Види господарських договорів, їх характеристика

 

Суб’єкти господарювання при здійсненні своєї діяльності можуть використовувати широке коло господарських договорів, тому доцільно провести класифікацію цих договорів за певними ознаками.

1) залежно від розподілу прав і обов’язків розрізняють:

а) односторонні договори. Згідно з ч. 2 ст. 626 ЦК України одностороннім є договір, у якому одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Наприклад, за договором позики позикодавець має право вимагати повернення позики, а позичальник зобов’язаний повернути позичене. Таким чином, позикодавець має тільки права, а позичальник – тільки обов’язок;

б) двосторонні договори. При укладенні такого договору обидві сторони наділяються як правами, так і обов’язками. Прикла­дом двостороннього договору є договір транспортного експедиру­вання, оскільки у ньому і експедитор і клієнт набувають взаємних прав та обов’язків;

2) залежно від характеру відносин між суб’єктами можна виділити:

а) договори імперативного характеру. Наприклад, такі догово­ри можуть укладаються між суб’єктом господарювання та органом державної влади на підставі державного замовлення, виконання якого є обов’язковим;

б) договори диспозитивного характеру, які укладаються між двома рівноправними суб’єктами господарювання;

3) за моментом укладення договору розрізняють:

а) реальні договори. Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України – це договори, які вважаються укладеними з моменту фактичної пере­дачі майна або вчинення певних дій. Так, за договором перевезення вантажу пере­візник зобо­в’язується доставити ввірений йому другою стороною (вантажо­відправником) вантаж до пункту призначення. Таким чином, зобов’язання перевізника виникають з моменту передачі йому вантажу;

б) консенсуальні – це такі договори, що вважаються укладе­ними з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами. Іншими словами, договір буде вважатися укладеним безпосередньо після його підписання без здійснення фактичних дій, передбачених таким договором. Прикладом такого договору виступає договір контрактації с/г продукції, який вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо підписання договору, хоча поставка с/г продукції, її передача і оплата проводитиметься у майбутньому;

4) за способом укладення та визначення змісту умов виділяють:

а) договори приєднання. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запро­понованого договору в цілому. Друга сторона не може запропону­вати свої умови договору. Прикладами таких договорів можуть бути угоди про користування електроенергією, газом та інші договори з комунальними підприємствами. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією із сторін, може бути укладе­ний лише шляхом приєднання другої сторони до договору в цілому. Це означає, що друга сторона не може змінювати умови запропо­нованого договору, а може лише прийняти їх у запропо­нованому вигляді;

б) взаємоузгоджені договори, у яких суб’єкти вільні у виборі контрагента, виду договору, формулюванні конкретних умов тощо;

5) залежно від строків дії господарські договори можна поділити на:

а) разові договори – укладаються для вчинення одноразової господарської операцію. Яскравим прикладом цього виду договорів виступає разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом;

б) короткострокові договори – укладаються на строк до одного року. Так, договір загального страхування, як правило, укладається на один рік;

в) середньострокові договори – укладаються на строк від 1 до 5 років;

г) довгострокові договори – укладаються на строк понад 5 років;

6) виходячи зі змісту істотних умов, виділяють:

а) прості договори, що мають у своєму змісті елементи лише одного виду договору;

б) складні договори, які поєднують елементи двох і більше договорів. Наприклад, у договорі поставки можна передбачити умову страхування вантажу;

7) за спрямованістю на певний результат існують договори, спрямовані на:

а) передачу майна у власність;

б) майна у користування;

в) виконання робіт;

г) надання послуг;

8) за регулятивними функціями розрізняють:

а) попередні договори – фіксують намір сторін укласти у май­бутньому основний договір, а також зумовлюють характер підготов­чих дій, спрямованих на забезпечення укладення та виконання основного договору та відповідальність сторін у разі їх відмови укласти основний договір;

б) основні договори – безпосередньо породжують права та обов’язки сторін.

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: