Правове забезпечення укладання та виконання договору побутового підряду

 

Договір побутового підряду регулює відносини, що виникають у сфері обслуговування. Незважаючи на те, що у визначенні договору використовується термін «робота», головною особливістю підряду є результат цієї роботи. Його загальна відмінність від інших видів договорів підряду полягає в суб’єктному складі та меті – використання зацікавленою особою результату виконаної роботи.

Джерелами правового регулювання договірних відносин у сфері побутового підряду є: ГК і ЦК України, закони України «Про захист прав споживачів», «Про ліцензування певних видів господар­ської діяльності»[123], «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»[124], Постанова КМ України «Про затвердження правил побутового обслуговування населення»[125].

Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду – вид договорів на виконання робіт, в якому підрядник, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Наведене легальне визначення охоплює виключно видові особливості договору підряду. Це зроблено з урахуванням поши­рення на нього основоположних ознак підряду як такого. Із зазна­ченим пов’язано перш за все те, що хоча у ст. 865 ЦК України і використовується термін «робота», все ж головну особливість підряду – його предмет – становить не робота як така, а робота і її результат, характерні для цього договору.

За загальною характеристикою договір побутового підряду є: а) двостороннім, оскільки права та обов’язки виникають як у під­рядника, так і у замовника; б) консенсуальним, оскільки він вва­жається укладеним з моменту досягнення згоди сторін щодо істот­них умов договору; в) оплатним, оскільки замовник зобов’яза­ний оплатити зроблену підрядником роботу.

Чинне законодавство пов’язує факт укладання договору з до­сягненням сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України), під якими визнає умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 865 ЦК України договір побутового підряду є публічним. Це означає, що однією зі сторін договору завжди є суб’єкт підприємницької діяльності, який виконує роботи, призначені для задоволення особистих потреб споживачів. Пропо­зицію укласти договір побутового підряду (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. У цій пропозиції повинні міститися важливі умови договору і виражатися намір особи, яка її зробила. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір, якщо інше не зазначено у рекламі або інших пропозиціях. Віднесення договору побутового підряду до публічних договорів означає перш за все те, що суб’єкт підприємницької діяльності не має права надавати перевагу одним споживачам перед іншими. У договорах мають передбачатися умови, рівні для усіх споживачів. Отже, цей договір укладається у сфері побутового обслуговування населення (пошиття одягу, ремонт взуття, виготовлення ключів, послуги хімчистки).

На договір побутового підряду поширюється правило про немож­ливість відмови комерційної організації від укладення дого­вору за наявності можливості його виконання під страхом настання наслідків, закріплених у ч. 4 ст. 633 ЦК України, в т. ч. обов’язку відшкодування таким чином збитків. Дія відповідного правила стосовно договору побутового підряду має особливий прояв.

Умовою укладення договору побутового підряду є вимоги ст. 868 ЦК України. Відповідно до вказаної норми підрядник зобов’язаний до укладання договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Крім того, підрядник зобов’язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Укладання договору побутового підряду є процедурою досяг­нення домовленості між його сторонами й охоплює порядок та спосіб. Волевиявлення сторін за договором побутового підряду виражається у відповідному документі, який підтверджує укладення договору. Керуючись п. 9 Правил побутового обслуговування насе­лення, побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми. За ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення догово­ру. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Ознаки, що індивідуалізують побутовий підряд, частково пов’язані з його суб’єктним складом. Сторонами договору побуто­вого підряду є: підрядник – юридична особа чи фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює діяльність з побутового обслуговування населення; замовник – лише фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності. Як наслідок, не може бути підрядником той, хто не має статусу суб’єкта підпри­ємницької діяльності, а саме звичайна фізична або юридична особа. До того ж необхідно, щоб укладений підприємцем конкретний дого­вір побутового підряду відповідав рамкам того виду підприєм­ницької діяльності, який здійснює підрядник. За таких обставин не може вважатися побутовим підрядом, наприклад, договір між фізичними особами, одна з яких виконує роботу за винагороду, не будучи підприємцем. Таким же чином не належить до побутового підряду договір, в якому замовником є фізична особа – підприємець, яка уклала договір з приводу будівництва будинку, призначеного для використання його у власній підприємницькій діяльності, наприклад як майстерні.

Право виконувати роботу за договором побутового підряду має суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідає вимогам, встановленим законом:

1) суб’єкт підприємницької діяльності – фізична або юри­дична особа, зареєстрований у встановленому законом порядку;

2) суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав торго­вий патент у порядку, передбаченому ПК України;

3) суб’єкт підприємницької діяльності, який у передба­чених законом випадках отримав ліцензію на право здійснення пев­них видів господарської діяльності відповідно до Закону Украї­ни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

У випадках, коли хоча б одна із сторін не відповідає вказа­ним законодавцем для неї ознакам, до укладеного підрядного договору застосовуються правила § 1 гл. 61 ЦК України «Загальні положення про підряд», а якщо договір має на увазі відносини з будівництва або виконання проектних та пошукових робіт, то відповідно статей, що містяться в однойменних парагра­фах цієї глави. До них належать такі види підрядів: побутовий, будівельний, на проектні та пошукові роботи.

Зміст договору побутового підряду становлять його умови. Істотними умовами договору побутового підряду є: 1) предмет договору; 2) розмір плати за договором; 3) строки виконання робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України предметом договору побутового підряду є певна робота, призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб, пов’язаних з особистим, домашнім, сімейним або іншим подібним використанням. Результат роботи за договором побутового підряду не призначений для використання у підприємницьких цілях, хоча це не виключає його виробничого використання, а також отримання за його допомогою прибутку. Отже, особливістю договору побутового підряду є його предмет, який становить не робота як така, а робота та її результат.

Не вважаються побутовими замовлення, які мають підпри­ємницьку мету, тобто, які спрямовані на виконання робіт, що дають результати, призначені для подальшого продажу. Це – договір між громадянами, з яких один не є підприємцем, але виконує роботу за винагороду (наприклад, договір на будівництво житлового будин­ку для замовника з метою подальшого продажу). Також не належить до договору побутового підряду договір, у якому замовником є громадянин–підприємець, який уклав договір з метою будівництва будинку, призначеного для використання з підприєм­ницькою, на­приклад, як майстерню, метою. Для побутового підряду як виду підрядних договорів важливим є факт передачі результату роботи, який, як правило, завершується виконанням взаємних зобов’язань сторін за договором. Цей факт оформляється шляхом підписання акта прийому-передачі.

Інша істотна умова договору побутового підряду – це ціна. Ціна (вартість) робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Згідно зі ст. 873 ЦК України робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.На розмір оплати роботи за договором побутового підряду впливає, кому належать матеріали, з яких виконується робота: підряднику чи замовнику. За загальним правилом за договором побутового підряду відповідно до ст. 870 ЦК України підрядник виконує роботу зі свого матеріалу. Проте зазначена стаття містить норму про можливість виконання вказаних робіт із матеріалу замовника за його бажанням.

Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбаче­них договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 871 ЦК України, якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що вида­ється підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Робота за договором побутового підряду виконується у строки, обумовлені договором. За ст. 846 ЦК України, якщо договором вони не встановлені, робота має бути виконана у розумний строк відповідно до суті зобов’язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Оскільки договір побутового підряду є різновидом підрядного договору, на нього поширюються загальні положення про підряд. Це правило стосується, зокрема, прав та обов’язків сторін за договором. Разом з тим у договорі побутового підряду є особливості щодо прав та обов’язків, які мають підрядник та замовник.

Так, відповідно до п. 25 Правил побутового обслуговування населення обов’язки підрядника (виконавця) зводяться до таких, як:

1) надання послуг відповідно до нормативно-правових актів та умов договору;

2) виконання гарантійних зобов’язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей;

3) дотримання термінів виконання замовлення;

4) належний рівень культури обслуговування;

5) надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги;

6) збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням;

7) відшкодування збитків, заподіяних замовнику невико­нанням або неналежним виконанням умов договору, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених договором;

8) дотримання встановленого режиму роботи;

9) виплата замовникові у разі порушення умов договору неустойки (пені), якщо це передбачено умовами договору. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення;

10) повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату деталей та комплектуючих виробів;

11) попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.

До прав підрядника (виконавця) за договором побутового підряду можна віднести:

1) відмову від виконання договору у разі, коли замовник, незважаючи на своєчасне та обґрунтоване попередження, у відповід­ний термін не замінить свої недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання послуги (п. 26 Правил побутового обслуговування населення);

2) у разі неявки замовника за отриманням виробу виконавець має право через шість місяців після визначеного договором терміну виконання замовлення і після дворазового письмового нагадування (з повідомленням) реалізувати виріб в установленому порядку. При цьому кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать виконавцеві (у т. ч. витрат на повідомлення замовника про виконання замовлення, його зберігання і реалізацію), вносяться на депозит нотаріальної контори на ім’я замовника (п. 27 Правил побутового обслуговування населення).

До обов’язків замовника належать такі:

1) прийняття та оплата виконаної роботи;

2) у разі дострокової відмови від договору оплата фактично виконаної роботи та відшкодування витрат, здійснених з метою виконання договору;

3) оплата вартості матеріалу, якщо робота виконується з мате­ріалу підрядника.

Замовник відповідно до п. 32 Правил побутового обслугову­вання населення має право на:

1) повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця;

2) безпеку послуг для його життя, здоров’я, майна та навко­лишнього природного середовища;

3) перевірку якості наданої йому послуги.

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: