Кредитори та постачальники

Ця зацікавлена група суттєво впливає на ефективність менеджменту та виробничо-господарську діяльність організацій. Причина в тому, що українським підприємствам не вистачає обігових коштів для стабільної діяльності. Тому, організації змушені шукати зовнішні джерела наповнення власних обігових коштів, наприклад, за рахунок кредитів. Також підприємства з постачальниками не в змозі вчасно розрахуватись за поставлений товар та послуги пропонують бартер, і тим самим перетворюються в прохачів, а як відомо прохачі не можуть диктувати вимог щодо цінності товару, в тому числі, встановлювати вимоги щодо якості. Цілі та інтереси кредиторів та постачальників лежать у площині вчасних платежів за спожиті сировину, матеріали, сто відсотковому прийнятті поставок, наданні інформації щодо пропозицій та планів, які їх стосуються, а також виплати процентів та основних сум за кредитами, а також, як правило, у довгостроковій співпраці. Тобто організація обов’язково повинна дотримуватись та виконувати усіх договірних зобов’язань. Захист прав та інтересів кредиторів та постачальників закріплений у законодавстві. І у випадку відмови сплати за надані кредити та поставлені товари, сировину чи послуги, кредитори та постачальники можуть захистити власні права у судовому порядку.

 

Суспільство

Основні цілі суспільства полягають у збереженні та створені додаткових робочих місць, охороні довкілля, благоустрої території, добродійності та внесках у суспільні справи. Позитивні процеси розвитку організацій часто призводять до негативних наслідків для суспільства та навколишнього середовища. Сталий розвиток підприємств є важливим завданням менеджменту. Організацію можуть цілком влаштовувати внутрішні методи її діяльності, однак вони не завжди відповідають очікуванням суспільства в цілому[57]. Суспільство висуває власні вимоги, реалізуючи їх шляхом створення громадських організацій, ініціативних груп, скликання зборів, на яких обговорюються проблеми, що виникають, та винесення рішень, які передаються іншим зацікавленим групам.

Крім того організації можуть реалізувати цілі громадськості в сфері розвитку культури, науки, освіти шляхом надання спонсорської допомоги, проведення меценатських заходів та організації доброчинних програм. Однак українське суспільство в більшості своїй залишається лише зацікавленої групою яка не реалізує власні інтереси. Водночас українське суспільство є значним інвестором, який надає інвестиції у вигляді довіри громадськості, відмови від податкових надходжень на користь організації (існування пільг у СЕЗ), у діяльності організацій. Причини низького рівня зовнішньої активності полягають у особливостях національного характеру. Серед особливих рис типового українця, які негативно впливають на формування дієвого громадянського суспільства виділяють: комплекс “меншовартості”, індиферентність у громадських справах, утилітарний прагматизм, конформізм, спрямованість не на зовнішній а на внутрішній світ (що призводило до самоізоляції, руйнування організаційних форм упорядкування суспільно-правового буття), неприйняття права і держави (які в свідомості українців довгий час асоціювались із насиллям над людиною); переважання емоційного над раціональним (почуттів на розумом)[58]. Ситуація розвитку суспільства дещо змінилася в процесі проведення  та після «помаранчевої революції». Внаслідок активної діяльності суспільства рівень соціальної відповідальності зростає у діяльності організацій.

 

Органи державної влади

Органи державної влади впливають на організацію через чинні нормативно-правові акти. Основні цілі органів державної влади - дотримання підприємством стратегії сталого розвитку, сплата податків, створення додаткових робочих місць, дотримання нормативно-законодавчих актів, які покликані регулювати взаємовідносини підприємства із іншими суб’єктами ринку. Відомо, що уряди економічно розвинутих країн підтримують і надають в першу чергу перевагу тим підприємствам, які спрямовують свою діяльність відповідно до цілей державної політики[59].

Навіть з конкурентами можна знайти точки для співпраці. Оскільки поєднавши зусилля можна досягнути більших результатів. Тобто система менеджменту повинна віднайти такі цілі організації, які враховували інтереси зацікавлених груп і працювати у зоні толерантності (рис. 4).

Рис. 4. Цілі корпорації: зона дисбалансу і толерантності [60].

 

У таблиці 3 виділені основні інтереси, цілі та потреби зацікавлених груп.

 

Таблиця 3

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: