А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Розрахунковий метод передбачає обчислення значень пара­метрів якості, отриманих іншими методами. Числові значення показників якості розраховуються на основі встановлених теор­етичних і емпіричних залежностей. Цей метод застосовується при розрахунку питомої маси, відносної густини, вмісту спирту в пиві, при проведенні деяких видів хроматографії, визначенні комплексних показників якості на основі одиничних показників, для визначення вартості продуктів (наприклад, визначення по­казників потужності, продуктивності).

Соціологічний метод базується на збиранні та аналізі думок фактичних або можливих споживачів про якість товару з наступ­ним групуванням. Метод найбільш використовується для оцінки нових товарів і втілюється шляхом анкетування, на нарадах, вис­тавках, дегустаціях. За умови досконалої організації системи опитування і правильно складеної анкети метод може дати об'єктивну і необхідну інформацію. Результати опитування піддають математико-статистичній обробці.

Експертний метод здійснюється на підставі висновків групи спеціалістів — експертів-товарознавців, дизайнерів, дегустато­рів. Група складається з 5-7 осіб, які об'єднані в комісії, що діють постійно, періодично або епізодично. За допомогою цього мето­ду визначають показники, рівень та градацію якості товарів. Ме­тод широко використовується при встановленні значень деяких ергономічних та естетичних показників.

Органолептичний метод базується на використанні органів відчуття людини (показники якості кондитерських, тютюнових, парфумерних виробів, продуктів харчування виражаються в балах).

Третій етап оцінювання рівня якості полягає у порівнянні су­купності показників якості з відповідною сукупністю базових по­казників. Вибір базового зразка є одним з важливих етапів визна­чення якості товарів. Сукупність базових значень показників якості повинна відображати сучасне відношення до товару і оп­тимальний рівень його якості. Від вибору базового зразка зале­жить рівень якості оцінюваного товару. Не дозволяється брати за базовий зразок застарілі товари. Номенклатура показників якос­ті, одиниці виміру їх значень базового і зразка, що оцінюється, повинні бути ідентичні. Внаслідок оцінювання якості визначають відповідність або невідповідність фактичних значень показників якості базовим. Етап завершується установленням ступеню

42

якості товару або його категорії, розряду, класу, ґатунку. При не­виконанні заданої або очікуваної вимоги виявляються дефекти або навіть брак продукції. Виявлена різниця у вимогах до якості базового і досліджуваного зразка дає можливість встановити рівень якості товару. Якщо якість товару відповідає за всіма об­раними показниками вимогам, встановленим нормативною до­кументацією, товар визначається як стандартний.

При виявленні невідповідності продукції (через наявність де­фектів) навіть за одним показником її відносять до нестандарт­ ної продукції.

Брак — це продукція, яка має дефекти і не допускається до ре­алізації. Брак може бути виправлений або такий, що його немож­ливо виправити через наявність невиправних дефектів.

Дефект — це кожна окрема невідповідність вимогам, вста­новленим нормативною документацією. Прикладами дефектів є порушення стану упакування, зовнішнього вигляду, форми, ко­льору; недопустимі відхилення вмісту окремих речовин. Дефекти можна класифікувати за можливістю виявлення, за ступенем важ­ливості, за можливістю усунення і за місцем виникнення.

Явний дефект — це дефект, для виявлення якого в норма­тивній документації, обов'язковій для даного виду контролю, пе­редбачено відповідні правила, методи і засоби. Явні дефекти ча­сто встановлюються візуально, до них можна віднести ковбасні, вироби з оболонкою, яка тріснула з крихким фаршем, з жовтим шпиком, який осалився.

Прихований дефект — це дефект, для виявлення якого в нор­мативній документації не передбачено відповідні правила, мето­ди і засоби. Він може бути причиною передчасного зниження якості продуктів або їх псування. Так, під прихованими дефекта­ми, наприклад, крупи розуміють наявність в партії окремих мішків крупи, яка не відповідає сорту за супровідними і марку­вальними документами, а також наявність сторонніх домішок, забруднень, хрускоту, невідповідного смаку, запаху.

Критичним дефектом називають дефект, при наявності якого використання продукції за призначенням неможливо (напри­клад, фрукти і овочі, які мають ураження у вигляді гнилі).

Значний дефект — суттєво впливає на використання продукції за призначенням або на збереженість, але не належить до критич­них. Таким дефектом, наприклад, вважається допустима кіль­кість пошкоджених екземплярів печива в упаковці,

43

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

Малозначний дефект — це дефект, який суттєво не впливає на використання продукції за призначенням і її збереженість (на­приклад, подряпини на поверхні виробу).

За можливістю усунення дефекти поділяють на такі, що мож­на усунути і які усунути неможливо.

Виправний дефект — це дефект, усунення якого технічно мож­ливе і економічно доцільне. До таких дефектів можна віднести солону рибу з ознаками омилення або окису, які можна усунути промиванням риби свіжим, міцно засоленим тузлуком.

Невиправний дефект, який неможливо усунути, — це дефект, усу­нення якого технічно неможливо або економічно недоцільно (на­приклад, фрукти і овочі з підвищеним вмістом нітратів, що немож­ливо усунути і небезпечно споживати). За місцем виникнення дефек­ти розрізняють технологічні, передреалізаційні і післяреалізаційні.

Технологічні дефекти виникають внаслідок використання си­ровини низької якості (або нестандартної, дефектної) — недо­статньо митої, очищеної, подрібненої, обробленої.

Дефекти з'являються внаслідок порушення технологічних ре­жимів виробництва, використання застарілого обладнання, що сприяє виробництву продукції низької якості.

Передреалізаційний і післяреалізаційний дефекти частіше за все пов'язані з порушенням режимів товарної обробки, транспорту­вання і зберігання продуктів.

1.4. Контроль якості продукції і товарів

Контроль якості товарів здійснюється на всіх етапах їх вироб­ництва та експлуатації або споживання (розробка, проектування, запровадження у виробництво, експлуатація або споживання).

Відповідно до термінологічного стандарту ISO 8402-94 "У-правление качеством и обеспечение качества. Словарь" конт­ роль— це дії, що охоплюють проведення випробувань, переві­рок, вимірювань однієї або декількох характеристик продукції або послуги та їх порівняння із встановленими вимогами з метою визначення відповідності.

Під час контролю якості товарів визначають відповідність окремих показників вимогам нормативної документації.

Ефективність контролю якості продукції забезпечується за умови, якщо кількість і числові значення нормативних показ­ників якості, за нормативною документацією, а також угодами,

44

умовами постачання, визначені вірно. Це забезпечує необхідний рівень якості.

Контроль якості товарів — це перевірка їх кількісних показ­ників або якісних характеристик, властивостей на відповідність ви­могам нормативної документації. На різних етапах життєвого цик­лу товару застосовуються різні види і форми контролю якості (рис. 1.4). Класифікація видів контролю залежить від об'єктів, засобів, методів, нормативної документації, а також виконавців контролю.

Контроль якості можна класифікувати за різними кри­теріями:

• за місцем контролю у процесі виготовлення;

• за метою контролю;

• за обсягом контрольованих товарів;

• за параметром продукції;

• за характером продукції;

• за засобами контролю;

• за тривалістю випробувань;

• за можливістю використання проконтрольованої продукції;

• за характером надходження товарів на контроль;

• за характером контролю тощо.

На виробництві контроль якості проводиться з метою попе­редження випуску неякісних товарів і вилучення їх з виробницт­ва, для попередження потрапляння неякісної продукції в торгів­лю. Він здійснюється контролерами на виробництві, результатом його є якісне посвідчення, яке супроводжує партію товару.

• Залежно від місця контролю в процесі виготовлення про­
дукції розрізняють виробничий контроль, який включає вхідний
контроль, операційний, приймальний.

Вхідний контроль — організує виробниче підприємство для пе­ревірки якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплек­туючих виробів, призначених для основного виробництва, які надходять від постачальників.

Операційний контроль проводиться з метою контролю якості виготовлення товарів на кожній стадії технологічного процесу, сприяє управлінню якістю продукції.

Приймальний контроль {фінішний) якості проводиться для ви­явлення дефектів і прийняття рішення про відповідність товарів вимогам нормативної документації, а також придатності до по­ставок і (або) до використання. За результатами приймального контролю встановлюється градація якості товарів.

45

А*П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Рис. 1.4. Етапи оцінювання якості товарів.

Виробничий контроль в деяких країнах замінюється проце-сним підходом і використанням статичного мислення, яке засто­сував Вальтер Шухарт для управління якістю. Сутність системи статичного або тотального управління процесами, полягає у ко­мандній роботі, при цій системі передбачається управління якіс­тю не окремих виробів, а якістю процесів.

В торгівлі проводиться контроль товарів за кількістю і якіс­тю, за альтернативною ознакою. Такий контроль здійснюють то­варознавці, результатом контролю є акт приймання або відпуску,

46

товарів. Загальні правила приймання товарів викладені в Поло­женні про постачання товарів народного споживання.

• Залежно від мети контролю виділяють інспекційний конт­
роль вже перевіреної продукції. Цей вид контролю здійснюється
представниками органу сертифікації даного виду продукції з ме­
тою перевірки ефективності попереднього контролю. В особли­
вих випадках такий контроль проводять і представники замовни­
ка продукції. Розрізняють плановий та незапланований (летючий)
інспекційний контроль.

Контроль якості товарів торговельними підприємствами за­лежно від місця проведення і мети відбувається на наступних ета­пах:

• контрольна перевірка на виробничих підприємствах;

• приймання за якістю товарів, які надійшли на гуртові і роздрібні торговельні підприємства;

• перевірка якості під час підготовки товарів до продажу.
Контроль якості товарів в процесі приймання проводиться на

складі торговельного підприємства. Він підтверджує відповід­ність властивостей товару вимогам нормативної документації, а також угодам.

Контроль якості може проводитися товарознавцем суцільним або вибірковим методом. :

Вище розглянуто такі види як виробничий, вхідний, опе­раційний, приймальний.

• За обсягом контролювання партії товарів розрізняють кон­
троль суцільний, суцільний з розбракуванням, вибірковий.

При суцільному контролі перевірці підлягають всі одиниці про­дукції і рішення про якість партії приймають за результатами пе­ревірки кожної одиниці товару. Метод відрізняється високою трудомісткістю і надійністю, майже повністю виключає продаж дефектних товарів.

Суцільний контроль з розбракуванням застосовується для пев­ної кількості одиниць в партії товарів, для виявлення дефектних виробів, які замінюються на стандартні і придатні до експлуа­тації або споживання.

Вибірковий контроль — контроль, під час якого рішення про якість контрольованої продукції приймаються за результатами пе­ревірки однієї чи декількох вибірок. Цей метод використовується для оцінювання якості відібраних проб більшості продовольчих та непродовольчих товарів. Проби відбирають з дотриманням існую-

47

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

чих правил. Вибірка повинна бути випадковою, відповідно харак­терною для всієї сукупності продукції — репрезентативною.

Вибірковий контроль якості, що ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики для перевірки відповідності якості продукції встановленим вимогам, називається статистич­ ним контролем якості продукції.

Вибірковий контроль із розбракуванням — статистичний прий­мальний контроль, за результатами якого партію продукції, що не прийнято, піддають суцільному контролю для подальшого відокремлення дефектних одиниць продукції від якісних.

• Залежно від параметру продукції, що контролюється, роз­
різняють: — контроль якості за кількісною ознакою, під час якого
числові значення одного чи декількох показників якості продук­
ції, що оцінюється, порівнюються із нормативними значеннями
цих показників;

- контроль якості за якісною ознакою, під час якого кожну пе­ревірену одиницю продукції відносять до певної групи, а рішен­ня приймають залежно від того, скільки виробів потрапило до кожної групи;

- контроль за альтернативною ознакою (окремий випадок кон­тролю за якісною ознакою), під час якого кожну перевірену оди­ницю продукції відносять до категорії придатних або дефектних, а подальше рішення щодо контрольованої сукупності прийма­ють залежно від кількості виявлених у вибірці або у пробі дефект­них одиниць продукції або від числа дефектів, що припадають на певну кількість одиниць продукції.

Рішення про якість партії приймається залежно від величини приймального і бракувального чисел.

Приймальне число — це максимально допустима кількість оди­ниць вибірки, які мають дефекти.

Бракувальне число — це максимальне число одиниць вибірки з дефектами.

Приймальні і бракувальні числа встановлено нормативною документацією і вони застосовуються, наприклад, для оцінюван­ня якості фруктових і овочевих консервів, пива.

• Залежно від характеру продукції розрізняють:

- контроль партії поштучної продукції;

- контроль рідкої і сипкої продукції.

Під час здійснення контролю застосовують різні засоби кон­тролю — технічні пристрої, речовини, матеріали.

48

• Залежно від засобів контролю якості продукції розрізняють:

- візуальний контроль, який використовують для визначення відповідності маркування, зовнішнього вигляду, даних супрово­джувальної документації продукції вимогам нормативної доку­ментації;

- інструментальний контроль з використанням різних засобів вимірювальної техніки; застосовується під час визначення складу і властивостей товарів;

- органолептичний контроль з використанням органів відчуття людини і особливо зору (можуть застосовуватися оптичні, механіч­ні, хімічні засоби для підсилення, а також різні еталони і зразки); здебільшого використовується для харчових продуктів, декотрих видів непродовольчих товарів (парфумерно-косметичних, музи­кальних); заснований на суб'єктивній оцінці спеціалістів-експертів;

• За тривалістю випробувань нормативною документацією
передбачено три види контролю — нормальний, посилений, по­
слаблений.

Нормальний контроль — статистичний приймальний конт­роль, який застосовується у випадках, коли результат контролю відібраного числа попередніх партій не дає підстав для висновку про те, що дійсний рівень дефектності істотно відрізняється від приймального.

Посилений контроль — статистичний приймальний контроль, відрізняється більш суворими нормативами. Застосовується у то­му випадку, коли результати попереднього контролю партії то­варів показали перевищення бракувального числа над приймаль­ним, а також при впровадженні нових видів товарів.

Послаблений контроль — статистичний приймальний кон­троль, характеризується меншим обсягом вибірки, ніж нормаль­ний контроль. Він застосовується в тих випадках, коли результат контролю попередніх партій показав рівень дефектності, ниж­чий, ніж приймальне число.

• За можливістю використання проконтрольованої продукції
розрізняють:

- руйнівний контроль, під час якого продукція стає непридат­ною для подальшого використання;

- неруйнівний контроль, що характеризується можливістю по­дальшого використання зразків продукції.

Різновидом контролю якості є випробування продукції, яке ха­рактерно для непродовольчих товарів.

4 — 3-764                                                                                                                           49

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

Випробуванням називається експериментальне визначення параметрів і показників якості товарів у процесі функціонування або при створенні умов, подібних до умов експлуатації.

Згідно з нормативною документацією (ДСТУ 3021-95) випро­бування залежно від мети проведення можуть бути дослідними, контрольними, порівняльними, інспекційними, відомчими.

Дослідні випробування проводять для вивчення певних харак­теристик властивостей товару.

Контрольні випробування проводять для контролю якості об'єкта при визначенні якості всіх видів товарів. Вони прово­дяться інспекторами управління захисту прав споживачів, ре­зультатом перевірки є акт перевірки.

Порівняльні випробування проводяться для порівняння харак­теристик якості двох або більше об'єктів в ідентичних умовах. Прикладом може бути проведення випробувань контрольних і базових зразків з метою отримання характеристик для порівнян­ня. При випробуваннях перевіряють відповідність характеристик товарів вимогам нормативної документації. Такі випробування можуть проводитися періодично, в терміни, визначені норматив­ною документацією або умовами угод. Для перевірки стабільності якості продукції проводяться інспекційні випробуван­ня. Найбільш важливими є державні випробування, які проводять­ся головною організацією державних випробувань, чи прий­мальні випробування, які проводяться державною комісією або випробувальною організацією, якій надано право їх проведення.

Відомчі випробування проводяться комісією у складі з пред­ставників відповідного міністерства чи відомства. При не­обхідності проводяться міжвідомчі випробування.

При дослідженнях нових видів товарів проводяться дослідні випробування, метою яких є оцінка впливу змін, які відбулися при розробці нового виду товару. Дослідні зразки проходять та­кож контрольні, попередні, приймальні випробування.

Контрольні випробування, що можуть проводитися з метою встановлення відповідності характеристик властивостей товарів на* ціональним або міжнародним нормативним документам, назива­ють сертифікаційними. Залежно від місця проведення вони можуть бути лабораторними, міжлабораторними, стендовими, полігонними.

Залежно від умов проведення і дії відповідних чинників кон­трольні випробування можуть бути кліматичні, термічні, механіч­ ні, радіаційні, електромагнітні, хімічні, біологічні тощо.

50

Контроль якості проводиться в декількох напрямах, але. обу­мовлюється державною політикою і системою управління якіс­тю. З метою забезпечення відповідності якості і безпечності то­варів вимогам нормативної документації створено систему Укр-СЕПРО, яка проводить сертифікацію. Основним національним органом з сертифікації є Держстандарт України.

Системою сертифікації передбачено сертифікацію продукції, атестацію виробництва, перевірку і оцінювання системи якості, технічний нагляд за виробництвом сертифікованих товарів, тоб­то контроль за виробництвом і реалізацією якісних товарів.

Сертифікація являє собою комплекс дій, за результатами яких спеціальним документом — сертифікатом підтверджується відпо­відність сертифікованого товару вимогам міжнародних, націо­нальних стандартів. Сертифікація харчової продукції і продо­вольчої сировини представляє також систему заходів, спрямова­них на охорону здоров'я населення. Проведення сертифікації відбувається відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення." Згідно з законом підприємства і громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують або реалізують продукти харчуван­ня, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя лю­дей та за відповідність вимогам санітарних норм.

Основною метою сертифікації є дотримання безпечності хар­чових продуктів і непродовольчих товарів відповідно до вимог нормативної документації за показниками якості і безпечності.

Відповідність якості товарів нормативній документації пе­ревіряється за органолептичними, фізико-хімічними показника­ми, показником доброякісності. Безпечність контролюється за вмістом токсичних, канцерогенних речовин або речовин, які ма­ють мутагенну та іншу шкідливу дію.

Безпечність досягається дотриманням рівнів вмісту цих речо­вин, що встановлюється Міністерством охорони здоров'я Украї­ни у вигляді обов'язкових санітарних норм, та їх дотриманням.

Для токсичних елементів таких, як свинець, кадмій, ртуть, миш'як, цинк, мідь, олово, залізо, нітрати, нітрити і нітрозаміни, мікотоксини, гормональні препарати, антибіотики, встановлю­ються гранично допустимі концентрації (ГДК). Подібні норми з максимально допустимими рівнями встановлюються для радіо­нуклідів, пестицидів і харчових добавок.

51

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Складовою державного регулювання якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини є державний сані­тарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітар­ний контроль, державний контроль за додержанням законодав­ства України про захист прав споживачів, державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.

З метою визначення якості харчових продуктів і продовольчої сировини з точки зору гігієни харчування, харчової цінності і нешкідливості для людини проводиться їх державна реєстрація, яка здійснюється Міністерством охорони здоров'я України. Реєст­рація проводиться на основі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, а для продовольчої сировини — ветеринарно-санітарної експертизи. Використання продукту за призначенням можливе лише після його реєстрації. Порядок про­ведення державної санітарно-гігієнічної експертизи визначається головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

З метою захисту прав споживачів на державному рівні відповідно до законодавства проводиться контроль якості і нешкідливості товарів, торговельного та інших видів обслугову­вання працівниками Державного комітету України у справах за­хисту прав споживачів. Вони перевіряють суб'єктів господарсь­кої діяльності у галузі торгівлі, громадського харчування і послуг з додержання обов'язкових вимог щодо безпечності товарів, а та­кож додержання правил торгівлі та надання послуг.

При виявленні порушень на основі проведених перевірок і ви­пробувань якості товарів може проводитися припинення реалі­зації та виробництва товарів, їх відвантаження, вилучення недо­броякісних товарів. Матеріали перевірок представники Держ-споживзахисту можуть передавати органам дізнання чи поперед­нього слідства, а також подавати до суду позови з метою захисту прав споживачів.

За реалізацію недоброякісних продуктів, а також продуктів без належного документального підтвердження їх якості та без­печності, без маркування суб'єкти, винні в порушеннях, несуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідаль­ність відповідно до законів України.

Ефективний захист внутрішнього ринку будь-якої країни до­сягається за допомогою системи митного контролю експорту і імпорту продукції, що встановлюється законодавчими актами.

52

Тому встановлено порядок ввезення імпортних харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україну. Ця продукція повинна супроводжуватися пакетом обов'язкових документів: сертифікатом відповідності або свідоцтвом про виз­нання в Україні іноземного сертифіката, ветеринарного, каран­тинного дозволів. Товари повинні мати відповідне маркування.

Ветеринарний контроль на прикордонних пунктах проходять всі види тварин, продукти тваринного походження, здійснюється контроль представниками державної інспекції ветеринарної ме­дицини. Контроль попереджає надходження в країну разом з продукцією збудників заразних хвороб, мікробних вірусів. Про­дукти повинні супроводжуватись ветеринарним сертифікатом.

Карантинний контроль експортної і імпортної продукції рос­линного походження здійснюється з метою запобігання проник­ненню з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідни­ків, хвороб рослин і бур'янів, що можуть завдати значних збитків народному господарству України. Правила ввезення підкаран-тинних товарів регулюються Головною держінспекцією з каран­тину рослин.

Важливими завданнями сучасності є поліпшення і вдоскона­лення природокористування, обов'язкове екологічне обґрунту­вання всіх видів господарювання та раціональне використання природних ресурсів, оскільки ці фактори прямо чи опосередкова­но впливають на зростання валового національного продукту.

Економічна криза та пов'язаний з нею спад виробництва погіршили екологічну ситуацію в Україні — зменшилися обсяги будівництва природоохоронних споруд, збільшилися обсяги ви­кидів в атмосферу забруднюючих речовин та викиди неочищених стічних вод. Для поліпшення екологічної ситуації Державною екологічною інспекцією Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки проводиться екологічний контроль в пунктах пропуску через державний кордон. Під час здійснення митного контролю перевірці підлягають всі види риб, диких тва­рин і рослин, транспортні засоби. Органами стандартизації здійснюється контроль розробки стандартів з охорони навко­лишнього середовища, гармонізації національних і міжнародних стандартів.

63

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: