РУХУ МЕХАНІЧНОЇ  СИСТЕМИ В  УЗАГАЛЬНЕНИХ  КООРДИНАТАХ (РІВНЯННЯ ЛАГРАНЖА II РОДУ)



Складаючи диференціальні рівняння руху системи ма­теріальних точок у декартових координатах на початку розділу "Динаміка", ми бачили, що кількість цих рівнянь дорівнює  ( - кількість точок системи). Якщо ж система невільна, то до цих рівнянь додаються рівняння в'язей і кількість рівнянь досягає  (  - кількість в'язей). Розв'язування такої системи рівнянь становить значні труднощі, оскільки зі змен­шенням кількості степенів вільності системи кількість рівнянь не зменшується, а збільшується.

Лагранж у 1788 р. написав свою знамениту книгу "Аналітична механіка", яку Гамільтон назвав науковою по­емою за струнку математичну єдність і внутрішню гармонію побудови. У цій книзі Лагранж, крім принципу можливих пе­реміщень і загального рівняння динаміки, вивів свої славнозвісні рівняння І і II роду. Ця книга і ці рівняння знамениті ще й тим, що Лагранж для побудови своєї механіки не використав жодного малюнка.

Строге виведення рівнянь Лагранжа І і II роду виходить за рамки даного курсу, тому зупинимося лише на деяких основних напрямках на цьому шляху. Спочатку розглянемо застосовані Лагранжем поняття узагальнених координат і узагальнених сил механічної системи.

УЗАГАЛЬНЕНІ  КООРДИНАТИ.  Положення і рух механіч­ної системи, що складається з   матеріальних точок, визна­чається  декартовими координатами. Однак якщо на систему накладені голономні стаціонарні утримуючі в'язі, то рівняння цих в'язей можемо розв'язати відносно  декартових координат. Тоді число вільних (незалежних) координат, які визначають по­ложення точок системи, дорівнюватиме . Це число співпадає з числом степенів вільності системи.

При розв’язуванні деяких задач для визначення положення і руху системи замість декартових координат точок можуть використовуватись інші геометричні параметри: кути, площі, об'єми, криволінійні координати тощо.

Будь-які незалежні параметри, які однозначно визнача­ють положення і рух точок системи, називаються узагальне­ними координатами і позначаються буквами . По­хідні від узагальнених координат по часу називаються узагаль­ неними швидкостями і позначаються символами з крапкою:

УЗАГАЛЬНЕНІ СИЛИ. Якщо положення і рух кожної точки системи повністю визначається узагальненими координатами , то радіус-вектор  k-ої точки системи є функцією цих узагальнених координат:

.                                                         (4.11)

Визначимо суму елементарних робіт сил, прикладених до точок системи, на їх можливих переміщеннях:

.                                                            (4.12)

Тут - рівнодійна активних сил, прикладених до  k-ої точки системи.

Розглядаючи радіус-вектор  k-ої точки як функцію узагаль­нених координат, виразимо варіацію радіуса-вектора  таким чином:

.                            (4.13)

Тоді вираз для суми елементарних робіт матиме вигляд

,                                                           (4.14)

або, після аміни порядку підсумовування,

.                                                                                     (4.15)                        

Позначимо внутрішню суму формули (4.15) через  на­звемо її узагальненою силою  i-ої узагальненої координати, тобто

.                                                                             (4.16)

Тепер вираз для суми елементарних робіт активних сил системи запишеться у вигляді

.                                                                                               (4.17)                                                         

Таким чином, для механічних систем з ідеальними голономними стаціонарними утримуючими в'язями узагальненою силою називається коефіцієнт у виразі елементарної роботи актив­ них сил системи на можливому переміщенні (варіації) даної узагальненої координати. Кількість узагальнених сил дорівнює кількості узагальнених координат.

Наприклад, кривошип має одну степінь вільності (може лише обертатись навколо нерухомої осі) і його узагальненою коорди­натою є кут повороту , а узагальненою силою - момент сил, що діють на кривошип і викликають його обертання.

ПОБУДОВА  РІВНЯНЬ  ЛАГРАНЖА  II  РОДУ. Запишемо загальне рівняння динаміки

                                                                               (4.18)

або

.                                                   (4.19)

Згідно з рівністю (4.17), можемо записати

,                                                                     (4.20)                           

де   (  - кількість точок системи),  (  - кількість узагальнених координат).

Вираз   перетворимо так:

                                   (4.21)

Це перетворення стане очевидним, коли ми наведемо приклад диференціювання добутку двох функцій  і :

       На підставі тотожностей Лагранжа

та .                                                (4.22)

проведемо ряд перетворень виразу (4.21), які ми тут випус­каємо, відсилаючи студента до повних курсів теоретичної ме­ханіки (напр., [17]), і врешті-решт одержимо

.                                                (4.23)

Тут  - кінетична енергія механічної системи, яка скла­дається із  матеріальних точок.

Підставляючи вирази (4.20) та (4.23) у рівняння (4.19), от­римаємо

.                                                    (4.24)

Оскільки    довільні і незалежні, то запишемо кінцевий вигляд формули, яка називається рівнянням Лагранжа II роду:

.                                                                        (4.25)

Тут

 - узагальнені координати;

,  де  - число узагальнених координат, яке дорівнює числу степенів вільності системи;

 - узагальнена швидкість;

 - узагальнена сила - скалярна величина, яка являє со­бою коефіцієнт при варіаціях узагальнених координат у виразах елементарної роботи.

Читання математичного запису рівняння Лагранжа II роду (4.25) може бути таким: похідна по часу від частинної похідної кінетичної енергії системи по узагальненій швидкості мінус частинна похідна від кінетичної енергії по узагальненій коор­ динаті дорівнює узагальненій силі.

Ці рівняння являють собою систему звичайних диферен­ціальних рівнянь невільної системи матеріальних точок при на­явності утримуючих ідеальних голономних в'язей. Кількість ди­ференціальних рівнянь, які можуть бути складені за допомогою формалізму Лагранжа, дорівнює кількості узагальнених коорди­нат, тобто кількості степенів вільності системи.

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ рівнянь Лагранжа II роду. Для складання диференціальних рівнянь руху системи в узагальне­них координатах пропонується виконання певної послідовності чисто формальних математичних дій (не вдаючись, як писав сам Лагранж, ні до геометричних, ні до механічних міркувань, а ви­користовуючи лише алгебраїчні операції):

1. З'ясувати характер в'язей, накладених на механічну си­стему (рівняння Лагранжа можна застосовувати лише тоді, коли в'язі ідеальні і голономні).

2. Визначити число степенів вільності системи.

3. Вибрати узагальнені координати і визначити узагальнені швидкості.

4. Визначити кінетичну енергію системи і виразити її через узагальнені координати і швидкості.

5. Надати точкам системи одного з можливих переміщень і визначити елементарну роботу активних сил, прикладених до точок системи.

6. Виписати узагальнені сили, що відповідають узагальне­ним координатам.

7. Визначити частинні похідні   і  та похідну .

8. Підставити всі одержані величини у формулу (4.25) і записати диференціальні рівняння руху механічної системи.

На закінчення можемо констатувати, що диференціальні рів­няння руху механічних систем в узагальнених координатах - рівняння Лагранжа II роду - можна скласти, знаючи загальний вираз лише двох величин: кінетичної енергії системи і роботи сил на можливих переміщеннях. Число цих рівнянь мінімальне і дорівнює числу степенів вільності системи. Разом з тим, рів­няння Лагранжа досить загальні: їх можна використовувати для різних фізичних систем, зокрема електромагнітного поля. Крім того, опис руху невільної механічної системи у формі рівнянь Лагранжа  II роду має чітку математичну структуру, а тому їх розв'язування (інтегрування) є достатньо визначеним, щоб досліджувати його чисто математично.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 303; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.018 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь