Алгоритм імітації роботи обчислювальної системи з терміналами.

Алгоритм імітації роботи обчислювальної системи з терміналами.

1. Заносимо в табл. 1.1 початкові значення розглядуваних величин: і=1, ti=0, T1=0, T₀і=0, Δі=0.

2. Підкинувши кубик, читаємо на верхній його грані значення т,.

3. Знаходимо Т_кі = т, .

4. Відшукуємо ст, = т, .

5. Беремо значення / = /+1.

6. Витягаємо фішку з номером U.

7. Підкидаємо кубик і знаходимо і;.

8. Записуємо в табл. 1.1 значення елементів /-го рядка за формулами (1.3) — (1.7).

9. Перевіряємо умову / = п\ якщо вона виконується, переходимо до п. 10, у противному разі ■— до п. 5.

10. Обчислюємо середній час перебування заявки в системі за формулою (1.1).

11. Знаходимо відносний час простою ЕОМ за (1.2). Зауваження І. Під час заповнення табл. 1.1 використовувалися рівномірно розподілені випадкові числа (дод. 1).

Зауваження 2. Наведена модель є найпростішою. її можна розширити, наприклад, розглянутим далі способом.

1. Оскільки в моделі використовуються випадкові величини, то для визначення середнього арифметичного (оцінки математичного сподівання) часу перебування заявки в системі і відносного часу простою ЕОМ потрібно багато разів «прогнати» модель при ідентичних початкових умовах. Щоб дістати статистично достовірні результати, необхідно багато (не менш як 1000 разів) продублювати експеримент.

2. Можна включити вартісні показники, вводячи до системи можливі витрати через затримку виконання замовлення і простій ЕОМ.

3. В імітаційній моделі застосовується правило черги FIFO — «Першим прийшов — першим обслужений». Можна поставити задачу дослідити й інші пріоритети, зокрема правило LIFO — «Останнім прийшов — першим обслужений», SIO — правило найкоротшої операції.

Визначення математичного сподівання та дисперсії з генерованих випадкових величин.

=223

Загальна схема і цілі машинної імітації.

У процесі машинного моделювання на ЕОМ з певною достовірністю відтворюються реальні ситуації. Іноді ситуації реально імітують досліджувані дії. Для розв’язування складних економічних задач і задач організаційного управління імітація реальних дій в натурних умовах неможлива або пов’язана зі значними матеріальними витратами. Проблеми такого плану доцільніше розв’язувати, подаючи складну функціональну систему з допомогою логіко-математичної моделі, занесеної в ЕОМ. При цьому фактори невизначеності, динамічні характеристики та весь комплекс взаємозв’язків між елементами досліджуваної системи набирають вигляду формул, котрі зберігаються в пам’яті машини. Імітацію системи починають з деякого цілком конкретного початкового стану. У результаті прийманих рішень, а також унаслідок настання ряду контрольованих подій (можливі і випадкові) система в наступні моменти часу переходить до інших станів. Еволюційний процес триває доти, доки не настане кінцевий момент планового періоду. Відрізки часу внутрішньо планового періоду нерідко бувають чітко вираженими і утворюють упорядковану послідовність на досить великому проміжку імітування. Тому імітаційний експеримент пов’язаний з величезною кількістю обчислень на потужних ЕОМ.

Цілі створення імітаційної моделі:

- вивчення діючої функціональної системи;

- аналіз гіпотетичної функціональної системи;

- проектування досконалішої системи;

При дослідженні складних економічних систем на імітаційних моделях насамперед слід установити адекватність моделі реальним об’ектам. Тому оцінювання адекватності моделі – обов’язковий етап моделювання, котрий сам по собі може бути великою і складною задачею. Перевірку достовірності моделі називають її верифікацією. Адекватна імітаційна модель математично і логічно з певною мірою наближення відображає досліджувану систему.

Сутність критерію Фішера.

Відповідно до цього постає задача визначити цю пряму, тобто рівняння цієї прямої. В загальному вигляді рівняння прямої виглядає:

=а+bх,   (1.1)

де  ­- вирівняне значення у для відповідного значення х.

Константи а і b - константи, які передбачають зменшення суми квадратів відхилень між фактичним значенням у і вирівняним значенням .

S(у - )² ® min (1.2)

Коефіцієнт а характеризує точку перетину прямої регресії з лінією координат.

Коефіцієнт b характеризує кут нахилу цієї прямої до осі абсцис, а також на яку величину зміниться  при зміні х на одиницю.

Критерій Фішера.

Для оцінки знайденої економетричної моделі на адекватність порівнюють розрахункове значення критерію Фішера із табличним.

Розрахункове значення критерію Фішера знаходиться за формулою:

,   (1.4)

де , (1.5) , (1.6) n – число дослідів,

m – число включених у регресію факторів, які чинять суттєвий вплив на показник.

Для даної надійної ймовірності р (а=1-р рівня значущості) і числа ступенів вільності k₁=m, k₂=n-m-1 знаходиться табличне значення F(a, k₁, k₂). Отримане розрахункове значення порівнюється з табличним. При цьому, якщо F_роз > F(a, k₁, k₂), то з надійністю р = 1-а можна вважати, що розглянута економетрична модель адекватна вихідним даним. У протилежному випадку з надійністю р розглянуту лінійну регресію не можна вважати адекватною.

Алгоритм імітації роботи обчислювальної системи з терміналами.

1. Заносимо в табл. 1.1 початкові значення розглядуваних величин: і=1, ti=0, T1=0, T₀і=0, Δі=0.

2. Підкинувши кубик, читаємо на верхній його грані значення т,.

3. Знаходимо Т_кі = т, .

4. Відшукуємо ст, = т, .

5. Беремо значення / = /+1.

6. Витягаємо фішку з номером U.

7. Підкидаємо кубик і знаходимо і;.

8. Записуємо в табл. 1.1 значення елементів /-го рядка за формулами (1.3) — (1.7).

9. Перевіряємо умову / = п\ якщо вона виконується, переходимо до п. 10, у противному разі ■— до п. 5.

10. Обчислюємо середній час перебування заявки в системі за формулою (1.1).

11. Знаходимо відносний час простою ЕОМ за (1.2). Зауваження І. Під час заповнення табл. 1.1 використовувалися рівномірно розподілені випадкові числа (дод. 1).

Зауваження 2. Наведена модель є найпростішою. її можна розширити, наприклад, розглянутим далі способом.

1. Оскільки в моделі використовуються випадкові величини, то для визначення середнього арифметичного (оцінки математичного сподівання) часу перебування заявки в системі і відносного часу простою ЕОМ потрібно багато разів «прогнати» модель при ідентичних початкових умовах. Щоб дістати статистично достовірні результати, необхідно багато (не менш як 1000 разів) продублювати експеримент.

2. Можна включити вартісні показники, вводячи до системи можливі витрати через затримку виконання замовлення і простій ЕОМ.

3. В імітаційній моделі застосовується правило черги FIFO — «Першим прийшов — першим обслужений». Можна поставити задачу дослідити й інші пріоритети, зокрема правило LIFO — «Останнім прийшов — першим обслужений», SIO — правило найкоротшої операції.

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: