Стаття 501. Відповідальність за перешкоджання діяльності державних інспекторів праці

1. За перешкоджання при проведенні перевірок державними інспекторами праці об’єктів нагляду, ненадання на їх вимогу документів, інформації, матеріалів, пояснень, погрозу заподіяння тілесних ушкоджень або шкоди майну чи фактичне їх вчинення стосовно державного інспектора праці або членів його сім’ї винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом.

2. Притягнення до відповідальності здійснюється за поданням державних інспекторів праці, що вносяться органам, уповноваженим приймати такі рішення. У встановлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують надані їм права щодо застосування стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця.

 

Стаття 502. Відповідальність державних інспекторів праці

За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, за перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом.

КНИГА ДЕВ’ЯТА.

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ

ПРАВОВІДНОСИН ІЗ УЧАСТЮ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ РОБОТОДАВЦІВ І ПРАЦІВНИКІВ

 

РОЗДІЛ 40.

ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН З УЧАСТЮ РОБОТОДАВЦІВ - СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Стаття 503. Роботодавці – суб’єкти малого підприємництва

 

1. Трудові правовідносини за участю роботодавця - суб’єкта малого підприємництва, який є юридичною особою та чисельність працівників якого не перевищує 20 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цьому розділі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року, виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 20 осіб, суб¢єкт роботодавець - суб’єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця цього року.

2. Трудовий договір між роботодавцем - суб’єктом малого підприємництва і працівником може укладатися в тому числі і в усній формі. 

 

Стаття 504. Договірне регулювання трудових правовідносин з участю роботодавців - суб¢єктів малого підприємництва

1. Крім випадків, коли роботодавець – суб’єкт малого підприємництва і його працівники були представлені при укладенні колективної угоди, на трудові правовідносини з участю роботодавців-суб’єктів малого підприємництва чинність колективних угод не поширюється.

2. Умови праці та її оплати, у тому числі правила внутрішнього трудового розпорядку, що відповідно до цього Кодексу та інших законів встановлюються роботодавцем за участю виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а у разі його відсутності – іншого уповноваженого на представництво органу / вільно обраних представників (представника) працівників підприємства, установи, організації, можуть встановлюватись роботодавцем-суб’єктом малого підприємництва односторонньо із додержанням норм законодавства про працю та умов трудового договору. У разі наявності первинної профспілкової організації умови оплати праці встановлюються за погодженням з виборним органом цієї профспілкової організації.

3. При затвердженні нових умов оплати праці роботодавець - суб’єкт малого підприємництва не вправі одностороннє змінювати умови трудових договорів і повинен ознайомити з ними усіх працівників не пізніше, як за місяць до їх введення в дію.

4. Роботодавець - суб’єкт малого підприємництва зобов’язаний виплачувати заробітну плату у строки, встановлені трудовим договором (колективним договором), але не рідше ніж два рази на місяць.

 

РОЗДІЛ 41.

ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ З РОБОТОДАВЦЯМИ - ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

 

⇐ Предыдущая31323334353637383940Следующая ⇒

Поделиться: