Спеціалізовані державні ветеринарна державна ветеринарна

Лабораторії                      медицина                   медицина

Ветеринарної медицини

Законом регламентується структура органів державної вете­ринарної медицини і контролю, визначається їх компетентність, права і обов'язки посадових осіб, які здійснюють відповідні функції. Закон також визначає і регулює порядок ветеринарного контролю, який'сприяє захисту тварин і людей від зараження хворобами, гарантує безпечність продуктів тваринного і рослин­ного походження, які споживаються.

Законом передбачено загальні вимоги і заходи щодо запобі­гання і ліквідації хвороб тварин; існують і підписані угоди між

197

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

урядами України та інших держав про співробітництво в галузі карантину і захисту рослин та ветеринарної медицини.

Юридичні і фізичні особи, які здійснюють заготівлю, транс­портування, зберігання, переробку і торгівлю тваринами та сиро­виною і продуктами тваринного походження, зобов'язані вико­нувати вимоги законодавства щодо охорони здоров'я тварин і забезпечення виробництва високоякісної продукції. Громадяни та посадові особи, винні в порушенні законів, інших нормативно-правових актів, притягуються до відповідальності згідно з зако­нодавством, найчастіше на них накладаються штрафи — від 20 неоподатковуваних мінімумів доходів для громадян і до 100 — для посадових осіб.

Забороняється реалізація і використання для харчових цілей м'яса, м'ясних продуктів, інших продуктів забою тварин, а також молока, молочних продуктів, яєць, інших продуктів, які не прой­шли ветеринарно-санітарну експертизу.

Молоко, молочні продукти, яйця, мед допускаються до про­дажу тільки з господарств, благополучних щодо хвороб тварин та птиці, що повинно бути підтверджене відповідними ветери­нарними документами (додатки).

До ввезення в Україну допускаються тільки здорові тварини, а також продукти тваринництва, отримані від здорових тварин з країн, благополучних щодо хвороб тварин та птиці, з дотриман­ням вимог ветеринарного законодавства України і умов, перед­бачених міжнародними угодами.

Для попередження занесення заразних хвороб з іноземних держав на Державному кордоні України створено прикордонні і транспортні пункти державного ветеринарного контролю.

Нормативна база ВСЕ формується на основі ветеринарних правил для господарств, які займаються вирощуванням, відго­дівлею тварин; вони стосуються умов утримання, догляду за тва­ринами, приміщення, апаратів, які застосовуються. База включає нормативні документи, інструкції, які встановлюють ветеринарні вимоги, обов'язкові до виконання при утримуванні тварин, при їх транспортуванні, забої і реалізації продуктів тваринництва.

У наведених документах визначені правила санітарного огля­ду забійних тварин, порядок проведення післязабійного огляду туш і органів тварин з метою виявлення ознак інфекційних, інва­зійних хвороб. Виявлення і ідентифікація хвороби дозволяє виз­начити можливість використання, спосіб знезаражування або 198

утилізації всієї туші, її частин, внутрішніх органів, про що повідо­мляється в актах визначеної форми.

Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при вияв­ленні інфекційних хвороб, загальних для тварин і людей, прово­диться за Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ве­теринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів, а та­кож за медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів №5061-89, Інструкцією з клеймування м'яса №19 від 12.06.1997 p., затверд­женою наказом №447/2251 Головного державного інспектора ве­теринарної медицини України 25.09.1997р., і Інструкцією з това­рознавчого клеймування м'яса і деякими іншими документами.

5.3. Види ветеринарно-санітарної експертизи, їх особливості

До видів ветеринарно-санітарної експертизи залежно від виду об'єкта, місця та мети її проведення належать:

• передзабійний огляд тварин;

• післязабійний огляд туш і органів тварин та птиці;

• післязабійна експертиза туш і органів тварин та птиці;

• експертиза продуктів тваринництва та сировини тваринно­го та рослинного походження на ринках;

• державний ветеринарний контроль на державному кордоні, транспорті, під час полювання на дичину.

Ветеринарно-санітарну експертизу здійснюють на підприємст­вах, де відбувається забій тварин, її проводить санітарний лікар. Експертиза включає перевірку ветеринарного свідоцтва, правиль­ності його оформлення, передзабійний ветеринарний огляд тва­рин, ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів тварин.

Техніка проведення ветеринарного огляду і ветеринарно-сані­ тарної експертизи передбачає приймання на підприємстві партій забійних тварин за масою, вгодованістю, за якістю м'яса. При цьому лікар ветеринарної медицини перевіряє ветеринарне сві­доцтво, правильність його оформлення. Перевірка свідоцтва дає можливість визначити стан господарства, з якого надійшли тва­рини, наявність хвороб, щеплень.

Лікар ветеринарної медицини під час пропускання тварин на те­риторію переробного підприємства перевіряє відповідність партії тварин за кількістю, видами, статтю, віком супровідним документам.

199

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Під час огляду він визначає загальний стан тварин, який су­проводжується сортуванням тварин і відділенням слабих і хво­рих. У разі правильного оформлення ветеринарних і супровідних документів, відсутності порушень і розходжень між ними лікар ветеринарної медицини ставить штамп-пропуск на супровідних документах, після чого партія вважається прийнятою.

Якщо виявлено розбіжності між фактичною кількістю і дани­ми документів, хворих або вимушено забитих тварин, партію відправляють на карантин.

Передзабійний огляд тварин і перевірка ветеринарних доку­ментів дозволяють забезпечити надходження на переробку здо­рових тварин і отримання доброякісного продукту.

Огляд проводиться відповідно до діючих "Правил ветеринар­ного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експерти­зи м'яса і м'ясопродуктів".

Не підлягають забою тварини, молодші 14 днів, птиця — ЗО днів. Забій хворих тварин, тих, що можуть бути заражені інфек­ційними хворобами, а також таких, які можуть загинути внаслі­док важких травм, переломів, опіків та інших пошкоджень, доз­воляється у випадках, передбачених відповідними інструкціями і правилами.

Тварини, що направляються на забій, підлягають у господар-ствах-постачальниках, кооперативних або орендних об'єднан­нях, фермерських, господарствах громадян попередньому ветери­ нарному огляду з вибірковою термометрією на вибір лікаря вете­ринарної медицини. На таких тварин складають списки, в яких вказують їх вид, інвентарний номер тощо.

Дуже важливим є передзабійний огляд тварин. Виснаження, перевтома, ослаблення тварини сприяють обсеміненню тканини мікроорганізмами ще при житті тварини. Мікроорганізми роз­повсюджуються з кишківника.

При огляді тварин звертають увагу на загальний стан, конту­ри тіла, положення голови, стан суглобів, частоту і тип дихання, хрипи, витікання з природних отворів, забрудненість ануса, хво­ста, проміжності та бедер, наявність або відсутність жуйки, здут­тя живота, сухість дзеркальця у самок; оглядають вим'я у самок, у самців — мошонку, у телят — пупок та пупкове кільце.

При проведенні огляду вирішується порядок використання забійних тварин: забій без обмежень тільки для здорових тварин; забій з обмеженнями (хворих і підозрілих на хвороби, не перера-

200

ховані у переліку заборонених до забою, а також з неінфекційни-ми хворобами), який проводиться на санітарній бойні; при наяв­ності деяких інфекційних хвороб та в стані агонії, незалежно від причин, тварини не допускаються до забою.

Забій тварин забороняється за підозрою або виявлення у них сибірки, емфіматозного карбункулу, правця, ботулізму, чуми ве­ликої рогатої худоби, чуми верблюдів, сказу, злоякісного набряку, брадзота, ентеротоксимії овець, катаральної гарячки великої рога­тої худоби та овець, африканської чуми свиней, туляремії, сапу, епізоотичного лінфангіту, меліоїдоза (неправдивого сапу), міксо­матозу та геморагічної хвороби кроликів, а також грипу птахів.

При виявленні таких хвороб, як сибірка, емфіматозний кар­бункул, ботулізм, правець, тварин поміщають в ізолятор, а після лікування їх забивають на санітарній бойні. За наявності інших перерахованих хвороб тварин ізолюють і знищують. При вияв­ленні в партії хворих тварин їх відправляють в карантинне відділення для проведення заходів, передбачених "Правилами ве­теринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів" та діючими інструкціями.

При виявленні сибірки, після огляду всіх тварин і термомо-метрії, їх ділять на дві групи: хворих і підозрілих на хворобу; підозрілих на зараження. Тварин першої групи ліїсують введен-* ням сироватки проти сибірки та антибіотиків. Після видужуван­ня та визначення нормальної температури протягом 14 діб їх за­бивають на санітарній бойні.

Підозрілим на зараження тваринам вводять сироватку проти сибірки з профілактичною метою та спостерігають за їх станом. За відсутності ознак хвороби та при нормальній температурі тва? рин забивають через 3 доби.

При виявленні у тварин сибірки, екфіматозного карбункулу, ботулізму, правця їх ліїсують, а після лікування та відповідної ви­тримки відправляють на санітарну бойню. За наявності інших хвороб тварин ізолюють та знищують.

Тварин, прийнятих на підприємство, сортують за видом, віком, статтю.

Після забою проводиться ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів тварин.

За результатами ветеринарно-санітарної експертизи вирішу­ються такі завдання:

201

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

• максимальне використання доброякісних і безпечних про­дуктів забою тварин для харчування;

• знезаражування умовно придатного для харчування м'яса економічно вигідними методами;

• попередження попадання в реалізацію м'яса хворих тварин;

• усунення можливостей розповсюдження інфекційних та
інвазійних хвороб із органів і туш, які мають ознаки хвороби;

• охорона навколишнього середовища;

• використання забракованих продуктів забою після відпо­відної санітарної і технологічної обробки на технічні і кормові цілі або проведення повного знищення.

Одним із важливих моментів організації ветеринарно-санітар­ної експертизи є обов'язкова нумерація туші і відділення від неї го­лови і ліверу, які нумеруються однаковим з тушами номером. Ну­мерація проводиться штемпелюванням або накладанням паперо­вих номерів. Після забою досліджують голову і внутрішні органи.

Під час проведення експертизи органи і туші детально огля­дають, общупують і розрізають тканини з метою дослідження.

Під час проведення ветеринарно-санітарної експертизи туші і органів забійних тварин, а також в процесі передзабійного огля­ду необхідно визначити початкові стадії патологічних змін, ха­рактерних для інфекційних захворювань. Для уточнення діагнозу проводиться патологічне дослідження.

Забій хворих тварин проводиться окремо від здорових. Інфекційні захворювання тварин відповідно до їх небезпеки для людей поділяють на дві групи:

• інфекційні захворювання, які передаються через м'ясо та інші продукти забою (сибірка, туберкульоз, ящур, лептоспіроз, бруцельоз, листеріоз, Ку-лихоманка, туляремія);

• інфекційні захворювання, які не передаються через м'ясо і м'ясопродукти, але трапляються у людини (актитомікоз, ботріо­мікоз, злоякісний набряк, псевдотуберкульоз, правець).

Проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів за­бою при інфекційних захворюваннях має загальну схему, суворе дотримання якої дає можливість виявити в процесі забою хворих тварин.

Після встановлення діагнозу і проведення експертизи експерт дає ветеринарно-санітарну оцінку м'яса і інших продуктів забою і робить чіткий висновок про їх використання.

202

При інфекційних захворюваннях тварин м'язова тканина та внутрішні органи можуть бути обсімінені мікроорганізмами. Такі продукти забою можуть викликати в людини інфекційні за­хворювання або харчові отруєння. З метою підтвердження або виключення діагнозу на інфекційні захворювання проводять бак­ теріологічні, вірусологічні, серологічні, гістологічні дослідження. Крім того, з'ясовують наявність в м'ясі мікроорганізмів, які вик­ликають токсикоінфекції та токсикози. Дослідження проводять у випадках, передбачених діючими Правилами ветеринарного ог­ляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів та нормативною документацією.

М'ясо і м'ясопродукти, які отримують від тварин з інвазійни­ми захворюваннями, можуть бути джерелом розповсюдження в зовнішньому середовищі, і захворювання поділяються також на дві групи, як і інфекційні. Обидві групи захворювань є небезпеч­ними в санітарному відношенні, захворювання першої групи — для людей, другої групи — для тварин. Однак, найбільш небез­печним захворюванням є трихінельоз.

Інвазійні хвороби викликаються тими чи іншими паразитами. До групи розповсюджених інвазійних хвороб тварин, які переда­ються людині безпосередньо або через посередника, відносяться фіноз і трихінельоз.

Фінози або цистицеркози — захворювання, які часто трапля­ються у великої рогатої худоби, овець, свиней. При споживанні фінозного м'яса, зараженого цистицеркозами (фінкою), розви­вається стрічковий солітер. Цистицерки (личинки) виявляються в жувальних і серцевих м'язах, рідше в м'язах язика, попереков, ліктевих, шийних, черевних м'язах. Вони чутливі до високих те-ператур і достатньо чутливі до заморожування і соління. їх вияв­ляють в тушах тільки під час післязабійного дослідження.

Проведення ветеринарно-санітарної експертизи при інвазій­них захворюваннях дає можливість виявити ступінь ураження і визначити застосування продукції.

При проведенні санітарної оцінки м'яса і виявленні в туші або органах при розтині тканини на площі 40 см² більше трьох фін (живих або загиблих) тушу і внутрішні органи відправляють на утилізацію, як і при виявленні трихінел. Можлива технічна утилі­зація органів з м'язовою тканиною з ознаками трихінельозу.

При слабкому ураженні фінозом (до 3-х цистецернів на площі 40 см²) проводиться їх знешкодження проварюванням, посолом,

203

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

заморожуванням, м'ясо може використовуватись дня виготов­лення м'ясних хлібців; знезаражене заморожене м'ясо може вико­ристовуватись для виробництва фаршево-ковбасних виробів або фаршевих консервів.

До стрічкових гельмінтів тварин і людей відносять ехінококо-зи, фасціольоз, ценурози, нематодози.

Широке розповсюдження має трихінельоз — хвороба тварин і людини, що викликається нематодою Т. spiralis. Хворіють цим свині, собаки, кішки, миші, а також лиси, вовки, ведмеді, нутрії тощо. Збудник — дуже дрібна нематода, яка може концентрува­тися у кінці сухожилля м'язових волокон, у свиней — в ніжках діафрагми. Уражуються також реберна частина діафрагми, м'язи язика, міжреберні, поперекові і шийні м'язи, м'язи стравоходу.

М'язові трихінели гинуть за температури 65-76°С, однак для їх знищення, особливо в товстих шматках, потрібна тривала термічна обробка; температура 80°С всередині м'язів вбиває трихінел. При дії на м'ясо температури від -17 до -27°С їх життєздатність зберігає­ться від трьох до шести тижнів. Соління і копчення м'яса не вбиває трихінел. Згубно діють на них висушування, обробка іонізованим випромінюванням. Споживання м'яса зараженого живими і мертви­ми трихінелами, викликає токсичну дію на організм людини.

При хворобах незаразної етіології проводиться експертиза туш і внутрішніх органів, виявляються місцеві і загальні пато­логічні зміни і патології окремих органів.

Експертиза відбувається відповідно до порядку вилучення, утилізації та знищення непридатних для використання сільсько­господарської сировини і харчових продуктів.

У разі виявлення атрофії окремих органів, цирозу і дегенера­тивних змін в органах їх направляють на утилізацію. За наявності пігментації на окремих ділянках м'язів їх видаляють і утилізують, тушу піддають промисловій переробці.

Туші з ознаками свіжих травм, переломів кісток за нормаль­ної температури тіла-у тварини, відсутності запального процесу в тканинах і лімфатичних вузлах (із видаленням тканин, просякну­тих кров'ю) використовують без обмежень.

За наявності запалювальних процесів при крововиливах, значних опіках з ознаками септичного процесу, а також при не­великих крововиливах в підшкірній клітковині, внутрішніх орга­нах, слизових оболонках, при набряках внутрішніх органів, час­тин туші органи вилучаються і утилізуються, туші дозволяється

204

використовувати.

При наявності абсцесів, флегмон, гнійних ран, які є первинним джерелом інфекції, мікроорганізми (стафілококи і стрептококи) мо­жуть попадати у кров і викликати сепсис. Він супроводжується за­лежно від місця зосередження інфекції відповідними змінами: по­явою гнійних осередків у лімфатичних вузлах або патологічними змінами загального характеру, до яких відносяться багаточисельні крововиливи, збільшення селезінки, дегенеративні зміни в печінці, нирках. При санітарній оцінці визначають наявність перерахова­них змін, в цьому випадку внутрішні органи бракують, а туші бак­теріологічно досліджують, що необхідно для точного визначення діагнозу і виявлення сибірки, яка має подібні ознаки. При вияв­ленні кокових мікроорганізмів м'ясо направляють на стерилізацію.

До незаразних хвороб відносять хвороби обміну речовин: білом'язову хворобу, гідремію, уремію, жовтуху, виснаження. В процесі дослідження визначається ступінь розвитку хвороби.

Ознаками білом'язової хвороби є дегенеративні зміни в м'язах — знебарвленість, набрякання, збільшення в об'ємі тощо; при цьому тушу і органи спрямовують на утилізацію. За менших змін, але за наявності змін в органах і м'язах, їх досліджують на наявність сальмонел. При їх виявленні тушу знезаражують про­варюванням, внутрішні органи утилізують. При від'ємному ре­зультаті дослідження тушу і неуражені органи спрямовують на промислову переробку — на виробництво варених, варено-коп-чених ковбас, консервів; уражені органи утилізують.

Виснаження характеризує порушення обмінних процесів в ор­ганізмі внаслідок хвороби або тривалого голодування тварин, що знижує їх вгодованість. Тому треба розрізняти схуднення і виснаження.

При схудненні туша має або слабко розвинуті м'язи або недо­статні жирові відкладення, але патологічних змін в тушах і орга­нах не спостерігається.

Виснаження супроводжується недостатнім розвитком м'язів, відсутністю жирових відкладень, а також ознаками порушення обміну речовин. Внаслідок змін міняється й структура тканин в місцях відкладення жиру, вони мають стан драглистих набряків, лімфатичні вузли збільшені, оточені жовтим інфільтратом. Пе­чінка у таких тварин знаходиться в дегенеративному стані, кіст­ковий мозок червонуватого кольору, драглеподібної структури і не заповнює весь об'єм кістки.

205

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: