М етодична вказ і вка до проведення практичних занять з дисципліни

М етодична вказ і вка до проведення практичних занять з дисципліни

” Стандартизація лікарських засобів” для студентів

ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМА : Сучасна система стандартизації лікарських засобів та лікарської сировини. Державна система України по контролю якості лікарських засобів. Нормативні документи, які регламентують контроль якості лікарських засобів і лікарських форм промислового і внутріаптечного виробництва.

АКТУАЛЬНІСТЬ : Стандартизація – це процес встановлення і застосування стандартів. Основне завдання стандартизації – встановлення однакових вимог до якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, необхідних для приготування продукції, єдиних правил виробництва, єдиної системи показників якості готової продукції, методів і засобів її випробування і контролю, а також необхідного рівня надійності продукції протягом тривалого часу з урахуванням її призначення й використання.

Сучасна система стандартизації фармацевтичної продукції передбачає контроль якості лікарських засобів на стадії виготовлення, зберігання та споживання згідно існуючих АНД, та вимог в системах GMP/GLP. Це забезпечується використанням фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів дослідження лікарських засобів. Виникає необхідність у прогнозуванні можливих змін лікарських засобів при зберіганні та транспортуванні.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :

ЗНАТИ: 1. Роль та місце метрології у стандартизації та контроль лікарських засобів.

2. Діючі нормативні акти та накази МОЗ України, що регламентують контроль якості лікарських засобів, їх зберігання.

3. Закон України “Про стандартизацію”, від 17.05.2001р.

ВМІТИ: 1. Проводити хімічний контроль однієї із запропонованих лікарських форм заводського виготовлення та оформлення необхідної документації.

2. Застосовувати фармакопейні методи фізико-хімічного дослідження лікарських засобів та хімічні методи ідентифікації лікарських засобів в залежності від їх будови.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Фармакопея України, основний документ, що регламентує вимоги до фармацевтичної продукції.

2. Накази МОЗ України, які забезпечують контроль якості та зберігання лікарських засобів.

3. Міжнародна фармакопея.

4. Національні і регіональні фармакопеї.

5. Завдання внутріаптечного контролю. Види, форми обліку результатів.

6. Зберігання лікарських засобів в умовах аптеки та складу залежно від їх фізико-хімічних властивостей та фармакологічних груп.

7. Вимоги санітарного режиму, накази, що регламентують.

8. Вхідний контроль лікарських засобів в аптеці та ЛРС. Терміни зберігання, серії.

9. Стандартизація, сертифікація, технічні регламенти.

10. Умови праці, техніка безпеки.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

Заповнити таблицю 1.

Таблиця 1.

О ргани державної служби стандартизації

Органи державної служби	Завдання
1. Державний комітет України з стандартизації (Держстандарт України)
2. Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ)
3. Державний науково дослідний інститут «Система» (ДНДІ «Система»)
4. Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ)
5. Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції
6. Технічні комітети зі стандартизації (ТК)
7. Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Поняття лікарського засобу, лікарського препарату, лікарської форми.

2. Поняття якості лікарського засобу та критерії якості лікарського засобу.

3. Сертифікація ЛЗ. Сертифікат якості.

4. Етапи сертифікації ЛЗ в Європейському союзі.

5. Закон України «Про Лікарські засоби».

6. Основні завдання і напрямки діяльності Державної інспекції і лабораторій Державної інспекції по контролю якості лікарських засобів.

7. Нормативні документи. Ведення документації.

8. Відбір лабораторних зразків лікарських засобів для перевірки їх якості.

9. Державний контроль якості ліків. Органи державного контролю за ліками.

10. Метрологія, її завдання.

ЗАВДАННЯ 1.

1. Провести вхідний контроль готових лікарських засобів (дата виготовлення, серія, термін придатності, сертифікат, реєстр ).

2. Виготовити розчини та реактиви для хімічного дослідження лікарських засобів.

ЗАВДАННЯ 2 .

Заповнити таблицю 2.

Таблиця 2.

НОРМАТИВНА БАЗА

1. Закон України № 123/96 ВР від 04.04.96. «Про лікарські засоби».

2. Закон України від 17.05.2001.“Про стандартизацію”.

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 1-14, 169-279.

2. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. Доповнення 2.– Х.: РІРЕГ, 2008. – С. 21-39.

3. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фарм. ф-тів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / Заг. ред. П.О.Безуглого.– В.: Вид-во НОВА КНИГА, 2008. – С. 34-38.

4. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / П.О. Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.: Заг. ред. П.О.Безуглого.– X.: Вид-во НфаУ: Золоті сторінки, 2001. – С. 4-6.

5. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003. – С. 35-59.

6. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред.І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – С. 62-76.

ДОДАТКОВА:

1. Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — Київ: Вища школа, 1973. – 494с.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Медицина, 1986. – 768с.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р

ЗАНЯТТЯ 2

ТЕМА : Стандартизація синтезованих лікарських засобів за фізико-хімічними показниками. Домішки та їх ідентифікація.

АКТУАЛЬНІСТЬ : Синтез – це складний технологічний процес. Контролювати склад лікарської речовини необхідно на всіх стадіях її одержання, починаючи від сировини і до готового продукту. Наявність домішок впливає на якість та фармакологічну дію лікарських засобів, тому їх вміст контролюється. Це важливий показник стандартизації лікарських засобів.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :

ЗНАТИ: 1. Закономірності взаємозв'язку хімічної структури лікарських засобів з їх фізичними, хімічними та фармакологічними властивостями.

2. Вимоги ДФУ до стандартизації лікарських засобів за випробуванням на чистоту.

3. Методики визначення допустимих та недопустимих домішок.

4. Вологість. Класифікація. Методика визначення за ДФУ. Методика визначення вологості у лікарській речовині.

ВМІТИ: 1. Приготувати еталонні розчини та розчини порівняння.

2. Визначати вміст домішок хімічними методами.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Визначення прозорості і ступеня каламутності рідин (ДФУ).

2. Визначення ступеня забарвлення рідин (ДФУ).

3. Потенціометричне визначення pH. Залежність між реакцією розчину, приблизним значенням pH і кольором індикаторів.

4. Відносна густина (ДФУ).

5. Показник заломлення (ДФУ).

6. Оптичне обертання (ДФУ).

7. В’язкість (ДФУ).

8. Визначення води напівмікрометодом (метод К. Фішера) (ДФУ).

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

Заповнити таблицю 1.

Таблиця 1.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Джерела і способи отримання ЛР.

2. Значення фізичних констант, як показників відносної чистоти ЛЗ (значення pH, оптичне обертання, температура плавлення, в’язкість і т.д.)

3. Причини недоброякісності ЛЗ. Загальні і специфічні методи виявлення домішок.

4. Визначення прозорості, степеня мутності і забарвлення рідин.

5. Застосування фізико-хімічних, інструментальних методів для виявлення і кількісного визначення домішок.

6. Дослідження на допустимі межі домішок (солі амонію, арсен, кальній, хлориди, фториди).

7. Дослідження на допустимі межі домішок (магній, магній і лужноземельні метали, важкі метали, залізо, свинець).

8. Дослідження на допустимі межі домішок (фосфати, калій, сульфати, сульфатна зола, цинк).

9. Дослідження на допустимі межі домішок (алюміній, вільний формальдегід, домішки і антиоксиданти в жирних оліях).

10. Документи, які регламентують стандартизацію фармацевтичної продукції.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ:

ЗАВДАННЯ 1.

1. Виконати реакції ідентифікації і визначити наявність домішок в синтезованих лікарських засобах.

На базі проведених реакцій оформляюти протоколи та зробити висновок про наявність домішок лікарського засобу.

ЗАВДАННЯ 2.

Заповнити таблицю 2.

Таблиця 2.

Застосування ТШХ для контролю домішок у лікарських засобах.

Метод	Переваги методу	Недоліки методу
1. М-д мінімуму, що відкривається в умовах експерименту
2. Метод стандартних зразків речовин-свідків
3.Метод внутрішнього нормування

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 15-23, 74-93, 99, 101.

2. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фарм. ф-тів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / Заг. ред. П.О.Безуглого.– В.: Вид-во НОВА КНИГА, 2008. – С. 52-64.

3. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / П.О. Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.: Заг. ред. П.О.Безуглого.– X.: Вид-во НфаУ: Золоті сторінки, 2001. – С. 74-83, 144-156, 205-208.

4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003.– С. 100-105/

5. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред. І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – С. 62-76.

ДОДАТКОВА:

1. Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — Київ: Вища школа, 1973. – 494с.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Медицина, 1986. – 768с.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р

ЗАНЯТТЯ 3

ТЕМА : Стандартизація лікарських засобів неорганічної природи фізико-хімічними методами.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Неорганічні лікарські засоби широко застосовуються в медичній практиці. Провізору необхідно вміти визначати якісний склад, кількісний вміст будь-якого засобу, що містить компоненти неорганічної природи.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :

ЗНАТИ: 1. Реакції ідентифікації катіонів та аніонів за ДФУ.

2. Суть вагового методу аналізу.

3. Методики аналізу неорганічних лікарських засобів.

ВМІТИ: 1. Провести ідентифікації катіонів та аніонів згідно методик запропонованих ДФУ.

2. Приготувати титрований розчин. Розрахувати титр та кількісний вміст досліджуваної лікарської речовини.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:

Вивчити теоретичний матеріал до теми.

1. Неорганічні лікарські засоби, їх хімічна та фармацевтична термінологія.

2. Використання загальних методів аналізу неорганічних лікарських засобів для оцінки їх якості. Специфіка АНД на неорганічні лікарські засоби.

3. Аналіз за аналітико-функціональними групами. Використання окремих реакцій і їх комплексу для аналізу лікарських засобів в залежності від хімічної структури, функціональних груп і їх сукупності.

4. Аналіз неорганічних лікарських засобів в умовах аптечних установ.

5. Прийоми і методи аналізу неорганічних лікарських засобів внутріаптечного виробництва на основі спеціальної аналітико-нормативної документації.

6. Документація, яка регламентує якість лікарських засобів внутріаптечного виробництва.

7. Методи кількісного аналізу. Гравіметричний метод аналізу: метод осадження, відгонки, виділення, розрахунки в методах гравіметричного аналізу.

8. Титриметричні (об’ємні) методи аналізу. Класифікація за типом хімічних реакцій, за способом титрування. Розрахунки в титриметричних методах аналізу.

9. Осаджувальне титрування. Аргентометрія за методом Мора. Навести приклади.

10. Осаджувальне титрування. Аргентометрія за методом Фольгарда. Навести приклади.

11. Осаджувальне титрування. Аргентометрія за методом Фаянса-Ходакова. Навести приклади.

12. Методи комплексоноутворення. Меркуриметричне тирування. Навести приклади.

13. Методи комплексоноутворення. Метод комплексонометрії (трилонометрії). Навести приклади.

14. Окисно-відновне титрування. Перманганатометрія. Навести приклади.

15. Окисно-відновне титрування. Броматометрія. Навести приклади.

16. Окисно-відновне титрування. Йодометрія, йодатометрія. Навести приклади.

17. Окисно-відновне титрування. Нітритометрія. Навести приклади.

18. Окисно-відновне титрування. Дихроматометрія, цериметрія. Навести приклади.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Назвати найважливіші технічні прийоми проведення реакцій ідентифікації лікарських засобів в чистому вигляді і в їх лікарських формах.

2. Які реакції проводять з метою визначення К⁺, Nа⁺, NH₄⁺ і його солей? Пояснити техніку їх проведення і написати хімізм реакцій.

3. Які реакції застосовують для визначення катіонів Ag⁺, Hg₂²⁺, Pb²⁺ в його солях і яка техніка проведення цих реакцій?

4. Написати рівняння визначення Fe²⁺, Fe³⁺, Mg²⁺, Bi³⁺ в їх солях і пояснити суть цих реакцій.

5. Написати рівняння визначення Cu²⁺, Hg²⁺в їх солях і пояснити суть цих реакцій.

7. Написати рівняння реакцій визначення Са⁺, в їх солях і пояснити суть цих реакцій.

8. Написати рівняння реакцій визначення А1³⁺, Zn²⁺, As(V), As(III) в їх солях і пояснити суть цих реакцій.

9. Написати хімізм реакцій визначення гідрокарбонатів і карбонатів.

10. Написати хімізм реакцій визначення мета- і татраборатів методом експрес-аналізу.

11. Написати хімізм реакцій визначення сульфатів, тіосульфатів, сульфітів і сульфідів.

12. Якими методами визначають хлориди, броміди, йодиди, фториди? Написати хімізм реакцій їх визначення методом експрес-аналізу.

13. Якими методами визначають нітрити, нітрати, фосфати? Написати хімізм реакцій їх визначення методом експрес-аналізу.

14. Пояснити суть ідентифікації ацетат-і бензоат-іонів методом експрес-аналізу.

15. Написати хімізм реакцій ідентифікації лактат- і саліцилат-іонів методом експрес-аналізу.

18. Пояснити суть ідентифікації оксалат-іону і силікат-іону- методом експрес-аналізу.

19. Пояснити суть ідентифікації цитрат-і тартрат-іонів методом експрес-аналізу.

20. Визначення запаху.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА:

ЗАВДАННЯ 1.

Студенти виконують реакції ідентифікації і кількісного визначення неорганічних лікарських засобів методом експрес-аналізу. На основі проведених реакцій оформляються протоколи і робиться висновок про доброякісність лікарського засобу.

Об’єкти аналізу: кислота хлористоводнева концентрована, натрію бромід, калію йодид, калію перманганат, натрію тіосульфат, натрію сульфат, аміаку розчин концентрований, натрію гідрокарбонат, кислота борна, кальцію хлорид дигідрат, магнію оксид легкий, барію сульфат, цинку оксид, міді сульфат пентагідрат, заліза сульфат гептагідрат.

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 68-74.

4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003. – С. 87-91.

ДОДАТКОВА:

1. Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — Київ: Вища школа, 1973. – 494с.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Медицина, 1986. – 768с.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р

ЗАНЯТТЯ 4

ТЕМА: Стандартизація органічних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ : Сучасний світ ліків – органічні речовини природного та синтетичного походження. Лікарський засіб є точно дозований. Щоб стандартизувати органічні лікарські засоби необхідно вміти застосовувати хімічні та інструментальні методи аналізу.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :

ЗНАТИ: 1. Методики ідентифікації органічних речовин за фізичними константами.

2. Реакції ідентифікації на функціональні органічні групи.

3. Закономірності взаємозв’язку хімічної структури лікарської речовини з їх фізичними, хімічними властивостями.

4. Хроматографічні методи, які застосовують у фармацевтичному аналізі.

5. Колориметричні методи.

ВМІТИ: 1. Провести визначення органічної речовини за функціональними групами.

2. Правильно застосувати методику кількісного визначення.

3. Проводити розрахунки, статистичну обробку даних.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми.

1. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації) у водному середовищі. Титрування кислот (алкаліметрія).

2. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації) у водному середовищі. Титрування основ (ацидиметрія).

3. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації) у неводному середовищі. Титрування органічних основ та їх солей (ацидиметрія).

4. Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації) у неводному середовищі. Титрування кислот (алкаліметрія).

5. Метод прямого титрування. Формула розрахунку.

6. Метод зворотнього титрування. Формула розрахунку.

7. Контрольний дослід. Необхідність застосування.

8. Статистична обробка даних.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

Заповнити таблицю 1.

Таблиця 1.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Аналіз ненасичених вуглеводнів і галоїдовмісних органічних сполук.

2. Ідентифікація альдегідів і кетонів.

3. Ідентифікація спиртового гідроксилу і багатоатомних спиртів.

4. Ідентфікація енольного гідроксилу і ендіольного угрупування.

5. Ідентифікація карбонових кислот та амінокислот аліфатичного ряду.

6. Ідентифікація фенолів.

7. Ідентифікація простих та складних ефірів.

8. Ідентифікація аміногрупи.

9. Ідентифікація піридинового циклу і нітрогрупи.

10. Ідентифікація амідіві імідів.

11. Ідентифікація гідразинів, гідразидів, гідразонів.

12. Ідентифікація тіолів, тіонів, тіоефірів, тіоамідів.

13. Ідентифікація сульфокислот, сульфамідів.

14. Ідентифікація фосфороорганічних сполук.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ :

ЗАВДАННЯ 1. Студенти виконують реакції ідентифікації і кількісного визначення органічних лікарських засобів методом експрес-аналізу і роблять висновок про якість лікарської форми, виготовленої в аптеці, оформляють протоколи.

Об’єкти аналізу: етанол 96%, гліцерин, формальдегід, калію ацетат, кальцію лактат пентагідрат, кальцію глюконат, натрію цитрат, дифенгідраміну гідрохлорид, фенол, тимол, резорцин, парацетамол, кислота бензойна, кислота саліцилова, прокаїну гідрохлорид, натрію диклофенак, хлорамін, нітрофурал, метамізолу натрієва сіль.

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003. – С. 92-100.

ДОДАТКОВА:

1. Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — Київ: Вища школа, 1973. – 494с.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Медицина, 1986. – 768с.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224с.

4. Справочник провизора – аналитика. / Под ред. Д.С. Волоха и Н.П. Максютиной. - К.: Здоров'я, 1989. – 200 с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І.М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А.Р.

ЗАНЯТТЯ 5.

ТЕМА: Стандартизація води очищеної та води для ін’єкцій.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Більшість ЛЗ, що застосовується – це водні ЛЗ і розчини. Провізор повинен володіти методиками аналізу води очищеної та води для ін’єкцій, ін’єкційних розчинів ЛЗ – це забезпечує повноцінне функціонування аптеки.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: 1. НТД на воду питну.

2. Методи одержання води очищеної та води для ін’єкцій за ДФУ.

3. Накази МОЗ України, що регламентують одержання, зберігання, застосування та аналізу води ін’єкційних ЛЗ.

4. Методики аналізу ін’єкційних ЛЗ.

ВМІТИ: 1. Проводити реакції ідентифікації води очищеної та води для ін’єкцій.

2. Визначати домішки води очищеної та води для ін’єкцій.

3. Проводити аналіз води для ін’єцій, включаючи визначення ізотонуючих і стабілізуючих речовин:

а) проводити визначення стерильності лікарських форм (метод прямого посіву, метод мембранної фільтрації);

б) інтерпретувати результати дослідження на стерильність.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. НТД, що регламентує використання та зберігання води очищеної.

2. Методика визначення стерильності ЛФ (метод прямого посіву, метод мембранної фільтрації).

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

Заповнити таблицю 1.

Таблиця 1.

Назва досліджуваного об’экту

Катіони, аніони

Методики випробовувань на чистоту

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. НТД, що регламентує використання та зберігання води очищеної.

2. Визначення вмісту загального органічного вуглецю у воді для фармацевтичного застосування.

3. Випробування мікробіологічної чистоти нестерильних лікарських засобів (визначення загального числа життєздатних аеробних мікроорганізмів).

4. Питома електропровідність.

5. Випробування на механічні включення невидимі частки.

6. Випробування на стерильність.

7. Методи визначення бактеріальних ендотоксинів.

8. Допустимі та недопустимі домішки в воді очищеній, методики їх виявлення.

9. Вимоги до води для ін’єнкцій.

10. Термін зберіганя води очищеної та води для ін’єнкцій.

11. Повний хімічний контроль води очищеної та води для ін’єнкцій.

12. Методи визначення pH, методики проведення.

13. Визначення межі кислотності і лужності води.

14. Методика визначення сухого залишку.

15. Методика визначення відновних речовин.

16. Методика визначення вугільного ангідриду.

17. Методика визначення нітратів і нітритів.

18. Методика визначення домішки амонію.

ЗАВДАННЯ 1.

Провести випробування на чистоту води очищеної та зробити висновок про якість води очищеної, оформити протокол.

ЗАВДАННЯ 2.

Заповнити таблицю 2.

Таблиця 2.

Назва досліджуваного об’экту

Виробництво

Властивості

Випробування на чистоту

НОРМАТИВНА БАЗА

1. Наказ МОЗ України від 15.12.2004. № 626 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки».

2. Наказ МОЗ України № 275 від 15.05.06. «Про затвердження Інструкції по санітарно-епідемічному режиму аптечних закладів».

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 101, 127-132, 166.

2. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. Доповнення 1.– Х.: РІРЕГ, 2004.– С. 22-23, 26-27, 37-42.

3. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. Доповнення 2.– Х.: РІРЕГ, 2008. – С. 109-126, 386-391.

4. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фарм. ф-тів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / Заг. ред. П.О.Безуглого.– В.: Вид-во НОВА КНИГА, 2008. – С. 52-61.

5. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / П.О. Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.: Заг. ред. П.О.Безуглого.– X.: Вид-во НфаУ: Золоті сторінки, 2001.– С. 74, 152-154.

6. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003.– С. 176-177.

ДОДАТКОВА:

1. Бушкова М.Н., Вайсман Г.А., Рапапорт Л.И. Анализ лекарств в условиях аптек. К.: Здоров'я, 1975. – 408 с.

2. Туркевич М.М. Фармацевтична хімія. — К.: Вища школа, 1973. – 494с.

3. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. - М.: Медицина, 1986. – 768с.

4. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "__ "__________ 2011 р.

Протокол №

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р

ЗАНЯТТЯ 6

ТЕМА: Стандартизація рідких лікарських форм екстемпорального виготовлення методом експрес-аналізу.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Володіння методиками якісного та кількісного експрес-аналізу рідких лікарських форм внутріаптечного виробництва буде необхідне для роботи майбутнім провізорам.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: 1. Методи одержання речовин, наведених в прописах.

2. Методи ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів у прописах.

3. Допустимі норми відхилень при виготовленні лікарських форм.

ВМІТИ: 1. Пояснити хімізм реакцій ідентифікації і кількісного визначення речовин, наведених в прописах.

2. Обчислити у відсотках вміст речовин у лікарських прописах.

3. Встановити величину фактору перерахунку та інтервал витрати титрованого розчину.

4. Розрахувати межі відхилень в масах лікарських засобів при виготовленні лікарських форм в умовах аптеки.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Нормативні вимоги до якості лікарських форм.

2. Класифікація лікарських форм і особливості їх аналізу.

3. Загальні вимоги по аналізу лікарських форм.

4. Фармакопейний аналіз однокомпонентних ЛФ.

5. Методи аналізу багатокомпонентних ЛФ. Якісний аналіз.

6. Аналіз багатокомпонентних лікарських сумішей без розділення компонентів суміші.

7. Експрес–аналіз лікарських форм, його відмінність від макроаналізу.

8. Використання кольорових і осадових хімічних реакцій, реактивних папірців, паст, плівок і палочок при проведеннні якісного експрес-аналізу.

9. Фізичні і фізико-хімічні методи в якісному експрес–аналізі: мікрокристалоскопія, поляриметрія, рефрактометрія, флуориметрія.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Пояснити суть методу експрес-аналізу лікарських засобів в їх лікарських формах.

2. Переваги методу експрес-аналізу для внутріаптечного контролю якості ліків.

3. Основні технічні прийоми і умови проведення експрес-аналізу лікарських засобів, їх лікарських форм.

4. Характеристику методів, які використовуються для розділення лікарських засобів в лікарських сумішах.

5. Допустимі норми кількісних відхилень в масі речовин у прописах.

6. Фактор перерахунку, границі витрати титрованого розчину.

7. Написати хімізм і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення срібла нітрату.

8. Написати рівняння реакції ідентифікації цинку сульфату, боратної кислоти, водню пероксиду.

9. Пояснити суть і написати хімізм реакцій ідентифікації натрію броміду, натрію кофеїн-бензоату, кальцію хлориду, натрію тіосульфату.

10. Пояснити суть методів кількісного визначення цинку сульфату в розчинах і написати хімізм реакцій.

11. Дати характеристику суті методів кількісного визначення натрію броміду, натрію кофеїн-бензоату. Написати хімізм реакцій.

12. Написати рівняння кількісного визначення кальцію хлориду методом комплексонометрії і натрію тіосульфату методом йодометрії.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ :

ЗАВДАННЯ 1.

Проаналізувати методом якісного та кількісного експрес-аналізу одну із запропонованих рідких лікарських форм. Провести розрахунок вмісту компонентів в лікарській формі і оцінити її якість, керуючись допустимими нормами відхилень, затвердженими наказом МОЗ України № 626 від 15.12.2004

« Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки».

На основі проведених реакцій та розрахунків оформляються протоколи та робиться висновок якість лікарської форми.

Об'єкти дослідження:

Пропис 1

Р-н глюкози 5, 10, 25% – 100 мл

Пропис 2

Р-н кальцію хлориду 5,10% – 100 мл

Пропис З

Р-н глютамінової кислоти 1% – 100 мл

Пропис 4

Р-н хлористоводневої кислоти 1% – 100 мл

Пропис 5

Натрію хлориду 3,5

Натрію гідрокарбонату 2,5

Калію хлориду 1,5

Води очищеної до 1000,0

Пропис 6

Р-н водню пероксиду 3% - 100 мл

Пропис 7

Пепсину 1,0

Натрію броміду 0,5

Новокаїну 0,15

Н-ки валеріани 5 крапель

Цукрового сиропу 20,0

Приклад

Пропис

Розчин натрію гідрокарбонату 4% – 100 мл

Реакції ідентифікації

Натрій

а) 3 краплі розчину наносимо на предметне скло додаємо 1 краплю розчину калію піроантимонату, прогріваємо над пальником, охолоджуємо; утворюється густий осад білого кольору;

б) 3 краплі розчину наносимо на предметне скло додаємо 2 краплі метоксифенілоцтової кислоти, утворюється об'ємний білий кристалічний осад, розчинний у розчині аміаку.

Гідрокарбонат

а) В пробірку з газовідвідною трубкою вносимо 2 мл розчину додаємо 3 мл кислоти оцтової. Пробірку закриваємо пробкою з газовідвідною трубкою і опускаємо в пробірку заповненою 5 мл розчину барію гідроксиду. Спостерігаємо бурхливе виділення бульбашок без кольору і запаху, а в пробірці з барієм гідроксидом утворення білого осаду, розчинного у надлишку кислоти хлористоводневої.

б) 1 мл розчину вносимо в пробірку додаємо 1 мл розчину магнію сульфату і нагріваєм до кип'ятіння суміші, утворюється білий осад.

Кількісне визначення

а) 10 мл розбавленого розчину (5-50) титрують 0,1 Н розчином хлористоводневої кислоти до рожевого забарвлення (індикатор - метиловий оранжевий).

1 мл 0,1 Н розчином хлористоводневої кислоти відповідає 0,0084 г натрія гідрокарбонату.

Розрахунок за формулою

Х% = V´ T ´W ´100

H ´ а

Де V- кількість титрованого розчину, затраченого на титрування, мл;

Т - титр досліджуваної речовини, г/мл;

V - об'єм колби, в якій зроблено розведення, мл.

H- об'єм лікарської форми, взятий для аналізу, мл;

а - об'єм розведення, взятий на аналіз.

б) Рефрактометричне визначення:

Розрахунок за формулою

X = n – n ₀

де n— показник заломлення розчину;

n₀ — показник заломлення розчинника;

F — фактор показника заломлення досліджуваної речовини.

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / П.О. Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.: Заг. ред. П.О.Безуглого.– X.: Вид-во НфаУ: Золоті сторінки, 2001.– С. 162-167.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003. – С. 122-129.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 135-144.

ДОДАТКОВА:

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. — М.: Медицина, 1986.–768.

2. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник /За ред. І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — 728с.

3. Справочник провизора – аналитика. / Под ред. Д.С. Волоха и Н.П. Максютиной. – К.: Здоров'я, 1989. – 200 с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р

ЗАНЯТТЯ 7

ТЕМА: Аналіз порокоподібних лікарських форм екстемпорального виготовлення методом експрес-анлізу.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння володіти методиками фармацевтичного аналізу лікарських засобів внутріаптечного виробництва як з розділенням, так і без розділення складників лікарських сумішей, буде необхідне в роботі майбутнім провізорам.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: 1. Методи одержання лікарських засобів, наведених в прописах, їх фізичні і хімічні властивості.

2. Методи ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів у прописах.

ВМІТИ: пояснити хімізм реакцій ідентифікації і кількісного визначення речовин, наведених в прописах.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Фізико-хімічні методи аналізу багатокомпонентних лікарських сумішей.

2. Експрес-аналіз лікарських форм: якісний та кількісний.

3. Стабільність як фактор якості лікарських засобів.

4. Фізичні і хімічні процеси, які відбуваються при зберіганні ліків.

5. Вплив умов отримання, зберігання і транспортування на стабільність лікарських засобів.

6. Терміни придатності ліків.

7. Аналіз порошкоподібних лікарських форм і таблеток.

8. Порошки, класифікація, вимоги, які пред’являють до них.

9. Фізичний контроль порошків, визначення однорідності змішування, пордібненості порошків.

10. Розрахунок М(Е), Т, наважок, грамового вмісту.

11. Особливості аналізу порошків, які містять барвникові, сильнодіючі і отруйні речовини.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :

1. Преваги експрес-аналізу для внутріаптечного контролю якості ліків.

2. "Фактор перерахунку", "інтервал витрати титрованого розчину". Навести приклади.

3. Методи, які використовуються для розділення лікарських засобів в лікарських сумішах.

4. Написати хімізм реакцій синтезу, ідентифікації і кількісного визначення ацетилсаліцилової кислоти.

5. Написати хімізм реакцій одержання, ідентифікації і кількісного визначення метилурацилу.

6. Дати характеристику суті хімічної реакції, яка застосовується для ідентифікації фенобарбіталу. Написати хімізм реакцій.

7. На основі знань хімічних властивостей речовин пропису №4 пояснити суть методів їх кількісного визначення. Написати хімізм реакцій.

8. Написати рівняння хімічних реакцій одержання, ідентифікації і кількісного визначення фенацетину.

9. Написати хімізм реакцій синтезу, ідентифікації і кількісного визначення анальгіну за ДФ.

10. Написати хімізм реакцій синтезу, ідентифікації і кількісного визначення анестезину за ДФ.

11. Написати рівняння хімічних реакцій одержання, ідентифікації і кількісного визначення гідрокарбонату натрію за ДФ.

12. Написати рівняння хімічних реакцій ідентифікації лікарських речовин пропису №1.

13. Написати рівняння хімічних реакцій ідентифікації лікарських речовин пропису № 6. Дати характеристику специфічності цих реакцій.

14. Дати характеристику суті наведених методик кількісного визначення пропису № 4. На яких властивостях вони базуються? Написати хімізм реакцій.

15. Написати рівняння хімічних реакцій ідентифікації лікарських речовин пропису № 2, 5.

16. Написати рівняння хімічних реакцій кількісного визначення лікарських речовин пропису № 3.

17. Написати хімізм реакцій синтезу, ідентифікації і кількісного визначення дибазолу.

ЗАВДАННЯ 1.

На основі проведених реакцій реакцій та розрахунків оформляються протоколи та робиться висновок якість лікарської форми.

Об'єкти дослідження:

Пропис 1 Пропис 5

Диабазолу 0,0005 К-ти аскорбінової 0,005

Глюкози 0,2 Тіаміну броміду 0,001

Рибофлавіну 0,001

Пропис 2 Глюкози 0,2

К-ти аскорбінової 0,05

Глюкози 0,3 Пропис б

Фенобарбіталу 0,005

Глюкози 0,2

Пропис З

К-ти ацетилсаліцилової 0,05

Цукру 0,2

Пропис 4

Метилурацилу 0,05

Глюкози 0,2

Приклади

Пропис № 1

Rр.: Асidі аsсоrbinicі 0,1-0,2

Glucosi 0,5-1,0

Реакції ідентифікації

Кислота аскорбінова: До 0,01 г порошкової суміші додають 1 краплю розчину срібла нітрату - утворюється сірий осад.

Глюкоза: 0.02 г порошкової суміші розчиняють в 0,5 мл води, додають 2 мл реактиву Фелінга №1 і №2 і нагрівають - утворюється цеглисто-червоний осад Cu₂O.

Кількісне визначення

Кислота аскорбінова: 0.05 г порошкової суміші розчиняють в колбі на 50 мл в 5 мл води і титрують 0,1 н розчином йоду до незникаючого ясно-рожевого забарвлення рідини. 1 мл 0,1 н розчину йоду відповідає 0,0088 г аскорбінової кислоти.

Кількість аскорбіно вої кислоти	Наважка порошку в г	Інтервал витрати 0,1 н йоду в мл	Фактор перерахунку
0,1-1,1	0,05	0,47-0,58	0,190
0,2-1,2	0,05	0,88-1,02	0,211
0,1-0,6	0,05	0,86-1,05	0,105
0,2-0,7	0,05	1,50-1,75	0,123

Глюкоза: Відтитровану рідину розводять водою до 10 мл. З отриманого розведення на титрування глюкози беруть 2 мл, додають 2 мл води, 2 мл 0,1 н розчину йоду і 4-5 крапель розчину натрію гідроксиду. Реакційну суміш залишають в темному місці на 5 хв.

Далі додають 10 крапаль розведеної хлористоводневої кислоти і титрують йод, що виділився 0,1 н розчином тіосульфату натрію (іникатором є крохмаль, який додають в кінці титрування). Паралельно проводять контольний дослід в таких самих умовах з 2 мл 0,1 н розчиним йоду.

1 мл 0,1 н розчину йоду відповідає 0,009906 г глюкози моногідрату або 0,009006 г безводної глюкози.

Кількість глюкози в одному порошку і загальна вага в г	Наважка порошку в г	Розведення	Інтервал витрати 0,1 н розчину Na₂S₂O₃	Фактор перерахунку
1,0-1,1	0,05	10	0,88-0,95	1,090
1,0-1,2	0,05	10	0,80-0,87	1,190
0,5-0,6	0,05	10	0,80-0,89	0,510
0,5-0,7	0,05	10	0,68-0,75	0,693

Пропис № 2

Rр.: Асіdi acethylsalicylici 0.25

Streptocidi 0.03

Реакції ідентифікації

Кислота ацетилсаліцилова: До 0,01 г досліджуваної суміші додають 2-3 краплі реактиву Маркі і злегка нагрівають - утворюється червонувате забарвлення.

Стрептоцид: 0.01 г досліджуваної суміші поміщують на смужку лігніну, змочують 1-2 краплями розведеної хлористоводневої кислоти — виникає оранжева пляма.

Кількісне визначення

Кислота апетилсаліцилова: До 0,2 г досліджуваної порошкової суміші (точна наважка) додають 5-7 мл нейтралізованого на фенолфталеїн спирту, 5-7 крапель розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином натрію гідроксиду до слабо-рожевого забарвлення.

1 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду відповідає 0,01802 г ацетилсаліцилатної кислоти.

Стрептоцид: До відтитрованого розчину додають 10 мл розведеної хлористоводневої кислоти, 80 мл води, 0,5 г броміду калію, 4 краплі розчину тропеоліну 00 і 2 краплі розчину метиленового синього і титрують 0,1 М розчином нітриту натрію до голубого забарвлення.

1 мл 0,1 М розчину нітриту натрію відповідає 0,01722 г стрептоциду.

Пропис № З

Rp.: Analgini 0.3

Dibasoli 0.1

Thiamini bromidi 0.02

Реакції ідентифікації

Анальгін: а) до 0,05 г досліджуваного порошку додають 2-3 краплі концентрованої нітратної кислоти — виникає синє забарвлення, яке швидко зникає;

б) до 0,05 г досліджуваного порошку додають 1-2 краплі 3% розчину заліза (III) хлориду - суміш забарвлюється в синій колір, який швидко зникає (анальгін), далі спостерігається рожево-жовте забарвлення (бензоати).

Дибазол: До невеликої кількості (0,02 г) порошку додають 0,5 мл спирту, 0,5 мл води і нагрівають. До однієї частини гарячого розчину додають 1-2 краплі спиртового розчину пікринової кислоти - випадає жовтий осад. До другої частини гарячого розчину додають 1-2 краплі розчину срібла нітрату - випадає білий осад або виникає опалесценція.

Броміди: до 0,05 г досліджуваного порошку додають декілька кристаликів міді (II) сульфату, 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти - утворюється чорне забарвлення, яке зникає після додавання 2-3 мл води.

До 0,05 г досліджуваного порошку додають 10 крапель розчину калію гексаціано (III) феррату і гідроксиду натрію - у верхньому шарі виникає синя флуоресценція, що спостерігається в ультрафіолетовому світлі.

Кількісне визначення

Тіаміну бромід: Залишок на фільтрі переносять в роздільну лійку, розчиняють в 8-10 мл води, додають 8-10 крапель розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином натрію гідроксиду до слабо-рожевого забарвлення.

1 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію відповідає 0, 0435 г тіаміну броміду.

Анальгін: Водний шар кількісно відділюють, ефірний шар промивають водою; до об'єднаних водних витяжок додають 1-2 мл розведеної хлористоводневої кислоти, 20 мл спирту і титрують 0,1 н розчином йоду до утворення незникаючого жовтого забарвлення розчину.

1 мл 0,1 н розчину йоду відповідає 0,01757 г анальгіну.

Дибазол: Залишок на фільтрі переносять у пробірку, додають 1 мл 95% спирту для розчинення дибазолу, 1 мл води, 5-7 крапель розчину фенолфталеїну і титрують 0,02 н розчином натрію гідрокарбонату до рожевого забарвлення.

1 мл 0,02 н розчину натрію гідрокарбонату відповідає 0,00495 г дибазолу. На титрування має бути витрачено 0,55-0,61 мл 0,02 н розчину натрію гідроксиду. Фактор перерахунку 0,0856

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

1. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фарм. ф-тів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / Заг. ред. П.О.Безуглого.– В.: Вид-во НОВА КНИГА, 2008. – С. 241-245, 267, 285, 313-315, 337-347, 359-362.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003. – С. 247-248, 253, 283, 488, 505, 597,610, 641, 587.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 191, 192, 202-206, 208.

ДОДАТКОВА:

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. — М.: Медицина, 1986.–768.

2. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред.І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — 728с.

3. Справочник провизора – аналитика. / Под ред. Д.С. Волоха и Н.П. Максютиной. – К.: Здоров'я, 1989. – 200 с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р.

ЗАНЯТТЯ 8

ТЕМА: Аналіз м’яких лікарських форм внутріаптечного виготовлення.

АКТУАЛЬНІСЬ: Внутріаптечний хімічний контроль мазей екстемпорального виготовлення повинен виконуватись методами, які гарантують точність і швидкість виконання при мінімальній затраті досліджуваної лікарської форми і реактивів. Методи експрес-аналізу дозволяють забезпечити ці умови. Провізор повинен досконало володіти цими методами.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: 1. Теоретичні основи методів експрес-аналізу м'яких лікарських форм, що містять неорганічні і органічні компоненти.

2. Спеціальну аналітично-нормативну документацію, яка регламентує якість лікарських засобів внутріаптечного виробництва і організацію внутріаптечного контролю їх якості.

3. Методи ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів у прописах.

ВМІТИ: 1. Пояснити хімізм реакцій ідентифікації катіонів і аніонів органічних лікарських засобів за аналітико-функціональними групами.

2. Застосувати методики контролю якості мазей методом експрес-аналізу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Теоретичні основи методу експрес-аналізу. Прийоми і методи аналізу неорганічних і органічних лікарських засобів внутріаптечного виробництва на основі спеціальної аналітико-нормативної документації.

2. Методики експрес-аналізу мазей, запропонованих для дослідження.

3. Визначення поняття “мазі” і вимоги ДФУ до них.

4. Визначення якості мазевих основ, вимоги ДФУ до основ для очних мазей.

5. Визначення однорідності мазей і умови їх зберігання.

6. Аналіз мазей, оснований на відділенні діючої речовини від основи і основи від діючої речовини. Розрахунки М(Е), Т и наважок для кількісного визначення, грамового і відсоткового вмісту.

7. Умови зберігання мазей і їх відпуск.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Дати характеристику найважливіших технічних прийомів, які застосовуються для ідентифікації неорганічних, органічних лікарських засобів методом експрес-аналізу.

2. Дати характеристику суті внутріаптечного контролю якості ліків.

3. Написати рівняння реакцій ідентифікації анестезину, новокаїну, новокаїнаміду і дикаїну методом експрес-аналізу.

4. Дати характеристику поняття "фактор перерахунку", "інтервал витрати титрованого розчину" і як їх визначають?

5. Написати рівняння і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення борної кислоти і борної мазі.

6. Написати рівняння і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення стрептоциду в мазі.

7. Написати рівняння і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення саліцилової кислоти в мазі.

8. Написати рівняння і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення фурациліну в мазі.

9. Написати рівняння і пояснити суть реакцій ідентифікації і кількісного визначення стрептоциду в мазі.

Дослідження ідентичності

Кислота саліцилова: 0,05 г мазі розтирають з 5-6 краплями спирту і додають 1-2 краплі розчину заліза (III) хлориду — виникає синьо-фіолетове забарвлення.

Кількісне визначення

Кислота саліцилова: 1 г мазі поміщають в колбу для титрування, додають 10 мл спирту, нагрівають при перемішуванні до розплавлення основи і титрують при збовтуванні 0,1 н розчином натрію гідроксиду до рожевого забарвлення (індикатор — фенолфталеїн).

1 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду відповідає 0,01381 г саліцилової кислоти.

Розраховують за формулою:

Х% = V´ T ´B

Пропис 4

Rp.: Unq. Anaesthesinum 5%-10,0

Дослідження ідентичності

Анестезин: 0,5 г мазі збовтують з 2 мл розведеної хлористоводневої кислоти і 2 мл води, водний витяг відділяють і проводять реакції ідентифікації : 0,01 г препарату нагрівають з 1 мл розчину їдкого натрію і доливають 0,1 н розчин йоду до незникаючого жовтого забарвлення; виникає запах йодоформу.

Кількісне визначення

Анестезин: 1,0 г мазі нагрівають (при перемішуванні) з 5 мл розведеної хлористоводневої кислоти і 5мл води до розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи додають 5 мл 10% розчину броміду калію, 5 крапель тропеоліну 00 і повільно титрують 0,1 моль/л розчином нітриту натрію до знебарвлення розчину (V).

1 мл 0,1 моль/л розчину нітриту натрію відповідає 0,01652 г анестезину.

Розраховують за формулою:

Х% = V´ T ´B

де, V– к-сть титрованого розчину, витраченого на титрування, мл;

Т – кількість речовини, що відповідає 1 мл титрованого розчину (титр визначуваної речовини), г;

В – загальна маса або о’бєм ЛФ, або маса порошку згідно попису (г або мл);

a – наважка або о’бєм ЛФ, взяті для аналізу (г або мл).

Пропис 5

Rp.: Unq. Furacilinum 0,2%-10,0

Дослідження ідентичності

Фурацилін: до 0,5 г мазі додають 2-3 мл води і нагрівають на водяній бані при частому збовтуванні до розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи водний розчин фільтують. До фільтрату додають 2 мл розчину натрію гідроксиду; виникає оранжево-червоне забарвлення.

Кількісне визначення

Фурацилін: 1 г мазі поміщають у колбу додають 10 мл води і нагрівають при перемішуванні на водяній бані до розплавлення основи. Охолоджують до застигання основи, водний витяг фільтрують в мірну колбу ємкістю 50 мл, а також доводять об’єм розчину до 50 мл. До 2 мл 0,01 н розчину йоду додають 2 краплі 10% розчинунатрію гідроксиду і 10 мл отриманого розчину фурациліну, залишають на 1 хв. Потім додають 2 мл розведеної сірчаної кислоти. Йод, що виділився, відтитровують 0,01 н розчином натрію тіосульфату (V; індикатор – крохмаль). Паралельно за цих же умов проводять контрольний дослід V1).

1 мл 0,01 н розчину натрію тіосульфату відповідає 0,0004954 г фурациліну.

Вміст фурациліну розраховують за формулою:

X = ( V 1- V ) ´ 0,0004954 ´ 100 ´ 50

a ´ 10

Пропис 6

Rp.:Unq. Acidi Pilocarpini 1%-30,0

Дослідження ідентичності

Пілокарпіну гідрохлорид: до 0,2 г мазі додають 1-2 мл води і нагрівають на водяній бані для розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи водний витяг відділяють і проводять реакцію на пілокарпіну гідрохлорид.

0,005-0,01 г препарату розчиняють в 0,5-1 мл води, вливають краплю розведеної сірчаної кислоти, 5-10 крапель перакису водню, 1 краплю калію біхромаму, 1 мл хлороформу і сильно струшують; шар хлороформу забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Проводять реакцію на хлориди: 0,001 г препарату розчиняють в 10 краплях води, додають по 1 краплі розведеної азотної кислоти і розчину срібла нітрату; утворюється білий сирнистий осад, розчинний в розчині аміаку.

Кількісне визначення

А. До 2 г мазі додають по 2-3 мл води і хлороформу, змішують до розчинення основи і препарату, додають 2-3 краплі розчину бромфенолового синього, по краплях розведену оцтову кислоту до зеленувато-жовтого забарвлення і титрують 0,1 н розчином срібла нітрату до фіолетового забарвлення.

1 мл 0,1 н розчину срібла нітрату відповідає 0,2447 г пілокарпіну гідрохлориду.

Б. До 2 г мазі додають 10 мл і нагрівають на водяній бані до розплавлення основи. Охолоджують при перемішуванні, додають спирто-хлороформну суміш, нейтралізовану по фенолфталеїну, і титрують при збовтуванні 0,1 н розчином натрію гідроксиду до рожевого забарвлення (індикатор —фенолфталеїн).

1 мл 0.1 н розчину натрію гідроксиду відповідає 0,02447 г пілокарпіну гідрохлориду.

Розраховують за формулою:

Х% = V´ T ´B

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА :

2. Справочник провизора – аналитика. / Под ред. Д.С. Волоха и Н.П. Максютиной. – К.: Здоров'я, 1989. – С. 108-111.

3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 11, 14-15, 33-37, 45-42.

ДОДАТКОВА:

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Ч. I. Общая фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003.–713с.

2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. — М.: Медицина, 1986.–768.

3. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред. І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — 728с.

Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.

Протокол № 1

Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р.

М етодична вказ і вка до проведення практичних занять з дисципліни

” Стандартизація лікарських засобів” для студентів

ЗАНЯТТЯ 1

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ :

ЗНАТИ: 1. Роль та місце метрології у стандартизації та контроль лікарських засобів.

3. Закон України “Про стандартизацію”, від 17.05.2001р.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ :

I. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

1. Фармакопея України, основний документ, що регламентує вимоги до фармацевтичної продукції.

2. Накази МОЗ України, які забезпечують контроль якості та зберігання лікарських засобів.

3. Міжнародна фармакопея.

4. Національні і регіональні фармакопеї.

5. Завдання внутріаптечного контролю. Види, форми обліку результатів.

7. Вимоги санітарного режиму, накази, що регламентують.

8. Вхідний контроль лікарських засобів в аптеці та ЛРС. Терміни зберігання, серії.

9. Стандартизація, сертифікація, технічні регламенти.

10. Умови праці, техніка безпеки.

II. Підготувати вихідні дані для протоколу практичної роботи.

Заповнити таблицю 1.

Таблиця 1.

12 3 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 319; Нарушение авторского права страницы