Тема. Форми організації навчальної діяльності у ВНЗ

Мета: усвідомити специфічні риси різних форм організації навчальної діяльності студентів у вищій школі, набути навичок планування та підготовки лекційного, семінарського, практичного та лабораторного заняття.

План

1. Структура лекційного курсу та види лекцій у вищій школі.

 2. Підготовка та читання лекції.

3. Загальна структура та методика підготовки семінарського заняття.

4. Дидактичні задачі практично-лабораторних занять і шляхи їх розв’язання.

5. Методика організації самостійної роботи студентів.

Теми рефератів

1. Роль лекції у сучасних умовах.

2. Використання ігрових форм у розвитку творчого мислення студентів на семінарських заняттях.

3. Методи організації самостійної роботи студентів.

Короткі відомості з теми

   Навчальна лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчальної програми, ілюстрований у разі потреби наочністю [17, с.117].

 У структурі лекційного курсу виділяють: вступну лекцію; настановчу; тематичну; оглядову; узагальнюючу.

    Підготовка лекції – творчий довготривалий процес вибору матеріалу, його структурування, педагогічне опрацювання, підбір оптимальних методів викладання, складання розгорнутого конспекту або плану-конспекту лекції. Єдиної методики читання лекції для всіх викладачів не існує. Але є загальноприйняті вимоги:

1. Повідомлення студентам теми, мети лекції та мотивування до подальшої активної роботи.

2. Доступність і науковість викладу.

3. Забезпечення зворотного зв’язку (ініціювати питання від студентів і ставити питання аудиторії).

4. Повторення важливих теоретичних положень, які необхідно записати.

5. Підсумок після кожного питання лекції та перехід до наступного.

6. Емоційність викладу.

7. Налагодження живого контакту з аудиторією.

Семінар – вид навчальних занять, який передбачає самостійне вивчення студентами окремих питань і тем лекційного курсу з оформленням у вигляді реферату, доповіді, повідомлення тощо [17, с.127].

  Функції:

– поєднання лекційної форми навчання із систематичною самостійною роботою студентів над підручниками, посібниками та першоджерелами. Теоретичної їх підготовки з практичною, формування пізнавальної мотивації;

– навчання студентів творчо працювати з підручниками, посібниками й іншими матеріалами, реферувати їх, готувати доповіді, виступи та повідомлення з окремих питань і виступати з ними на заняттях перед студентами групи чи курсу, обстоювати свою точку зору;

– розвиток творчого професійного мислення, умінь і навичок розумової праці, використання теоретичних знань для розв’язання практичних професійних завдань;

– повторення та закріплення, перевірка знань.

        Види семінарів: просемінар; тематичний семінар.

   Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організовує детальний розгляд студентами теоретичних питань та формує вміння та навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання завдань [ 17, с. 133].

  Важливими в проведенні практичних занять є такі етапи:

1. Повідомлення теми, мети заняття. Демонстрація зв’язку з попереднім і подальшим матеріалом.

2. Перевірка й узагальнення основних теоретичних положень.

3. Відповіді на питання студентів, що виникли в процесі самостійної підготовки до заняття.

4. Колективне виконання практичних завдань з метою формування досвіду виконання подібного виду робіт.

5. Індивідуальне виконання практичних завдань. Бажаним є забезпечення диференційованого підходу відповідно до рівня знань і вмінь студентів.

6. Перевірка виконаної роботи, виправлення помилок, колективне обговорення.

7. Висновки.

  Лабораторне заняття – вид навчального заняття, яке передбачає виконання студентами моделювання, проведення експериментів чи дослідів під керівництвом викладача з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни; студент набуває практичних навичок у роботі з приладами, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою та лабораторним устаткуванням; оволодіває методикою експериментальних досліджень [17, с. 142].

  Проводиться у 2 етапи:

1) підготовчий (напередодні лабораторної роботи);

2) виконання роботи, підготовка звіту та його захист.

   Самостійна робота – різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються ними на навчальних заняттях або в позааудиторний час за завданнями викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі [17, с. 148].

   Для активної свідомої постійної роботи студентів слід забезпечити:

– мотивацію студентів щодо виконання самостійних завдань;

– чітко продуману систему тем для самостійного вивчення та завдань для самостійного виконання із зазначенням форми виконання, часу виконання та часу захисту;

– постійний контроль за виконанням на консультаціях, практичних заняттях і семінарах;

– перевірку виконаних завдань і коригування результатів.

Завдання до теми

1. Заповнити таблицю

Специфіка різних форм організації навчальної діяльності

Форми організації навчальної діяльності	Дидактичні задачі	Можливі методи та засоби	Форми навчання

 

2. Підготувати мікровикладання семінарського чи практичного заняття з фахової дисципліни.

Контрольні питання

1. Що таке лекція?

2. Охарактеризуйте основні види лекцій.

3. Охарактеризуйте основні види тематичних лекцій.

4. Що таке семінар?

4. Охарактеризуйте види семінарських занять.

5. Назвіть дидактичні задачі проведення практичних, лабораторних занять.

6. Які методи організації самостійної роботи ви знаєте?

Література: [1, 2, 3, 8, 11, 12, 17, 21].

Самостійна робота № 4

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: