Управлінсько-моделювальний ⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 13Следующая ⇒	керування дискусією, координування дій та висловлювань учасників діалогу	21,1	10,3
мобілізація уваги співрозмовника	24,6	10,1
організація зіткнення поглядів, попередження конфліктних ситуацій у спорі	28	14
постановка в діалоговій взаємодії пізнавальних запитань	21	8,8
знаходження значущої інформації	10,5	3,5
адаптування інформації до можливостей аудиторії	14	7
моделювання діалогу, структурування навчальної інформації у формі діалогу	14	3,5
узагальнення й критичне оцінювання фактів	21	10,5
передбачення результату спілкування та характеру зворотної реакції на свої вимоги	5,6	3,5
оригінальна інтерпретація змісту навчального матеріалу	28,2	11,9
Рефлексивно-корегувальний	здатність робити висновки, підбивати підсумки діалогу, аналізувати його результати	5,6	3,5
	оцінювання власних пізнавальних можливостей в діалозі на основі діагностичних процедур	47,6	22,8
	корегування та вдосконалення створених продуктів пізнавально-творчої (евристичної) діяльності	30,1	15,8

 

самовдосконалення й розкриття творчого потенціалу.

Таким чином, можна дійти висновку, що важливою дидактичною умовою в управлінні евристичною діяльністю студентів є організація суб’єкт-суб’єктної взаємодії за евристичної діалогової взаємодії до особистісно значимої діяльності, паритетних стосунків суб’єктів під час навчання, взаємовідносин на основі смислових особистісних позицій.

Отже, у процесі проведення педагогічного експерименту та його дані підтвердили основні положення висунутої гіпотези. Виявлено позитивний вплив розробленої нами дидактичної моделі формування професійно-творчих діалогових умінь у процесі евристичного діалогу. Таким чином, була виявлена позитивна динаміка раніше визначених нами професійно-творчих умінь – інтелектуальних, конструктивних, організаторсько-регулятивних та діалогічно-евристичних, якими студенти оволодівали під час евристичної діалогової взаємодії, що позитивно вплинули на якість створених майбутніми вчителями творчих освітніх продуктів.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Проведення педагогічного експерименту та аналіз отриманих результатів дозволили дійти таких висновків.

У процесі експериментального дослідження знайшла підтвердження гіпотеза про те, що оволодіння майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін професійно-творчими вміннями за допомогою евристичного діалогу буде успішним, якщо його застосування ґрунтуватиметься на науково розробленій моделі, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти, спрямовані на забезпечення: а) психологічної і теоретико-методичної готовності викладачів до евристичної діалогової взаємодії; позитивної мотивації та теоретико-практичної готовності студентів до евристичного діалогового навчання; б) творчої взаємодії суб’єктів навчального процесу; в) рефлексивно-оцінної діяльності викладачів і студентів.

Реалізація розробленої і науково обґрунтованої моделі вимагає такої організації пізнавально-творчої навчальної діяльності студентів, яка спонукає їх до творчості, пізнавальна самостійність, до розв’язання навчальних завдань із застосуванням механізмів евристично-діалогової діяльності.

Результати визначення рівнів сформованості професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін після закінченні формувального етапу експерименту та порівняння їх з даними, одержаними на констатувальному етапі, засвідчили, що загалом за усіма окремими критеріями показники рівнів досліджуваної якості в експериментальній групі кількісно й якісно зросли як у порівнянні з констатувальними даними, так і з аналогічними показниками контрольної групи.

Так, кількість студентів експериментальних груп, які досягли високого й достатнього рівня сформованості загальних професійно-творчих умінь зросла в 2 рази і досягла 82 % (у порівнянні з 44 % на констатувальному етапі експерименту). Значні зміни відбулися у володінні евристично-діалогічними вміннями: якщо на початку експериментальної роботи лише четверта частина студентів (26%) могли поставити самостійно питання у процесі евристичної діалогової взаємодії й використовувати їх при створенні освітнього продукту на високому і достатньому рівнях, то в кінці експерименту їх кількість зросла більш ніж у 2,5 рази і склала 68 %. У 80% студентів у процесі експериментальної роботи сформувалися оцінно-корегувальні вміння для вимірювання й оцінки освітніх продуктів.

Запровадженням розробленої моделі у навчальний процес педагогічного ВНЗ було виявлено комплекс взаємопов’язаних дидактичних умов її реалізації, а саме: а) забезпечення психологічної, теоретичної і методичної готовності викладачів і студентів до діалогового навчання; б) застосування дидактичної моделі евристичної діалогової взаємодії на основних етапах навчальної діяльності; в) здійснення рефлексивно-оцінної діяльності суб’єктами евристично-діалогового навчання; г) застосування комплексної діагностики результатів оволодіння майбутнім учителем гуманітарних дисциплін професійно-творчими вміннями у процесі їх формування з метою коригування цього просу.

На підставі виокремлених груп професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін (інтелектуальні, конструктивні, організаторсько-регулятивні, діалогічно-евристичні) та згідно з логікою навчального процесу доцільними критеріями рівнів сформованості вказаних умінь є: загальнотворчий, установочно-мотиваційний, комунікативний, управлінсько-моделювальний, рефлексивно-корегувальний.

Порівняльний аналіз експериментальних даних доводить, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано, мету досягнуто.

 

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати загальні висновки відповідно до поставлених завдань:

1. Професійно-творчі вміння − реалізовані креативні здібності фахівця, які являють собою значиму для особистості здатність власного осмислення, трансформації і застосування способів діяльності для створення професійно значимих освітніх продуктів. Професійно-творчі вміння майбутніх учителів гуманітарних дисциплін доцільно представити сукупністю інтелектуальних, конструктивних, організаторсько-регулятивних і діалогічно-евристичних умінь.

Необхідною умовою успішного оволодіння професійно-творчими вміннями є систематичне й системне запровадження евристичного діалогу в навчальному процесі, де ініціатива від викладача систематично передається студенту на всіх етапах навчального процесу.

Евристичний діалог у навчанні – системоутворювальний елемент особистісно орієнтованого евристичного навчання, який базується на міжсуб’єктній взаємодії та охоплює основні складові освітньої ситуації: формування змісту, мети, завдань, форм і методів навчання, систему контролю та оцінки, діяльність самих суб’єктів навчання, яке спрямоване на формування діалогових професійно-творчих умінь.

Основними дидактичними характеристиками евристичного діалогу як складової особистісно зорієнтованого навчання є: відкритість усіх учасників діалогової взаємодії, повага, толерантне ставлення один до одного, створення доброзичливої атмосфери на території, де відбувається знаходження все більш глибоких знань, підкреслення успіхів і досягнень студентів, чітка позиція при висловленні думок та їх корекції.

2. Теоретично обґрунтовано дидактичну модель застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти, спрямовані на забезпечення: психологічної і теоретико-методичної готовності викладачів до евристичної діалогової взаємодії; позитивної мотивації та теоретико-практичної готовності студентів до евристичного діалогового навчання; творчої взаємодії суб’єктів навчального процесу; рефлексивно-оцінної діяльності викладачів і студентів. й Експериментально доведена її ефективність.

 Випробувана дидактична модель формування професійно-творчих умінь за допомогою евристичного діалогу підтвердила припущення про те, що оволодіння професійно-творчими вміннями виявиться успішним, якщо забезпечити: а) готовність викладачів гуманітарних дисциплін вищої школи до евристичної діалогової взаємодії на всіх етапах навчального процесу;
б) систематичне навчання студентів компетентної, гуманістичної діалогової діяльності (запитальної, інтерактивної, дискусійної, діагностичної) для розв’язання значимих для них евристичних завдань; в) активне і систематичне використання евристичного діалогу у вищій школі при створенні освітніх продуктів – основного результату навчальної діяльності і професійної самореалізації майбутніх педагогів.

Результати експерименту засвідчили, що відбулися суттєві позитивні зміни в уміннях самостійно створювати освітні продукти у процесі евристичної діалогової взаємодії; у переважної частини студентів у процесі експериментальної роботи сформувалися достатні професійно-творчі вміння (інтелектуальні, конструктивні, організаторсько-регулятивні, діалогічно-евристичні). Створені освітні продукти – це результат спільної роботи суб’єктів навчання (викладача і студентів), де активно використовується продуктивний діалог.

3. Уточнено критерії (загальнотворчий, установочно-мотиваційний, комунікативний, управлінсько-моделювальний, рефлексивно-корегувальний) та показники сформованості професійно-творчих умінь у майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної проблеми. До подальших напрямів дослідження доцільно віднести уточнення й поглиблення представленої інноваційної технології – евристичного діалогу та його складової – діалогової взаємодії, а також способів освоєння механізмів творчої діяльності, які забезпечують успішний поступ особистості на шляху самоствердження, самозростання, самореалізації творчого і духовного потенціалу.

 

 

 

 

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: