Складові частини стадії розгляду справи по суті

 

Розгляд справи по суті як стадія цивільного судочинства складається із послідовно змінюючих одна одну частин: 1) відкриття судового засідання, 2) з’ясування обставин справи та дослідження доказів, 3) судові дебати, 4) ухвалення та проголошення рішення суду. Кожна частина судового розгляду має своє приватне завдання і відповідний зміст. Оскільки кожна із частин повинна відбуватись послідовно, то повернення до вже пройденої частини можливе лише за ухвалою суду.

Відкриття судового засідання як частина стадії розгляду справи по суті складається із процесуальних дій, що спрямовані на те, щоб з’ясувати можливість розгляду справи по суті. Зокрема, суд вирішує такі питання: можливість розгляду справи у даному складі суду; можливість розгляду справи у випадку неявки учасників справи, а також свідка, експерта, перекладача, спеціаліста.

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Ще до відкриття судового засідання секретар судового засідання з’ясовує, хто із викликаних у даній справі осіб з’явився в суд. Після відкриття судового засідання секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Стосовно тих осіб, які не з’явилися, секретар судового засідання інформує суд про дотримання порядку їх повідомлення, передбаченого Главою 7 Розділу І ЦПК України, і які є відомості про причини їх неявки.

Неявка викликаних у даній справі осіб зобов’язує головуючого до вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків розгляду цивільної справи у разі:

І. 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Усі вищеперераховані випадки є підставами для обов’язкового відкладення розгляду справи;

ІІ. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

ІІІ. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно (ч. 7 ст. 223 ЦПК України).

ІУ. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову (ч. 7 ст. 223 ЦПК України).

Про відкладення розгляду справи суд постановляє відповідну ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Якщо в судове засідання не з’явились свідок, експерт, перекладач, спеціаліст головуючий виносить на обговорення питання за участю учасників справи пов’язане із можливістю розгляду справи за відсутності свідка, експерта, перекладача, спеціаліста. У результаті обговорення даного питання судом постановляється ухвала про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи (ст.224 ЦПК України). Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з’явилася (ст. 185-3 КпАП).

Після з’ясування явки учасників цивільної справи головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників за допомогою перевірки даних із відповідними документами. Суд перевіряє об’єм повноважень судових представників у справі із зазначенням у протоколі судового засідання: 1) інформації про відсутність (або наявність) обставин, які виключають можливість особи бути представником; 2) коли, ким і на який строк (якщо він зазначений) видана довіреність або інший уповноважуючий документ - якщо мова йде про договірного представника; 3) з’ясовуються повноваження представника.

Суд може з’ясовувати й інші дані особи, які мають значення для цивільної справи: місце проживання та місце роботи (для надсилання повісток), рік народження (для з’ясування обсягу цивільної процесуальної дієздатності) тощо.

Оскільки провадження у справі у цивільному судочинстві може бути відкрито за заявою осіб чи органів, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, у відповідних випадках, суд повинен перевіряє наявність обставин, які виключають можливість їх участі у процесі, документи, які посвідчують особу-заявника. Ця інформація заноситься до протоколу судового засідання.

Якщо до розгляду справи залучений перекладач, в тому числі особа, яка володіє навиками сурдоперекладу, головуючий роз’яснює йому його процесуальні права та обов’язки (передбачені ст. 75 ЦПК України), попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Закон закріплює за перекладачем права, реалізація яких дозволяє належним чином виконати покладену на нього функцію. Роз’яснення перекладачу його обов’язків безпосередньо перед початком розгляду справи по суті пояснюється тим, що особа, яка не володіє мовою, якою ведеться судочинство, повинна із самого початку мати можливість активно приймати участь у процесі. Розгляд справи за відсутності перекладача, незалежно від того, був він повідомлений про час і місце розгляду справи чи ні, є порушенням цивільних процесуальних норм і слугує безумовною підставою для скасування рішення суду.

Головуючий з’ясовує у перекладача обставини, які належать до можливості здійснення ним відповідної функції: освіта, рівень володіння мовою, якою ведеться судочинство та переклад із якої потрібно здійснювати на мову судочинства тощо. Перекладач у судовому засіданні приводиться до присяги, текст якої викладений у ч. 2 ст. 218 ЦПК України. Текст присяги підписується перекладачем і разом із розпискою приєднуються до справи.

Наступна процесуальна дія – видалення свідків із зали судового засідання. Це необхідно для забезпечення допиту свідків у відсутності інших свідків, які з’явилися, усунення взаємного впливу у показах цих суб’єктів, а також виключення впливу на формування показань свідків інших доказів. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. Нажаль, на даний час, у судах майже немає таких приміщень, тому, як правило, свідки видаляються у коридор. Заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися із свідками, яких суд ще не допитав, відповідно до положень ЦПК України повинен вживати судовий розпорядник. Проте слушною є думка, що „...реально такий його обов’язок виконати неможливо. Це зумовлено тим, що він повинен одночасно знаходитись і у залі судового засідання”.[1]

Після видалення свідків головуючий оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, експерта, спеціаліста та роз’яснює учасникам справи право заявляти відводи.

Так, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді (ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Спеціальні підстави для відводу судді (складу суду) пов’язані із недопустимістю його повторної участі у розгляді справи (ст. 37 ЦПК України). Зокрема: 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; 2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції; 4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції; 5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

Підстави для відводу судді, зазначені у статті 36 ЦПК України, діють також і щодо секретаря судового засідання, спеціаліста, перекладача, експерта. Крім цього експерт або спеціаліст не може брати участі у розгляді цивільної справи, якщо: 1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи; 2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань (ч. 2 ст. 38 ЦПК України).

За наявності підстав для відводу суддя, секретар судового засідання, експерт, перекладач, спеціаліст зобов’язані заявити самовідвід.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Окремо слід зазначити про те, що питання про відвід суду вирішує той же суд, якому заявлено відвід. Відвід судді, який розглядає справу одноособово, вирішується тим же суддею.

Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Така ситуація, на нашу думку, суперечить правилу, сформульованому ще давньоримськими юристами, про те, що ніхто не може бути суддею у власній справі. Адже, фактично, скерування скарги для вирішення по суті тій особі, дії якої оскаржуються, позбавляє скаргу сенсу. Справедливою є думка науковців про те, що механізм відводу суддів, визначений ЦПК України, має декларативний характер і не є ефективним. Вважаємо, що вирішення питання про відвід судді могло б здійснюватись головою суду першої інстанції, що створило б ефективний механізм реалізації даного інституту.

Відповідно до ст.. 40 ЦПК України:

· Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3);

· Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду (ч. 4);

· Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються (ч. 5);

· Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено( ч. 6).

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті. За результатами розгляду заяви постановляється ухвалу про задоволення заяви про відвід або про відмову у задоволенні заяви про відвід. Така ухвала оскарженню не підлягає. Правові наслідки відводу суду (судді) передбачені ст. 41 ЦПК України.

Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Вважаємо, якщо здійснено відвід секретарю судового засідання, експерту, перекладачу, спеціалісту, суддя повинен постановити ухвалу про відкладення розгляду справи для залучення інших секретаря судового засідання, експерта, перекладача, спеціаліста.

Після вирішення питання про відводи (самовідводи) головуючий роз’яснює учасникам справи їх права та обов’язки, закріплені у ст.ст. 43, 49 ЦПК України, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат (???? – С.В.). Ця процесуальна дія фіксується у протоколі судового засідання.

Далі головуючий з’ясовує в учасників справи чи мають вони заяви і/або клопотання з питань, пов’язаних із розглядом та вирішенням цивільної справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. За змістом заяви та клопотання можуть бути різними, що обумовлено характером конкретного процесуального права (обов’язку). Кожні заява та клопотання повинні бути обговорені і вирішені негайно після їх подання. Суд не вправі відкладати їх вирішення. З питання про обґрунтованість заяви чи клопотання, його відношення до розглядуваної справи заслуховується думка учасників справи. За результатами розгляду поданих заяв і/або клопотань суд постановляє відповідну ухвалу (це може бути протокольна ухвала або ухвала, що постановляється у нарадчій кімнаті, – залежно від питання, яке порушувалось у заяві чи клопотанні; вид ухвали і суть порушуваного питання впливає і на можливість реалізації права на оскарження постановленої ухвали) про задоволення заяви чи клопотання або про відмову у їх задоволенні. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви чи клопотання не перешкоджає повторному їх заявленню. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 222 ЦПК України).

Заключною процесуальною дією головуючого у даній частині стадії розгляду справи по суті є роз’яснення прав та обов’язків експерту, експерту з питань права та спеціалісту, якщо вони залучені до розгляду цивільної справи.

Головуючий повинен роз’яснити експерту та експерту з питань права їхні права та обов’язки, передбачені відповідно ст.ст. 72, 73 ЦПК України, попередити експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, привести експерта до присяги (текст наведений у ч.2 ст. 225 ЦПК України). Текст присяги підписується експертом, який разом із розпискою приєднується до справи.

Згідно ч. 5 ст.225 ЦПК України експертам, які працюють у державних експертних установах, роз’яснення прав і обов’язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов’язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: