Сергій Толстов: «Європейська перспектива України на сьогоднішній день в 4-5 разів менше, ніж 20 років тому»

Тема дуже болюча, актуальна і делікатна. Це один із не багатьох саммітів, що відбуваються останнім часом, від якого ми очікуємо досить конкретних і не дуже амбітних цілей та рішень.

Європейський Союз з приводу цього самміту випустив вичерпний прес-реліз, в якому перераховано всі основні теми, які будуть розглядатися. Таких тематичних блоків три: процеси реформ в Україні, відносини між Європейським Союзом і Україною та регіональний аспект. Теми ці традиційні.

Напередодні самміту було очевидно, що про підписання Угоди про асоціацію мова не йде. Але сторони все ж таки намагаються наблизитися до узгодження основних проблем, пов’язаних з цією угодою, яка може бути підписана наступного року. При цьому за свідченнями представників українських міністерств, все ж таки йдеться про певне зближення позицій і пошук компромісів. Йдеться також і про певні товарні позиції, узгодження квот та інших суперечностей.

Що стосується процесу реформ в Україні, ми бачимо, що певні і доволі значні кроки щодо реформування уряд справді здійснює. Причому він вимушений йти на непопулярні кроки, від яких попередні уряди намагалися відсторонитися. Якщо брати погляд на Україну з точки зору Заходу в цілому, то макроекономічна ситуація займає дуже вагоме місце. Зрозуміло, чому Захід, принаймні, на рівні політичного керівництва Європейського Союзу, Сполучених Штатів, а також найбільших бізнес-компаній, має підтримувати ті заходи, які значною мірою погоджується робити український уряд. Тому що вони бачать Україну не тільки як політичну складову у відносинах між Європейським Союзом або Заходом в цілому та Росією, вони бачать Україну як економічний об’єкт, в який вкладено доволі значні кошти західних інвесторів. Тому те, що писали західні економічні аналітики напередодні виборів, і досі зберігає вагу і уряд має доводити, що він може керувати країною і є надійним гарантом повернення коштів, які були вкладені в українську економіку, і які мають повертатися у вигляді корпоративних боргів в наступні 3-5 років. Таким чином, стає зрозумілою тактика уряду щодо відносин з МВФ і надання МВФ кредитів, уряд демонстративно говорить, що він їх не витрачає, але це саме ті гроші, які мають гарантувати українським компаніям можливість отримати валюту для повернення західним кредиторам, якщо виникне така потреба.

Очевидно також, чому уряд підтримує певний курс гривні щодо долара та євро, адже якщо цей курс буде відпущено, відповідним чином ускладняться можливості для тих українських суб’єктів, які купуватимуть долар чи євро на українському міжбанківському ринку і повертатимуть ці гроші західним кредиторам.

Політичні аспекти, а саме контекст місцевих виборів, конституційної реформи, прав людини, демократії, громадянського суспільства та засобів масової інформації також перераховані в блоці процесу реформ. Цілком очевидно, що розмова з приводу цих питань також відбудеться, і вона може мати доволі гострий характер. Я не думаю, що в діалозі з цих питань ситуація буде надзвичайно простою, тому що впродовж попередніх саммітів представники Європейського Союзу, зокрема колишній верховний представник з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єр Солана чітко наголошував на необхідності реформування Конституції, а також на недолугості Конституції, яка існувала досі. Мова, скоріше, буде йти не про те, що Україна виконує з приводу демократичного розвитку, а що ні, а про те, яким чином все ж таки процес реформування української політичної системи та Конституції відповідає певним потребам. Адже якщо влада використовує це заради влади, то це, звичайно, вимагає осуду, а якщо заради досягнення певних цілей, які є прозорими і зрозумілими, тоді цей розвиток може бути виправдано.

 

Що стосується відносин між Україною та Європейським Союзом, головним елементом цього самміту стане ухвалення Плану дій щодо переходу до безвізового режиму. План матиме односторонній характер, тобто не матиме міжнародного договору. В ньому будуть визначені цілі, які мають бути виконанні Україною, а також результати, які можуть стати наслідками виконання певних заходів. Найбільш реалістична мета цього плану – це скасування короткострокових віз для українських громадян, щоб вони могли їздити до Європейського Союзу на термін близько трьох місяців без оформлення візи і оплати візового збору. Ця мета доволі перспективна, однак термін її виконання залишається не певним.

Є цілий ряд моментів, які Україна могла б виконати доволі швидко. Це стосується і встановлення зв’язку між електронною прикордонною системою України та Європейського Союзу, а також запровадження біометричних даних у зразках українського паспорту. Причому концерн ЄДАПС, який виготовляє ці паспорти, публічно засвідчив, що він спроможний це зробити. Якщо сучасний український паспорт нового зразка порівняти з європейським, то різниця полягає лише в тому, що в європейському паспорті є невеличкий мікрочіп, який є на всіх банківських та інших картках, якими ми користуємося в повсякденному житті. Тобто, нічого складного і технічно важкого для реалізації тут немає. Питання полягає в політичному рішенні, а також в готовності навести лад на кордоні.

З іншого боку, Європейський Союз вимагатиме більш чіткого контролю на українсько-російських, -білоруських та -молдавських кордонах. Це є значною проблемою, оскільки в домовленостях між українським та російським керівництвом йдеться, зокрема, про збільшення кількості пунктів перетину кордону, що вимагає значних коштів. Також це потребує більш жорсткого контролю за діяльністю українських органів внутрішніх справ для того, щоб унеможливити видачу паспортів громадянам, які не мають на це право, які мають певні проблеми із законом і т.і.

Що стосується регіональних аспектів, то тут, як і завжди в українсько-європейських відносинах, дуже важливим є питання Придністров’я. Здається, останнім часом європейські політики намагаються зрушити це питання з місця. Розмова про придністровське регулювання буде продовжуватися також на Самміті глав держав та урядів країн ОБСЄ, який, зокрема, планує відвідати Ангела Меркель, де вона матиме переговори з Медведєвим і Януковичем.

Також важливим є питання щодо Білорусі, причому тут українська політична позиція дуже делікатна, тому що українське керівництво намагається не псувати відносини з Лукашенком, і водночас не загострювати українсько-російських суперечностей з приводу Білорусі. Очевидно, буде зроблено спробу знайти певну спільну позицію щодо білоруських президентських виборів, оскільки Європейських Союз в цьому сенсі також має контактувати з сусідами Білорусі, з одного боку, Литвою та Польщею, з іншого – Україною, тому що з російським керівництвом навряд чи Європейський Союз може знайти в цьому сенсі спільну мову.

Таким чином, цей самміт має робочий характер. Сподіваюсь на те, що істотних ускладнень не буде. Єдиним інтригуючим моментом, який залишається досі остаточно не з’ясованим, є тристороння зустріч з питань газової проблематики. В першу чергу, транзиту та постачання газу, яка може відбутися між представниками Європейського Союзу, України та Росії в контексті засідання енергетичної робочої групи в Брюсселі, яка відбувається також саме сьогодні. Проте, навряд чи можна очікувати остаточного вирішення цього питання. Думаю, будуть обговорюватися питання української газотранспортної системи і перспектив інших газотранспортних проектів, включаючи «Південний потік». Однак, навряд чи буде висловлено остаточну точку зору. Також можу прогнозувати, що остаточна позиція Європейського Союзу з цього питання залишатиметься прихованою і доволі невиразною до тих пір, доки не визначиться, хто буде фактичним лідером і президентом Росії в 2012 році.

⇐ Предыдущая37383940414243444546Следующая ⇒

Поделиться: