Організація зберігання товарів на складах, способи приймання товарів та їх розміщення.

Зберігання товарів — це комплекс організаційно-економічних та технологічних операцій, які забезпечують збереження кількості та якості товарів, укладених на зберігання. При зберіганні товарів на складі необхідно створити найсприятливіші умови для збереження якості і кількості товарів, зменшення товарних втрат, максимального використання складських площ, а також швидкого та чіткого виконання торгово-технологічного процесу складу.

Основні вимоги до зберігання товарів на складах передбачають:

· максимальне використання місткостей та складських приміщень;

· уникнення перехрещування товарних потоків;

· дотримання певного порядку розміщення товарів;

· вибір раціонального способу укладання товарів на зберігання;

· забезпечення відбору товарів з місць зберігання в порядку їх надходження;

· постійний контроль за зберіганням товару;

· широке використання ЕОМ.

Технологічний процес зберігання товарів включає такі основні етапи:

· розробка системи (схеми) розміщування запасів товарів на складських площах підприємства торгівлі;

· розміщування товарів на зберігання відповідно до даної схеми;

· укладання товарів на зберігання;

· створення оптимального режиму зберігання;

· спостереження і поточний догляд за товарами.

Основними технологічними операціями при зберіганні товару є:

· дезінфекція приміщень для зберігання;

· закріплення постійного місця зберігання за товаром;

· переміщування товару до місця зберігання;

· розміщування товарів на закріплених площах;

· укладання товару на зберігання (у штабелі, стелажі);

· зберігання товару;

· створення та підтримування відповідного режиму зберігання;

· догляд за товаром; здійснення на складі санітарно-гігієнічних заходів після відпускання та відвантажування товарів.

 

За характером використання тару поділяють на:

· інвентарну,

· багатооборотну,

· однооборотну.

До інвентарної належить тара, яку постійно використовують на підприємстві для зберігання товарів на складах (у коморах) або багаторазового використання. Інвентарну тару залежно від терміну її експлуатації та вартості обліковують у складі запасів, основних засобів або інших необоротних матеріальних активів.

Багатооборотну тару використовують для перевезення товарів від складу постачальника до місця зберігання й реалізації. Як правило, тара надходить від постачальників на підприємство разом із товаром, тому операції з її обігу відображають в обліку аналогічно до обліку товарів. Аналітичний облік її ведуть у натуральному й вартісному вираженні за матеріально відповідальними особами. Матеріально відповідальні особи ведуть оперативний натуральний облік тари в картках складського обліку або товарних книгах. Звільнену від товарів тару торговельні підприємства мають повертати постачальникам, які сплачують її вартість за приймальними цінами.

Однооборотна тара (коробки, папір, інші пакувальні матеріали) використовується один раз, підлягає знищенню й у бухгалтерському обліку не відображається. Її вартість відносять до вартості затареного товару.

Тару, що вивільнилася з-під товарів, роздрібні підприємства можуть (мають) повертати постачальникам або здавати таро-приймальним чи тароремонтним підприємствам для повторного використання.

Дерев’яну тару оприбутковують і обліковують за цінами придбання. Деякі види тари (мішки) можна оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, встановленими для повернення цієї тари.

Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов'язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями " Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" і " Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю". Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана забезпечити надходження на склад тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної документації. Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати, рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товарів за кількістю полягає у визначенні кількості товарів, що надійшли покупцеві, і зіставленні фактично] їх кількості з даними транспортних і супровідних документів відправника (постачальника, виробника) та умовами договору, угоди, контракту. У разі відсутності супровідних документів (або їх частини) приймання товарів не припиняється, але додатково складається акт про фактичну наявність вантажу, в якому також перераховуються документи, яких бракує.

Перевірку кількості товарів проводять у тих одиницях виміру, які зазначені у супровідних документах. Якщо відправник (постачальник, виробник) вказав не тільки масу товарів, але й кількість вантажних місць, то під час приймання необхідно визначити як масу товарів, так і кількість місць.

Як правило, приймання товарів за кількістю здійснюють способом суцільного підрахунку кількості одиниць, визначення міри або маси товарів у даній партії (окрім товарів у фабричній упаковці). Проведення вибіркової перевірки кількості товарів з поширенням її результатів на всю партію товарів допускається лише у випадках, передбачених державними стандартами, технічними умовами чи укладеними угодами.

Визначення маси вантажів може здійснюватися різними способами, зокрема, зважуванням, обмірюванням, за трафаретом або за стандартом; при цьому найточнішим способом визначення маси товарів вважається їх зважування.

Методи оптового продажу товарів. Операції, пов'язані з оптовим продажем товарів, складають значну частину комерційної роботи оптових підприємств, яка направлена на виконання ними однієї з основних функцій оптової торгівлі - організацію товаропостачання роздрібної торгової мережі. При цьому важливе значення має вибір найраціональнішої форми руху товару. При складській формі руху товару оптовий продаж товарів здійснюється з складів, що дозволяє попередньо підсортувати товари і в потрібному асортименті пропонувати їх оптовим покупцям (в основному роздрібним торговим підприємствам).

Найпоширенішими методами оптового продажу товарів з складів є продаж товарів:

· з особистим відбором;

· по письмових, телеграфних, телефонних і інших заявках;

· через пересувні склади і роз'їзних товарознавців;

· через пересувні кімнати товарних зразків.

Разом з продажем товарів оптові підприємства надають своїм клієнтам оптові торгові послуги, які по своєму призначенню підрозділяються на:

· технологічні (зберігання, підсортує товарів, їх транспортування і т.д.),

· комерційні (допомога в рекламі товарів і послуг, надання інформації і т.д.),

· організаційно-консультативні (консультації з питань проведення маркетингових досліджень і т.д.).

Оптові ринки, залежно від асортименту реалізовуваних товарів, можуть бути спеціалізовані, реалізовуючі товари окремих груп, і універсальні, що реалізовують товари декількох товарних груп.

Для забезпечення функціонування оптових ринків на них створюються загальносистемні служби, основними задачами яких є транспортне обслуговування, інформаційне забезпечення, сертифікація і контроль якості продукції. Для зберігання товарних запасів оптові ринки мають в своєму розпорядженні спеціально обладнані приміщення.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: