Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


А.П. Батутіна, І.В. Ємченко. Ляють в зональну карантинну лабораторію для арбітражної екс­пертизи. Ляють в зональну карантинну лабораторію для арбітражної екс­пертизи





Експертиза товарів


 


ляють в зональну карантинну лабораторію для арбітражної екс­пертизи. Результати експертизи оформляються протоколом (До­даток 16). і складається карантинне донесення (Додаток 17).

При виявленні зараженості вантажу живими карантинними об'єктами здійснюється затримка вантажу для знезараження.

Продовольчі запаси на вітчизняних та закордонних судах, що заражені карантинними і небезпечними шкідниками, на період перебування судна в порту проходять знезараження. Якщо це зробити неможливо, запаси опломбовують до виведення судна на рейд або в нейтральні води.

Обов'язково знезаражують в прикордонному пункті такі фрукти, як цитрусові, хурму і гранати, всі матеріали, всі види транспортних засобів після перевезення імпортних матеріалів.

Робота із знезараження матеріалів проводиться фумігаційни-ми загонами державних інспекцій з карантину рослин за спеці­альними методиками, що гарантують ефективність знезараження спеціалістами фумігаційного загону.

Матеріали, які надходять з країн, де спостерігаються спалахи дії карантинних і небезпечних шкідників, заражені цими шкідника­ми, повертаються країні-експортеру або знищуються (додаток 18).

Заборонено транзит по території України з перевантаженням або перевезенням у негерметичних транспортних засобах, якщо виявлено зараження:

• цитрусових (апельсини, клемантини, цитрини, мандарини, грейпфрути) з країн розповсюдження середземноморської плодо­вої мухи (Ceratitis Capitata) — з 15 квітня до 1 листопада;

• плодів насіннєвих та кісточкових (яблука, груші, ківі, па­пайя, манго, сливи, черешні, вишні, абрикоси, персики, алича, нектарини) з країн розповсюдження середземноморської плодо­вої мухи (Ceratitis Capitata), яблуневої плодової мухи (Rhagoletis Pomonella), східної плодової мухи (Dacus dorsalis), персикової пло­дожерки (Carposina niponensis), грушевої вогнівки (Humonia perire-orella) на весняно-літньо-осінній період;

• пасльонових овочів (помідори, баклажани, перець солод­кий, картопля) з країн розповсюдження картопляної молі (Fhtori-maea operculella).

Карантинні і підконтрольні матеріали, які заражені небезпеч­ними шкідниками, хворобами рослин і бур'янами і для яких не­можливе знезараження, повертаються до країни-експортера.



230


1. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА 7.1. Мета, предмет, об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи

Екологічні властивості товару характеризуються екологічними показниками, що показують, як впливає придбаний товар на люди­ну і навколишнє середовище в процесі споживання. Для цього ви­користовується екологічна експертиза. У Законі України №1264-ХП "Про охорону навколишнього природнього середовища" від 25.06.1991 р. законодавчо закріплена обов'язковість екологічної ек­спертизи, яка сприяє збереженню екологічної безпеки в країні.

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим законом та іншими законодавчими актами України.

Екологічна експертиза являє собою вид науково-практичної діяльності, в основу якої покладено дослідження, аналіз і оцінку передпроектних, проектних та інших матеріалів та об'єктів, ре­алізація яких може негативно впливати або впливає на стан на­вколишнього середовища та здоров'я людини. Екологічна екс­пертиза визначає ступінь небезпечності матеріалів і об'єктів.

Екологічна експертиза в Україні спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяль­ності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнь­ого середовища, раціональне використання і відтворення при­родних ресурсів, дотримання екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього при­родного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної си­туації на окремих територіях і об'єктах.

Екологічна експертиза товарів, продуктів харчування прово­диться для нових технологій, техніки, матеріалів, продукції.

Головним завданням такої експертизи є оцінка повноти і до­статності заходів гарантування необхідного рівня безпечності, тоб­то визначення відповідності проектних рішень при розробці нової продукції сучасним вимогам безпеки навколишнього середовища; повноти вірогідності і наукової обгрунтованості оцінки впливу на навколишнє середовище і засобів, методів контролю впливу про­дукції на стан навколишнього середовища, способів та засобів ути­лізації або ліквідації продукції, яку не можна використати.


231


А.П. Батутіна, І.В. Ємченко


Експертиза товарів


 


Екологічна експертиза здійснюється в такій послідовності:

• визначається номенклатура продукції, що розробляється;

• вивчаються разом із замовником продукції умови її викори­стання з визначенням можливого впливу на навколишнє середо­вище, рівнів впливу і відповідності їх гранично допустимим зна­ченням;

• визначають взаємозв'язок параметрів продукції і їх вплив на навколишнє середовище, зокрема на населення;

• розглядають комплекс нормативних документів, які вста­новлюють вимоги до продукції, охорони навколишнього середо­вища, вносять відповідні корективи в ряд нормативних доку­ментів.

Предметом екологічної експертизи є еколого-соціальні, еко­номічні, технічні, юридичні та інші властивості об'єктів, зафіксо­вані в заяві про екологічні наслідки діяльності. Розглядаючи з цієї точки зору екологічну експертизу товарів, необхідно зупини­тися на факторах, які створюють небезпеку і викликають пору­шення прав громадян на безпечне життя і здоров'я.

Критерії екологічної безпеки навколишнього середовища визначаються гранично допустимими концентраціями забруднюю­чих речовин і визначаються нормативами гранично допустимих рівнів акустичного, електромагнітного, радіаційного і іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Критерієм екологічної безпеки харчових продуктів є гранично допустимий вміст шкідливих речовин, його порушення створює не­безпеку для людей із навколишнього середовища.

Харчові продукти більшою або меншою мірою протягом жит­тєвого циклу впливають на екологічну ситуацію. На виробничих підприємствах в процесі виробництва продукції утворюються відходи, які підвищують вміст таких небезпечних для людини ре­човин, як важкі метали, радіонукліди, пестициди, що накопичу­ються в навколишньому середовищі і створюють небезпеку.

В результаті спалювання паливних ресурсів у світі в атмосфе­ру щороку викидається понад 22 млрд. т двоокису вуглецю та по­над 150 млн. т сірчаного газу. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 м3 шкідливих стоків, в ґрунти вноситься 500 млн. т мінеральних добрив. З одного боку, добрива сприяють підвищенню врожайності зернових, овочевих та інших культур на 15-20%, з іншого, — набагато збільшують забрудненість грун­тів, ґрунтових вод і вирощуваних продуктів. За кількістю про-





232


мислового бруду на одну людину Україна посідає одне з перших місць в Європі, і тривалість життя людини найнижча — 66 років, тоді як в Японії, Швейцарії, Ісландії та США — 75-79 років.

До антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин належать також різні шуми від виробництв, транспорту, іонізуюче випромінювання, вібрації, світло-теплові впливи тощо.

Екологічна безпека характеризує стан природного середови­ща, при якому забезпечується попередження його погіршення та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Вона гарантується громадянам України проведенням державної політики, яка вклю­чає комплекс взаємопов'язаних політичних, екологічних, техніч­них, організаційних, державно-правових заходів. Визначається наявністю і ступенем розвитку наступних небезпечних факторів: радіаційного, ядерного, хімічного, фізичного, санітарно-епідеміоло­гічного, харчового, біологічного, технічного, стихійно-природнього, характеризується стабільністю здорового навколишнього сере­довища, що обумовлено сукупністю природних умов і антропо-генно-природніх факторів, які виключають будь-яку негативну дію на здоров'я людини. Загальні завдання екологічної експерти­зи наведено у вигляді схеми на рис. 7.1.

Основними принципами екологічної експертизи є забезпечення нешкідливого для життя та здоров'я людей природнього навко­лишнього середовища, що включає використання безпечних то­варів і споживання безпечних харчових продуктів.

Для цього необхідно збалансувати і узгодити державну полі­тику з екологічних, економічних, медико-біологічних і соціаль­них питань.

Як і будь-яка експертиза, екологічна експертиза повинна бу­ти незалежною, об'єктивною, комплексною, науково обґрунто­ваною, прозорою.

Екологічна безпека характеризується певними критеріями і має специфічні особливості для конкретних територій. Тому важ­ливим принципом експертизи є територіально-галузева і економічна діяльність з реалізації об'єктів екологічної експертизи.

Експертиза повинна мати державне регулювання і виконува­тися на законних засадах.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих і нормативно-правових актів, нормативно-технічних, інструктив­но-методичних документів; документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація


233


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-03-22; Просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.014 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь