Глава 7 СТРОКИ І СУДОВІ ВИТРАТИ

Стаття 89. Обчислення строків

Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються го­динами, добами (днями) і місяцями. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від яких починається строк.

При обчисленні строку добами строк закінчується о 24 годині останньої доби. Якщо відповідну дію належить провести в суді або в органах дізнання і досудового слідства, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день. Якщо закінчення строку, який обчислюється міся­цями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, а для осіб, що утримуються під вартою, — коли скаргу або інший документ здано адміністрації місця досудового ув'язнення.

(Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 6834-10 від 16.04.84)

Під процесуальним строком у широкому смислі розуміється пев­ний пр оміжок часу, протягом якого особа повинна виконати ту чи іншу дію.

За своїм призначенням процесуальні строки можуть бути поділені на два види:

1) строки, що забезпечують максимальне скорочення часу між фактом вчинення злочину та вжиттям до винного заходів кримі­нального похарання чи іншого впливу;

2) строки, що гарантують реальне забезпечення прав та закон­них інтересів учасників процесу.

До першого виду процесуальних строків належать, передусім, строки попереднього слідства у кримінальній справі. Досудове слідство, як правило, має бути закінчено не пізніше як у двомісяч­ний строк. При об'єднанні кримінальних справ строки слідства виз­начаються з урахуванням строків, що почали закінчуватися раніше.

CmammnJO__________________________________________________ 395

Другий вид процесуальних строків має забезпечити додержання

ft та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого,

Цивільного позивача, цивільного відповідача та інших учасників

процесу-

За ст- 106 та 115 КПК України затримання підозрюваного, як

правило, не може тривати понад 72 години.

Закон не тільки регламентує юридично значимі строки, а й вказує на наслідки їх порушення. Так, якщо підозрюваному не пред'явлено у визначений строк обвинувачення, то обраний щодо нього запобіжний захід скасовується. Закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою тягне за собою його негайне звільнення.

Процесуальне законодавство передбачає низку вимог щодо об­числення тих чи інших визначених у законі строків.

Відповідно до ст. 89 КПК України строки, встановлені кримі­нально-процесуальним законом, обчислюються годинами, добами (днями) та місяцями. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, з яких починається строк.

При обчисленні строку добами строк закінчується о 24 годині останньої доби. Якщо відповідну дію необхідно провести в суді або в органах дізнання та попереднього слідства, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день.

Якщо закінчення строку, яких рахується місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк не вважається пропущеним, якщо скарга чи інший доку­мент здані до закінчення строку на пошту, а для осіб, які утриму­ються під вартою, — якщо скарга чи інший документ здані адміністрації місця попереднього ув'язнення.

Пропущений через поважну причину строк повинен бути відновлений за клопотанням зацікавленої особи постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду, постановою судді.

Подача клопотання про відновлення пропущеного строку зупи­няє виконання рішення, оскарженого з пропуском строку, до вирішення питання про відновлення строку.

Стаття 90. Поновлення строку

Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи поста­новою органу дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду, постановою судді.

Подача клопотання про поновлення пропущеного строку зупиняє виконання рішення, оскарженого з про­пуском строку, до вирішення питання про поновлення строку.

(Стаття 90 із зм інами, внесеними згідно з Законом №2454-12 від 17.06.92)

------------------------------------------ __________________ Стаття 91

⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒

Поделиться: