ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ УКРАЇНИ З ТОЧКИ ЗОРУ ІНВЕСТОРА: неупереджені оцінки і пропозиції ⇐ ПредыдущаяСтр 41 из 76Следующая ⇒
	" Пріоритети" No. 3, вересень-жовтень 2002 року Проведене в травні 2002 року анкетне опитування 122 найбільших інвесторів в Україні дозволило зібрати і грунтовно вивчити обширний масив думок іноземних інвесторів, їхніх оцінок умов вкладання капіталу в Україні, міркувань щодо найбільш ефективних заходів для поліпшення інвестиційного клімату в нашій державі. Завдяки опитуванню виявлено основні сильні і слабкі конкурентні позиції України на світовому ринку капіталу, переваги та недоліки інвестиційного клімату, визначено кроки з боку держави, на які очікують інвестори. Практично з перших днів незалежності України питання інвестиційного клімату України, її відкритості для іноземних підприємців перебувають у центрі уваги владних органів, обговорюються на шпальтах газет, на телебаченні та в інших засобах масової інформації. Неабияку увагу приділяє цим питанням Президент України, який ініціював створення й очолив Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні. Головним завданням цієї ради є забезпечення ефективного каналу зворотного зв'язку між іноземними інвесторами і вищими щаблями керівництва держави, центральних органів виконавчої влади. Утім, до цього часу робота владних органів в інвестиційній сфері зберігає " присмак" формалізму. Вражає кількість програм та планів заходів, розроблених на центральному та регіональному рівнях. За цього всіма сприймається як уже щось звичне їхній незмінно декларативний характер. Водночас потік звернень іноземних інвесторів у різні інстанції з приводу проблем, з якими вони стикаються в ході своєї діяльності в регіонах, не вщухає. Звісно, ситуація в Україні не є унікальною, та й будь-яка держава, а особливо постсоціалістична, проходила етапи усвідомлення важливості залучення іноземних інвестицій як необхідної передумови стабільного розвитку та підпорядкування цьому завданню всієї державної політики, що передбачає зокрема лібералізацію адміністративних механізмів регулювання господарської діяльності. Ці етапи неминуче були пов'язані з труднощами в діяльності іноземних інвесторів - піонерів, які першими приходили на ринки таких держав, не маючи ні достатньої інформації про їхні соціокультурні особливості, ані досвіду роботи в місцевих умовах. Разом з тим, озираючись назад, слід визнати, що Україна мала достатньо часу, щоб навчитися піклуватися про інвестора навіть на власних помилках, а не з досвіду сусідів. Між тим колишні радянські республіки, з якими ми мали загалом рівні стартові умови 11 років тому, використали цей час краще. В Естонії, Латвії, Литві, Російській Федерації, Казахстані та інших державах сформована розгалужена інфраструктура підтримки інвесторів як на державному, так і на місцевому рівні. Цифри промовляють самі за себе: лише торік до казахської економіки надійшло близько 4 млрд. доларів США іноземних інвестицій - це майже стільки ж, скільки й до України, - але за всі роки незалежності. Аналогічно оцінюють українські умови інвестування й міжнародні експерти. По цей день Україна залишається на останніх місцях рейтингів провідних рейтингових агентств, зокрема " Standart and Poors", " Moodys", " Fitch", оцінки яких використовуються більшістю інвесторів у світі як головний індикатор " доброзичливості" місцевого середовища країни до іноземного капіталу. Нині на всіх рівнях владних органів панує стійке переконання, що далі так жити не можна і потрібні докорінні переміни. Бракує лише чіткого розуміння напрямку, в якому необхідно рухатися, та професійної систематичної роботи в цьому напрямі. Між тим багато експертів і практиків у галузі інвестування висловлюють очевидну, але, як виявилося, доволі важку для практичного втілення пропозицію. Кардинальні зміни потрібні передусім у ставленні держави до інвестора, необхідний перехід від споживацьких до партнерських відносин у системі держава-інвестор. Очевидним кроком у цьому напрямі і проявом реального інтересу держави до думок іноземних підприємців, їхніх реальних потреб та проблем стало анкетне опитування. Так, у травні цього року на інтернет-сайті Президента України було розміщено анкету для вивчення оцінки іноземними підприємцями умов вкладання капіталу в Україні. Одночасно анкету було розповсюджено серед інвесторів через об'єднання іноземних підприємців в Україні, зокрема Американську торговельну палату, Європейську бізнес-асоціацію, Бюро делегата німецької економіки в Україні, компанії " Ернст енд Янг" та " Сигма-блейзер". При розробці анкети був урахований досвід опитувань, проведених Міжнародною фінансовою корпорацією в Україні щодо підприємницького клімату та Американською торговельною палатою у Франції стосовно умов діяльності іноземних інвесторів. Загалом анкета нараховувала 25 питань, розділених на 4 основних блоки: 1) портрет опитуваного інвестора: назва компанії (заповнення необов'язкове), сфера діяльності, регіон розміщення виробництва в Україні, обсяг вкладених інвестицій тощо; 2) оцінка стану і змін інвестиційного клімату: як змінився інвестиційний клімат за останні роки, який його стан нині; 3) оцінка стану конкретних умов інвестиційної діяльності та ефективності можливих заходів для їх покращення; 4) очікування інвесторів стосовно подальшого розвитку економічної ситуації, змін інвестиційного клімату в Україні, їхні наміри щодо подальшої діяльності в Україні. В опитуванні взяли участь 122 інвестори з найбільшими капіталовкладеннями в Україні, серед яких такі загальновідомі міжнародні компанії, як " Кока-Кола", " Мак-Дональдс", " Сіменс", " Алкатель", " Міцуї", " Лукойл", " Хенкель", " Кредіт Свісс Ферст Бостон" та ін. Результатом опитування стала сукупність багато в чому суб'єктивних оцінок і відгуків інвесторів про умови, ризики та ефективність вкладення інвестицій, можливість їх окупності та отримання очікуваного результату. Втім, основою цих оцінок - це є свідченням грунтовності та корисності висновків опитування - є об'єктивні параметри української економіки, статистичні дані та фактичні випадки в процесі інвестиційної діяльності. Портрет опитуваного інвестора 1) Країна походження Загалом розподіл інвесторів за країнами походження виявився адекватним загальному розподілу вкладеного в Україні іноземного капіталу. Зокрема 19% респондентів представляли компанії США, 12% - ФРН, стільки ж - Росії, 8% - Великобританії та Австрії, 6% - Канади, по 4% - Франції і Швейцарії, 3% - Польщі. Певна кількість інвесторів, які взяли участь в опитуванні, мали своєю країною походження Італію, Японію, Нідерланди, Данію, Швецію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Корею тощо. 2) Регіон інвестиційної діяльності в Україні Результати розподілу інвесторів за регіонами України також відповідають загальному розподілу іноземного капіталу в нашій державі. Найбільш популярними серед опитаних підприємців виявилисьям. Київ, Київська, Львівська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська та Одеська області, в яких працюють 25% опитаних інвесторів і мають намір здійснити капіталовкладення до 43%. Водночас менша кількість інвесторів - відповідно 10% і 25% респондентів - відповіли, що працюють або збираються інвестувати в Автономній Республіці Крим, Чернігівській, Сумській, Закарпатській, Вінницькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Черкаській і Волинській областях. Майже не представлені у вибірці інвесторів підприємці, що займаються інвестиційною діяльністю у Житомирській, Тернопільській, Кіровоградській, Рівненській, Хмельницькій, Полтавській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Найбільша кількість інвесторів збирається найближчим часом вкладати капітал у Львівській, Київській, Дніпропетровській, Одеській областях, м. Києві та Автономній Республіці Крим. Перспективними для інвестування респонденти вважають також Донецьку, Харківську, Закарпатську, Запорізьку, Миколаївську, Полтавську, Івано-Франківську, Чернігівську області. Оптимістичні очікування інвесторів щодо розвитку діяльності у вищезгаданих регіонах можна розцінювати як найбільш об'єктивні оцінки їхнього порівняно сприятливого інвестиційного клімату. 3) Інвестиційна діяльність у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку При анкетуванні разом із завданням щодо визначення найбільш популярних з інвестиційного погляду регіонів України вивчалася також привабливість для іноземного капіталу умов, створених у вітчизняних спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку. Незважаючи на дискусійність питання впливу вільних економічних зон на інвестиційний клімат держави загалом та невеликий строк їх функціонування в Україні значна частина опитаних відповіла, що мають досвід вкладання інвестицій у таких зонах у нашій державі. Зокрема близько 6% респондентів інвестували в території пріоритетного розвитку, створені в м. Харкові, 4% - в зону " Донецьк" та інші території в цій області. Окремі інвестори також працюють у рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності, запровадженого у Львівській області. Близько 5% опитаних іноземних підприємців збираються здійснити інвестиції в спеціальних економічних зонах у Донецькій та Львівській областях. 4) Галузі економіки Як зазначалося вище, регіональна структура вибірки опитування відповідає загальному розподілу в рамках держави. Аналогічна ситуація і з галузевим структуруванням респондентів. Так, опитані інвестори здебільшого працюють у харчовій промисловості (21%), на транспорті (16%), у фінансовому секторі (12%), у сфері зв'язку (11%) тощо, тобто в тих галузях, які забезпечують швидкий оборот капіталу і мають порівняно високу середньогалузеву норму прибутку, що загалом характерно для всіх держав з перехідною економікою. Значна частина респондентів інвестувала в сільське господарство - 13%, а близько 9% - у виробництво електроенергії і газу, добувну промисловість та будівництво. Менша кількість інвесторів працює в металургійному комплексі - 8%, у легкій, деревообробній та паливній промисловості - 7%. Найбільш перспективним капіталовкладенням у короткостроковій перспективі респонденти вважають інвестиції в харчову промисловість (13%), виробництво електроенергії і газу (9%), будівництво (8%). 5) Термін роботи в Україні Згідно з результатами анкетування 30% респондентів мають порівняно невеликий досвід інвестиційної діяльності в Україні - від 1 до 5 років. Водночас переважна більшість опитаних респондентів (50%) - досвідчені інвестори, які працюють в Україні від 5 до 10 років. Мал. 1. Розподіл респондентів за терміном роботи в Україні (кількість відповідей) Близько 17% опитаних інвесторів здійснюють капіталовкладення в Україні впродовж понад 10 років і лише 3% - менше одного року. Значна питома вага у вибірці іноземних компаній, що володіють значним досвідом інвестиційної діяльності в Україні, слугує, з одного боку, доказом її репрезентативності, а з іншого - гарантує відповідність отриманих оцінок загальній позиції всіх інвесторів. 6) Обсяг інвестицій Переважна більшість респондентів (понад 70%) інвестували в Україну від 1 до 100 млн. дол. США. Мал. 2. Розподіл респондентів за обсягом вкладених інвестицій (кількість відповідей) В опитуванні взяла участь також певна кількість інвесторів, які вклали в Україну понад 100 млн. дол. США. З огляду на це можна зробити висновок, що учасники опитування мають значний досвід інвестиційної діяльності в Україні, а їхні думки, коментарі та пропозиції адекватно відображають і настрої переважної кількості інвесторів, й об'єктивну українську інвестиційну реальність. 7) Інноваційне наповнення інвестицій Одним із ключових чинників розвитку економіки певної держави і світу загалом є міждержавний трансфер та впровадження інновацій: сучасних виробничих технологій і передового організаційно-управлінського досвіду. Так, до початку науково-технічної революції знадобилося близько 350 років, щоб доходи на душу населення в Європі подвоїлись. У ХІХ столітті прискорення науково-технічного прогресу дозволило Великобританії подвоїти доходи на душу населення протягом усього лише 60 років. Наприкінці ж ХХ століття окремим державам, у тому числі Ботсвані, Чилі, Китаю, Ірландії, Японії, Таїланду та ін., вдалося досягти аналогічного результату протягом лише 10 років. Такі високі темпи економічного розвитку нині може бути забезпечені лише країнами, які в змозі ефективно імпортувати з провідних держав світу і запроваджувати в себе технічні та організаційно-управлінські новації. За цього найбільш ефективним механізмом залучення і впровадження технологій та передового досвіду залишаються прямі іноземні інвестиції, чим пояснюється нагальна необхідність суттєвого нарощення їх припливу в Україну. Переважна більшість вкладеного в Україні іноземними інвесторами капіталу передбачає впровадження прогресивних технологічних процесів, придбання й установка нового обладнання (55% опитаних), налагодження виробництва нових, конкурентоспроможних видів продукції (50% респондентів). Значна кількість респондентів також приділяють суттєву увагу професійній підготовці працівників та підвищенню їхньої кваліфікації (47%), споруджують і комплектують нові підприємства (40%). Оцінка стану і змін інвестиційного клімату 1) Оцінка стану інвестиційного клімату На думку більшості опитаних інвесторів, умови інвестиційної діяльності в Україні потребують суттєвого поліпшення - 52% із них вважають інвестиційний клімат в Україні незадовільним. Разом із тим близько 40% респондентів зазначили, що умови інвестування в нашій державі загалом відповідають їхнім потребам і запитам. За цього, на думку близько 8% опитаних, умови інвестування в Україні привабливі. Мал. 3. Оцінка стану інвестиційного клімату України (кількість відповідей) 2) Оцінка змін інвестиційного клімату Насторожує те, що велика кількість інвесторів (39%), котрі, як зазначалося вище, працюють в Україні не перший рік, не помічають жодних змін в інвестиційному кліматі нашої держави. В той же час майже однакова кількість інвесторів дають протилежні оцінки змінам в умовах інвестування: 29% вважають, що клімат в Україні останніми роками погіршився, зате 32% гадають, що він покращився. Неоднозначність оцінок інвесторів у черговий раз доводить відсутність системного, цілеспрямованого руху в напрямі до створення єдиної для всіх інвесторів сприятливої атмосфери. 3) Реінвестування прибутку Одним із найбільш об'єктивних свідчень сприятливості інвестиційного клімату, довіри інвесторів до економіки, що їх приймає, їхньої впевненості у перспективах стабільного розвитку економіки є їхня схильність до реінвестування прибутків. Якщо виходити з цього, то результати опитування вказують на доволі високий рівень довіри інвесторів до української економіки - понад 60% із них реінвестують в Україні одержані від інвестицій прибутки, а не вивозять їх за кордон. Зокрема понад 18% респондентів реінвестують більше 75% прибутків, близько 11% опитаних - від 25 до 50% або від 50 до 75%. Ще близько 14% інвесторів вкладають в Україні менше 25% зароблених прибутків. Лише третина опитаних інвесторів (31%) прибутків не реінвестують. Загалом відповіді респондентів на це запитання свідчать про сподівання на довготривалу успішну роботу в Україні. Оцінка конкретних умов інвестиційної діяльності та ефективності можливих заходів для їх покращення 1) Оцінка конкретних умов інвестиційної діяльності Вивчення оцінок інвесторами конкретних умов інвестиційної діяльності дозволило провести своєрідний SWAT-аналіз, що дало змогу визначити слабкі і сильні сторони України на конкурентному світовому ринку капіталів. Так, найвищі оцінки інвесторів одержали висока родючість українських земель, сприятливі кліматичні умови, порівняно низька вартість праці при високій кваліфікації робочої сили, значна місткість внутрішнього ринку, соціальна та економічна стабільність, достатня забезпеченість економіки основними фондами. Більшість інвесторів також високо оцінюють можливості оренди майна в Україні, розвиток ринку нерухомого майна та економічну стабільність. В той же час, на думку респондентів, вузькими місцями інвестиційного клімату в Україні є висока кількість податків та ускладненість їх адміністрування, нестабільність податкового законодавства і значне податкове навантаження, складність податкових процедур, особливо процедури повернення податку на додану вартість. Результати опитування також свідчать про необхідність удосконалення процедур ліцензування та сертифікації, митного оформлення, застави землі і порядку придбання її іноземцями. 2) Оцінка роботи органів влади Анкетування показало, що керівництво практично п'ятої частини компаній-інвесторів витрачає від 25% до 50% свого робочого часу на вирішення різних формальних питань з українськими чиновниками. Водночас у 28% інвесторів ці витрати складають менше 5%. У майже половини на ці цілі йде до чверті часу. І лише 7% інвесторів витрачають на спілкування з українськими чиновниками більше половини свого робочого часу. Майже однакова кількість інвесторів позитивно оцінюють діяльність українських дипломатичних установ з питань формування інвестиційного іміджу України та відмовляються відповідати на це запитання, оскільки не спілкувалися з ними. За цього лише 13% респондентів залишилися невдоволеними діяльністю дипломатичних установ України. Як здається, одним із найбільш принципових висновків опитування стало те, що майже половина опитаних іноземних інвесторів відзначили необхідність підвищення професійного рівня українських чиновників. 3) Оцінка джерел інформації про інвестиційний потенціал України Головним завданням цього блоку питань було визначити, через які канали потрапляє до інвесторів інформація про Україну і які з них активно формують сприйняття нашої держави іноземними підприємцями. Результати опитування засвідчили, що засоби просування інвестиційного потенціалу, які використовуються більшістю держав світу, відіграють незначну роль при прийнятті респондентами інвестиційних рішень щодо України. Наприклад, з виставкових заходів та з Інтернету про можливості інвестування в Україні дізналися лише 7 і 10% респондентів відповідно. До дещо більшої кількості інвесторів ця інформація потрапила завдяки дипломатичним установам (18%) та засобам масової інформації (17%). Результати опитування доводять, що більше половини іноземних інвесторів (56%) дізналися про можливість інвестування в Україні від своїх ділових партнерів. Водночас більшість респондентів (75%) вважає, що вирішальний вплив на формування думок інвесторів про інвестиційний клімат України має їхній власний досвід або досвід ділових партнерів. У той же час висновки міжнародних рейтингових агентств, повідомлення зарубіжних газет і журналів, інформація Інтернету та телебачення практично не впливають на оцінку інвестиційного клімату. 4) Порівняльна оцінка інвестиційного клімату країн світу Враховуючи, що значна кількість учасників опитування є представниками транснаціональних компаній, які мають значний досвід інвестиційної діяльності в інших державах світу, особливий інтерес становила порівняльна оцінка ними умов вкладення капіталу в Україні та в інших державах світу. Так, на думку більше половини респондентів, значно кращі умови інвестування порівняно з Україною створені в Росії, Чехії, Угорщині та Китаї. Дещо кращі умови для інвестиційної діяльності, на їхнє переконання, мають Словаччина, Естонія, Литва і Латвія. Водночас більшість опитаних інвесторів вважають умови вкладання капіталу в Україні кращими, ніж у Румунії, Болгарії, Казахстані, Узбекистані, Туркменистані, Єгипті та ін. 5) Оцінка ефективності можливих заходів для покращення умов інвестиційної діяльності Одним із найважливіших результатів анкетування стали відповіді інвесторів стосовно найбільш очікуваних ними заходів, спрямованих на поліпшення умов вкладення капіталу в Україні. Так, переважна більшість респондентів вважає, що найбільшого ефекту для покращення інвестиційного клімату в Україні можна досягти шляхом ліквідації бюрократизму і корупції у місцевих та центральних органах влади, прискорення податкової реформи та спрощення податкових, ліцензійних, сертифікаційних, зовнішньоекономічних і митних процедур. Суттєвому поліпшенню умов інвестування в Україні сприяла б лібералізація ринку землі, спрощення процедур її викупу та оренди, а також запровадження застави землі. Значна кількість пропозицій інвесторів стосуються також скорочення кількості контролюючих інстанцій, дерегулювання підприємницької діяльності, більшої прозорості приватизації, захисту малих інвесторів, прав інтелектуальної власності, розвитку банківської системи і зниження кредитних ставок тощо. Важливе значення у відповідях респондентів стосовно способів покращення українського інвестиційного клімату надається також розвитку інфраструктури, страхового і фондового ринків, спрощенню реєстрації інвестицій, пом'якшенню криміногенної ситуації, обмеженню місцевих зборів, реалізації таких відомих у світі механізмів залучення інвестицій, як спільні підприємства, промислово-фінансові групи, концесії та угоди про розподіл продукції. Опитані інвестори зазначили також, що поліпшення умов інвестування в Україні можна добитися шляхом запровадження мораторію на зміни в законодавстві, оптимізації структури виробництва, створення в державі іноземних підприємств-резидентів, удосконалення трудового законодавства, галузевої і регіональної диверсифікації виробництва тощо. Очікування інвесторів стосовно подальшого розвитку економічної ситуації, інвестиційного клімату в Україні та їхні наміри щодо подальшої діяльності 1) Прогнози інвесторів Результати анкетування засвідчили, що загалом інвестори налаштовані оптимістично щодо розвитку економічної ситуації та змін інвестиційного клімату в Україні. Зокрема 33% опитаних вважають, що економічна ситуація продовжуватиме покращуватись, а на думку 50% респондентів, вона залишиться стабільною. Лише 16% респондентів побоюються погіршення економічної ситуації. Що стосується очікуваних інвесторами змін в інвестиційному кліматі, то лише 25% із них сподіваються на його покращення, а 7% прогнозують погіршення. Водночас привертає увагу тенденція, про яку говорилося вище, - понад 60% респондентів вважають, що умови інвестування в Україні не зміняться. Це можна розцінювати як прояв невпевненості інвесторів у можливості принципових змін в інвестиційному кліматі, викликаної відсутністю практичної роботи влади в цьому напрямі. 2) Наміри інвесторів щодо подальшої діяльності в Україні З огляду на позитивні прогнози інвесторів щодо подальшого розвитку економічної ситуації та змін інвестиційного клімату в Україні цілком зрозумілі їхні наміри щодо розширення інвестиційної присутності в нашій державі. Так, переважна більшість опитаних інвесторів (75%) збираються збільшити обсяги своїх інвестицій в Україні, понад 56% респондентів планують розширити виробництво, а ще 23% - залишити свої інвестиції на нинішньому рівні. Мал. 4. Наміри інвесторів щодо змін обсягів виробництва в Україні (кількість відповідей) Водночас більше половини опитаних респондентів мають намір збільшити кількість співробітників, а 36% не передбачають скорочень працівників в Україні. Підсумовуючи результати опитування, можна сказати, що основними моментами, на яких робили наголос у своїх відповідях інвесторів, є відсутність до цього часу помітних змін в умовах інвестування, невдоволення їхнім поточним станом і надія на позитивні зрушення найближчим часом. Тепер, як і раніше, іноземні інвестори з оптимізмом дивляться на перспективи становлення інвестиційного клімату України. Недаремно переважна більшість опитаних (72%) зазначили, що рішення вкладати капітал в Україну було правильним. Єдине, що потрібно від влади на даному етапі - це реалізувати на практиці задекларовані раніше наміри і не змушувати інвесторам пошкодувати в майбутньому про своє рішення вкладати гроші в Україну. Підготовлено Віталієм Грамотнєвим за матеріалами анкетного дослідження іноземних інвесторів, проведеного Адміністрацією Президента України

http: //www.ucipr.kiev.ua/modules.php? op=modload& name=News& file=article& sid=2020& mode=thread& order=0& thold=0

Статьи

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: