Обробка та аналіз результатів.

Найголовнішими в обробці результатів є ідентифікація учасників тестування та верифікація їхніх відповідей. Ця копiтка робота займає багато часу i має проводитися дуже ретельно. Завдання вчителя - впевнитись у тому, що всiх, хто тестувався, зафiксовано, i бланки їхнiх вiдповiдей ототожнено.

На сьогоднi на вступних iспитах до вищих навчальних закладiв письмовi роботи кодуються. Оскiльки бланки вiдповiдей також кодуються, ми маємо бути впевненi, що пiсля перекодування iдентичнiсть особи, яка тестувалася, зберiгається. Кодування бланкiв вiдповiдей обумовлено кiлькома причинами. По-перше, це внутрiшнiй обов’язковий технологiчний стан для роботи з базами даних осiб, якi тестувалися. По-друге, це певним чином забезпечує “закритiсть” результатiв. Про яку ж корупцiю тодi може йти мова, якщо все кодується? Втiм реально певнi фальсифiкацiї можливi на кожному етапi тестування. Яким же чином можна їх уникнути при “закритостi” результатiв? Для цього слiд реалiзувати систему тристороннього контролю: оригiнал вiдповiдей має знаходитися у Центрi тестування, а двi копiї в особи, яка тестувалася (абiтурiєнта, студента), та в адмiнiстратора, вiдповiдального за тестування (ректора, директора). За такої системи можна дозволити екзаменованому заповнювати бланк олiвцем, що дає змогу виправляти свої помилки пiд час екзамену, а тестовiй оргаiзацiї у вiдведений регламентом термiн — здiйснити ретельну верифiкацiю результатiв. Лише пiсля цього можна провести обробку результатiв i представити їх у затвердженiй формi.

Розрахунок результатів.

Існує декiлька пiдходiв до розрахунку результатiв. Наведемо три з них: за кiлькiстю правильних відповідей, з урахуванням неправильних відповідей, зi штрафом за вгадування.

Перший пiдхiд — простий розрахунок, за допомогою якого вираховується кiлькiстъ правильних вiдповiдей, що дiлиться на загальну кiлькiсть вiдповiдей, i визначається вiдсоток.

При другому пiдходi за неправильнi вiдповiдi екзаменований штрафуєтъся. Коефiцiєнт може коливатися вiд 1/4 до 1.

При третьому пiдходi вводиться поправка на вгадування.

Головним при виборi методики розрахунку бала є те, що методика має буги чiткою i вiдкрито прописаною у процедурi пiдрахунку результатiв. Особи, якi тестуються, мають заздалегiдь знати, яким чином буде здiйснюватися пiдрахунок результату, оскiльки це впливає на тактику поведiнки особи, під час iспиту. Наприклад, за вiдсутностi штрафу за неправильнi вiдповiдi екзаменований може закреслювати навiть такi вiдповiдi, в яких невпевнений. В iншому випадку така тактика є неправильною.

Конвертацiя результатiв тестування у шкали.

Розрахунок результату - остаточне оцiнювання — це один iз завершальних етапiв вимірювання. Процедура та методика розрахунку суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність висновкiв, тому визначення валiдностi оцiнювання є надзвичайно важливим етапом у процесi вимiрювання.

Процедура оцiнювання полягає в конвертацiї одержаного при тестуваннi первинного результату (бала) у вiдповiдне число (оцiнку) за певною шкалою. Методика оцiнювання полягає у визначеннi алгоритму виконання зазначеноiї процедури.

Процедура конвертацiї має назву шкалювання. Питання шкалювання є центральною теоретичною та методичною проблемою педагогічної дiагностики, при вирiшеннi якої необхiдно визначитися з вибором шкали, початку вiдлiку, масштабу, iнтервалу змін та норми.

Шкали оцінювання.

Залежно вiд рiвня вимiрювання характеристики iснують чотири шкали: номiнальна, порядкова (рангова), шкала iнтервалiв i шкала вiдношень.

Номінальна шкала — це найнижчий рiвень вимiрювання, за яким визначається наявнiсть або вiдсутнiсть вимiрюваної ознаки без встановлення градацiй за ступенем її прояву (наприклад, “залiк - незалiк”). Шляхом цих вимiрювань можна визначити частоту або ймовiрнiсть, з якою ця ознака є наявною або вiдсутньою в експериментальнiй групi.

Порядкова (рангова) шкала. При вимiрюваннi на цьому рiвнi визначається не лише наявнiсть певої ознаки, а й ступiнь її прояву (наприклад, “погано”, “середньо”, “дуже добре”, “вiдмiнно”). Шкала подiляється за кiлькiстю рiвнiв, градацiй, ознак. Для кожного опитуваного визначається мiсце, яке вiн посідає згiдно з цiєю шкалою залежно вiд ступеня вияву ознаки, за якою проходить вимiрювання.

Шкала оцiнок успiшностi, яка нинi прийнята у школах та вищих навчальних закладах України, є порядковою шкалою, оскiльки iнтервали мiж оцiнками, наприклад при чотирибальнiй системi оцiнювання, не відповідають дiйсному розриву мiж реальними результатами.

Таким чином, шкалювання — це процес конвертацiї у вiдповiдне число за певною шкалою та за наявностi певної норми, вимiряних шляхом тестування результатiв. При конвертацiї використовують два пiдходи, якi визначають вiдповiднi одиницi конвертованої величини:

- визначення рангового мiсця

- визначення положення відносно норми величини, яка вимiрюється.

Це вимагає введения двох одиниць вимiру: вiдносної й абсолютної.

Вiдносна одиниця вимiрюється у відсотках або мiсцях, абсолютна у відстанi до норми або в балах.

Реалiзацiя першого пiдходу, за якого визначається рангове мiсце за рiвнем вiдповiдноiї ознаки, не дає можливостi визначити, чи досягнуто мету навчання. Для з’ясування цього надзвичайно важливого для процесу навчання питання застосовуються рiзнi критерiальнi норми i конвертацiя в абсолютнi одиницi за нормованою шкалою.

Конвертацiя результатiв тестування у бали.

При конвертацiї результатiв тестування використовуються два пiдходи: критерiальний i статистичний.

Наведемо приклад критеріального підходу. Правильна вiдповiдь на кожне тестове завдання одiнюється в один бал. Результат за тест складається з суми балiв, набраних абiтурiєнтом за кожний модуль. Максимальна кiлькiстъ балiв за тест — 50. Бали за тест конвертуються у 12-бальну шкалу так: "12" - 50, "11" - 45, "10" - 40, "9" - 35, "8" - 30, "7" — 25, "6"’ — 20, "5" - 15, "4" - 10.

Для конвертацiї результатiв тестових екзаменiв в оцiнки "2", "3", "4", "5" застосовуються нормо-орiєнтованi критерії, що визначаються за допомогою статистичних методiв. Для визначення критерiїв конвертацiї первинних тестових балiв у оцiнки пiдраховується середнiй показник (М) та стандартне відхилення (σ) результатiв тестування. Якщо критерiй склав — А%, то:

"2" — нижче вiд А%;

"3" — вiд А% дозначення (М — σ);

"4" — вiд значення (М - σ) до значення (М + σ);

"5" — вiд значения (М + σ) та вище.

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: