Експертиза товарів. ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА

Експертиза товарів

 

ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА

Експертиза товарів, продукції за метою і завданнями прове­дення поділяється на експертизу контрактну, бухгалтерську, то­варознавчу, консультаційну, страхову, банківську, митну.

[Товарознавча експертиза — це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам дого­вору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням моти­вованого, компетентного висновку. Товарознавча експертиза передбачає:

- експертну оцінку кількості, якості і ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;

- визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо;

-  експертизу якості вживаного або дефектного товару.
Необхідність у товарознавчій експертизі виникає в таких ви­
падках:

• коли постачальник і покупець під час оцінки товарів не дійшли згоди і вирішили залучити експерта;

• за умови неявки постачальника за викликом покупця для приймання і огляду товарів, які не відповідають умовам угоди або вимогам нормативної документації.

Згідно з Інструкцією про порядок приймання товару одержу­вач товару в цьому випадку може викликати експерта для отри­мання компетентного висновку про якість товару в разі, якщо:

- постачальник не направив свого представника покупцю (одержувачу) і запропонував залучити експерта для визначення якості товару;

- під час гарантійного терміну експлуатації купленого товару він не витримав його через виявлення виробничих дефектів;

- вантажоодержувач відмовляється прийняти товар, який
надійшов йому від транспортної організації через нестачі і по­
шкодження вантажу;

- призначено товарознавчу експертизу слідчими органами і
на вимогу суду під час слухання цивільних і карних справ.

Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами Торгово-промислової палати залежно від завдання визначають:

110

 

• відповідність кількості товару даним товаросупровідних до­кументів постачальника — експертиза кількості;

• відповідність споживчих властивостей товару вимогам нор­мативної документації — експертиза якості;

• причини дефектів, їх природу; рівень зниження якості то­варів в процесі виробництва, транспортування, зберігання;

• правильність переоцінки або уцінки товару;

• відповідність якості і ціни;

• відповідність маркування, упакування вимогам норматив­ної документації, умовам контрактів; підтвердження докумен­тальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними;

• ідентифікацію товару з метою митного оподаткування;

• відповідність товару коду товарної номенклатури зовнішньое­кономічної діяльності НГС, УКТ ЗЕД, EAN, НТНС України тощо.

На рис. 3.1 у вигляді умовних блоків представлені види робіт, що здійснюються під час проведення експертизи товарів.

Всі роботи, які здійснює експерт при проведенні експертизи, умовно можна поділити на блоки (рис. 3.1)ґ7

Консультаційна експертиза передбачає визначення причин утворення дефектів товарів, пошкоджених під час виробництва, транспортування, зберігання.

При проведенні контрактної експертизи визначають вико­нання умов контракту, угоди, контролюючи:

• рівень якості зразків товарів;

• стан транспортних і пакувальних засобів;

• кількість, якість, упакування, маркування товару;

• стан вантажу перед відвантаженням;

• рівень якості товару за споживчими властивостями і
відповідності їх встановленим нормативною документацією ви­
могам або рівень дефектності продукції.

Страхова експертиза передбачає оцінку втрат, що несе стра­хувальник, у вартісному вираженні з урахуванням втрат якості або визначення фактичної кількості перед початком стихійного лиха, пожежі, розкрадання майна.

Банківська експертиза здійснюється для визначення кількості, якості, орієнтовної вартості майна, яке віддають під заставу з урахуванням рівня його якості.

Митна експертиза проводиться з метою:

• ідентифікації товару;

• визначення країни походження;

111

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

Рис. 3.1. Види робіт, що здійснюються під час проведення експертизи.

• визначення відповідності коду товару коду УКТ ЗЕД;

• визначення стану товару, його характеристики, упакування, кількості для розміщення товару на митному складі на тимчасо­ве зберігання;

112

 

• митного оформлення;

• розрахунку норм виходу продукту переробки і витрат сиро­вини, проведення ідентифікації продукту переробки;

• визначення експортної продукції як продукції власного ви­робництва.

Враховуючи значну кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням нових технологій, рецептур, харчо­вих добавок, сучасних методів виробництва, у нетрадиційному споживчому оформленні, експерт у своїй роботі повинен чітко до­тримуватися рекомендацій документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення), або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсут­ності стандартів) товару. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією законодавчою базою з питань стан­дартизації, що є в державі і належить до сфери його інтересів.

3.1. Експертиза нормативної і супровідної документації

Експертиза товарів супроводжується документальною експер­ тизою товаросупровідних документів (договір-контракт, угода купівлі-продажу, свідоцтва якості, транспортні та розрахункові до­кументи), які підтверджують належність вантажних місць (товару) до пред'явленої партії. Під час проведення експертизи кількості, якості та інших видів експертизи Законом України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" № 771/ 97 ■— ВР від 23.12.1997 р. передбачено, що харчовий продукт, продоволь­ча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготов­лені, передані в реалізацію, реалізовані або використані іншим чи­ном без документального підтвердження їх якості і безпеки.

Документальна експертиза включає експертизу нормативної, супровідної документації, яка підтверджує якість і безпеку товарів.

Нормативна документація, яка діє у визначений час в країні, включає вимоги за органолептичними, фізико-хімічними, мікро­біологічними показниками, а також за показниками безпеки. Вибір показників, які визначаються при проведенні експертизи, повинен проводитися відповідно до чинної нормативної доку­ментації. В деяких випадках, за відсутності базових зразків, під час проведення експертних досліджень, вимоги нормативної до­кументації використовуються як еталон або базовий зразок для

8 — 3-764                                                                                                                       113

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

порівняння властивостей дослідного зразка і визначення рівня його якості.

Згідно з вимогами нормативної документації визначають ме­тоди відбору зразків, контролю якості харчових продуктів під час проведення експертизи. Використання застарілої нечинної документації свідчить про кваліметричну некомпетентність екс­перта, юридичну недієздатність висновку експерта.

Товаросупровідні документи {ТСД) — документи, що містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації партії то­варів на всьому шляху товаропросування. Товаросупровідні до­кументи призначені в основному для виготовлювачів і продавців та належать до комерційної інформації.

На відміну від нормативних документів ТСД мають слабку правову базу. Винятком є лише свідоцтва про якість, нормативна база яких закладена у закони, стандарти, правила та інструктивні листи Держстандарту України.

Залежно від характеристик товару ТСД поділяються на такі види: кількості, якості, розрахункові і комплексні. Різновиди ТСД визначаються призначенням конкретних документів. Класифіка­ція ТСД подана на рис. 3.2.

ТСД, що затверджують кількість, — документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристи­ки товарів або товарних партій. Крім розмірних характеристик (маса, довжина, об'єм і т.ін.), у них обов'язково містяться відо­мості, що дозволяють ідентифікувати товар (найменування, сорт, марка тощо). У таких ТСД може міститися інформація про ціни.

До ТСД, що затверджують кількість, відносяться пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність у кількості товарів, комерційні акти, акти відбору зразків.

Акти про встановлену розбіжність у кількості товарів склада­ють у тих випадках, коли виникають розбіжності між фактичною кількістю товарів під час приймання із кількістю, зазначеною у документах. Частіше за все такі акти складають для товарних партій імпортних товарів. Звичайно це роблять у присутності ма­теріально відповідальної особи підприємства одержувача, пред­ставника іноземного постачальника, а за його відсутності й зго­ди — експерта Торгово-промислової палати або компетентного представника незацікавленої організації.

Комерційний акт складається при виявленні кількісних розход­жень між фактичними і документальними даними під час прийман-

114

Рис. 3.2. Класифікація товаросупровідних документів.

ня товарних партій від органів залізниці. При перевезеннях ванта­жів залізничним транспортом, внаслідок різноманітних порушень технології, а також недоліків в охороні, виникають розкрадання, псування, часткова втрата вантажів, це оформляються з обов'язко­вою присутністю представників перевізника чи охорони, що дасть підставу для відшкодування заподіяного збитку вантажовідправ­нику або вантажоодержувачу. Зазначені документи призначені для передачі відомостей постачальнику про кількісні втрати товарів при транспортуванні, виявлених під час їхнього приймання.

ТСД, що засвідчують якість, — документи, призначені для пе­редачі і збереження інформації про якість товарів. ТСД містять не тільки відомості про якісні характеристики товарів, їхні зна-

8*                                                                                                                                 115

А.П. Батутіна, LB. Єййенко

Експертиза товарів

 

чення, градації якості, а також про найменування товарів, їхніх виробників (постачальники, відправники), дату виготовлення (відвантаження), інші необхідні відомості.

Документи якості поділяються на обоє 'язкові та необов 'язкові. До перших належать сертифікати відповідності за показниками безпеки для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, і посвідчення якості, якщо у стандарті передбачена їхня наявність. Обов'язковість сертифікатів відповідності для зазначеної групи товарів (продукції) передбачається наказом Держстандарту Ук­раїни "Про проведення обов'язкової сертифікації продукції в Ук­раїні" . Інші види сертифікатів — гігієнічний, ветеринарний, фіто-санітарний — не є заміною сертифіката відповідності й обов'яз­ковими ТСД.

Вибір форми сертифіката відповідності залежить від ступеня підтвердження вимог нормативних документів:

- якщо підтверджена відповідність продукції усім обов'язко­вим вимогам, то застосовується форма 1;

- якщо підтверджена відповідність продукції усім вимогам, то застосовується форма 2;

- якщо підтверджена відповідність продукції окремим вимо­гам, то застосовується форма 3 і в сертифікаті перераховуються підтверджені вимоги.

У разі імпорту продукції в Україну рішення про визнання сер­тифікатів інших країн, які не є членами Системи УкрСЕПРО, приймає орган з сертифікації продукції, керуючись ДСТУ 3417.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну, здійснюється шляхом укладання угод або прийняття рішення про визнання.

Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у Системі УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання згідно з ДСТУ 3498.

Підтвердження факту сертифікації продукції може здійснюва­тися одним з нижченаведених способів:

- оригіналом сертифіката відповідності;

- знаком відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296;

- копією сертифіката відповідності, завіреною органом, який видав сертифікат, або територіальним центром стандартизації, метрології та сертифікації;

- інформацією в документації, що додається до продукції з за­значенням номера сертифіката, терміну його дії та органу, що йо-

116

го видав (інформація може надаватися у вигляді декларації по­стачальника про відповідність).

Заповнення реквізитів, передбачених сертифікатом, є обов'яз­ковим. Реквізит "код ТН ЗЕД" — заповняється відповідно до митної декларації (для імпортної продукції).

У разі, коли дослідження, що передбачено в реквізитах форм сертифікатів, не проводилося, у реквізиті робиться запис: "не проводилося", "не маркується", "не наноситься".

В сертифікаті відповідності, що видається на партію про­дукції, зазначаються відомості про розмір партії, дату виготов­лення продукції, кінцевий термін реалізації та номер і дату доку­мента, за яким ця партія ввезена в Україну.

На зворотному боці форми (бланка) сертифіката для вітчиз­няної продукції зазначаються відомості щодо:

- назви організації державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, яка дала дозвіл виробнику на виготовлення і реалізацію продукції в Україні;

- реєстраційного номера дозволу і дати його видачі. Якщо дозвіл надано листом, зазначають вихідний номер і дату реєстрації листа. Якщо дозвіл надано підписанням акта прий­мальних випробувань продукції, наводять дату і місце підписан­ня акта та прізвище і ініціали уповноваженої особи Міністерства охорони здоров'я, яка підписала акт, та її посаду.

Бланки сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання державної Системи сертифікації УкрСЕПРО повинні виготовля­тися на аркушах спеціального паперу формату А4 з водяними знаками і захисними волокнами, які змінюють свій колір під дією ультрафіолетового випромінювання. Бланки документів та їх копії повинні мати кольорову гаму відповідно до кольорової га-ми Державного прапора України. Обрамлення бланків повинно мати більш насичений тон.

Колір рамки бланків сертифікатів відповідності: форми 1 — блакитний; форми 2 — зелений: форми 3 — рожевий, бланки свідоцтв про визнання мають рамку світло-коричневого кольору, копії — жовтого.

Бланки документів та їх копії повинні мати 12 ступенів захис­ту від підробки.

Посвідчення якості (ЛЯ) — це вид ТСД, призначених для ін­формації про градації якості та ідентифікацію партії даних. Стан­дартом визначено перелік відомостей, що повинні містити ПЯ, —

117

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

номер документа й дату його видачі; реєстраційний і обліковий но­мери сертифіката, термін його дії; номер партії для запакованої продукції; найменування й адресу відправника; найменування й ад­ресу одержувача; найменування продукції й сорт (товарний); номер партії; результати визначення якості за чинними стандартами; кількість пакувальних одиниць; масу брутто й нетто; номер і вид транспортного засобу; позначення чинного стандарту.

Для плодоовочевої продукції у посвідченні якості також вка­зують дати збирання, пакування й відвантаження, дату останньої обробки ядохімікатами та їх найменування (при доставці з госпо­дарств у магазини).

Протокол випробувань — документ, що містить результати випробувань і іншу інформацію, що відноситься до досліджень (МС ІСО/МЕК 22).

Цей вид документів рідко відносять до ТСД, але він є невід'є­мною умовою для видачі сертифікатів відповідності або якості, якщо сертифікація здійснюється з проведенням сертифікаційних випробувань. При цьому в сертифікаті вказуються номер і дата видачі протоколу випробувань.

Незважаючи на те, що протокол випробувань не є обов'язко­вим документом, інформація про результати випробувань, дійсні значення показників якості й зіставлення їх із базисними показ­никами, безсумнівно, становить інтерес для виготовлювачів, про­давців і навіть споживачів. Ця інформація може бути взята до уваги при ухваленні рішення про придбання.

Заява-декларація — документ, який підтверджує, що виготов­лювач несе персональну відповідальність за відповідність про­дукції встановленим вимогам.

Заява-декларація оформляється на товари, що не ввійшли в номенклатуру продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації. Крім того, цей документ є підставою для видачі сертифікатів відповідності за формою з використанням заяв-декларацій. Після цього на його підставі видається сертифікат, із яким товар надхо­дить у торгівлю.

В Україні заяву-декларацію складають рідко, хоч у країнах Європейського співтовариства цей вид ТСД досить поширений.

Розрахункові ТСД — це документи, призначені для докумен­тального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних вит­рат, спільне (або односторонньому) покриття витрат, у тому чис­лі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі за-

118

купівлі-продажу (або постачанні) ці відомості були не передба­чені. До розрахункових ТСД належать протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни.

Рахунок-фактура складається постачальником для докумен­тального супроводу партій товару, що надходить без оформлен­ня накладної. Він є підставою для сплати товару, що надійшов, по безготівковому розрахунку з оформленням платіжного дору­чення.

Рахунок-фактура містить такі дані: номер і дату виписки ра-хунку-фактури, найменування і банківські реквізити вантажовід­правника й вантажоодержувача; найменування вантажоодержу­вача; найменування й інші відомості, що ідентифікують товар (сорт, торгова марка, кількість); ціну й вартість товару, у тому числі до оплати одержувачем. Рахунок-фактура є обов'язковим документом.

Основним призначенням рахунків є інформація про ціну та вартість товару для його оплати. У рахунках також є відомості про кількість товарів, упакування, але вони не є основними. Ра­хунок містить аналогічні дані, але, крім того, і додаткові відо­мості про отримані послуги пакування, транспортування, пере­силки тощо.

Розрахунковим супровідним документом є платіжна вимога, що виставляється постачальником відповідно до договору і на­правляється покупцю одночасно з накладною.

Комплексні ТСД — документи, призначені для передачі й збе­реження інформації про кількісні, якісні й вартісні характеристи­ки товарних партій, а також для кількісного обліку їх у процесі товаропросування. До комплексних ТСД належать прибутково- видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, коносаменти.

Всі продукти промисловості та сільського господарства — то­вари, які з моменту передачі їх на транспорт для доставки за при­значенням називають вантажами. Всі прийняті вантажі до почат­ку перевезення залізницею оформляються договором-наклад- ною — між відправником і залізницею. Основний зміст цього до­говору — взаємні зобов'язання: залізниця зобов'язується доста­вити довірений їй відправником вантаж у призначений пункт і видати його вантажоодержувачу, а відправник зобов'язується відшкодувати усі витрати по перевезенню.

Після оформлення перевезень накладна набуває форми дого­вору і має юридичну чинність.

119

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

Від правильного заповнення накладної на перевезення ван­тажів залежать цілісність вантажів і виконання термінів їхньої доставки.

Накладна містить таку основну інформацію: найменування й інші ідентифікуючі ознаки товару (сорт, артикул і т.п.), його кількість (в одиницях), а також ціну, загальну суму (з урахуван­ням податку на додану вартість) вартості товару. Накладна підписується матеріально відповідальними особами, що здали й прийняли товар, завіряється печатками підприємств постачаль­ника й одержувача.

Існує декілька форм накладних, що застосовуються на різних етапах товаропросування.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) — первинний прибут­ковий документ, що заповнюється постачальником і призначе­ний для інформування одержувача про комплекс характеристик товару. ТТН має два розділи: товарний і транспортний.

У товарному розділі вказуються відомості, що дозволяють ідентифікувати товар. До них відносяться: найменування, адреса і банківські реквізити постачальника й платника, відомості про товар і тару (найменування, сорт, артикул, кількість місць, маса брутто, нетто, тари, вид пакування, ціна, сума). До того ж, мо­жуть бути зазначені суми ПДВ і повинні бути підписи відпові­дальних осіб, які дозволили відпуск товару, відпустили й прийня­ли його.

Транспортний розділ (відомості про вантаж) заповнюється в ході доставки товару і містить інформацію про дату відправлен­ня, номер автомобіля і шляхового листа, найменування й адресу замовника (платника) товару, вантажовідправника й вантажо­одержувача; пункт відвантаження й розвантаження, відомості про вантаж (найменування, сорт, артикул, одиниця виміру, кількість одиниць, ціна за одиницю, сума, на яку постачається товар, вид упаковування, кількість місць).

Залізнична накладна (ЗН) — ТСД, що оформляється при від­правленні товару залізничним транспортом. За призначенням й змістом вона є аналогічною товарно-транспортній накладній, лише з незначними відмінностями (наприклад, дані про номер вагона). Транспортний розділ ЗН заповнюється під час переве­зення й здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Вантажовідправник у накладній вказує оголошену цінність на перевезений вантаж для того, щоб при повній або частковій

120

втраті вантажу, псуванні або ушкодженні не виникло ускладнень щодо визначення розмірів збитку, який необхідно відшкодувати відправнику або одержувачу.

При визначенні цінності вантажовідправник зобов'язаний скласти у двох примірниках опис відвантаженого вантажу, у яко­му зазначити станцію відправлення і призначення, відправника й одержувача, вид упаковування, відмітні ознаки й назви пред­метів, кількість і цінність кожного місця. Опис з вказівкою оголо­шеної цінності підписується вантажовідправником.

Експлуатаційні документи (ЕД) — документи, що призначені для передачі й збереження інформації про правила експлуатації складнотехнічних товарів, використання й обслуговування яких не потребує спеціальної підготовки. Якщо для використання та­ких товарів потрібна спеціальна підготовка, то в експлуа­таційних документах має бути відповідний запис.

ЕД також містять розмірні характеристики (масу, габарити, напругу або силу струму і т.п.), які необхідні для правильної ек­сплуатації побутової техніки. На відміну від ТСД, призначених в основному для продавців, ЕД виступають як носії споживчої інформації, хоч і продавці можуть використовувати її для ство­рення споживацьких переваг під час консультування покупців і, роз'яснення їм переваг споживчих властивостей конкретних то­варів, особливостей їхньої експлуатації.

Основна інформація, що міститься в ЕД, призначена для іден­тифікації.

У переліку ЕД відповідно до ГОСТ 2606-71 "Эксплуатацион­ные документы изделий бытовой техники" вказані дані про посібники з експлуатації, паспорти і етикетки.

Посібник з експлуатації (ПЕ) — це експлуатаційний документ, призначений для забезпечення споживача всіма відомостями, не­обхідними для правильного використання й обслуговування ви­робу. ПЕ містить опис конструкції виробу, принцип дії, відомості, необхідні для його правильної експлуатації (використання, збере­ження) і технічного обслуговування, а також основні параметри й характеристики, гарантовані підприємством-виготовлювачем. Опис робіт і операцій, виконаних під час експлуатації виробів, вказує на технологічну послідовність їхнього виконання.

ПЕ має такі розділи: загальні вказівки, технічні дані, комп­лект постачання, вимоги з техніки безпеки, будова виробу, підго­товка до роботи, порядок роботи, технічне обслуговування, пра-

121

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

■вила збереження, можливі несправності й методи їхнього усунен­ня, свідоцтво про приймання, гарантійні зобов'язання, додатки.

Паспорт (ПС) — експлуатаційний документ, що засвідчує га-рантовані виробником основні параметри і характеристики ви­робу.

Паспорт включає такі відомості: загальні вказівки, технічні дані, комплект постачання, свідчення про приймання, гарантійні зобов'язання, ціну.

Етикетки (ЕТ) — експлуатаційний документ, призначений для відтворення основних показників і відомостей, необхідних для експлуатації виробу. В ЕТ вказують: найменування виробу, позначення виробу або його індекс, технічні дані, номер стандар­ту або ТУ, вимогам яких відповідає виріб, відомості про прий­мання виробу відділом технічного контролю (ВТК), відомості про якість, ціну, дату випуску. Допускається об'єднувати або ви­ключати окремі розділи ЕД. Останнім часом виготовлювачі не вказують роздрібну ціну, оскільки або виготовлювач установлює договірну відпускну ціну, або продавець визначає роздрібну ціну з урахуванням вільних торгових надбавок.

Різні види ЕД відрізняються за призначенням, що й обумов­лює перелік відомостей, що у них указуються. Найбільшою інформаційною насиченістю відрізняються посібники з експлуа­тації, найменшою — етикетки.

ЕД містять в основному інформацію, що виготовлювач хоче довести до споживача. Проте, в окремих випадках, вони можуть стати носіями і торгової інформації.

На додаток до виробничої інформації виготовлювача прода­вець ставить у паспорті штамп магазину про оплату покупки і проставляє дату реалізації товару. При наявності такого штампа у випадку виявлення споживачем браку товару, не застережного продавцем, споживач відповідно до закону "Про захист прав споживачів" і Правил продажу окремих груп продовольчих і не­продовольчих товарів може зажадати усунення недоліків або заміни товару, або повернення сплаченої грошової суми.

Експлуатаційні документи не належать до обов'язкових, про­те в окремих випадках їхня відсутність пов'язана з ризиком за­подіяння шкоди життю, здоров'ю й майну споживачів.

Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх ма­теріалів, є:

122

 

• сертифікат відповідності;

• державний реєстр або висновок державної санітарно-гігіє­нічної експертизи;

• ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продоволь­чої сировини тваринного походження;

• карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.

3.2. Експертиза кількості товарів

Експертиза кількості — це оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розра­хункових документах. Експертиза кількості проводиться при не­можливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалеж­ною стороною.

Метою експертизи кількості є визначення кількості товару в товарній партії та кількісних характеристик одиничних екземп­лярів чи комплексних пакувальних одиниць.

Експертизу кількості застосовують у випадках виникнення незгод між постачальником і одержувачем, за наявності значних розходжень між кількістю, зазначеною у ТСД, і кількістю, вста­новленою при вимірюванні в одержувача.

Необхідність у проведенні експертизи кількості може виник­нути у випадках, коли вимірювання товару звичайними метода* ми є неможливим (наприклад, за його відсутності) або важке і може призвести до його кількісних і якісних змін (наприклад, під час перетарювання для переважування великої товарної партії).

Хоча експертиза кількості і приймання товарів за кількістю ма­ють спільну правову базу, вони мають й відмінності.

Першою відмінністю є те, що експертиза кількості проводить­ся незалежними експертами, незацікавленими в об'єктивних ре­зультатах, які є більш достовірними; приймання товарів за кількістю проводиться зацікавленими матеріально відповідаль­ними особами (зав.складами, комірниками та ін.)

Другою відмінністю експертизи товарів за кількістю експертами та приймання матеріально відповідальними особами є можливість оскарження результатів вимірювань. Якщо приймання за кількістю проведено матеріально відповідальними особами і оформлені від-

123

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

повідні товаросупровідні документи, то товар переходить у влас­ність одержувача і результати приймання вважаються остаточни­ ми (тільки за наявності обґрунтованих обставин, наприклад, втра­ти ТСД, приймання за кількістю може бути повторене).

Результати експертизи кількості можуть бути оскаржені однією із зацікавлених сторін, тоді призначається повторна або контрольна експертиза, яка може підтвердити або спростувати результати первинної експертизи.

Приймання продукції за кількістю проводиться за переліче­ними документами. Під час підписання контракту, угоди прода­вець і покупець визначають комплект товаросупровідних доку­ментів. Такий комплект поміщають у водостійке упакування і надійно закріпляють на транспортних одиницях.

Транспортним документом на перевезення є автомобільна, залізнична накладна, накладна на перевезення повітряним або вод­ ним транспортом.

Накладна набуває форми договору і має юридичну чинність після оформлення перевезень. Цілісність вантажів і виконання термінів їхньої доставки залежать від правильного заповнення накладної. Накладна являє собою угоду з перевізником, яка містить наступні реквізити:

• найменування перевізника або особи, яка діє від його імені;

• штамп або інше позначення, яке підтверджує приймання то­вару перевізником або його агента до перевезення;

• дату прийняття вантажу до перевезення (дату видання на­кладної або дату штампа на накладній);

• місце відвантаження і призначення, шлях прямування;

• найменування вантажу;

• вид упакування;

• кількість місць, масу;

• найменування відправника, його адресу і підпис.

Транспортні документи не повинні мати поміток про пору­шення упакування або видимі дефекти товару. Накладні є това-ророзпорядними документами і передаються звичайно через бан­ки покупцям після виконання ними обов'язків по платежам. Крім того, повинні бути платіжні документи, до комплекту яких відно­сяться:

• специфікація, яка є підтвердженням того, що товар, який на­
дійшов, відповідає умовам контракту за номенклатурою і
кількістю;

124

• пакувальний лист, який містить відомості про те, в якому
упакуванні міститься відповідний товар, його кількість

(два види перерахованих документів можуть об'єднуватися в один основний товаросупровідний документ);

• рахунок-фактура, в якому вказана загальна вартість постав­леного товару;

• транспортний документ, що підтверджує прийняття товару до перевезення відповідним транспортним засобом.

Додатково до платіжних документів за узгодженням сторін можуть бути включені інші документи, такі як:

• комплектуюча відомість, яка містить відомості про порядок постачання з визначенням частин або деталей;

• сертифікат походження, що підтверджує країну виготовлен­ня товару;

• акт остаточного приймання товару представниками покуп­ця в країні експортера;

При постачанні товарів сторони включають в контракт вимо­ги представлення сертифікатів безпеки, ветеринарних, фітосані-тарних, екологічних сертифікатів, які підтверджують, що товар пройшов сертифікацію відповідності міжнародним, національ­ним стандартам.

Товаророзпорядними документами є платіжні документи, частіше за все — платіжне доручення.

Експертиза кількості вітчизняних товарів проводиться згідно з правилами і положеннями, обумовленими угодою між поста­чальником і покупцем і Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів за кількіс­тю; товарів (продукції) експертами торгово-промислових палат України, з технічними умовами за Інструкцією про порядок про­ведення товарознавчої експертизи.

Експертиза кількості товарів імпортного виробництва здійс­нюється згідно з іноземними міждержавними угодами та кон­трактами з зовнішньоторговельними організаціями і фірмами, Інструкцією про порядок проведення експертиз в ТПП України.

Контракт — це письмова домовленість з визначенням взаєм­них обов'язків для сторін. Документ вимагає такі питання для обговорення і визначення: "

• предмет контракту з визначенням номенклатури асортименту;

• ціна і загальна вартість та кількість за контрактом;

• умови постачання;

125

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: