Поняття, ознаки, суть та значення позовного провадження

ТЕМА: ПОЗОВ

Поняття, ознаки, суть та значення позовного провадження

 

Поняття позову. Елементи позову та їх значення

Процесуальним засобом порушення судової діяльності із захисту прав фізичних та юридичних осіб, держави у позовному провадженні є позов, в якому заінтересована особа (позивач) викладає свої вимоги до порушника прав та інтересів. Як засіб порушення процесуальної діяльності, а, отже, як процесуальне поняття за своєю правовою природою позов тісно пов’язаний з матеріальним правом, на захист якого він пред’являється. Без спірної матеріально-правової вимоги немає позову. Тільки завдяки матеріально-правовій стороні позову в цивільному процесі існують такі інститути к визнання позову, відмова від позову, забезпечення позову, мирова угода та ін. Матеріально-правова вимога позивача до відповідача стає позовом в тому випадку, якщо вона звернена у відповідний суд, де підлягає розгляду в порядку позовного провадження з дотриманням певних процесуальних гарантій. Тому суть позову може бути правильно визначена тільки з врахуванням єдності його матеріальної та процесуальної сторони.

Процесуальною стороною позову є вимога до суду про розгляд і вирішення спору про право цивільне. Матеріально-правовою стороною позову є вимога позивача до відповідача про відновлення порушеного права.

Отже, позов – це вимога позивача до відповідача, звернена через суд, про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом, процесуальній формі та встановленими законом способами на підставі зазначених позивачем фактів.

Для того, щоб позов міг виконати роль засобу порушення судової діяльності, він повинен містити в собі певні елементи (складові частини). За допомогою елементів позови індивідуалізують, класифікують на види, встановлюють межі судового розгляду та предмет доказування. Вони визначають сутність вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні.

Виділяють три елементи позову:

Предмет, підстава та зміст

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна носити правовий характер та належати до вимог, що підлягають розгляду та вирішенню в порядку цивільного судочинства (цивільна юрисдикція).

Напр., предметом позову про виселення відповідача із займаного житлового приміщення є право позивача на звільнення відповідачем цього приміщення і відповідно обов’язок відповідача звільнити приміщення; предметом позову м/б право власності позивача на яку-небудь річ, авторське право на твір науки тощо.

Предмет позову повинен обов’язково бути зазначений у позовній заяві.

У процесі розгляду цивільної справи позивач має право змінити предмет позову. Проте зміна предмета позову при розгляді справи в загальному позовному провадженні можлива лише до закінчення підготовчого засідання (ч. 2 ст. 49 ЦПК України). У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України). Крім цього, змінити предмет позову можна лише в межах спірних матеріальних правовідносин (напр., у разі не попередження продавцем про недоліки товару за договором купівлі-продажу покупець замість зменшення купівельної ціни може вимагати безкоштовного усунення недоліків товару). Якщо нова вимога позивача виходить за межі спірних правовідносин, вона не приймається судом і суд роз’яснює позивачу право пред’явити новий позов.

 Правильне визначення предмета позову допомагає чітко встановити юрисдикцію справи, визначити категорію справи та вид провадження, в якому справа має розглядатись. За предметом позову відповідач формує свій захист проти пред’явлених вимог.

Матеріально-правова вимога завжди повинна опиратись на підставу позову

Підстава позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги. Підстава позову також повинна бути зазначена у позовній заяві (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну або припинення правовідносин.

В підставу позову може входити як один, так і декілька юридичних фактів. Проте для належного обґрунтування вимоги позивачу варто завжди наводити повний комплекс фактів.

Підстава позову включає в себе ті юридичні факти, що підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин, а також факти, що підтверджують порушення прав позивача.

Юридичні факти, покладені в підставу позову свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. Від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору. Чинне процесуальне законодавство не вимагає від позивача обґрунтування своїх вимог відповідними нормами права (виняток, коли звертається прокурор). Тільки на суд покладається встановити спірні правовідносини та застосувати до них відповідні норми матеріального права. Слід зазначити, що інша позиція законодавця викладена в ГПК України. Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві повинні бути зазначені правові підстави позову. Отже, подаючи позовну заяву у господарській справі позивач зобов’язаний обґрунтувати свої вимоги відповідними нормами права!!!!

Правильне визначення підстави позову визначає межі доказування, а також є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

При розгляді справи в загальному позовному провадженні позивач має право змінити підставу позову лише до закінчення підготовчого засідання зміна предмета позову (ч. 2 ст. 49 ЦПК України). У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України)  (напр., у позові про розірвання договору оренди позивач замінює одну із зазначених у ЦК обставин іншою). Крім цього, змінити підставу позову можна лише в межах спірних матеріальних правовідносин. Якщо зміна обставин позивача виходить за межі спірних правовідносин, вона не приймається судом і суд роз’яснює позивачу право пред’явити новий позов.

Згідно ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Слід пам’ятати, що не допускається одночасна зміна предмета та підстави позову. Позивач в одній цивільній справі може змінити або предмет, або підставу позову. Якщо із заяви позивача вбачається одночасна зміна предмета та підстави позову, вона не приймається судом, і суд повинен роз’яснити позивачу його право пред’явити нову позовну заяву.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 49 ЦПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Виділення третього елементу – змісту позову, є необхідним, оскільки в позовній заяві повинно відображатись дві вимоги позивача: 1) вимога до суду про захист права, свободи чи інтересу; і 2) вимога позивача до відповідача.

Таким чином, зміст позову – це вимога позивача до суду про необхідність застосування того виду судового захисту, який забезпечив би захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, свободи чи інтересу. Таким чином зміст позову вказує на спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Способи захисту порушених прав визначаються нормами матеріального права (напр., ст.. ЦК, ст.. СК.. тощо).

Зміст позову обов’язково повинен зазначатись у позовній заяві (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Зміст позову як його елемент допомагає визначити юрисдикцію справи, встановити межі дослідження справи в судовому засіданні і ухвалити законне, обґрунтоване та повне рішення, що є підставою для швидкого та правильного відновлення порушеного права. За змістом позови класифікують на види.

Індивідуалізація позову за названими трьома елементами дає можливість суду з’ясувати питання чи не розглядається тотожний позов іншим судом, а також чи не був тотожний позов раніше розглянутий та вирішений судом з ухваленням рішення (див. п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК). (Тотожним є позов, в якому співпадають сторони, предмет та підстава)

 

ТЕМА: ПОЗОВ

Поняття, ознаки, суть та значення позовного провадження

 

12345678Следующая ⇒

Поделиться: