Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього

Кольорове оформлення рельєфу складають способи наочного пластичного зображення рельєфу на картах художньо-графічними засобами, до яких, зокрема, відносяться гіпсометричне (пошарове) фарбування та поєднання його з пластичним зображенням рельєфу — відмиванням.

Гіпсометричне фарбування як спосіб кольорового оформлення рельєфу полягає в рівномірному фарбуванні інтервалів між горизонталями. Кольори фарбування складають кольоровий ряд (шкалу), ступені якого за характеристичними показниками кольору — кольоровому тону, світлоті й насиченості — знаходяться між собою в певних співвідношеннях і обумовлені принципами кольорової пластики.

Гіпсометричне фарбування значно підвищує читаність рельєфу на картах. Завдяки кольоровим відмінностям у фарбуванні висотних поясів чітко виділяються крупні орографічні системи, напрями хребтів, їх розчленованість, відмінності в крутизні схилів і інші особливості будови рельєфу. Пошаровим фарбуванням на картах оформлюють не лише рельєф суші (гіпсометричне фарбування), але й рельєф морського дна (батиметричне фарбування).

До шкал гіпсометричного фарбування пред’являють наступні вимоги:

- кольорова пластика шкали повинна відповідати поперечному профілю рельєфу;

- кольорові характеристики в шкалі повинні змінюватися з такою закономірністю, щоб, не дивлячись на ступеневий характер фарбування, створювалося зорове враження єдиної поверхні рельєфу;

- ступені шкали повинні добре розрізнятися поблизу, а на відстані — чітко виділятися кольори основних висотних зон;

- фарбування ступенів, особливо нижніх, не повинне бути темним, щоб не ускладнювати читання решти змісту карти;

- фарбування шкали в цілому повинне володіти гармонійністю кольорових поєднань і бути естетично привабливим.

Рис. 6.2. Гіпсометрична карта Європейської Росії.

При виконанні вказаних вимог необхідно враховувати наступні чинники:

Структура висотних приростів.

Звичайно на картах шкалу гіпсометричного фарбування виконують нерівноступінною за висотними інтервалами між горизонталями. Наприклад, в нижній частині — через 100, 200, 300 м, вище — через 500, 1000 м і більше. Відповідно, фарбування ступенів повинно мати невеликі кольорові відмінності між нижніми й більш різкі — між верхніми ступенями.

Зниження чутливості ока до розрізнення забарвлення при малих точках зору

Чутливість ока до розрізнення деталей і кольору зображення, що розглядається під кутом зору менше 10' різко зменшується. Лінійні величини, відповідні малим точкам зору для різних відстаней від ока до зображення, наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Прилади зниження чутливості ока в залежності від відстані і точки зору

Відстань від ока до зображення, см