Правове забезпечення укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво

 

Під час аналізу правової природи договору підряду на капітальне будівництво, його укладання та виконання умов відповідної договірної конструкції варто враховувати вимоги ч. 2 ст. 317 ГК України, за якою загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено ГК України. Отже, базовими нормативно-правовими актами, що забезпечують укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво, необхідно визнавати гл. 33 «Капітальне будівництво» ГК України та гл. 61 «Підряд» ЦК України.

Важливу функцію у формуванні змістовної частини досліджу­ваного договору у сфері господарювання виконують й інші законо­давчі акти. Зокрема, окремими законами встановлюються особли­вості правового становища сторін в окремих сферах національної економіки і безпосередньо у будівництві. Так, ст.ст. 7− 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність»[102] містять основні права та обов’язки суб’єктів інвестиційної діяльності, в т. ч. у будівництві.
У свою чергу, ст.ст. 16–19 Закону України «Про основи містобуду­вання»[103] закріплюють вимоги до будівельних норм, державних стандартів, норм і правил у сфері містобудування та вимоги до містобудівної документації. Крім того, варто враховувати й поло­ження законів України «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»[104] (встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконавцями, так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво), «Про наукову і науково-технічну експертизу»[105] (визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інвестицій­них та інноваційних програм і проектів), «Про архітектурну діяль­ність»[106] (за яким об’єкти будівництва повинні відповідати встанов­леним архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть застосовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може проводитися за участю архітектора як розробника проекту та ін.) та «Про інноваційну діяльність»[107] (забезпечує правове регулювання інноваційної діяльності, що здійснюється з метою комерціалізації результатів такої діяльності, визначає правовий режим інноваційних проектів).

Доречно звернути увагу й на підзаконні акти нормотворчості, а саме постанови КМ України «Про затвердження Порядку прове­дення архітектурних та містобудівних конкурсів»[108], «Про затвер­дження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМ України»[109], «Питання прийняття в експлуатацію закін­че­них будівництвом об’єктів»[110], «Про затверд­ження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будів­ництві»[111], «Про затвердження Технічного регла­менту будівельних виробів, будівель і споруд»[112].

Чинне законодавство закріплює легальне визначення договору підряду на капітальне будівництво у ЦК та ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або вико­нати зу­мов­лені договором будівельні й інші роботи, а замовник зобов’я­зується передати підряднику затверджену проектно-кошто­рисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти та оплатити їх.

ЦК України відмовився від виключного використання терміна «капітальне будівництво», яким традиційно позначалися підрядні правовідносини, названі ЦК України будівельним підрядом, у зв’язку зі створенням уніфікованого режиму правового регулювання підрядних відносин[113]. Відповідно до ч. 1 ст. 875 цього Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудува­ти і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замов­ник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну доку­ментацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Правову колізію між ЦК та ГК України щодо назви цих договорів певною мірою нівелює ідентичність предметів зазначених правочинів з урахуванням правила про виявлення природи право­відносин за їх змістом, а не за назвою договорів, що їх регулюють. Як доречно зазначають Н.С. Кузнєцова та Р.А. Май­даник, договір будівельного підряду загалом відобразив і регулює специфіку еко­номічних відносин капітального будівництва, що отримало відо­браження в ознаках, істотних умовах, інших елемен­тах цього договору[114].

Договір підряду відповідно до ст. 318 ГК України укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів; будівництво об’єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнан­ня, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конст­рукторських та інших робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

Договір підряду на капітальне будівництво характеризується такими ознаками: а) є консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення замовником та підрядником домовленості щодо всіх істотних його умов); б) двостороннім (якщо виконання дого­вору покладається на замовника та підрядника) або багатостороннім (якщо нарівні із замовником та підрядником виступають як сторони в договорі гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), страхові, проектні та інші організації); в) оплатним, тому що за ч. 1. ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення; г) строковим (сторони при укладенні договору обумовлюють строки виконання робіт).

Сторонами за договором підряду на капітальне будівництво є підрядник (особа, яка бере на себе обов’язок виконати замовлену роботу та передає її результати замовникові) та замовник (особа, що замовляє виконання певної роботи (послуги), беручи обов’язок при­йняти й оплатити її результат).Функцію замовника у договорі будівельного підряду може виконувати будь-який учасник цивільного чи господарського обороту. Укладання такої договірної конструкції підряду є одним із елементів інвестиційної діяльності, учасниками якої є інвестори. Останні можуть самі, від свого імені, виступати в договорі буді­вельного підряду як замовники. Можливими є також і такі варіанти, за яких замовниками є ті, кому інвестор передав частину повнова­жень за інвестиційним договором. У деяких випадках чисто підрядні та інвестиційні відносини поєднуються в єдиний договір. Це має місце коли підрядник і замовник одночасно є співінвесторами. Як зазначає А.П. Сергєєв, у сфері здійснення будівництва та укладання договору будівельного підряду виконання функцій замовника, зокрема здійснення ефективного контролю за діяльністю підряд­ника, потребує спеціальних знань та навичок, а іноді особливого дозволу на цей вид діяльності[115]. Тому на практиці функції замовника часто передаються спеціалізованим організаціям, які діють як представники тих осіб, для яких призначається об’єкт, що буду­ється. Отже, можна дійти висновку, що замовник може виступати в цій якості як у власних інтересах, так і в чужому інтересі, що ґрунтується на договорах на користь третьої особи, за винятком договорів представницького типу (доручення або агентський договір).Згідно зі ст. 319 ГК України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпід­рядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник[116], а перед субпідрядниками[117] – як замовник. Підрядниками та субпідрядниками можуть бути:

– господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов’язаних з ними робіт;

– підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капіталь­ного будівництва); вони виступають як суб’єкти внутрішньогос­подарських відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріплених у Положенні про такі підрозділи, – і у зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;

– підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії на виконання тих видів діяльності в сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу – ліцензії)[118].

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та вико­нання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМ України «Про затвердження Загальних умов укла­дення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», відповідно до ст. 323 ГК України. Способи укладення договору зале­жать від складності, особливостей будівництва об’єкта, можливос­тей конкурентного відбору підрядника, форми договору тощо. Укладання договору може здійснюватися шляхом прямих перего­ворів між сторонами, відкритих або закритих торгів (тендерів). Учасникам прямих переговорів доцільно спочатку укласти передконтрактну угоду (протокол намірів), відповідної до якої вони беруть зобов’язання укласти в подальшому контракт на умовах передконтрактної угоди[119]. Укладення контрактів через тендерні торги створює умови для конкурсного відбору підрядників, конку­ренції та змагання між ними. Такі договори укладаються, зокрема, на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Варто враховувати, що договори підряду на капітальне будів­ництво за участі іноземних суб’єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому ГК України, міждержав­ними угодами, а також особливими умовами укладання та вико­нання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому Постановою КМ України «Про затверд­ження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».

Одна з особливостей правового регулювання будівельного підряду полягає в тому, що відносини сторін можуть тривати й після здачі робіт. Мається на увазі прийняття підрядником на себе обов’язку після завершення будівництва надавати різного роду послуги, пов’язані з експлуатацією об’єкта, включаючи й такі як, наприклад, навчання працівників замовника, підготовка інструк­цій з експлуатації і т. ін. Обсяг, вартість і решта характеристик таких послуг визначаються в самому договорі будівельного підряду. На думку М.І. Брагінського та В. В. Вітрянського, природа підрядних відносин дозволяє додатково включити до такого договору всі зобов’язання, про які йде мова, і відповідно забезпечити успішний результат здійсненої професійної діяльності, так само передбачити й інші форми подальшої співпраці[120].

Важливою відмінною рисою, якою керувався законодавець під час виокремлення будівельного підряду у змісті гл. 61 «Підряд» ЦК України, є характер робіт і сама сфера, у якій вони здійснюються. Таким чином, будівельним вважається наділений загальними озна­ками підряду договір, який використовується у відповідній сфері з урахуванням характерної для неї специфіки. З цієї причини не виключені випадки, коли до одних і тих же за характером робіт буде застосовуватися різний за характером договірний режим. Як прик­лад можна навести монтажні роботи. Якщо вони пов’язані з будівництвом, то можуть досліджуватися як різновид будівельних робіт, складаючи таким чином предмет будівельного підряду. Разом з тим монтаж у вигляді збирання такого ж обладнання, придбаного для себе промисловим підприємством, це звичайний підряд. Нареш­ті, якщо відповідний обов’язок взяв на себе постачальник облад­нання, має місце ускладнений варіант купівлі-продажу (поставки).

Форма договору – обов’язково письмова. При цьому варто враховувати можливість застосування сторонами під час укладення договору й Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві та умов Примірного договору підряду, затвердженого Мінрегіоном України.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання дого­вору. Виходячи з положень вказаної статті, можна дійти висновку, що законодавець встановив перелік умов, які є обов’язковими для врегулювання відносин сторін за договором. Тому зазначені умови і є істотними, тобто тими, за якими сторони повинні дійти згоди.

Предметом договору підряду на капітальне будівництво є: а) будівництво, розширення, реконструкція та перепрофілювання об’єктів; б) будівництво об’єктів з покладенням повністю або част­ково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; в) виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проект­но-конструкторських та інших робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

За змістом ч. 1 ст. 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт – завершений будівництвом об’єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника зі створення об’єкта та його здачі[121].

ЦК України передбачає можливість для підрядника у випад­ках, передбачених договором, брати на себе зобов’язання забезпе­чення експлуатації об’єкта після його прийняття замовником протягом зазначеного в договорі строку.

Додатковим предметом договору будівельного підряду можуть виступати нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта проектні та пошукові роботи з розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Ціною договору визнається вартість виконаних будівельних робіт. Відповідно до ст. 321 ГК України ціна виконання робіт за договором (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) встановлюється у проектно-кошторисній документації, яка може бути приблизною або твердою.

Кошторис вважається твердим, якщо договором не перед­бачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов’язаний своє­часно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов’язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошто­рису, а замовник – його зменшення. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника – розірвання договору в установленому порядку.

Строк договору – період часу за який підрядник зобов’я­зується виконати обумовлену договором роботу, а замовник – прийняти її та оплатити. Строк дії договору може обмежуватися конкретною датою чи періодом. Хоча договір може бути укладено і на невизначений строк, але у цьому разі у договорі має бути чітко зазначено обсяг робіт, який підрядник повинен виконати за певний проміжок часу.

Права та обов’язки сторін, що становлять зміст договору будівельного підряду, охоплюють саме широке коло питань, у т. ч. таких, які виходять за рамки, визначені власне для підряду взагалі і будівельного підряду безпосередньо. Зокрема, за ст. 320 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво замовник має право: 1) не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійс­нювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам; 2) перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються; 3) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим; 4) укладати договір підряду на капітальне будівництво з одним або з двома і більше підрядниками.Виходячи з положень ст. 321 ГК України, можна дійти висновку, що до обов’язків замовника належать: 1) передавати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію; 2) надавати підряднику будівельний майданчик; 3) у разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов’язані з консервацією витрати; 4) якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, сплатити підряднику зумов­лену договором ціну після остаточної здачі об’єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.Крім того, відповідно до п. 3 Правил про договори підряду на капітальне будівництво[122] з амовник зобов’язаний:

1) надати генеральному підряднику майданчик для будівницт­ва і передати йому затверджену у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне відкриття і безпе­рервність фінансування будівництва та оплату виконаних буді­вельно-монтажних робіт;

2) здійснити комплектну передачу підряднику обладнання, матеріалів і виробів, поставка яких покладена на замовника;

3) забезпечити в погоджені з генеральним підрядником стро­ки виконання робіт за договорами, укладеними замовником безпо­середньо з монтажними або іншими спеціалізованими буді­вельними організаціями, постачальниками обладнання;

4) своєчасно укомплектувати об’єкти, що підлягають введен­ню в дію експлуатаційними кадрами, забезпечити ці об’єкти сиро­виною та енергоресурсами, провести комплексне випробування їх обладнання, прийняти від генерального підрядника за актом робочої комісії завершені об’єкти будівництва, спільно з генераль­ним під­рядником та субпідрядними організаціями ввести їх в дію у вста­новлені строки;

5) забезпечити приєднання заново прокладених мереж водо-, газо- і паропроводу, каналізації, залізничних колій, кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж і ліній.До прав підрядника можна віднести: 1) підрядник має право не братися за роботу у разі порушення замовником своїх зобов’язань за договором, внаслідок якого поча­ток або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими;
2) зупинити розпочату роботу у разі порушення замовником своїх зобов’язань за договором, внаслідок якого початок або продов­ження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими; 3) за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників; 4) вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором. Обов’язки підрядника: 1) організувати та належним чином виконати роботу, обумов­лену договором; 2) своїми силами і засобами на замовлення замовника побу­дувати об’єкт або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи; 3) здати замовникові у встановлений строк визначений дого­вором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації; 4) своєчасно попередити замовника про перевищення при­близного кошторису; 5) усувати за свій рахунок недоліки виконання робіт чи матеріалів, що допущені з вини підрядника або субпідрядника.

 

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: