Культура мови та канали впливу ритора на судову аудиторію.

Мовна майстерність оратора – це теоретичні знання про мову, вміння та навички володіння усним словом, що охоплюють такі сторони публічного виступу, як техніка мовлення, культура мовлення, стиль мовлення, виражально - зображальні засоби.

Під культурою мови розуміється сукупність якостей, що найкраще впливають на адресата, враховуючи конкретну обставину і поставлене завдання. До таких якостей належать:

- багатство (різноманітність) мови;

- її чистота (відсутність зайвих слів – ось, власне кажучи, бачте і ін.);

- виразність (М.В. Ломоносов писав „Красномовство є мистецтво про всяку дану матерію красно говорити і тим преклоняти інших до свого”);

- якість і зрозумілість (М. Сперанський у „Правилах вищого красномовства” наголошував, що говорити так, аби нас не розуміли, „є безглуздість, що перевищує всі заходи безглуздостей”);

- точність (визначається умінням чітко і ясно мислити, знанням предмета мови, законів української мови) і правильність (найважливіша ознака культури мови; визначається дотриманням норм, властивих літературній мові; орфоепічна норма (вимова), орфографічна (написання), словотворча, лексична, морфологічна, синтаксична).

Судова аудиторія – певна кількість людей у залі судового засідання (професійні учасники процесу; представники громадськості; учасники процесу, зацікавлені у вирішенні справи; публіка), які беруть участь при розгляді справи або цікавляться нею.

Для досягнення завдань, які стоять перед судовими риторами, їм необхідно впливати на всю судову аудиторію. Для цього варто добре знати аудиторію, її мотиви, інтереси, переконання.

 

 

 

Мова                 Голос (сила, висота             Теза, жести, міміка,

тембр, мелодія)                                    погляд

 

              Інтонація, темп мови, паузи

               (логічні та психологічні)

Тому з метою притягнення і втримання уваги аудиторії, доцільно використати прийоми, які одночасно є засобами виразності судової промови, посилення її емоційного впливу:

1) пряма вимога уваги від слухачів (досягається виголошенням початкових фраз: „Прошу звернути на це увагу”, „Переходжу до аналізу доказів” і ін.);

2) пауза (коли аудиторія не слухає, чи неуважна; дозволяє виділити те головне, що настає за нею);

3) голосові прийоми (у процесі судової промови, ритор використовує їх з метою підкреслити значущість фрази тощо);

4) звернення до слухачів з питанням, пов ’ язаним зі змістом промови;

5) несподіване переривання думки (але тут ми залишаємо чоловіка і звернемося до дружини);

6) заздалегідь сказати про те, про що передбачається говорити пізніше („вельми суперечливим у справі є питання про доказаність умислу мого підзахисного на здійснення убивства. Але про це я скажу пізніше, а зараз хочу звернути Вашу увагу на...”);

7) засоби мовної виразності (прислів ’ я, приказки, гумор і ін.). (Із промови С. Андрієвського: „З весни зірка пана Лютостанського почала тьмяніти і чадіти”. Тут з метою притягнення уваги та емоційного впливу на судову аудиторію використано метафори і порівняння);

8) жести, міміка, рухи ( а) допомагають зосередити увагу судової аудиторії; б) рухи і жестикуляція є додатковими засобами впливу на учасників судового процесу; в) підкреслюють індивідуальний стиль судового ритора; г) кроки уперед – підсилюють значущість того чи іншого місця промови, зосередити на ньому увагу аудиторії; відступаючи назад, ритор ніби дає аудиторії можливість відпочити; д) поряд з вказівними і описовими, використовуються емоційні жести (стиснутий кулак, витягнута рука, рухи головою). Тобто міміка судового ритора – чудовий стимулятор емоцій аудиторії. Вона здатна передати радість і печаль, сумніви й іронію, рішучість і презирство. Видатний судовий ритор А. Коні говорив, що у гарного оратора „обличчя говорить разом з язиком”).

Судовому ритору доцільно звернути увагу і на словесну наочність, зокрема на прийоми стилістичного синтаксису, фразеологічні одиниці, комічне

 

 

Повтор                Градація                Риторичне запитання

(„Ох, як весело на (поступове підвищення, („Бути чи не бути?”

світі, як весело стало”      посилення)                В. Шекспір)

Т. Шевченко)

 

 

Інверсія                  Риторичний вигук         Антитеза

(Робочим головам, („О часи, о звичаї”

М. Цицерон)

(протилежність, протиставлення)

рукам на сій окраденій

землі свою ти силу

ниспошли.

Т.Г. Шевченко)

 

 

                          

 

Прислів ’ я                       Крилаті вирази     Афоризми

(„Не спитавши        („Ніхто не суддя у      („Суворий закон, але

броду, не лізь у        своїй власній справі”) закон, „Чия вигода, воду”)                                                                 того і ризик”)

                       Приказки                        Примовки

 

 

Таким чином, культура ораторської мови судового ритора зобов’язує його дотримуватися законів жанру, вирішити поставлені в промові проблеми.

 

3. Професійна культура юриста. Професійно-особисті якості судового ритора.

Розкриваючи ораторські питання, що нерозривно пов’язані з культурою судової промови, етикою судового ритора, звернімо, насамперед, увагу на особистісні позитивні та негативні якості для юриста:

· у соціальній сфері – намагання встановити істину, справедливість, гуманізм, чесність;

· у пошуково - пізнавальній сфері – спостережливість, уважність;

· у сфері реконструктивно - конструктивної діяльності – емоційна врівноваженість, тактовність, чітке формування власних думок;

· у сфері засвідчувальної діяльності – розвинута письмова мова, швидке узагальнення ситуації, письмовий опис юридичних явищ;

· у сфері організаційної діяльності – самодисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, організаційні здібності;

· у сфері комунікативної діяльності – емоційна врівноваженість, тактовність, чітке формулювання власних думок.

Негативні особисті якості:

· у соціальній сфері – неуважність, відсутність юридичного азарту;

· у реконструктивній сфері – низький рівень інтелекту, стеоретипність мислення;

· у засвідчувальній сфері – недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово;

· в організаційній сфері – не цілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;

· у комунікативній сфері – імпульсивність, груба поведінка тощо.

Перед тим, як розкрити професійні та особисті якості прокурора, адвоката як ключових осіб судового процесу, звернімо увагу на морально - етичну, естетичну культуру юриста.

Естетична культура юриста – знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у роботі.

Етика – сукупність елементарних правил поведінки. Включає два аспекти:

а) визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;

б) дотримання цих норм у професійній діяльності.

Основні принципи етичної культури юриста:

- гуманне ставлення до людини;

- чесність і правдивість;

- доброзичливість і чуйність;

- простота і скромність;

- дотримання професійної таємниці.

Правосвідомість: а) це знання права (ідеологічний елемент); б) психічні почуття, емоції про існуюче чи бажане право (психологічний елемент)

Мораль – норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов’язок, правду і справедливість.

Естетична культура юриста – розуміння юристом правил зовнішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на практиці з метою розв’язання юридичних завдань.

Складові естетичної культури юриста:

· культура мови;

· культура зовнішнього вигляду;

· культура організації робочого місця;

· культура підготовки юридичних документів.

Таким чином, тільки високий рівень культури дає можливість юристу реалізувати своє соціальне призначення.

У контексті професійних та особистих якостей судового ритора (юриста) розглянемо якості прокурора та його помічника.

Для досягнення успіху прокурору важливо оволодіти причинно - наслідковим мисленням, яке розкриває причини будь-яких явищ. Встановлення наслідків і є основним змістом розумової діяльності прокурора.

Такі особливості мислення прокурора передбачають наявність у нього певних якостей, зокрема:

· глибина (суть фактів, розуміння змісту, передбачення явищ, дій);

· широта (аналіз широкого кола питань і фактів);

· мобільність (продуктивне мислення);

· швидкість (оперативна оцінка обстановки і вжиття заходів);

· самостійність (постановка мети і завдань, бачення шляхів їх реалізації);

· цілеспрямованість (вольова спрямованість мислення на розв’язання завдання);

· критичність (осмислення, критичний підхід, аналіз фактів);

· гнучкість (погляд на явища з різних точок зору, їх взаємозв’язок).

Комунікативний і засвідчувальний аспекти діяльності нерозривно пов’язані з використанням мови (усної, письмової). Для прокурора важливо вміти передавати свої думки так само, як і вміти мислити, слухати, чути, а також говорити.

Якості адвоката:

- вміння спілкуватись;

- вчасна, обміркована, спланована лінія захисту;

- усестороннє знання особистості підзахисного;

- захисник повинен мати моральне право брати участь у вирішенні питань правосуддя; не тільки обстоювання інтересів підзахисного, але й його виховання, утвердження в ньому почуття законності.

Робота адвоката складається з трьох етапів:

 

 

 

 

 

Таким чином, вміння поєднувати при захисті інтереси суспільства і підзахисного, не протиставляючи їх, а також вміння підкреслити соціальне значення захисту при обстоюванні приватного інтересу – це, безумовно, одна з важливих якостей професійної культури адвоката.

 

 

Частина 2

Опис дисципліни “Судова риторика”

 

Дисципліна – Судова риторика	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS – 3	Напрям підготовки 0601 “Право”	Нормативна дисципліна
Кількість залікових модулів – 3	Спеціальність 6.060100 “Правознавство”	Рік підготовки: Денна – 4 Заочна – 3 Семестр: Денна – 8 Заочна - 6
Кількість змістових модулів – 2	Освітньо кваліфікаційний рівень - бакалавр	Лекції: Денна – 12 год. Заочна – 6 год. Семінарські заняття: Денна – 12 год. Заочна – 2 год.
Загальна кількість годин – 108 год.		Самостійна робота: Денна – 83 год. Заочна – 100 год. Індивідуальна робота (ІНДЗ) – 1 год.
Тижневих годин: 8 семестр – 6 год., з них аудиторних – 2		Вид підсумкового контролю – залік: Денна – 8 семестр Заочна – 7 семестр

 

Тематичний план курсу

“СУДОВА РИТОРИКА”

(денна форма навчання)

№ п/п

Найменування тем

⇐ Предыдущая12345678910

Поделиться: