СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені А.С. МАКАРЕНКА

 

 

На правах рукопису

 

 

ПРОЦЕНКО Ірина Іванівна

                                                                 

 

                                                   УДК 378.147–057.875:37.124:009 (043.3)

 

 

ЕВРИСТИЧНИЙ ДІАЛОГ У ФОРМУВАННІ

ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

Спеціальність: 13.00.09 – теорія навчання

 

 

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 

Науковий керівник –

кандидат педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Остапович

 

 

Суми – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………	4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕВРИСТИЧНОГО ДІАЛОГУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН……………………………………………………………………	13
1.1. Суть і зміст професійно-творчих педагогічних умінь та способи їх формування в евристичному навчанні ……………………………………..	13
1.2. Дидактичні можливості використання евристичного діалогу для формування професійно-творчих педагогічних умінь …………………….	33
1.3. Обґрунтування дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін ………………………............................................	64
Висновки до розділу 1………………………………………………………......	92
Розділ 2. експериментальне Випробування дидактичної моделі ЗАСТОСУВАННЯ ЕВРИСТИЧНОГО ДІАЛОГУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН	95
2.1.   Загальні питання організації та проведення експериментальної роботи………...…….…………………………………………………………..	95
2.2. Навчально-методичне забезпечення дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін ………………………	106
2.2.1. Організація підготовчо-мотиваційного етапу формування у студентів професійно-творчих умінь у процесі евристичного діалогового навчання……………………………………………………………………….	107
2.2.2. Формування професійно-творчих умінь студентів у процесі творчої діалогової взаємодії суб’єктів навчального процесу ………………...	125
2.2.3. Залучення студентів і викладачів до рефлексивно-оцінної діяльності в процесі діалогової взаємодії …………………………………..	144
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи…………………	154
Висновки до розділу 2………………………………………………………......	172
ВИСНОВКИ………………………………………………………...	174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………	177
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..	210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реформування системи освіти в сучасних умовах зумовлює підвищення вимог до вчителя, який має бути творчою особистістю з власною твердою позицією, розвиненими вміннями висловлювати свою думку, аргументовано її відстоювати. Тому формування професійно-творчих умінь майбутнього вчителя, зокрема майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, є надзвичайно актуальною проблемою для сучасних вищих педагогічних закладів.

Розв’язання зазначеної проблеми можливе за умови такої організації навчально-виховного процесу, в якому чільне місце займатиме евристичне діалогове навчання, за якого суб’єкт-суб’єктна взаємодія (викладач-студент) заснована на визнанні різноманітності позицій, поглядів, прагнень до інформаційного й ціннісно-смислового обміну в процесі пізнання дійсності (С. Свєчнікова). Саме діалогове навчання як евристична взаємодія сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукає студентів до самостійного, креативного мислення. Крім того, у процесі евристичного діалогового навчання вдосконалюється мова студента, що допомагає йому свідомо використовувати її засоби для продуктивного спілкування.

Професійно-педагогічна підготовка на основі постійного й продуктивного діалогу особливо необхідна студентам гуманітарних (філологічних, історичних, психолого-педагогічних, соціально-педагогічних) спеціальностей, адже саме на цих студентів як майбутніх фахівців покладено місію виховувати громадянина-патріота демократичної України, формувати гуманну, творчу, гуманітарно розвинену й водночас конкурентоспроможну особистість в умовах ринкового суспільства. 

Як доводять науковці, які займалися питаннями з’ясування дидактичних можливостей навчального діалогу (М. Кларін, Г. Ковальов, О. Кондратюк, О. Кузьменко, А. Король, В. Лозова, П. Фрейре, А. Хуторськой та інші), у репродуктивному, передавальному, монологічному за своєю сутністю типі навчання, де справжня суб’єктність, тобто свобода, самостійність, ініціатива студента швидше декларується, ніж фактично реалізується, продуктивна, особистісно значуща діалогова взаємодія не забезпечується повною мірою. Студент у таких умовах прикутий до логіки викладача, суттєво обмежений у розвитку власного творчого потенціалу, особливо професійно–творчих умінь.

Незважаючи на те, що ще з античних часів (Аристотель, Квінтиліан, Сократ, Платон, Цицерон) особливо підкреслювалися роль і значення діалогу в навчально-виховному процесі, у сучасній вищій школі, як свідчать результати проведеного пілотажного дослідження, діалог, а тим більше евристичний діалог як цілісна система відображення й придбання істинних знань, використовується недостатньо. Так, тільки 12,8 % (усього було опитано 148 викладачів педагогічних ВНЗ) систематично застосовують евристичний діалог у процесі навчання. І хоча майже всі педагоги розуміють значущість евристичного діалогу для якісної підготовки майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, але 78,2 % із них відчувають утруднення в застосуванні діалогічних методів навчання, оскільки недостатньо володіють методикою діалогового й евристичного навчання. Отримані дані дають підстави для твердження про нагальну необхідність розв’язання порушеної проблеми.

Виникненню й розвитку цілісних концепцій діалогового навчання як необхідної складової гуманістичної за спрямуванням та евристичної за змістом освіти сприяли дослідження з проблем творчої активності та творчої діяльності (В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Андреєв, Ю. Бабанський, Л. Виготський, В. Давидов, В. Кан-Калик, І. Лернер, О. Леонтьєв, В. Лозова, А. Лук, М. Нікандров, К. Платонов, О. Попова, М. Поташник, С. Рубінштейн, О. Степанов, А. Троцко), праці, присвячені питанням формування професійно-творчих умінь фахівця (О. Кривонос, О. Лобова, О. Медведєва, Є. Мілерян, А. Петровський, К. Платонов, М. Станкін, А. Уварова, В. Шадріков), особистісно зорієнтованого навчання (А. Алексюк, А. Амонашвілі, В. Беспалько, І. Бех, Є. Бондаревська, О. Пєхота, І. Підласий, Є. Полат, І. Прокопенко, О. Савченко, В. Сєриков, В. Сластьонін, Д. Щербина), евристичного навчання (Г. Буш, В. Андреєв, В. Воронін, П. Каптерєв, А. Король, М. Лазарєв, А. Хуторськой та інші).

Відзначаючи безумовну наукову цінність проведених досліджень, можна водночас констатувати недостатній рівень теоретичної та практичної розробки проблеми застосування евристичного діалогу для формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

У дослідженнях учених, які зробили суттєвий внесок у дослідження професійних умінь, їх класифікацію та способи формування в евристичному навчанні студентів (Ю. Бабанський [20], Д. Богоявленська [37;38], В. Беспалько [33], Л. Виготський [60], Є. Кабанова-Меллер [101], А. Король [121], С. Кульневич [135], О. Леонтьєв [150], Є. Мілерян [170], А. Хуторський [312] та інші) виявлено, що зміст навчальних посібників, програм, підручників для студентів, у тому числі педагогічних ВНЗ, здебільшого не зорієнтовано на розвиток професійно-творчих умінь, а лише частково торкаються цього питання. Як доводить аналіз педагогічної літератури, залишаються не з’ясованими питання щодо змісту, структури, способів формування професійних умінь майбутніх учителів у найбільш сприятливій для цього сфері – в евристичному навчанні.

Критичний погляд на освітній процес у педагогічних ВНЗ засвідчує, що на сьогодні в системі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей є ціла низка суперечностей, необхідність розв’язання яких посилює актуальність теми дослідження. Головними є такі суперечності:

· між об’єктивними вимогами суспільства до підготовки вчителя як творчої особистості, яка вміє здійснювати професійно-педагогічну діяльність на інноваційному рівні, та недостатнім рівнем сформованості професійно-творчих умінь у випускників сучасних педагогічних ВНЗ;

· між навчально-виховними можливостями діалогового евристичного навчання для розкриття творчого потенціалу студентів і недостатнім упровадженням цього виду навчання в процес професійної підготовки майбутніх учителів;

· між високим дидактичним потенціалом евристичного діалогу, що зумовлює необхідність його широкого використання в освітній практиці, та нерозробленістю науково-методичних засад його застосування в навчальному процесі з підготовки майбутніх учителів, у тому числі гуманітарних спеціальностей.

Отже, актуальність і недостатня розробленість проблеми, необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Евристичний діалог у формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін».

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка «Творча самореалізація особистості в контексті евристичної освітньої технології» (державний реєстраційний номер 011u005731).

Тема дисертації затверджена рішенням ученої ради Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 6 від 28 грудня 2009 року) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28 квітня 2010 року).

Мета дослідження – виявити вплив науково обґрунтованої й експериментально перевіреної дидактичної моделі застосування евристичного діалогу в процесі навчання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на рівень сформованості в них професійно-творчих умінь.

Згідно з метою дослідження визначено його завдання:

1. З’ясувати суть професійно-творчих умінь фахівця, уточнити їх класифікацію.

2. Розкрити зміст поняття навчального евристичного діалогу, визначити його роль і дидактичні можливості у формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну модель застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

4. Уточнити критерії та показники сформованості професійно-творчих умінь у майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

Об’єкт дослідження – процес навчання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у педагогічному вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – дидактична модель застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Дослідження базується на припущенні, що оволодіння майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін професійно-творчими вміннями за допомогою евристичного діалогу буде успішним, якщо його застосування ґрунтуватиметься на науково розробленій моделі, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти, спрямовані на забезпечення: а) психологічної й теоретико-методичної готовності викладачів до евристичної діалогової взаємодії; позитивної мотивації та теоретико-практичної готовності студентів до евристичного діалогового навчання; б) творчої взаємодії суб’єктів навчального процесу; в) рефлексивно-оцінної діяльності викладачів і студентів.

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс дослідницьких методів:

· теоретичних: аналіз, узагальнення, порівняння й зіставлення різних поглядів учених (філософів, психологів, педагогів) на визначену проблему для з’ясування суті основних понять та обґрунтування теоретичних засад дослідження; теоретичне прогнозування та моделювання для розробки дидактичної моделі формування професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін за допомогою евристичного навчального діалогу;

· емпіричних: педагогічне спостереження, анкетування, тестування, опитування, бесіда; експертне оцінювання й комплексна педагогічна діагностика для визначення рівнів освоєння студентами професійно-творчих умінь при створенні освітніх продуктів; педагогічний експеримент із метою різнобічного й довготермінового випробування створеної дидактичної моделі й технології діалогової взаємодії;

· математичної обробки одержаних результатів для кількісного та якісного аналізу результатів експериментальної роботи, установлення вірогідності експериментальних даних.

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

· вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичну модель застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь студентів гуманітарних спеціальностей, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти, спрямовані на забезпечення: психологічної й теоретико-методичної готовності викладачів до евристичної діалогової взаємодії; позитивної мотивації та теоретико-практичної готовності студентів до евристичного діалогового навчання; творчої взаємодії суб’єктів навчального процесу; рефлексивно-оцінної діяльності викладачів і студентів;

· уточнено суть евристичного навчального діалогу як способу спільної діяльності на основі міжсуб’єктного паритетного інтелектуального спілкування суб’єктів навчання, де ініціатива від викладача систематично передається студенту на всіх етапах навчального процесу; суть професійно-творчих умінь як реалізованих креативних здібностей фахівця, які є значущою для особистості здатністю власного осмислення, трансформації й застосування різних способів діяльності для створення професійно значущих освітніх продуктів; класифікацію професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін (інтелектуальні, конструктивні, організаторсько-регулятивні, діалогічно-евристичні); критерії (загальнотворчий, установочно-мотиваційний, комунікативний, управлінсько-моделювальний, рефлексивно-корегувальний) та показники сформованості професійно-творчих умінь у майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін;

· подальшого розвитку набули питання діагностики рівнів опанування майбутнім учителем професійно-творчими вміннями (діагностичний інструментарій, зміст діагностичних процедур).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена дидактично модель використання евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь студентів-гуманітаріїв пройшла експериментальну перевірку й може бути широко запроваджена в навчальному процесі педагогічних вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/2975 від 21.06.2012 р.), Інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 5 від 19.06.2012 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 5650/01-30/33, схвалена на засіданні кафедри педагогічної майстерності та менеджменту, протокол № 20 від 29.05.2012 р), комунальної установи Сумська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 25 (довідка № 75 від 02.04.2012 р.)

Розробленими науково-методичними матеріалами з питань формування професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін за допомогою евристичного діалогу можуть послугуватися викладачі для вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації, а також для укладання підручників, навчально-методичних посібників. Матеріали дисертації можуть бути використані магістрами, слухачами факультетів та інститутів післядипломної освіти при вивченні курсу «Педагогіка вищої школи», при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт, розробленні освітніх проектів тощо.

Вірогідність та обґрунтованість результатів забезпечено теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, використанням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, експериментальною перевіркою висунутої гіпотези на практиці .

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати проведеного дослідження були обговорені й дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій і педагогіки Інституту педагогіки та психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (2010-2012 рр.), були оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних конференціях: «Педагогіка вищої школи у ХХІ столітті: сучасний стан і перспективи розвитку» (Одеса, 2010), «Полікультурний слов’янський освітній простір: шляхи та форми інтеграції» (Одеса, 2010), «Мовна особистість студентів-філологів і учнів загальноосвітніх шкіл у сучасній парадигмі освіти» (Суми, 2010), «Освіта в інформаційному суспільстві: філософські, психологічні те педагогічні аспекти» (Суми, 2010), «Соціалізація особистості: культура, освітня політика, технології формування» (Суми, 2011), «Актуальні проблеми підготовки сучасного вчителя» (Умань, 2011), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2011), «Актуальні питання методики викладання суспільних дисциплін в умовах розбудови сучасної школи» (Суми, 2011), «Сучасна вища і середня освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 2011), «Практично-професійна підготовка студентів у системі вищої освіти: проблеми та шляхи вдосконалення» (Харків, 2011), «Управління організацією навчально-виховного процесу в середній і вищій школі» (Полтава, 2012), «Управління інноваційним розвитком освіти: глобальний та національний виміри» (Суми, 2012), «Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти» (Суми, 2012), «Професійна культура фахівця: сутність, реалії, перспективи» (Суми, 2012).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації викладено в 16 одноосібних наукових публікаціях, з-поміж яких 11 – статті у фахових педагогічних виданнях України, 5 – тези в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел (352 найменування, з них 5 – іноземною мовою). Робота містить 10 таблиць на 12 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках, 10 додатків на 16 сторінках.

Загальний обсяг роботи – 226 сторінок (177 сторінок – основний текст).

 

РОЗДІЛ 1

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: