Предумови переходу до нової економіки

Передумови переходу до нової економіки (НЕ)

глобалізація ринків

посилення капіталу

поява нового інформаційного простору як єдиної комунікаційної мережі

«Нова економіка» формується на базі інтелектуалізації виробництва та усього господарського життя. Під інтелектуалізацією виробництва розуміється зростання частки інтелектуальної (розумової) праці в сукупному її масштабі. Це знаходить свій вияв, по-перше, у чисельному зростанні прошарку інтелігенції, тобто людей, які професійно займаються розумовою працею. Це інженери, техніки, менеджери, науковці та ін. По-друге, це зростання компоненти розумової, творчої праці на майже всіх робочих місцях, збільшення її внеску до складу доданої вартості.

«Нова економіка» безпосередньо пов’язана з інноваціями. Інновації складають серцевину «нової економіки», її глибинну сутність. Цілком логічною виглядає існуюча характеристика останньої як безперервного потоку інновацій. Саме вони ведуть до виникнення і розбудови «нової економіки». Сьогодні у світі домінує інноваційний тип економічного зростання. Інновації є не лише підставою для формування конкурентоспроможності країн та регіонів, а й визначають їх місце у світовій ієрархії.

Інновації виступають основним ресурсом та рушієм сучасного соціально-економічного поступу. За вдалим виразом російського науковця Н. Іванової, інновації – це «матеріалізовані наукові та технічні ідеї» [2, с. 207-211]. Мова йде про відкриття, які знайшли своє застосування на практиці: у сфері виробництва, обміну, споживання та управління господарськими одиницями. Це фактично комерціалізовані знання, які дають можливість раціоналізувати технологічні та господарські процеси, підвищити ефективність використання наявних ресурсів і таким чином досягти кращого економічного результату. Якщо для етапу індустріального розвитку характернее лідерство фактору капіталу, то для сучасного, постіндустріального – наукового знання. Сьогодні саме знання стає основним джерелом розвитку та багатства як для окремих людей, підприємств, регіонів, так і для країни в цілому.

.

 

2.Виконавчі та законодавчі органи інтеграції Угорщини

Стратегічна група з питань інтеграції з числа незалежних експертів (створена з метою експертного забезпечення роботи Інтеграційного Кабінету).

Державний секретаріат з питань інтеграції (відповідає за питання координації адаптації законодавства та ведення переговорів про приєднання).

Міністерство юстиції (головний галузевий орган здійснення процесів інтеграції до ЄС; здійснює координацію і підготовку правової системи Угорщини до приєднання; складання програми наближення права; нагляд і сприяння виконанню програми прийняття acquis;      забезпечення єдності теоретичного і методологічного підходу до правової гармонізації з боку міністерств; надання висновку щодо відповідності законів праву ЄС;  переклад актів права ЄС на угорську мову).

Комітет з Європейської інтеграції (гармонізація законодавства та в зв’язку з цим він має ініціювати законопроекти в сфері європейської інтеграції та здійснювати перевірку відповідності існуючих нормативно-правових актів нормам європейського права; здійснення контролю за внутрішнім приготуванням країни до набуття членства в ЄС. Комітет здійснював детальний моніторинг різним етапам процесу інтеграції).

Головний Комітет з європейської інтеграції (забезпечує, щоб політичні сили, які відповідають за питання за питання європейської інтеграції, отримували детальну інформацію від уряду щодо ходу переговорів, він був своєрідним форумом для обговорення та узгодження європейських завдань між Державними Зборами та Урядом).

Спільний Парламентський Комітет Угорщина – ЄС (створений згідно із положеннями Європейської угоди для здійснення моніторингу виконання Угоди та підготовки до членства. Комітет підтримує стосунки з різними комітетами Європейського Парламенту, голова та заступник голови Комітету беруть участь у засіданнях голів комітетів з європейських питань).

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: