Поняття нації та історичні тенденції розвитку націй у марксизмі.
Для К.Маркса і особливо Ф.Енгельса нація була історичною категорією, яка виникає внаслідок розвитку капіталізму. Головною умовою формування нації, її основними ознаками вважались спільні економічні зв'язки та спільні класові інтереси. До ознак нації вони також відносили територіальну цілісність та спільну літературну мову. При чому завоювати політичне панування, піднятись до становища національного класу, конституюватись як нація міг лише пролетаріат.135
Коротко говорячи, для основоположників марксизму нація була не загальнонаціональною спільнотою, а національною класовою спільнотою. Якщо ж до цього додати їх сумнозвісні помилкові твердження про існування т.зв. " історичних" та " неісторичних" націй, а також вкрай некоректний поділ націй на " революційні" та " реакційні", то стане зрозумілим, чому західна етнополітологія так скептично-іронічно ставиться до марксистської історико-економічної теорії нації.136
На Заході більшого поширення набула історико-еконамічпа теорія нації, розроблена відомим німецьким соціал-демократом Карлом Каутським. Згідно з цією теорією, нація - це " дуже рухоме суспільне утворення", " продукт суспільного розвитку", " один з найбільш могутніх факторів суспільного прогресу". Націю утворює група людей, які, по-перше, розмовляють однією мовою " незалежно від свого характеру і соціального становища". По-друге, проживають на одній території. І, по-третє, мають міцні, " повсякденні економічні стосунки".137
Тут слід звернути увагу на те, що, конспектуючи роботи К.Каутсь-кого, В.І.Ленін в одному із своїх рефератів записав: " Каутський. Мова і територія. Головне. /Економічна ознака/. Історичний характер".138 Пізніше колишні радянські суспільствознавці викинуть із цього запису прізвище К.Каутського, а решту слів почнуть приписувати В.І.Леніну. доводячи при цьому, що він " всебічно розвинув історико-економічну теорію нації К.Маркса та Ф.Енгельса". Однак, то були думки не основоположників марксизму, а Каутського. До того ж вони були далеко не ідентичні думкам К.Маркса і Ф.Енгельса. Принаймні К.Каутський, на скільки нам відомо, не характеризував націю як соціально-класову спільноту, не вважав пролетаріат єдиним творцем нації, не абсолютизував жодної із ознак нації і не намагався довести, що в разі відсутності однієї з них, нація не виникне чи припинить своє існування.
Є всі підстави вважати, що першим плагіат здійснив Й.Сталін. Своє пресловуте визначення нації він побудував на засадах, " запозичених" у Каутського, додавши до них одне з положень О.Бауера та К.Реннера. Показово, що він не зробив при цьому посилань на джерела. Більше того, К.Каутського було оголошено " дилетантом у національному питанні". " Нація, - писав ИСтапін 1913 p., - є усталена спільність людей, яка склалась історично, виникла на базі спільності мови, території, економічного життя та психічного складу, що виявляється в спільності культури". При цьому, він особливо підкреслював: " Лише наявність усіх ознак, взятих разом, дає нам націю".139 Пізніше, вже 1929 p., И.Сталін повторить всі ці міркування /із незначними змінами /, назве їх " російською /русекой/ марксистською теорією нації" і оголосить її " єдино правильною теорією".140 Тим самим буде накладене " вето" на будь-які дискусії щодо проблем теорії нації на цілі десятиліття.
Отже, розроблена К.Каутським історико-економічнатеорія нації, яка, на думку багатьох вчених, мала деякі " раціональні зерна", була певною мірою спотворена И.Сталіним і покладена в основу т.зв. " марксистсько-ленінської теорії нації". Звичайно, були в ній і нові " перли", зокрема, твердження про існування " двох культур у кожній національній культурі", розподіл націй на " буржуазні" та " соціалістичні", вищість останніх над першими тощо. Водночас, як це не парадоксально звучить, але зазначена теорія, на нашу думку, увібрала в себе чимало положень етнічної теорії нації. І саме у такому комбінованому вигляді вона проіснувала до середини 80-х років, спричинившись певною мірою до дезінтеграції колишнього СРСР та ескалації цілої низки етнополітичних конфліктів. Тому, розгляд етнічної теорії нації становить не лише теоретичний, а й практичний інтерес.
