Лекція 1. Розвінчання міфів-стереотипів, які нав’язуються ЗМІ

 

                                              ПЛАН

1. Роль медіакритики в корекції соціально-шкідливих стереотипів .

2. Розвінчання найпоширеніших стереотипів: етичних, расових, статевих, культових..

 

Стереотипи (гр.обємний відбиток) – металева пластина з рельєфними друкованими елементами, що застосовувалися для відтворення одного й того ж тексту при друкуванні великих накладів.

Спочатку термін "стереотипізація", "стереотип" застосовували для визначення суто технічної процедури копіювання зразка, призначеного масовій аудиторії. Поява відповідної технології уможливила тиражування єдиної форми, що несла певний зміст, для передачі масам. Технологічні можливості масової рецепції та масового засвоєння повідомлен дали поштовх до активізації уявлень, які отримали назву стереотипних. І хоча поняття "стереотип" було запроваджене до наукового і згодом буденного обігу після виходу в світ книги У.Ліппмана "Суспільна думка" (1922), явище, що ним позначалося, безумовно, існувало в комунікаційній практиці людства споконвічно. Йдеться про потребу у взаємоузгоджених реакціях членів соціуму на певні події, а також про потребу у загальнозначущій і апріорній для більшості інформації.

Стереотипізація повсякчас відбиває глибинне прагнення соціалізованих істот мислити однаково, подібно. І це прагнення не могло не привести до імітації думки, до споживання готових, соціально визнаних продуктів.

Стереотипізація, закладена у природі людської життєдіяльності, початково стосувалася комплексу знань, значущих для роду, племені, етнічної групи (архетипні стереотипи).

Стереотипізація, яка відбувається сьогодні із застосуванням новітніх комунікаційних технологій, виходить за межі державних інформаційних кордонів і породжує уявлення, загальновизнані у глобалізованому середовищі.

Масштабність та систематичність стереотипотворення здатні привести до небачених наслідків за умов, коли реалізується спеціальна медіаполітика у створенні традицій сприйняття та оцінки соціальних явищ.З погляду медіа критики, можна говорити про деструктивні наслідки медійної стерео типізації. Адже стереотипи, що є підвалинами норм соціального сприйняття, позбавляють людину свободи вибору рішень, емоцій, думок, поведінки.

Стереотипи можуть сприяти оптимізації оціночної діяльності масової аудиторії. Це має місце тоді, коли стереотипи постають не як готові оцінки, а як адаптоване до масової свідомості знання, що легко сприймається і виступає підґрунтям для надання власної оцінки. Втім, не завжди ефективність стереотипізації є функціональною.

Споживаючи стереотипи, ми отримуємо повідомлення без адресантів, вони належать усім і не належать нікому. Небезпечність криється в тому, що за них ніхто не несе відповідальності.

На думку багатьох дослідників, для того, щоб масова комунікація була ефективною, вона повинна спиратись на стандартні загальнозначущі ментальні схеми, властиві більшості реципієнтів. Масове (подібне, те, що збігається) стає конституюючою рисою професійної діяльності у медійному середовищі.

Людське мисленя тяжіє до стереотипізації, і стереотипним за певних умов може стати сприйняття будь-яких явищ, фактів, об’єктів, що через динаміку ситуації може з часом дестереотипізуватися.

        Тріада: архетип –міф – стереотип.

Стереотипи, стереотипізація – це ознаки самоорганізаційних процесів у таких складних системах, як мислення, комунікація, соціалізація й більш конкретно – соціальна група, суспільство, глобальна спільнота.

Не можна однозначно оцінити роль стереотипів у комунікації. З одного боку, стереотипи ведуть до відчуження людей, комунікативної невдачі. А з іншого, уможливлюють те, до чого споконвічно прагне будь-яка комунікативна дія – стереотипи дозволяють подолати прірву між автономними людськими свідомостями. Вони роблять можливим апріорне знання, тобто знання, яке І. Кант ставив у залежність від досвіду в генетичному сенсі.

Адже із зростанням обсягів інформації, якою має послуговуватися середньостатистична людина задля забезпечення своєї життєдіяльності, стає очевидним, що вона не може нехтувати досвідом Інших.

Стереотипи утворюються в процесах комунікації між членами спільноти. Змістове наповнення стереотипних уявлень також є прерогативою певної спільноти: вона стереотипізує все те, що вважає корисним для забезпечення життєдіяльності своїх членів. Цей процес може відбуватися природно, і тоді поєднання певних концептів, тиражування стереотипів у мас-медійному дискурсі матиме мимовільний характер.

            Напрями типологічного вивчення стереотипів

1.Розробка типології стереотипів як маніфестантів певних соціальних сфер: представлені у медіадискурсі стереотипні уявлення щодо культури, освіти, науки, політики, релігії, соціальних інститутів, професійних галузей, національностей, екології тощо.

2. Як типологічна основа – особливості походження стереотипів:

 - стереотипи, які мають архетипічне підґрунтя

- опозиція "Ми- Вони": "комуністи – це минуле, ми – майбутнє";

 - у новітніх стереотипах стереотипний образ ідеального/зразкового Президента, в основі якого лежать архетипи Батька, Мудреця або Воїна.

3. За видом соціальної взаємодії. Йдеться про розподіл для артикуляції групових та псевдо групових інтересів:

- Ми –Влада;

- Християнський світ- Ісламський світ;

- Віруючі-Невіруючі.

4. Через соціо-демографічні параметри індивідів:

- гендерні (жінки не розуміються на точних науках);

- вікові (приймаємо працівників тільки до 35-ти років);

- соціально-статусні (спортсмени- інтелектуально обмежені люди);

- етнічні (білі розумніші за афро-американців) та ін.

"Дзеркало тижня" (2008, № 14 ) психолог А.Шевченко порушує питання ейджизму (дискримінації за віком) та сексизму (дискримінації за статевою ознакою).

5. Через різні рівні сприйняття:

    - афективний;

    - мовний;

    - поведінковий.

Часто зустрічається у рекламно-комунікаційній практиці, коли осмислення покупки відбувається після покупки, а не навпаки, що вказує на одно векторну спрямованість комунікаційного акту.

6.За морфологією виділяють:

  - стереотипні образи (іміджі); (стереотипна рецепція образу мавпи)

  - стереотипні судження;

  - сталі заборони, приписи;

- стереотипні дії й ритуали.

З позицій медіакритики найбільшу увагу слід приділяти тим стереотипним уявленням, які обґрунтовують явища расизму, ісламофобії, ксенофобії, сексизму. Все це ознаки інтолерантності, яка сьогодні, на жаль, все відчутніше визначає тональність масової комунікації, звільняє комуні кантів від відповідальності, оскільки легітимованим у суспільстві стереотипним уявленням надається статус "загальних форм" пізнання діяльності.

 

Література

1. Бутиріна М.В. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіа середовищі: Монографія. – Дніпропетровськ: "Слово", 2009. – 368с.

2. Газети "День", "Дзеркало тижня", "Україна молода", "Критика", "Телекритика".

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: