ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО

МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

1. Значення і види ремонту речового майна.

2. Планування ремонту і облік виконання плану майстрами.

3. Порядок здачі майна до ремонту.

 

Ремонт речового майна є одним з найважливіших заходів речової служби. Він спрямований на попередження передчасного зношення предметів речового майна і на забезпечення належного зовнішнього вигляду військово-службовців.

Строки носіння основних предметів речового майна установлені з врахуванням проведення своєчасного ремонту в період їх експлуатації.

Для відновлення зношеного і зіпсованого речового майна речова служба здійснює ремонт не тільки в стаціонарних, але й в польових умовах. Ремонт дозволяє в короткі строки і з мінімальними затратами людських і матеріальних ресурсів вирішувати повсякденні задачі забезпечення військ речовим майном.

 

ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ РЕМОНТУ

                               РЕЧОВОГО МАЙНА

В сучасних умовах у зв’язку зі збільшенням обсягу речового майна в матеріальному забезпеченні побуту військ, складною економічною обстановкою в державі, актуальність ремонту зросла. Зросли вимоги до його організації і рівня технічного оснащення підрозділів служби в різних умовах.

Ремонт, який виконується безпосередньо військами, продовжує залишатись важливим джерелом поповнення запасів і відновлення забезпеченості особового складу до установлених норм.

За діючою класифікацією ремонт підрозділяється на поточний, середній і капітальний.

В основі його розподілу за видами лежить ступінь зносу або пошкодження предметів, а також необхідні працевитрати на усунення виявлених недоліків. Ремонт речового майна проводиться згідно з Інструкцією з ремонту речового майна.

Поточний ремонт обмундирування проводять самі військовослужбовці строкової служби, а поточний ремонт взуття — нештатні шевці підрозділів або самі військовослужбовці.

Середній ремонт речового майна проводиться у речовій ремонтній майстерні або солдатському (матроському) комбінаті побутового обслуговування військової частини (гарнізону).

Капітальний ремонт речового майна проводиться на госпрозрахункових комбінатах з ремонту речового майна. На цих комбінатах може проводитися і середній ремонт речового майна.

Поточний і середній ремонт предметів обозного майна проводиться безпосередньо у військових частинах, капітальний ремонт — у майстернях (заводах) з ремонту техніки продовольчої служби, а предметів кінського спорядження — на госпрозрахункових комбінатах з ремонту речового майна.

Поточний і середній ремонт льотно-технічного обмундирування та взуття проводиться безпосередньо у військових частинах, а капітальний ремонт організовується управлінням авіаційно-технічного забезпечення тилу Повітряних Сил України і проводиться на підприємствах промисловості України.

Досвід експлуатації речового майна показує, що більше 80% несправних предметів потребують середнього, поточного ремонту.

Тому удосконалення організації роботи і підвищення продуктивності військових майстерень – важлива задача посадових осіб і фахівців речової служби.

Як було відмічено, в підрозділі виконується, як правило, поточний ремонт речового майна. Необхідність ремонту предметів визначають командири відділень і старшини підрозділів під час проведення ними ранкових оглядів або самі військовослужбовці у міру виявлення несправностей.

Об’єктом поточного ремонту в підрозділі будуть в основному предмети, які складають повсякденно-польовий комплект форми одягу солдатів і сержантів. До них відносяться: куртки утеплені, куртки і брюки бавовняні прямого покрою. В окремих випадках, при наявності часу і можливості, в підрозділі можуть ремонтуватися й інші предмети. Але основна увага повинна приділятися ремонту верхнього одягу.

Загальне керівництво організацією ремонту речового майна в підрозділах здійснюється начальником речової служби військової частини. Він забезпечує підрозділи необхідним інвентарем, інструментом, ремонтними матеріалами і організує підбір, навчання і розподіл між підрозділами шевців; не менше одного разу в два місяці особисто перевіряє стан одягу та взуття на особовому складі, а також контролює якість виконання ремонту.

Безпосередніми організаторами ремонту майна в підрозділі є командир і старшина роти. Вони відповідають за створення в підрозділі умов, які забезпечують правильну експлуатацію, своєчасний ремонт і постійне утримання речового майна у справному стані. Командир підрозділу визначає місце і час виконання ремонту, вживає необхідних заходів для витребування і отримання з речового складу частини інструменту, інвентарю і ремонтних матеріалів для обладнання і забезпечення робочих місць ремонту речового майна.

В підрозділі ремонт предметів одягу виконується силами військовослужбовців, в користуванні яких знаходяться речі, як правило, в кімнаті побутового обслуговування.

Таким чином, в залежності від ступеня зносу або пошкодження речового майна, а також працевитрат, необхідних для усунення цих пошкоджень, існує три види ремонту речового майна: поточний, середній і капітальний, які проводяться в підрозділі і майстерні військової частини, в майстернях на госпрозрахункових комбінатах.

 

Планування ремонту і облік

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ МАЙСТЕРНЯМИ

 

Ремонт речового майна у військовій частині і з’єднанні проводиться відповідно до річного плану середнього ремонту.

Щорічно на підставі директиви довольчого органу начальник речової служби з’єднання розробляє вказівки частинам і підрозділам з питань планування і організації ремонту речового майна в наступному році.

Річний план середнього ремонту (обмундирування) речового майна складається начальником речової служби військової частини до початку року і затверджується заступником командира частини з тилу. Один примірник затвердженого плану подається в довольчий орган.

!	Поточний і капітальний ремонт речового майна у військовій частині не планується.

Вихідними даними для складення річного плану ремонту речового майна є:

- план бойової підготовки;

- вказівки командира частини, заступника командира частини з тилу і довольчого органу;

- дані про наявність і якісний стан речового майна, що знаходиться в носінні особовим складом і на складі частини;

- строки видачі майна особовому складу;

- штатна чисельність спеціалістів речової ремонтної майстерні і норми виробітку;

- аналіз виконання річного плану ремонту за минулий рік.

Річний план середнього ремонту речового майна військової частини обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна на наступний рік. Для визначення ймовірної потреби в середньому ремонті предметів обмундирування та взуття, які знаходяться в експлуатації (носінні), необхідно враховувати дані за минулі роки, які накопичені в результаті аналізу виконання річних планів ремонту і спостережень за характером зносу в різних умовах експлуатації (вид військ, пора року, кліматичні умови).

Орієнтовно обсяг ремонту складає:

- куртки бавовняні – 10%;

- куртки і брюки бавовняні камуфльовані – 5%;

- білизна натільна – 1 – 2%;

- білизна тепла – 1%;

- плащі-намети – 2%;

- куртки і брюки для інших спеціалістів – 20%;

- черевики з високими берцями – 2%;

- тілогрійки – 10%;

- костюми для екіпажів бойових машин – 10%;

- намети – 5 – 7%;

- простирадла – 3 – 4%;

- наволочки подушкові верхні – 2%;

- ковдри напівшерстяні – 10%;

- матраци ватяні – 7%.

Крім того, для визначення ймовірного відходу в ремонт в процесі планування можна використовувати формулу:

де N_i – кількість предметів кожного виду, які знаходяться в експлуатації;

V_i – кількість місяців в році, протягом яких предмет знаходився в експлуатації;

V_in – строки носіння (експлуатації) предметів за нормою забезпечення (місяців);

К – коефіцієнт ремонту (середньомісячна норма відходу в ремонт).

Річний план середнього ремонту включає ремонт основних предметів речового майна (обмундирування, взуття, спецодягу, натільної і постільної білизни). В ньому вказується загальна кількість ремонтів з розбивкою по кварталах і розрахунок потреби робочої сили для виконання плану.

В довідці, яка додається до річного плану ремонту вказується:

- кількість робочих днів в році;

- тривалість робочого дня;

- ефективний фонд робочого часу одного майстра (без врахування часу робіт поза майстернею, відпусток, хвороби і т.п.), що складає приблизно 15% загального фонду робочого часу.

Якщо ремонт речового майна не може бути виконаний в повному обсязі силами майстерні військової частини, в плані вказується, яка кількість майна підлягає відправці в майстерні для ремонту речового майна оперативного командування, а також скільки потрібно залучити для роботи в майстерні частини спеціалістів із підрозділів (окремо шевців і кравців).

Крім річного плану ремонту, у військовій частині може складатися сезонний план ремонту теплих речей і лижного майна.

На підставі затвердженого річного плану середнього ремонту речового майна начальник речової служби військової частини складає місячний виробничий план майстерні.

В місячному виробничому плані майстерні указу-ються:

- найменування і кількість предметів, що підлягають ремонту;

- норми виробітку на одного спеціаліста;

- необхідна кількість спеціалістів;

- джерела задоволення потреби в робочій силі;

- потреба в матеріалах.

Вихідними даними для складення місячного виробничого плану майстерні є:

- задачі бойової підготовки на поточний місяць;

- дані про якісний стан майна в підрозділах і на складі частини;

- аналіз виконання плану в минулому місяці і ймовірний відхід майна в ремонт в поточному місяці;

- кількість майстрів;

- кількість робочих днів в місяці і норми виробітку;

Місячний виробничий план речової ремонтної майстерні підписується начальником служби і затвердь-жується заступником командира з тилу.

На підставі місячного виробничого плану начальник майстерні складає графік щоденного виконання ремонту обмундирування і взуття в майстерні військової частини.

При визначенні норм витрат часу на одиницю виробу за основу приймаються орієнтовні норми на середній ремонт, які вказані в «Інструкції з ремонту речового майна».

На підставі аналізу роботи майстерні, кваліфікації майстрів, наявності устаткування та інших причин, які впливають на продуктивність праці, норми затрат часу на одиницю продукції можуть бути скорочені. Відповідно при визначенні денної норми виробітку кожному майстру начальник майстерні повинен враховувати його каліфі-кацію, а також якісний стан переданих їм для ремонту виробів.

Начальник майстерні зобов’язаний вести щоденний облік ремонту всіх виробів. Облік майна, зданого в ремонт, ведеться в книзі обліку ремонту озброєння, техніки і майна (ф. 36).

В книзі кожного місяця підводиться підсумок з переліком найменувань і кількості відремонтованого майна. Підсумок засвідчується підписом посадової особи, відповідальної за ведення обліку.

Начальник майстерні щомісяця в установлений термін подає начальнику служби донесення (ф.24). На підставі записів в книзі обліку (ф.36), засвідчених підписами приймальника відремонтованого майна, в донесенні вказується кількість витрачених для цього матеріалів.

Донесення відпрацьовується в 2-х примірниках. Після перевірки і затвердження начальником речової служби військової частини другий примірник повертається в майстерню і є підставою для списання витрачених ремонтних матеріалів по книзі ф. 26.

Таким чином, планування ремонту речового майна здійснюється на підставі плану бойової підготовки, річного господарського плану, вказівок довольчого органу, командира і його заступника з тилу. Для цього начальником речової служби складається річний план середнього ремонту речового майна і місячний виробничий план майстерні.

 

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться: