Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Аналіз витрат організації
Однією з важливих переваг (сильною стороною) будь-якої організації може бути структура витрат. Тому аналіз витрат є одним з найважливіших та найпопулярніших інструментів стратегічного менеджменту. Для аналізу витрат необхідно знати ланцюжок витрат який складається[71]: 1) витрати постачальників; 2) витрати виробничо-господарської діяльності підприємства; 3) витрати каналів збуту та маркетингові витрати; 4) витрати на споживання продукту. Такий ланцюжок витрат говорить про те, що конкурентоздатність організації з точки зору управління витратами залежить не від внутрішньофірмових витрат (власного ланцюжка добавленої вартості продукту підприємства), але і від витрат в ланцюжку постачальників і дистриб’юторів[72].
SPACE»-аналіз
Даний аналіз, подібно до наведених вище, групує фактори за певними групами та за відповідною методологією, а також пропонує здійснити їхню оцінку. При побудові "SРАСЕ"-матриці звичайно використовують наступні групи показників: - фінансова сила ( FS); - конкурентна перевага (СА); - стабільність середовища (Е S); - виробнича сила ( IS). Оцінку можливостей можна зробити двома шляхами: простим ранжируванням з вибором найбільш значимих для подальшого аналізу, а можна завдання розв'язати матричним методом з урахуванням ймовірності використання виявлених можливостей. Обидва підходи вимагають залучення праці експертів, але другий шлях, хоча й трохи складніший, дає більш наочні результати, пов'язані з позиціонуванням кожної конкретної можливості, особливо, якщо їх представити в табличному і матричному варіантах (табл. 5)[73]. Також при оцінці можна групувати фактори будь-яким іншим способом наведеним вище в даному посібнику. Слід зазначити, що важливим завданням використання «SPACE»-аналізу є вибір шкали оцінювання. У наведеній таблиці та матриці запропоновано 10-ти бальну шкалу оцінювання. Однак, для використання такої шкали експерт повинен мати чималий досвід, оскільки людині не підготовленій важко знайти відмінності між оцінкою 6, 7 і 8 балів. Тому в такій ситуації краще використовувати 5-ти бальну шкалу. Використання 5-ти бальної шкали теж має приховані пастки. Кожен з нас звик до такої шкали із шкільної лави, однак вона в нашому розумінні є дещо перекрученою. Для нас 1 і 2 є не балами, а підрахунок починається тільки з 3-х балів. Однак, слід пам’ятати, що 3 – це середній бал, а 2 – це значення важливості впливу фактора трохи нижче середнього. Таблиця 5 Аналіз можливостей (гіпотетичний приклад)
Оцінивши виділені фактори розміщуємо її у матриці можливостей (рис. 7). Найбільш важливі можливості, які потребують особливої уваги підприємства будуть розміщені у клітинках номер 6, 8 та 9. Звісно, що інші можливості слід також моніторити, оскільки сила впливу на організацію може змінитися. Такий же підхід можна застосувати до оцінки загроз підприємства. Тобто спочатку експерти оцінюють загрози (табл. 6) і після цього на основі результатів оцінки будується матриця та графічна модель.
Рис. 7. Матриця сприятливих можливостей Для наочності отриманих результатів доцільно зобразити графічну модель[74]. Послідовність побудови графічної моделі наступна: 1) експертами оцінюються групи факторів за критерієм важливість впливу; 2) всі оцінки сумуються, а сума ділиться на кількість факторів, що оцінюються; 3) додається сума за групою факторів FS та ES, і відповідно сумуються результати по CA та IS; 4) отримані два значення відкладаються на системі координат (рис. 8). 5) таким чином знайдена точка є значенням для поточного періоду (точка ПП), якщо ми хочемо знайти наступну точку то ми оцінюємо вплив факторів майбутнього періоду ( точка МП) (рис. 8).
Таблиця 6 Аналіз можливих загроз (гіпотетичний приклад)
Однак, даний підхід має низку недоліків: - оцінка загроз та можливостей здійснюється на основі суб’єктивних суджень експертів; - при оцінці факторів не враховано вагові коефіцієнти, а виділені фактори в жодному разі не можуть бути взаємозамінними (взаємокомпенсуючими) чи взаємодоповнювальними; - поєднання в графічній моделі двох різних груп факторів, які оцінюються.
Крива досвіду
Теорія менеджменту говорить про те, що кожного разу, як обсяг виробництва збільшується у двічі, затрати на створення одиниці продукції скорочуються на 20%[75]. Зниження затрат при збільшенні обсягу виробництва зумовлене комбінацією із таких факторів:
Використання кривої досвіду можливе в основному в галузях матеріального виробництва. Головний недолік моделі полягає в тому, що вона орієнтує організацію на внутрішні проблеми та потенціал, забуваючи про всіх решту зацікавлених груп (в першу чергу про потреби покупця)[76].
Рис. 8. Графічна модель оцінки існуючої та майбутньої стратегій на основі SPACE-аналізу |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы