Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ : ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9
ЗАВДАННЯ 1. Проаналізувати методом якісного та кількісного експрес-аналізу одну із запропонованих м’яких лікарських форм. Провести розрахунок вмісту компонентів в лікарській формі і оцінити її якість, керуючись допустимими нормами відхилень, затвердженими наказом МОЗ України № 626 від 15.12.2004. «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки». На основі проведених реакцій та розрахунків оформляються протоколи та робиться висновок якість лікарської форми. 1. Мазь анестезинова 5% 2. Мазь саліцилова 2% 3. Мазь фурацилінова 0.2% 4. Мазь борна 1% 5. Мазь стрептоцидна 3% 6. Мазь пілокарпінова 1%
Пропис1 Rp.:Unq. Acidi borici 1%-30,0 Дослідження ідентичності Кислота борна: До 0,05 г мазі, поміщеної у фарфорову чашку додають -2 мл 95% спирту і підпалюють. Спиртовий розчин горить полум'ям з зеленою облямівкою. Кількісне визначення Кислота борна: До 0,5 г мазі додають 2-3 мл води і нагрівають на водяному огрівнику до розтоплення основи і розчинення речовини. Після охолодження додають 2-3 мл гліцерину, нейтралізованого на фенолфталеїн і титрують 0,1 н розчином гідроксиду натрію до рожевого забарвлення. Опісля додають ще 2-3 мл нейтралізованого гліцерину і, якщо забарвлення при цьому зникає, знову титрують до рожевого забарвлення. Додавання гліцерину і титрування гідроксидом натрію продовжують до незникаючого рожевого забарвлення після додавання наступних 2-3 мл гліцерину. 1 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію відповідає 0, 006183 г борної кислоти.
Пропис 2. Rp.:Unq. Streptocidi 5%-10,0 Дослідження ідентичності Стрептоцид: До 0,3 г мазі додають 2 мл води, 5-6 крапель розведеної хлоридної кислоти і нагрівають на водяному огрівнику до розтоплення основи. Після охолодження розчин відділяють і проводять реакції: а) до 0,5 мл розчину додають 3-5 крапель розведеної хлоридної кислоти, 2-3 краплі розчину нітриту натрію і до одержаної суміші додають 1-2 мл лужного розчину β-нафтолу - виникає вишнево-червоне забарвлення; б) до 1 мл розчину додають 3-5 крапель водню пероксиду і розчину заліза (III) хлориду — виникає червоне забарвлення і поступово утворюється бурий осад. Кількісне визначення Стрептоцид: а) до 0,5 г мазі додають 3 мл хлороформу, 3 мл розведеної хлоридної кислоти, перемішують до розчинення основи і речовини, додають 0,2 г броміду калію, 1 краплю розчину метиленового синього і 2 краплі розчину тропеоліну 00 і титрують при охолодженні повільно з витримкою 2 хв 0,1 М розчином нітриту натрію до переходу червоно-фіолетового забарвлення водної верстви в голубе. 1 мл 0,1 моль/л розчину нітриту натрію відповідає 0,01722 г стрептоциду. б) до 0,2 г мазі (0,01 г стрептоциду) в пробірці додають 5 мл хлороформу, 3 мл розведеної сульфатної кислоти, 0,1 г броміду калію, 1 краплю розчину метилового оранжевого і титрують 0,1 н розчином бромату калію до зникнення червоного забарвлення. Далі додають ще 1 краплю розчину метилового оранжевого і, якщо появляється незникаюче рожеве забарвлення, продовжують титрувати до знебарвлення водної верстви. Так поступають до тих пір, доки додана крапля індикатора не перестане забарвлювати водну верству в рожевий колір. 1 мл 0,1 н розчину бромату калію відповідає 0,00432 г стрептоциду. На титрування має бути витрачено не менше 2,1 мл і не більше 2,50 мл 0,1 н розчину бромату калію. Фактор перерахунку — 2,15.
Пропис 3 Rp.: Unq. Acidi Salicylici 2%-10,0 Дослідження ідентичності Кислота саліцилова: 0,05 г мазі розтирають з 5-6 краплями спирту і додають 1-2 краплі розчину заліза (III) хлориду — виникає синьо-фіолетове забарвлення. Кількісне визначення Кислота саліцилова: 1 г мазі поміщають в колбу для титрування, додають 10 мл спирту, нагрівають при перемішуванні до розплавлення основи і титрують при збовтуванні 0,1 н розчином натрію гідроксиду до рожевого забарвлення (індикатор — фенолфталеїн). 1 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду відповідає 0,01381 г саліцилової кислоти. Розраховують за формулою: Х% = V´ T ´B a
Пропис 4 Rp.: Unq. Anaesthesinum 5%-10,0 Дослідження ідентичності Анестезин: 0,5 г мазі збовтують з 2 мл розведеної хлористоводневої кислоти і 2 мл води, водний витяг відділяють і проводять реакції ідентифікації : 0,01 г препарату нагрівають з 1 мл розчину їдкого натрію і доливають 0,1 н розчин йоду до незникаючого жовтого забарвлення; виникає запах йодоформу. Кількісне визначення Анестезин: 1,0 г мазі нагрівають (при перемішуванні) з 5 мл розведеної хлористоводневої кислоти і 5мл води до розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи додають 5 мл 10% розчину броміду калію, 5 крапель тропеоліну 00 і повільно титрують 0,1 моль/л розчином нітриту натрію до знебарвлення розчину (V). 1 мл 0,1 моль/л розчину нітриту натрію відповідає 0,01652 г анестезину. Розраховують за формулою: Х% = V´ T ´B a
де, V– к-сть титрованого розчину, витраченого на титрування, мл; Т – кількість речовини, що відповідає 1 мл титрованого розчину (титр визначуваної речовини), г; В – загальна маса або о’бєм ЛФ, або маса порошку згідно попису (г або мл); a – наважка або о’бєм ЛФ, взяті для аналізу (г або мл).
Пропис 5 Rp.: Unq. Furacilinum 0,2%-10,0 Дослідження ідентичності Фурацилін: до 0,5 г мазі додають 2-3 мл води і нагрівають на водяній бані при частому збовтуванні до розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи водний розчин фільтують. До фільтрату додають 2 мл розчину натрію гідроксиду; виникає оранжево-червоне забарвлення. Кількісне визначення Фурацилін: 1 г мазі поміщають у колбу додають 10 мл води і нагрівають при перемішуванні на водяній бані до розплавлення основи. Охолоджують до застигання основи, водний витяг фільтрують в мірну колбу ємкістю 50 мл, а також доводять об’єм розчину до 50 мл. До 2 мл 0,01 н розчину йоду додають 2 краплі 10% розчинунатрію гідроксиду і 10 мл отриманого розчину фурациліну, залишають на 1 хв. Потім додають 2 мл розведеної сірчаної кислоти. Йод, що виділився, відтитровують 0,01 н розчином натрію тіосульфату (V; індикатор – крохмаль). Паралельно за цих же умов проводять контрольний дослід V1). 1 мл 0,01 н розчину натрію тіосульфату відповідає 0,0004954 г фурациліну. Вміст фурациліну розраховують за формулою: X = ( V 1- V ) ´ 0,0004954 ´ 100 ´ 50 a ´ 10 Пропис 6 Rp.:Unq. Acidi Pilocarpini 1%-30,0 Дослідження ідентичності Пілокарпіну гідрохлорид: до 0,2 г мазі додають 1-2 мл води і нагрівають на водяній бані для розплавлення основи. Після охолодження і застигання основи водний витяг відділяють і проводять реакцію на пілокарпіну гідрохлорид. 0,005-0,01 г препарату розчиняють в 0,5-1 мл води, вливають краплю розведеної сірчаної кислоти, 5-10 крапель перакису водню, 1 краплю калію біхромаму, 1 мл хлороформу і сильно струшують; шар хлороформу забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Проводять реакцію на хлориди: 0,001 г препарату розчиняють в 10 краплях води, додають по 1 краплі розведеної азотної кислоти і розчину срібла нітрату; утворюється білий сирнистий осад, розчинний в розчині аміаку. Кількісне визначення А. До 2 г мазі додають по 2-3 мл води і хлороформу, змішують до розчинення основи і препарату, додають 2-3 краплі розчину бромфенолового синього, по краплях розведену оцтову кислоту до зеленувато-жовтого забарвлення і титрують 0,1 н розчином срібла нітрату до фіолетового забарвлення. 1 мл 0,1 н розчину срібла нітрату відповідає 0,2447 г пілокарпіну гідрохлориду. Б. До 2 г мазі додають 10 мл і нагрівають на водяній бані до розплавлення основи. Охолоджують при перемішуванні, додають спирто-хлороформну суміш, нейтралізовану по фенолфталеїну, і титрують при збовтуванні 0,1 н розчином натрію гідроксиду до рожевого забарвлення (індикатор —фенолфталеїн). 1 мл 0.1 н розчину натрію гідроксиду відповідає 0,02447 г пілокарпіну гідрохлориду. Розраховують за формулою: Х% = V´ T ´B a ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА : 1. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фарм. ф-тів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / Заг. ред. П.О.Безуглого.– В.: Вид-во НОВА КНИГА, 2008. – С. 100-101, 252-256, 238-240, 285-286, 300-303, 346-437. 2. Справочник провизора – аналитика. / Под ред. Д.С. Волоха и Н.П. Максютиной. – К.: Здоров'я, 1989. – С. 108-111. 3. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 11, 14-15, 33-37, 45-42.
ДОДАТКОВА: 1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия в двух частях. Ч. I. Общая фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов.— Пятигорск, 2003.–713с. 2. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. — М.: Медицина, 1986.–768. 3. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. Навчальний посібник / За ред. І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — 728с.
Методичні вказівки підготували: доц. Іванчук І. М.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "31" серпня 2011 р.
Протокол № 1
Завідувач кафедри фармації проф. Грицик А. Р. .
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы